Куда платить налоги физлицу-предпринимателю- плательщику единого налога в случае изменения налогового адреса?

 Министерство доходов и сборов Украины в своем разъяснении от 31.10.2013 г. отвечает на вопрос, в какой орган доходов и сборов должно подавать налоговую декларацию плательщика единого налога и уплачивать единый налог физлицо-предприниматель - плательщик единого налога в случае изменения налогового адреса, связанного с изменением административного района.

Так, в документе указано, что в соответствии с п. 45.1 ст. 45 Налогового кодекса налоговым адресом налогоплательщика-физлица признается его местожительство, по которому оно берется на учет как налогоплательщик в органе доходов и сборов.

При этом налогоплательщик-физлицо может иметь одновременно не больше одного налогового адреса. Уплата единого налога осуществляется по месту налогового адреса (п. 295.4 ст. 295 НК). Налоговая декларация подается в контролирующий орган по месту налогового адреса (п. 296.4 ст. 296 НК).

Согласно пп. 10.1.2 п. 10.1 разд. X  Порядка учета налогоплательщиков налогоплательщики обязаны в течение 10 календарных дней со дня регистрации изменения местонахождения (местожительства), связанной с изменением административно-территориальной единицы, подать в орган доходов и сборов по новому местонахождению (местожительству) заявление по ф. № 1-ОПП или по ф. № 5-ОПП.

Процедуры перевода налогоплательщика начинаются и проводятся органами доходов и сборов при поступлении хотя бы одного из таких документов:

- сведений государственного регистратора о внесении изменений в сведения о местонахождении (местожительстве) налогоплательщика;

- заявления по ф. № 1-ОПП или по ф. № 5-ОПП с отметкой «Изменения», поданных плательщиком налогов в орган доходов и сборов по новому местонахождению (пп. 10.1.1 п. 10.1 р. X Порядка).

В то же время согласно пп. 10.1.4 п. 10.1 р. X Порядка в органе доходов и сборов по предыдущему местонахождению (местожительству) срок пребывания налогоплательщика на учете должен быть продлен к:

- окончанию документальной проверки и согласования сумм денежных обязательств по ее результатам, если проверка была начата или назначена и орган доходов и сборов уже сообщил налогоплательщику о ее проведении;

- возврату излишне оплаченных платежей, контроль за производством которых осуществляют органы государственной налоговой службы, или их возмещения налогоплательщику, если последний в соответствии с поданными заявлениями или налоговыми декларациями (отчетов, расчетов) претендует и имеет право на такой возврат или возмещение, и срок возврата переплаты или возмещения наступил;

- окончанию процедур судебного обжалования сумм денежных обязательств или окончанию процедур административного обжалования сумм денежных обязательств и истечения месячного срока после окончания процедур административного обжалования, если в результате таких процедур органами государственной налоговой службы принято решение о полном или частичном неудовлетворении жалобы налогоплательщика.

Данные о взятии на учет налогоплательщика, ведомости относительно которого содержатся в Едином государственном реестре, передаются в ЕГР в день взятия на учет в органе доходов и сборов по новому местонахождению (местожительству) с указанием: даты и номера записи о взятии на учет, названия и идентификационного кода органа доходов и сборов, в котором налогоплательщик взят на учет.

До взятия на учет налогоплательщика в органе доходов и сборов по новому местонахождению (местожительству) он уплачивает налоги, сборы, подает налоговые декларации (отчеты, расчеты) и исполняет другие обязанности налогоплательщика по предыдущему местонахождению (местожительству) (пп. 10.1.6 п. 10.1 р. X Порядка).

Таким образом, в случае изменения налогового адреса физического лица - предпринимателя - плательщика единого налога представление налоговой декларации плательщика единого налога и уплата единого налога осуществляется по предыдущему месту налогового адреса до взятия на учет такого физического лица - предпринимателя по новому месту проживания (месту налогового адреса).

Физлицо-предприниматель, оказывающие услуги интернет-связи, может быть плательщиком единого налога

Министерство доходов и сборов Украины в письме от 31.10.2013 г. разьясняет может ли быть плательщиком единого налога физлицо-предприниматель, предоставляющее услуги интернет-связи, телевидения и осуществляющее курьерскую деятельность.

Так, в документе указано, что в соответствии с пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Налогового кодекса не могут быть плательщиками единого налога физлица-предприниматели, осуществляющие деятельность по предоставлению услуг почты (кроме курьерской деятельности) и связи (кроме деятельности, не подлежащей лицензированию).

Следовательно, физлица-предприниматели, осуществляющие деятельность по предоставлению курьерских услуг, могут быть плательщиками единого налога.

Согласно положениям Закона «О телевидении и радиовещании» телевещание подлежит лицензированию. Таким образом, деятельность в сфере телевидения осуществляется на основании лицензии на вещание и, соответственно, не может осуществляться плательщиками единого налога.

В соответствии с п. 1 ст. 42 Закона «О телекоммуникациях» деятельность в сфере телекоммуникаций осуществляется при условии включения в реестр операторов, провайдеров телекоммуникаций, а в определенных законом случаях также при наличии соответствующих лицензий и/или разрешений. При этом ч. 7 ст. 42 Закона «О телекоммуникациях» определен исчерпывающий перечень видов деятельности в сфере телекоммуникаций, подлежащих лицензированию. Термин «услуга интернет-связи» законодательством не определена, в то же время Правилами предоставления и получения телекоммуникационных услуг установлено, что услуга по доступу к Интернету - это обеспечение возможности соединения конечного оборудования потребителя с Интернетом.

Поскольку вид деятельности по предоставлению услуг доступа к Интернету не входит в перечень видов деятельности, подлежащих лицензированию, определенный ч. 7 ст. 42 Закона «О телекоммуникациях», необходимость получения лицензии на указанный вид деятельности отсутствует. Таким образом, физлицо-предприниматель, оказывающее услуги интернет-связи, может быть плательщиком единого налога.

О начислении обязательств по НДС в случае использования приобретенных товаров в освобожденных от налогообложения операциях

Освобождение от налогообложения, предусмотренное п. 26 подраздела 2 раздела XX Налогового кодекса, может быть применено исключительно к операциям по поставке тех товаров (услуг), которые перечислены в составленных поставщиком налоговых накладных, которые были приложены к заявлению о выдаче справки-подтверждения. Об этом говорится в письме Министерства доходов и сборов Украины от 07.10.2013 г. №. 12634/6/99-99-19-04-02-15.

В соответствии с п. 26 подраздела 2 разд. XX НК временно, на период выполнения программ Глобального фонда для борьбы со СПИДом, туберкулезом и малярией в Украине (далее - ГФ), выполняемых в соответствии с законом, освобождаются от обложения НДС операции по поставке на таможенной территории Украины товаров (кроме подакцизных) и услуг, если такие товары/услуги оплачиваются за счет грантов (субгрантов), предоставленных в соответствии с программами ГФ (далее - грантов).

В то же время, если в выдаче справки-подтверждения Госслужба соцзаболеваний предоставила обоснованный отказ, такой отказ является основанием для доначисления сумм НДС на стоимость поставленных товаров (услуг), при поставке которых был применен указанный льготу.

Что касается сумм НДС, уплаченных при приобретении (ввозе) товаров, использованных в операциях, освобожденных от налогообложения согласно п. 26 подраздела 2 разд. XX НК, то согласно подпункту «б» п. 198.5 ст. 198 разд. V НК налогоплательщик обязан начислить налоговые обязательства, исходя из базы налогообложения, определенной в соответствии с п. 189.1 ст. 189 НК, по товарам/услугам, необратимым активам, при приобретении или изготовлении которых суммы налога были включены в состав налогового кредита, в случае если такие товары / услуги, необоротные активы начинают использоваться в операциях, освобожденных от налогообложения в соответствии с НК, международными договорами (соглашениями) (кроме случаев проведения операций, предусмотренных подпунктом 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 НК).

Налоговый учет сумм налоговых обязательств, начисленных в соответствии с требованиями п. 198.5 ст. 198 разд. V НК, осуществляется на основании налоговых накладных, порядок составления которых установлен п. 8 Порядка заполнения налоговой накладной, утвержденного приказом Минфина Украины от 01.11.2011 г. № 1379.

С учетом требований этого пункта в случае использования товаров/услуг, по которым суммы НДС предварительно были включены в налоговый кредит, в операциях, освобожденных от налогообложения, налогоплательщиком в дополнение к налоговой накладной, составленной при поставке освобожденного от налогообложения товара (услуги), выписывается дополнительная налоговая накладная на сумму доначисленного налога. Оба экземпляра этой налоговой накладной остаются у выписавшего их, а в строках «Индивидуальный налоговый номер покупателя» и «Номер свидетельства о регистрации плательщика НДС (покупателя)» проставляется ноль.

В верхней левой части оригинала такой налоговой накладной делается соответствующая пометка «Х» и указывается тип причины: «09 - Поставка для операций, освобожденных от обложения НДС».

Для получения информации о субъекте хозяйствования можно обращаться в органы Министерства доходов и сборов Украины

Министерство доходов и сборов Украины в письме от 29.10.2013 г. разьяснило каким образом субъекты хозяйствования могут сверить информацию, направленную в органы доходов и сборов по проводным или беспроводным каналам связи.

Так, в документе указано, что в соответствии с абз. 2 п. 7 ст. 3 Закона «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» субъекты хозяйствования, использующие регистраторы расчетных операций, создающие контрольную ленту в электронной форме, или электронные контрольно-кассовые регистраторы, создающие контрольную ленту в печатном виде, должны подавать органам доходов и сборов по проводным или беспроводным каналам связи электронные копии расчетных документов и фискальных отчетных чеков, содержащиеся на контрольной ленте в памяти РРО или в памяти модемов, присоединенных к ним.

Субъекты хозяйствования, использующие РРО, создающие контрольную ленту в печатном виде, за исключением электронных контрольно-кассовых регистраторов, должны подавать органам доходов и сборов по проводным или беспроводным каналам связи информацию об объеме расчетных операций, выполненных в наличной и/или безналичной форме, либо об объеме операций по купле-продаже иностранной валюты, содержащейся в их фискальной памяти (абз. 3 п. 7 ст. 3 Закона).

Согласно ч. 1 ст. 16 Закона «Об информации» налоговая информация - это совокупность сведений и данных, созданных или полученных субъектами информационных отношений в процессе текущей деятельности и необходимых для реализации возложенных на контролирующие органы заданий и функций в порядке, установленном Налоговым кодексом.

Пп. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 Закона «О доступе к публичной информации» предусмотрено, что каждое лицо имеет право доступа к информации о ней, которая собирается и хранится. Распорядители информации, владеющие информацией о лице, обязаны предоставлять ее беспрепятственно и бесплатно по требованию лиц, которых она касается, кроме случаев, предусмотренных законом (пп. 10.3.1 п. 10.3 ст. 10 Закона).

Разновидностью информации с ограниченным доступом является служебная информация (ч. 1 ст. 6 Закона). Требования для ограничения доступа к информации указаны в части второй ст. 6 Закона. Порядок оформления запросов на информацию при реализации права на ее доступ и сроки рассмотрения таких запросов определены в разделе IV Закона. Распорядитель информации должен предоставить ответ на запрос на информацию не позже пяти рабочих дней со дня получения запроса (часть первая ст. 20 Закона).

В случае если запрос касается предоставления большого объема информации или требует поиска информации среди значительного количества данных, распорядитель информации может продлить срок рассмотрения запроса до 20 рабочих дней с обоснованием такого продления. О продлении срока распорядитель информации уведомляет вопрошателя в письменной форме не позже пяти рабочих дней со дня получения запроса (ч. 4 ст. 20 Закона).

Действующим законодательством не определен порядок проведения субъектами хозяйствования сверки относительно информации, направленной в органы доходов и сборов по проводным или беспроводным каналам связи.

При этом для получения информации, которая собирается и хранится о субъекте хозяйствования, такой субъект имеет право обратиться в органы доходов и сборов с запросом на информацию.

О таможенном оформлении древесного упаковочного материала

Министерство доходов и сборов Украины в своем письме от 25.10.2013 г. № 22232/7/99-99-24-01-10-17, рассматривая вопрос таможенного оформления древесного упаковочного материала, указало, что при осуществлении в пунктах пропуска через государственную границу Украины таможенного контроля и таможенного оформления товаров, сопровождаемых древесным упаковочным материалом, необходимо руководствоваться п. 9 Порядка осуществления предварительного документального контроля в пунктах пропуска через государственную границу Украины.

Таможенное оформление таких товаров в органах доходов и сборов по месту их поступления (отправления) осуществляется на основании соответствующих оттисков штампов, проставленных государственными фитосанитарными инспекторами на товаросопроводительных документах, удостоверяющих результат проведенного фитосанитарного контроля древесного упаковочного материала

Министерство доходов и сборов Украины уведомило, когда торговый патент подлежит возврату

Министерство доходов и сборов Украины в разъяснении от 28.10.2013 г. разьяснило в какой срок субъект хозяйствования уведомляет контролирующий орган о прекращении деятельности, подлежащей патентованию.

Так, в документе указывается, что согласно пп. 267.7.5 п. 267.7 ст. 267 Налогового кодекса субъект хозяйствования, прекративший деятельность, подлежащую в соответствии с этим НК патентованию, до 15 числа месяца, предшествующего отчетному, в письменном виде уведомляет об этом соответствующий контролирующий орган. При этом торговый патент подлежит возврату выдавшему его контролирующему органу, а субъекту хозяйствования возвращается излишне уплаченная сумма сбора.

Таким образом, последним днем представления субъектом хозяйствования письменного уведомления о прекращении такой деятельности является 14 число месяца, предшествующего отчетному.

Уведомлено, в каком случае неприбыльная организация обязана уплатить налог на прибыль

Министерство доходов и сборов Украины в своем письме от 28.10.2013 г. разьяснило включается ли в доходы неприбыльной организации позитивный результат курсовых разниц от пересчета иностранной валюты (задолженности в иностранной валюте), полученной в виде дохода, освобожденного от налогообложения.

Так, в документе напоминается, что п. п.157.2 - 157.9 ст. 157 Налогового кодекса определен перечень доходов неприбыльных организаций, освобожденных от обложения налогом на прибыль.

В случае если неприбыльная организация получает доход из источников, других, чем установленные п. п. 157.2 - 157.9 ст. 157 НК, такая неприбыльная организация обязана уплатить налог на прибыль, определяемый как сумма доходов, полученных из таких других источников, уменьшенная на сумму расходов, связанных с получением таких доходов, но не выше суммы таких доходов (п. 157.11 ст. 157 НК).

Особенности налогообложения операций с расчетами в иностранной валюте установлены п. 153.1 ст. 153 НК. Определение курсовых разниц от пересчета операций, выраженных в иностранной валюте, задолженности и иностранной валюты осуществляется в соответствии с положениями (стандартами) бухгалтерского учета. При этом прибыль (позитивное значение курсовых разниц) учитывается в составе доходов налогоплательщика, а убыток (отрицательное значение курсовых разниц) - в составе расходов налогоплательщика (пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 НК).

Следовательно, доход неприбыльной организации (учреждения), полученный в виде позитивного значения курсовых разниц от пересчета иностранной валюты (задолженности в иностранной валюте), является доходом из других источников таких неприбыльных организаций (учреждений), облагаемым налогом на прибыль в соответствии с п. 157.11 ст. 157 НК.

Министерство доходов и сборов Украины напомнило, как осуществляется регистрация Книги учета доходов и расходов

Министерство доходов и сборов Украины в своем разъяснении от 28.10.2013 г. напоминает, что учет доходов и расходов физлица-предприниматели, кроме лиц, избравших упрощенную систему налогообложения, и физлица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность, ведут в Книге учета доходов и расходов, форма и порядок ведения которой утверждены приказом Миндоходов от 16.09.2013 г. № 481.

В документе напоминается, что Книга ведется по выбору налогоплательщика в бумажном или электронном виде (п. 2 Порядка).

В соответствии с п. 3 Порядка в случае избрания ведения Книги в бумажном виде самозанятое лицо обязано подать контролирующему органу по основному месту учета экземпляр Книги, на титульном листе которой указываются: фамилия, имя и отчество, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика или серия и номер паспорта (для лиц, которые из-за своих религиозных убеждений отказались от принятия регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика, и уведомили об этом соответствующий контролирующий орган, и имеют отметку в паспорте), налоговый адрес, номер и дата свидетельства о праве на осуществление независимой профессиональной деятельности (при наличии).

Книга прошнурована, пронумерована, бесплатно регистрируется в контролирующем органе. Книга удостоверяется подписью руководителя или заместителя контролирующего органа и скрепляется печатью.

В случае необходимости регистрации новой Книги в течение налогового (отчетного) периода записи в ней продолжаются нарастающим итогом, а предыдущая Книга остается у самозанятого лица.

Согласно пп. 5.2 п. 5 приложения 27 «Стандарт предоставления административной услуги «Регистрация Книги учета доходов и расходов» к приказу ГНА от 30.11.2011 г. № 187 срок рассмотрения поданных заявителем или уполномоченным лицом документов для предоставления административной услуги «Регистрация Книги учета доходов и расходов» либо отказа в ее предоставлении составляет два рабочих дня с даты подачи таких документов.

Входным документом для процесса регистрации Книги учета доходов и расходов является зарегистрированное и с соответствующей резолюцией руководителя органа ГНС, первых заместителей (заместителей) руководителя органа ГНС заявление в произвольной форме относительно регистрации Книги. Вместе с заявлением должен подаваться прошнурованный с пронумерованными страницами и заполненной титульной страницей экземпляр Книги (пп. 6.1 п. 6 приложения 27).

Согласно п. 4 Порядка в случае избрания ведения Книги в электронной форме самозанятое лицо обязано: получить усиленные сертификаты открытых ключей, сформированных аккредитованными центрами сертификации ключей, включенных в систему представления налоговых документов в электронном виде, заключить договор о признании электронных документов с контролирующим органом, сформировать заявление на получение Книги и направить его контролирующему органу по месту налогового учета средствами электронной связи с соблюдением условий относительно регистрации электронной подписи подотчетных лиц в порядке, определенном законодательством.

Контролирующий орган по месту налогового учета регистрирует заявление самозанятого лица на получение Книги в реестре поданных заявлений и в течение 3 рабочих дней формирует и посылает самозанятому лицу уведомление о регистрации Книги с указанием ее регистрационного номера и даты регистрации.

По получении налогоплательщиком уведомления о регистрации Книги такое лицо осуществляет операции по ее ведению.

 

Какие формы отчетности должны подаваться предпринимателем вместе с налоговой декларацией?

Министерство доходов и сборов Украины  в своем разъяснении от 25.10.2013 г. напомнило какие формы финансовой отчетности должны подаваться плательщиками налога на прибыль в органы доходов и сборов вместе с налоговой декларацией.

В частности, в документе напоминается, что согласно п. 46.2 ст. 46 Налогового кодекса плательщик налога на прибыль подает вместе с соответствующей налоговой декларацией квартальную или годовую финансовую отчетность (кроме малых предприятий) в порядке, предусмотренном для представления налоговой декларации.

Плательщики налога на прибыль, малые предприятия, отнесенные к таким в соответствии сХозяйственным кодексом, подают вместе с годовой налоговой декларацией годовую финансовую отчетность в порядке, установленном для представления налоговой декларации.

Согласно абз. 2 п. 1 подразд. 4 разд. XX «Переходные положения» НК субъекты хозяйствования - плательщики налога на прибыль подают финансовую отчетность с учетом налоговых разниц начиная с отчетных периодов 2014 года.

В составе финансовой отчетности налогоплательщик указывает временные и постоянные налоговые разницы по форме, установленной центральным органом исполнительной власти, обеспечивающим формирование государственной финансовой политики.

При этом ч. 2 ст. 11 Закона «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» определено, чтофинансовая отчетность предприятия (кроме бюджетных учреждений, представительств иностранных субъектов хозяйственной деятельности и субъектов малого предпринимательства, признанных такими в соответствии с действующим законодательством) включает: баланс, отчет о финансовых результатах, отчет о движении денежных средств, отчет о собственном капитале и примечания к отчетам.

Для субъектов малого предпринимательства и представительств иностранных субъектов хозяйственной деятельности национальными положениями (стандартами) устанавливается сокращенная по показателям финансовая отчетность в составе баланса и отчета о финансовых результатах (ч. 3 ст. 11 Закона). В частности, приказом Минфина от 25.02.2000 г. № 39 утверждено Положение (стандарт) бухгалтерского учета 25 «Финансовый отчет субъекта малого предпринимательства».

Юрлица, отвечающие критериям, определенным п. 154.6 ст. 154 НК, обязаны составлять и подавать соответствующим органам финансовую отчетность, предусмотренную для субъектов малого предпринимательства, один раз в год (ч. 7 ст. 11 Закона).

То есть плательщики налога на прибыль (кроме малых предприятий) подают вместе с соответствующей налоговой декларацией за календарный квартал, полугодие, три квартала квартальную финансовую отчетность, включающую баланс и отчет о финансовых результатах.

К налоговой декларации за год такие плательщики подают годовую финансовую отчетность, включающую: баланс, отчет о финансовых результатах, отчет о движении денежных средств, отчет о собственном капитале и примечания к отчетам.

Плательщики налога на прибыль - малые предприятия и юрлица, отвечающие критериям, определенным п. 154.6 ст. 154 НК, представляют вместе с годовой налоговой декларацией сокращенную по показателям финансовую отчетность в составе баланса и отчета о финансовых результатах.

Запитання – відповіді з податку на прибуток підприємств

Яким чином відображається придбання комп’ютерної програми, якщо передбачено термін її використання 1 рік?

Як визначено пунктом 144.1 статті 144 ПКУ амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

 Підпунктом 145.1.1 статті 145 ПКУ визначені групи нематеріальних активів і встановлені строки дії права користування відповідно до правовстановлюючого документа. Зокрема, авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті, відносяться до групи 5.  

    Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 статті 145 ПКУ і для об’єктів нематеріальних активів групи 5 встановлений правовстановлюючими документами строк амортизації має бути  не менш як 2 роки.

Підпунктом 145.1.2 статті 145 ПКУ визначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

 Таким чином, комп’ютерна програма визнається нематеріальним активом і належить до 5 групи нематеріальних активів, при цьому правовстановлюючими документами строк дії права користування комп’ютерною програмою має бути встановлений не менше як 2 роки.

Як оподатковується сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку від нерезидента?

Згідно з підпунктом 135.5.4 статті 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) інші доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
       Як визначено  пунктом 137.10 статті 137 ПКУ суми безповоротної фінансової допомоги вважаються доходами за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

  Таким чином, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді від нерезидента включаються до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

Отримана в іноземній валюті безповоротна фінансова допомога, для визначення суми доходу, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату надходження коштів на банківський рахунок платника податку

Яким чином комісіонер відображає операції проведені згідно з договорами комісії?

Як визначено підпунктом 14.1.202 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають  передачі прав власності на такі товари.

 Підпунктом 135.4.1 статті 135 ПКУ передбачено, що винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо) включаються в дохід від операційної діяльності, який згідно з п.135.4 цієї статті визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше суми  отриманої в будь-якій формі компенсації.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (пункт 137.1 статті 137 ПКУ).
      Кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів не враховуються у складі доходу на підставі підпункту 136.1.19  статті 136 ПКУ.

Платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів не враховуються  у складі витрат відповідно до підпункту 139.1.2 статті 139 ПКУ.

Як визначено підпунктами 153.4.1 та 153.4.2 статті 153 ПКУ

 -не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню, зокрема,  кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, доручення, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності  на такі кошти або майно;

-не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку на підставі, зокрема, договорів концесії, комісії, консигнації або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі.

Працівник підприємства виходить на пенсію. Чи включається до складу витрат виплата одноразової допомоги такому працівнику?

Відповідно до пункту 142.1 статті 142 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами р. IV ПКУ).
        Пунктом 165.1 статті 165 розділу ІУ ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. При цьому, винятки, передбачені підпунктом 165.1.1 статті 165 ПКУ, не поширюються, зокрема на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку).
        Тобто, грошова (вихідна) допомога при виході на пенсію (у відставку) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб  на загальних підставах.

Отже, одноразова грошова допомога, яка виплачується відповідно до колективного договору працівникам, які виходять на пенсію, включається до складу витрат платника податку.

Яким чином відображається перерахунок доходів та витрат якщо після продажу товарів підприємство їх повернуло продавцю?

Відповідно до пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в  якому сталася така зміна суми компенсації.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом МФУ від 28.09.11 №1213, за звітний податковий період, в якому відбулось повернення сум попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, платник податку – продавець відображає коригування доходів у рядку 03.26 «Перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)» додатка ІД до Декларації.

 Платник податку – покупець при заповненні, за звітний податковий період, в якому відбулось повернення сум попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, коригування витрат відображає у рядку 06.4.25 «Перерахунок витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)» додатка ІВ до Декларації.

Товариство вирішило продати нематеріальний актив, отриманий на безоплатній основі. Яким чином оподатковується така операція?

Відповідно до пункту 146.13 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.
       Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв’язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв’язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.
       Як визначено пунктом 146.14 статті 146 ПКУ дохід від продажу або іншого відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об’єкта (активу)
     Таким чином, у разі продажу нематеріального активу сума перевищення доходів від такого продажу над балансовою вартістю об’єкта нематеріального активу включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами - до витрат платника податку. При цьому, дохід від продажу матеріального активу визначається згідно з договором про продаж, але не нижче звичайної ціни такого активу.

Якщо виявлено помилки в декларації за 2012 рік, що спричинило заниження суму авансових внесків на 2013-2014 роки, чи можливо відкоригувати сплачені авансові внески?

Якщо виявлено помилки за попередній звітний (податковий) рік, що призвели до збільшення задекларованих податкових зобов’язань з податку на прибуток та відповідно сум авансових внесків, то підприємство має право подати уточнюючу річну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, та зазначити в ній виправлені збільшені показники загальної суми нарахованого до сплати податку на прибуток та суми авансових внесків, що підлягають сплаті щомісяця, у рядках 33 та 34 частини «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток» Декларації

У разі збільшення суми авансових внесків з податку на прибуток в уточнюючій річній Декларації платник податку зобов’язаний визначити суму недоплати авансових внесків, штраф відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за кожен звітний період, термін сплати авансових внесків за яким настав на дату подання уточнюючої річної Декларації, та пеню відповідно до підпункту 129.1.2 статті 129 ПКУ.

 Суми збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток (у тому числі авансових внесків) за податковий період, який уточнюється, відображаються у рядку 23 частини «Самостійне виправлення помилок» Декларації, пені та штрафу – у рядках 25 та   27.

       Разом із уточнюючою річною Декларацією підприємство має надати до податкового органу пояснення проведених виправлень.

Запитання – відповіді щодо діяльності фізичних осіб-приватних підприємців

           Чи звільняється від сплати авансового внеску на період відпустки приватний підприємець – платник єдиного податку 2-ї групи без найманих працівників, якщо тривалість відпустки 2 тижні?

       Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
     Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (пункт 295.5 статті  295 ПКУ).

     Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі  (підпункт 298.3.2 статті  298 ПКУ).

          Отже якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.

         Як визначається дохід фізичної особи - платника єдиного податку 3-ї групи від продажу іноземної валюти, отриманої при здійсненні операцій з експорт у товарів?

          Відповідно до пп. 1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

       Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 ПКУ).

      Згідно з п.4 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ 10.08.2000 №193, курсова різниця -це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або  їх еквівалентів.

     Відповідно до п.8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

      Враховуючи вищенаведене, дохід, отриманий від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг), виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.

        При визначенні доходу враховується сума позитивної курсової різниці від продажу такої іноземної валюти. У разі утворення від’ємної курсової різниці від продажу валюти її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком для фізичних осіб- підприємців - платників єдиного податку 3-ї групи.

        Чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства на залишок алкогольних напоїв, що залишились у власності після прининення підприємницької  діяльності?

      Об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є виручка – товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі ( пункт 16 підрозділу  10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

          Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995  № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями)  роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.  

     При цьому оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності  у них ліцензій (стаття  15 Закону № 481).

     Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.201 статті 14 ПКУ).

     Отже, алкогольні напої, що залишились у власності фізичної особи після припинення підприємницької діяльності,  не можуть реалізовуватись (передаватись) іншим особам (як фізичним особам, так і суб’єктам господарювання), але можуть бути використані їх власником для власного споживання.

      При цьому підстави для нарахування податкових зобов’язань зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на вартість алкогольних напоїв, призначених для власного споживання, відсутні.

         Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

                     

      Відповідно до пункту 183.1 статті 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням  (місцем проживання) реєстраційну заяву.

     Підпунктом 14.1.139 статті 14 ПКУ визначено, що особа для цілей Розділу V ПКУ - будь-яка  із зазначених нижче осіб:

     а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка, зокрема є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
     б) фізична особа - підприємець, яка зокрема є платником єдиного податку за ставкою, що  передбачає сплату податку на додану вартість.

      При цьому ставка єдиного податку у розмірі 3 або 5% доходу встановлена для третьої і четвертої груп та п’ятої і шостої груп платників єдиного податку, у разі сплати ними ПДВ згідно  з ПКУ (пункт  293.3 статті  293 ПКУ).

       Отже, платниками ПДВ можуть бути платники єдиного податку третьої і четвертої та п’ятої і шостої групи за умови застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 або 5% відповідно.

Запитання – відповіді з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Як розраховується сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Відповідно до п. 265.5. ст.265 Податкового кодексу України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування й становлять:

а) не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

в) 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

г) 2,7 відсотка - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.

Які ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені діючим законодавством для юридичних осіб?

Згідно пп.265.5.3.п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) 1 відсоток - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів.

Хто проводить обчислення суми податку  на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Нормою п.265.7 ст.265 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;  для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;  для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги житлової площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Який порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Відповідно до пп.265.9.1. п.265.9 ст.265 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

В які строки платники повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Згідно п.265.10 ст.265 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

     Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
     при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
     при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
     Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ).
     Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПКУ).

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі "спрощенці" поповнили місцевий бюджет на 190 млн. грн. єдиного податку

За січень-жовтень поточного року надходження з єдиного податку в Запорізькому регіоні перевищили 190 мільйонів гривень, що на 52,8 мільйона гривень або на 38,5 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зокрема, у жовтні 2013 року малий та середній бізнес спрямував до місцевої скарбниці майже 22 мільйона гривень єдиного податку, забезпечивши зростання надходжень порівняно з минулорічними майже на 3,5 мільйона гривень або на 19 відсотків.

– Створення комфортних умов роботи для малого і середнього бізнесу та ефективність застосування системи єдиного податку із місяця в місяць демонструють свою результативність – сьогодні в регіоні майже 52 тисячі підприємців обрали спрощену систему оподаткування. У подальшій роботі органи доходів і зборів регіону продовжуватимуть орієнтуватися на спрощення процедур адміністрування податків і митних платежів, зниження документообігу, впровадження електронних сервісів. Зокрема, запорізькі платники активно користуються можливістю онлайн-сервісів, триває безкоштовна видача електронних ключів. У регіоні працює розгалужена система з 27 сервісних центрів, у яких надається широкий перелік послуг з високими стандартами обслуговування, – наголосила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька.

У спрощеній системі оподаткування найбільше представників ІІ групи – майже 25 тисяч, які, починаючи з цього року, звітують лише раз на рік, а не щоквартально. У І групі працюють 9,6 тисячі платників. ІІІ групу представляють 9,4 тисячі, IV-ту – майже 7,9 тисячі суб'єктів підприємництва. У п'ятій групі, де з цього року знижено ставки оподаткування з 10% та 7% до 7% та 5%, відповідно, здійснюють підприємницьку діяльність п'ять підприємців, у шостій – сто платників єдиного податку.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі митники виявили  підміну  турецького прокату  на  303 тис. грн.

На митну  територію України  від  турецького підприємства "S"  для запорізького  ТОВ "Н."  надійшов вантаж - контейнер з металопрокатом. Працівники  митниці ознайомилися з поданою митною декларацією та необхідним пакетом  документів для проведення  митних формальностей  стосовно заявленого товару. Саме на формальний огляд, певно,  розраховував  менеджер  фірми - постачальника товару, заповнюючи документи. Він не сподівався,  що товар будуть перевіряти та   звіряти з відповідністю  вмісту контейнера за  документами. А там і справді було  "помилок" не на одну тисячу…

Згідно з контрактом та специфікацією, турецьке підприємство мало поставити  запорізькому підприємству прокат плоский з корозостійкої  (нержавіючої) сталі без подальшого оброблення  холоднокатаної марки AISI 304, AISI 430, AISI 321.  Та під час огляду та звірки митники встановили, що замість  зазначених марок  турки поставили  зовсім інший прокат - AISI 304 L.

І тут би списати цю "неточність" на технічну помилку, зайво  дописану літеру, яка начебто "погоди великої не зробила". Але це лише на перший погляд дилетанта, але не працівників митниці.  Насправді ж,  криється цілковита  підміна   заявленого товару, який між собою різниться  у межах  міцності, пружності, а головне - у вартості товару. Літера L   позначає  прокат вищого  ґатунку, а отже,   він є дорожчим. 

Коментуючи цей факт, начальник Запорізької митниці Міндоходів  Михайло Бізіля наголосив, що  наданий інвойс містить неправдиві дані щодо марки сталі. За даним фактом Запорізькою митницею Міндоходів стосовно громадянина Туреччини С. порушено  справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. В ній  йдеться про переміщення  або дії, спрямовані  на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням  від митного  контролю. Поставлений на митницю товар - прокат  плоский  вартістю 303,4 тис. грн. вилучено.

ГУ Міндоходів у Запорізькій  області

Понад півмільйона  гривень  до бюджетів – від оперативних підрозділів

Саме стільки за минулий тиждень мобілізували до бюджетів співробітники Головного управління Міндоходів  області.  До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 4 кримінальних правопорушеннях, з яких 1 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними провадженнями становить понад 800 тис. гривень. Із незаконного обігу вилучено товарів "підакцизної" групи на суму 26  тис. гривень.

Запорізьке підприємство викривленням звітності ухилилося від сплати  800 тис. грн.  податків

                          

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), відносно службових осіб одного з підприємств м. Запоріжжя. Під час вирощування та торгівлі сільськогосподарськими культурами, шляхом перекручування даних бухгалтерської та податкової звітності, керівництво підприємства ухилилось від сплати податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на землю на загальну суму понад 800 тис. гривень.

Контрабандних цигарок на 17 тис. грн. вилучено з полиць  павільйону

Оперативні працівники  ГУ Міндоходів у Запорізькій області в одному з торговельних павільйонів обласного центру встановили факт зберігання та реалізації тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку України встановленого зразка. Вилучено 1672 пачки тютюнових виробів на загальну суму 17,2 тис. гривень.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

До бюджетів Запорізької  області надійшло майже 22 млн. грн. від плати за ліцензії

Саме таку суму сплатили запорізькі платники податків за десять місяців поточного року за ліцензії  на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі  алкогольними напоями і тютюновими виробами.

 З початку року платники  податків сплатили до бюджету  2 ,7 млн. грн. акцизного податку з вироблених в Україні товарів, що перевищує надходження відповідного періоду минулого року  більш ніж на мільйон гривень. За  10 місяців поточного року  збільшилися також надходження акцизного податку з ввезених товарів, а саме надійшло 5,2 млн. грн., що більше надходжень відповідного періоду минулого року в 2,4 разу.

З початку року видано 5921 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: 3044 –  алкогольними напоями, 2877 – тютюновими виробами, анульовано 1565 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, у тому числі 58 – за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім.

За  порушення  правил  торгівлі підакцизними товарами сплачено  понад 520 тис. грн.

Саме таку  суму застосовано  фінансових санкцій  за результатами виявлених 83 порушень. З  початку 2013 року  спеціалісти  відділу  контролю за обігом та оподаткуванням  підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Запорізькій області  провели  70 перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну та/або оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. З початку року  в ході   перевірок, які проводили міндоходівці  спільно  з працівниками відділу  кримінальної міліції у справах дітей, було встановлено 21 порушення,  коли   алкогольні вироби і цигарки реалізовували  неповнолітнім.

-  При видачі  ліцензії на право  роздрібної чи оптової торгівлі підакцизною групою товарів ми обов'язково попереджаємо  власників торговельних закладів про заборону   продажу неповнолітнім особам цигарок і спиртних напоїв, - розповідає начальник відділу контролю за обігом  та оподаткуванням  підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Запорізькій області  Сергій Афєндіков.  – А ті в свою  чергу повинні  застерегти  продавців, реалізаторів цих товарів про те,  яким може бути фінал проданої пачки цигарок чи пляшки  слабоалкогольного напою неповнолітнім. У разі, коли юнак чи дівчина  переконують продавця у тому, що вони  досягли повноліття, а  він у цьому сумнівається, є досить вагомий аргумент: паспорт, який дозволить розв'язати конфліктну ситуацію.

Ціна, коли продавець ігнорує  правила  реалізації, досить висока.  Власник торгового закладу має сплатити за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання  виробництва і обігу  спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних  напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями)   фінансову санкцію у вигляді штрафу  в розмірі 6800 гривень.

Крім тог, санкція цієї статті передбачає ще одне покарання - анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими або алкогольними виробами.

Не менш  важливий аргумент: громадянська позиція кожного, кому не байдужа доля підростаючого покоління.

Третина звернень до органів Міндоходів стосувалась порушень податкового законодавства

До підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області  надійшло 771 письмове звернення громадян, що на 240 звернень менше, ніж за відповідний період 2012 року, з них: 769 заяв, дві скарги. Пропозицій не надходило.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що заявники зверталися до органів ГУ Міндоходів у Запорізькій області у 238 випадках  з метою інформування органу влади про ухилення від сплати податків та здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. У 154 зверненнях - за отриманням податкової консультації індивідуального характеру у відповідності до вимог ст.52 Податкового кодексу України.

З проведення контрольно-перевірочної роботи надіслано 119 звернень. Всього протягом 10 місяців поточного року  розглянуто 719 звернень, з них:  180 – вирішено позитивно, 482 – роз’яснено, 1 – направлено до правоохоронних органів, 24 – визнано анонімними, 28 – надіслано за належністю, 4 звернення повернуто авторам (відповідно до ст. 5 і 7 Закону України «Про звернення громадян»).Знаходяться на виконанні 52 звернення громадян. До підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшло 26 колективних звернень, що складає 3,4% від загальної кількості. Повторних звернень до органів Міндоходів у Запорізькій області не надходило.

Запорізькі міндоходівці  отримали 208 запитів на інформацію

Протягом цього року до органів Міндоходів у Запорізькій області  надійшло 208 запитів на інформацію. Проведений аналіз статусу запитувачів свідчить, що із загальної кількості запитів, які надійшли до органів Міндоходів Запорізької області, в 122 випадках  це були фізичні особи, 71 – юридичні особи, 8 запитів отримано від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації та 7 запитів – від  представників масової інформації. 196 запитів отримано поштою, 12 – електронною поштою.

За наслідками  розгляду: по 62 запитах на інформацію було надано роз’яснення, що інформація, яка цікавить, належить до категорії з обмеженим доступом, у відповідь на 134 запити  надано інформацію, 12 запитів надіслано належному розпоряднику інформації, 3 запити знаходяться на виконанні.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області