Чи звільняється від сплати авансового внеску на період відпустки приватний підприємець – платник єдиного податку 2-ї групи без найманих працівників, якщо тривалість відпустки 2 тижні?

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (пункт 295.5 статті 295 ПКУ).

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (підпункт 298.3.2 статті 298 ПКУ).

Отже якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.

Як визначається дохід фізичної особи - платника єдиного податку 3-ї групи від продажу іноземної валюти, отриманої при здійсненні операцій з експорт у товарів?

Відповідно до пп. 1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 ПКУ).

Згідно з п.4 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ 10.08.2000 №193, курсова різниця -це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Відповідно до п.8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Враховуючи вищенаведене, дохід, отриманий від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг), виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.

При визначенні доходу враховується сума позитивної курсової різниці від продажу такої іноземної валюти. У разі утворення від’ємної курсової різниці від продажу валюти її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком для фізичних осіб- підприємців - платників єдиного податку 3-ї групи.

Чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства на залишок алкогольних напоїв, що залишились у власності після прининення підприємницької діяльності?

Об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є виручка – товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі ( пункт 16 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

При цьому оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (стаття 15 Закону № 481).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.201 статті 14 ПКУ).

Отже, алкогольні напої, що залишились у власності фізичної особи після припинення підприємницької діяльності, не можуть реалізовуватись (передаватись) іншим особам (як фізичним особам, так і суб’єктам господарювання), але можуть бути використані їх власником для власного споживання.

При цьому підстави для нарахування податкових зобов’язань зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на вартість алкогольних напоїв, призначених для власного споживання, відсутні.

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

Відповідно до пункту 183.1 статті 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Підпунктом 14.1.139 статті 14 ПКУ визначено, що особа для цілей Розділу V ПКУ - будь-яка із зазначених нижче осіб:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка, зокрема є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість; б) фізична особа - підприємець, яка зокрема є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість.

При цьому ставка єдиного податку у розмірі 3 або 5% доходу встановлена для третьої і четвертої груп та п’ятої і шостої груп платників єдиного податку, у разі сплати ними ПДВ згідно з ПКУ (пункт 293.3 статті 293 ПКУ).

Отже, платниками ПДВ можуть бути платники єдиного податку третьої і четвертої та п’ятої і шостої групи за умови застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 або 5% відповідно.

Запитання – відповіді з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Як розраховується сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Відповідно до п. 265.5. ст.265 Податкового кодексу України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування й становлять:

а) не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

в) 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

г) 2,7 відсотка - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.

Які ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені діючим законодавством для юридичних осіб?

Згідно пп.265.5.3.п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) 1 відсоток - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів.

Хто проводить обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Нормою п.265.7 ст.265 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги житлової площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Який порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Відповідно до пп.265.9.1. п.265.9 ст.265 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

В які строки платники повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Згідно п.265.10 ст.265 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

     Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
     при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
     при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
     Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ).
     Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПКУ).

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі "спрощенці" поповнили місцевий бюджет на 190 млн. грн. єдиного податку

За січень-жовтень поточного року надходження з єдиного податку в Запорізькому регіоні перевищили 190 мільйонів гривень, що на 52,8 мільйона гривень або на 38,5 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зокрема, у жовтні 2013 року малий та середній бізнес спрямував до місцевої скарбниці майже 22 мільйона гривень єдиного податку, забезпечивши зростання надходжень порівняно з минулорічними майже на 3,5 мільйона гривень або на 19 відсотків.

– Створення комфортних умов роботи для малого і середнього бізнесу та ефективність застосування системи єдиного податку із місяця в місяць демонструють свою результативність – сьогодні в регіоні майже 52 тисячі підприємців обрали спрощену систему оподаткування. У подальшій роботі органи доходів і зборів регіону продовжуватимуть орієнтуватися на спрощення процедур адміністрування податків і митних платежів, зниження документообігу, впровадження електронних сервісів. Зокрема, запорізькі платники активно користуються можливістю онлайн-сервісів, триває безкоштовна видача електронних ключів. У регіоні працює розгалужена система з 27 сервісних центрів, у яких надається широкий перелік послуг з високими стандартами обслуговування, – наголосила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька.

У спрощеній системі оподаткування найбільше представників ІІ групи – майже 25 тисяч, які, починаючи з цього року, звітують лише раз на рік, а не щоквартально. У І групі працюють 9,6 тисячі платників. ІІІ групу представляють 9,4 тисячі, IV-ту – майже 7,9 тисячі суб'єктів підприємництва. У п'ятій групі, де з цього року знижено ставки оподаткування з 10% та 7% до 7% та 5%, відповідно, здійснюють підприємницьку діяльність п'ять підприємців, у шостій – сто платників єдиного податку.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі митники виявили підміну турецького прокату на 303 тис. грн.

На митну територію України від турецького підприємства "S" для запорізького ТОВ "Н." надійшов вантаж - контейнер з металопрокатом. Працівники митниці ознайомилися з поданою митною декларацією та необхідним пакетом документів для проведення митних формальностей стосовно заявленого товару. Саме на формальний огляд, певно, розраховував менеджер фірми - постачальника товару, заповнюючи документи. Він не сподівався, що товар будуть перевіряти та звіряти з відповідністю вмісту контейнера за документами. А там і справді було "помилок" не на одну тисячу…

Згідно з контрактом та специфікацією, турецьке підприємство мало поставити запорізькому підприємству прокат плоский з корозостійкої (нержавіючої) сталі без подальшого оброблення холоднокатаної марки AISI 304, AISI 430, AISI 321. Та під час огляду та звірки митники встановили, що замість зазначених марок турки поставили зовсім інший прокат - AISI 304 L.

І тут би списати цю "неточність" на технічну помилку, зайво дописану літеру, яка начебто "погоди великої не зробила". Але це лише на перший погляд дилетанта, але не працівників митниці. Насправді ж, криється цілковита підміна заявленого товару, який між собою різниться у межах міцності, пружності, а головне - у вартості товару. Літера L позначає прокат вищого ґатунку, а отже, він є дорожчим.

Коментуючи цей факт, начальник Запорізької митниці Міндоходів Михайло Бізіля наголосив, що наданий інвойс містить неправдиві дані щодо марки сталі. За даним фактом Запорізькою митницею Міндоходів стосовно громадянина Туреччини С. порушено справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. В ній йдеться про переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю. Поставлений на митницю товар - прокат плоский вартістю 303,4 тис. грн. вилучено.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Понад півмільйона гривень до бюджетів – від оперативних підрозділів

Саме стільки за минулий тиждень мобілізували до бюджетів співробітники Головного управління Міндоходів області. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 4 кримінальних правопорушеннях, з яких 1 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними провадженнями становить понад 800 тис. гривень. Із незаконного обігу вилучено товарів "підакцизної" групи на суму 26 тис. гривень.

Запорізьке підприємство викривленням звітності ухилилося від сплати 800 тис. грн. податків

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), відносно службових осіб одного з підприємств м. Запоріжжя. Під час вирощування та торгівлі сільськогосподарськими культурами, шляхом перекручування даних бухгалтерської та податкової звітності, керівництво підприємства ухилилось від сплати податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на землю на загальну суму понад 800 тис. гривень.

Контрабандних цигарок на 17 тис. грн. вилучено з полиць павільйону

Оперативні працівники ГУ Міндоходів у Запорізькій області в одному з торговельних павільйонів обласного центру встановили факт зберігання та реалізації тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку України встановленого зразка. Вилучено 1672 пачки тютюнових виробів на загальну суму 17,2 тис. гривень.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

До бюджетів Запорізької області надійшло майже 22 млн. грн. від плати за ліцензії

Саме таку суму сплатили запорізькі платники податків за десять місяців поточного року за ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

З початку року платники податків сплатили до бюджету 2 ,7 млн. грн. акцизного податку з вироблених в Україні товарів, що перевищує надходження відповідного періоду минулого року більш ніж на мільйон гривень. За 10 місяців поточного року збільшилися також надходження акцизного податку з ввезених товарів, а саме надійшло 5,2 млн. грн., що більше надходжень відповідного періоду минулого року в 2,4 разу.

З початку року видано 5921 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: 3044 – алкогольними напоями, 2877 – тютюновими виробами, анульовано 1565 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, у тому числі 58 – за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім.

За порушення правил торгівлі підакцизними товарами сплачено понад 520 тис. грн.

Саме таку суму застосовано фінансових санкцій за результатами виявлених 83 порушень. З початку 2013 року спеціалісти відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Запорізькій області провели 70 перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну та/або оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. З початку року в ході перевірок, які проводили міндоходівці спільно з працівниками відділу кримінальної міліції у справах дітей, було встановлено 21 порушення, коли алкогольні вироби і цигарки реалізовували неповнолітнім.

- При видачі ліцензії на право роздрібної чи оптової торгівлі підакцизною групою товарів ми обов'язково попереджаємо власників торговельних закладів про заборону продажу неповнолітнім особам цигарок і спиртних напоїв, - розповідає начальник відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Запорізькій області Сергій Афєндіков. – А ті в свою чергу повинні застерегти продавців, реалізаторів цих товарів про те, яким може бути фінал проданої пачки цигарок чи пляшки слабоалкогольного напою неповнолітнім. У разі, коли юнак чи дівчина переконують продавця у тому, що вони досягли повноліття, а він у цьому сумнівається, є досить вагомий аргумент: паспорт, який дозволить розв'язати конфліктну ситуацію.

Ціна, коли продавець ігнорує правила реалізації, досить висока. Власник торгового закладу має сплатити за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями) фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Крім тог, санкція цієї статті передбачає ще одне покарання - анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими або алкогольними виробами.

Не менш важливий аргумент: громадянська позиція кожного, кому не байдужа доля підростаючого покоління.

Третина звернень до органів Міндоходів стосувалась порушень податкового законодавства

До підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшло 771 письмове звернення громадян, що на 240 звернень менше, ніж за відповідний період 2012 року, з них: 769 заяв, дві скарги. Пропозицій не надходило.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що заявники зверталися до органів ГУ Міндоходів у Запорізькій області у 238 випадках з метою інформування органу влади про ухилення від сплати податків та здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. У 154 зверненнях - за отриманням податкової консультації індивідуального характеру у відповідності до вимог ст.52 Податкового кодексу України.

З проведення контрольно-перевірочної роботи надіслано 119 звернень. Всього протягом 10 місяців поточного року розглянуто 719 звернень, з них: 180 – вирішено позитивно, 482 – роз’яснено, 1 – направлено до правоохоронних органів, 24 – визнано анонімними, 28 – надіслано за належністю, 4 звернення повернуто авторам (відповідно до ст. 5 і 7 Закону України «Про звернення громадян»).Знаходяться на виконанні 52 звернення громадян. До підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшло 26 колективних звернень, що складає 3,4% від загальної кількості. Повторних звернень до органів Міндоходів у Запорізькій області не надходило.

Запорізькі міндоходівці отримали 208 запитів на інформацію

Протягом цього року до органів Міндоходів у Запорізькій області надійшло 208 запитів на інформацію. Проведений аналіз статусу запитувачів свідчить, що із загальної кількості запитів, які надійшли до органів Міндоходів Запорізької області, в 122 випадках це були фізичні особи, 71 – юридичні особи, 8 запитів отримано від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації та 7 запитів – від представників масової інформації. 196 запитів отримано поштою, 12 – електронною поштою.

За наслідками розгляду: по 62 запитах на інформацію було надано роз’яснення, що інформація, яка цікавить, належить до категорії з обмеженим доступом, у відповідь на 134 запити надано інформацію, 12 запитів надіслано належному розпоряднику інформації, 3 запити знаходяться на виконанні.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Для розміщення в ЗМІ та на сайтах громадських організацій

Упрощение регистрации и учета налогоплательщиков.

Президент Украины Виктор Янукович подписал закон №657-VII "О внесении изменений в Налоговый кодекс относительно учета и регистрации налогоплательщиков и усовершенствования некоторых положений".

Закон предусматривает внесение ряда изменений в Налоговый кодекс: сокращение срока уведомления банками налоговых органов об открытии счетов налогоплательщиков с 3 рабочих дней до не позднее чем на следующий рабочий день; отмену необходимости получения свидетельств о регистрации плательщика НДС; освобождение налогоплательщиков от обязательного уведомления контролирующих органов об изменении их данных, если такие данные внесены в единый госреестр юрлиц и физлиц - предпринимателей.

Закон также предусматривает, что аннулирование регистрации плательщика единого налога может осуществляться в случае наличия налогового долга на каждое первое число месяца в течение 2 кварталов подряд.

При этом в случае аннулирования регистрации плательщика единого налога по решению налоговых органов субъект хозяйствования может вновь перейти на упрощенную систему налогообложения после окончания четырех последовательных кварталов.

Министерство доходов и сборов уведомляет что, свидетельство плательщика НДС уже с начала следующего года будет заменено выпиской из открытого реестра, к которому все плательщики будут иметь свободный и бесплатный доступ.

Определенные упрощения предусмотрены и для других категорий плательщиков.

Так, каждый предприниматель, который не платит НДС, получит право быть плательщиком единого налога сразу после регистрации.

Обязанность плательщика сообщать контролирующим органам об изменениях в своих данных будет отменено, а государственные учреждения будут самостоятельно получать необходимые сведения в Едином реестре юридических лиц и физических лиц - предпринимателей.

Вступил в силу порядок сверки информации об объектах недвижимости физических лиц

Вступил в силу приказ Министерства доходов и сборов N 508 от 26.09.2013, которым утвержден порядок сверки информации об объектах недвижимости физических лиц с данными Министерства доходов и сборов

Порядок регулирует механизм проведения сверки о наличии, количестве и размерах жилой недвижимости, принадлежащей физлицу. В соответствии с п. 4 Порядка подразделения Министерства доходов и сборов по месту проживания (регистрации) физлиц направляют физлицам уведомления о приглашении налогоплательщика в органы налоговой службы по форме, утвержденной Приказом N 1265.

Сверка проводится в срок до 31.12.2013 г. на основании документов, удостоверяющих право собственности и жилую площадь объектов недвижимости. Также физлицу необходимо иметь при себе документ, удостоверяющий личность.

После проведения такой сверки орган Министерства доходов и сборов по месту проживания (регистрации) физлица проводит сверку с данными Госреестра вещных прав на недвижимое имущество. В случае обнаружения расхождений между данными, предоставленными физлицами, и данными Госреестра соответствующие сведения вносятся в систему "Налоговый блок". Подразделения Министерства доходов и сборов по местонахождению недвижимости получают доступ к внесенным сведениям для дальнейшего анализа и контроля по уплате налога на недвижимость.

КМ України затвердив Порядок координації одночасного проведення планових перевірок контролюючими органами та органами державного фінансового контролю

Кабмін постановою від 23.10.2013 N 805 затвердив Порядок координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, яким визначено, що у разі коли контролюючими органами та органами державного фінансового контролю планується проведення у звітному періоді перевірок одного і того самого суб'єкта господарювання, такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно.

Якщо передбачається одночасне проведення у звітному періоді перевірки одного і того самого суб'єкта господарювання, територіальний орган Міндоходів інформує не пізніше ніж за 10 днів до початку проведення документальної планової перевірки суб'єкта господарювання та орган державного фінансового контролю про дату її початку.

У разі неможливості з обґрунтованої причини проведення органом державного фінансового контролю планової виїзної ревізії одночасно з проведенням контролюючим органом документальної планової перевірки ревізія проводиться за згодою суб'єкта господарювання у погоджені з ним строки за умови, що це не перешкоджає провадженню ним господарської діяльності.

КМ України затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв

Кабмін постановою від 09.10.2013 N 806 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, яким передбачено, що до зазначеного реєстру вноситься:

товарно-транспортна накладна з реєстраційним номером, відмітка представника контролюючого органу на акцизному складі про відправлення з такого складу (доставляння до нього) спирту етилового та алкогольних напоїв;

інформація про осіб, які мають доступ до Реєстру.

Для внесення до Реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв та їх реєстрації у Реєстрі Мінагрополітики безоплатно надає суб'єктам господарювання програмний продукт, що забезпечує доступ до Реєстру.

Суб'єкт господарювання заповнює зазначені товарно-транспортні накладні та реєструє їх у Реєстрі за допомогою програмного продукту, що забезпечує доступ до Реєстру.

Підтвердженням факту реєстрації товарно-транспортних накладних у Реєстрі є наявність на них реєстраційного номера, присвоєного відповідно до цього Порядку.

Крім цього, затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Порядки набирають чинності через 45 днів після опублікування вищезгаданої постанови.

О гуманитарной помощи

Министерство доходов и сборов разъясняет получателям гуманитарной помощи в виде денежных средств в иностранной валюте, что они должны подавать ежемесячно до 5 числа в налоговую инспекцию отчет о наличии и распределении гуманитарной помощи в иностранной валюте до полного использования всей суммы полученной гуманитарной помощи.

Такое требование предусмотрено Порядком использования гуманитарной помощи в виде денежных средств в иностранной валюте.

Порядок представления отчетов устанавливается Минсоцполитики, однако о существовании такого документа неизвестно.

Согласно НКУ иностранная валюта, полученная плательщиком на отдельный специальный счет в банке в виде гуманитарной помощи, не учитывается при проведении перерасчетов в национальную валюту в целях налогообложения (письмо от 13.06.2013 г. № 7900/7/99-99-15-02-02-17).

Утверждены новые циркуляры по регистрации и применению РРО

Министерством доходов и сборов утверждены нормативно-правовые акты по применению РРО:

– Порядок регистрации и применения РРО для регистрации расчетных операций за товары (услуги);

– Порядок регистрации и применения РРО для регистрации операций по купле-продаже иностранной валюты;

– Порядок регистрации и ведения РК, КУРО;

– Порядок опломбирования РРО (приказ от 28.08.2013 г. № 417).

Основные нововведения:

– специальные формы заявлений для регистрации РРО, КУРО и журналов использования РРО;

– возможность регистрации РРО и КУРО путем представления заявлений в электронном виде;

– уменьшение количества документов, которые подаются для регистрации РРО;

– обнародование данных о регистрации РРО, КУРО, РК и журналов использования РРО на официальном сайте Министерство доходов и сборов.

Пакет подтверждающих документов транспортных расходов на командировку.

Министерство доходов и сборов разъяснило, что транспортные расходы на командировку могут быть включены в состав расходов налогоплательщика только при наличии подтверждающих документов, удостоверяющих стоимость этих расходов в виде транспортных билетов или транспортных счетов (багажных квитанций), в том числе электронных билетов при наличии посадочного талона и документов об уплате по всем видам транспорта, в том числе чартерным рейсам.

Для подтверждения расходов на приобретение электронного билета необходим такой пакет документов: оригинал расчетного или платежного документа, подтверждающего осуществление расчетной операции в наличной или безналичной форме (платежное поручение, расчетный чек, кассовый чек, расчетная квитанция, выписка с карточного счета, квитанция к приходному кассовому ордеру); распечатка на бумаге части электронного авиабилета с указанным маршрутом (маршрут/квитанция); оригиналы отрывной части посадочных талонов пассажира; посадочный документ и перевозочный документ, распечатанные на бумаге (транспортные билеты).

В зависимости от формы оплаты электронного билета расчетным документом является, в частности, квитанция платежного терминала об оплате стоимости билетов с применением платежной карточки, выписка из соответствующего карточного счета, заверенная подписью и печатью банковского учреждения (письмо от 11.10.2013 г. № 5132/10/26-15-1701-06).

Корректировка налогового кредита при использовании импортних товаров освобожденных от НДС.

Министерство доходов и сборов в ходе рассмотрения вопроса о порядке корректировки налогового кредита в случае использования приобретенных (импортированных) товаров в освобожденных от НДС операциях сообщило следующее.

На период выполнения программ Глобального фонда борьбы со СПИДом, туберкулезом и малярией в Украине, освобождаются от НДС операции по поставке в Украине товаров (кроме подакцизных) и услуг, оплачиваемых за счет грантов, предоставленных в соответствии с программами Фонда.

Подтверждением освобождения от НДС таких операций является справка-подтверждение Госслужбы соцзаболеваний о том, что товары и услуги оплачиваются за счет грантов.

Для получения справки подаются, в частности, копии налоговых накладных, выданных поставщиком в рамках выполнения соответствующего договора.

Таким образом, упомянутое освобождение от НДС может быть применено исключительно к операциям по поставке тех товаров (услуг), которые перечислены в составленных поставщиком налоговых накладных, приложенных к заявлению о выдаче справки.

Если в выдаче справки предоставлен обоснованный отказ, то это является основанием для доначисления сумм НДС на стоимость товаров (услуг), при поставке которых был применена льгота.

В случае использования товаров (услуг), по которым суммы НДС ранее были включены в налоговый кредит, в операциях, освобожденных от налогообложения, в дополнение к налоговой накладной, составленной при поставке освобожденного от налогообложения товара (услуги), поставщиком выписывается дополнительная налоговая накладная на сумму доначисленного налога.

Оба экземпляра этой налоговой накладной остаются у поставщика, а в полях ИНН и номера свидетельства о регистрации плательщика НДС покупателя проставляются ноли.

В верхней левой части оригинала такой налоговой накладной делается пометка Х и указывается тип причины 09 – поставка для операций, освобожденных от обложения НДС (письмо от 07.10.2013 г. № 12634/6/99-99-19-04-02-15).

Включаются ли в доход юридического лица – плательщика единого налога средства, внесенные работником в кассу предприятия за полученную путевку?

Доходом плательщика единого налога – юридического лица является любой доход, включая доход представительств, филиалов, отделений такого юридического лица, полученный в течение налогового (отчетного) периода в денежной форме (наличной и/или безналичной); материальной или нематериальной форме (ст. 292 НКУ).

В доход плательщиков единого налога, помимо прочих поступлений, включаемых в понятие «доход», относятся (п. 292.3 НКУ):

• стоимость безвозмездно полученных в течение отчетного периода товаров (работ, услуг) – для всех групп плательщиков единого налога;

• сумма кредиторской задолженности, по которой истек срок исковой давности, – для плательщиков единого налога 3 и 5 групп по ставке 3 % или 7 % (с уплатой НДС) и всех плательщиков единого налога 4 и 6 групп;

• стоимость реализованных в отчетном периоде товаров (работ, услуг), если предоплата за такие товары (работы, услуги) была получена в период пребывания юрлицом на общей системе налогообложения, – для плательщиков единого налога 4 и 6 групп.

Пунктом 4.13 Порядка 12 предусмотрено, что частичная оплата стоимости путевки в санаторий вносится в кассы страхователя по основному месту работы застрахованного лица, а при отсутствии кассы – через учреждение банка на транзитный счет органа Фонда по месту учета страхователя. Сумма оплаты частичной стоимости путевки, внесенная застрахованным лицом в кассу, должна быть перечислена на транзитный счет рабочего органа Фонда на протяжении трех банковских дней после ее внесения.

Денежные средства, внесенные в кассу страхователя – плательщика единого налога как частичная оплата стоимости путевки фонда социального страхования, не являются собственными средствами страхователя, поскольку подлежат обязательному перечислению в полном объеме на счета Фонда и, соответственно, не включаются в состав дохода юридического лица – плательщика единого налога.

Физлицам – предпринимателям: как правильно заполнять Книгу учета доходов и расходов

Министерство доходов и сборов в разъяснении от 04.11.2013 г. напоминает, что в соответствии с п. 177.10 ст. 177 Налогового кодекса физлица - предприниматели на общей системе налогообложения обязаны вести Книгу учета доходов и расходов, в которой ежедневно на основании первичных документов осуществляются записи об операциях, состоявшихся в отчетном (налоговом) периоде.

Порядок ведения Книги физическими лицами - предпринимателями на общей системе налогообложения установлен приказом Министерства доходов и сборов от 16.09.2013 г. № 481. Книга ведется по выбору плательщика налога в бумажном или электронном виде (п. 2 Порядка). Записи в Книге выполняются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход (п. 5 Порядка).

В соответствии с п. 6 Порядка самозанятые лица вносят в Книгу сведения в таком порядке:

1) в графе 1 отмечается дата записи;

2) в графе 2 указывается сумма дохода, полученного от осуществления хозяйственной или независимой профессиональной деятельности с суммарным итогом за месяц, квартал, год, в частности, средства, которые поступили на текущий счет, в кассу налогоплательщика и/или получены наличными деньгами, сумма задолженности, по которой прошел срок исковой давности, стоимость безвозмездно полученных товаров (работ, услуг);

3) в графе 3 указывается сумма возвращенных самозанятым лицом средств за товары (работы и услуги) и/или возвращенной предоплаты;

4) графа 4 рассчитывается как разница между полученным доходом от осуществления хозяйственной или независимой профессиональной деятельности (графа 2) и суммой возвращенных самозанятым лицом средств за товары (работы и услуги) (графа 3);

5) в графе 5 указываются реквизиты документа, подтверждающего понесенные расходы, которые непосредственно связаны с полученным доходом. Документами, подтверждающими расходы, могут быть, в частности, платежное поручение, прибыльный кассовый ордер, квитанция, фискальный чек, акт закупки (выполненных работ, предоставленных услуг) и другие первичные документы, удостоверяющие факт оплаты товаров, работ, услуг;

6) в графе 6 указывается сумма расходов, которые документально подтверждены и непосредственно связаны с получением дохода по итогам дня;

7) в графе 7 - сумма расходов на оплату труда и начисления на оплату труда наемных лиц, понесенные в отчетном месяце;

8) в графе 8 - сумма фактически понесенных других расходов, непосредственно связанных с получением дохода, не указанных в графах 6 и 7, в частности, расходы на оплату услуг, связи, арендных и коммунальных платежей и тому подобное;

9) в графе 9 отмечается сумма чистого налогооблагаемого дохода, которая рассчитывается как разница между суммой дохода за отчетный период (графа 4) и суммой понесенных расходов от осуществления хозяйственной или независимой профессиональной деятельности (графы 6, 7, 8).

При этом в положениях Налогового кодекс и Порядка отсутствует требование относительно ведения Книги наемными лицами, находящимися в трудовых отношениях с самозанятым лицом.

Следовательно, физлицо - предприниматель на общей системе налогообложения заполняет Книгу самостоятельно по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход.

Какие услуги предоставляют центры обслуживания плательщиков?

Министерства доходов и сборов в разъяснении от 01.11.2013 г. напоминает, что с целью обеспечения выполнения Закона "Об административных услугах" и организации предоставления услуг клиентам в соответствии с мировыми стандартами качества обслуживания на базе налоговых инспекций и отделений территориальных органов Министерства доходов и сборов созданы центры обслуживания плательщиков (далее - ЦОП).

В соответствии с приказом Министерства доходов и сборов от 30.09.2013 № 519 комплекс услуг, предоставляемых органами Министерства доходов и сборов через ЦОП, включает:

- предоставление административных услуг;

- предоставление консультационных услуг;

- предоставление информационных услуг;

- принятие отчетности;

- принятие входной корреспонденции;

- выдачу ключей электронной цифровой подписи.

Административные услуги предоставляются в соответствии с нормами Закона "Об административных услугах" и приказа Министерства доходов и сборов от 14.06.2013 № 161, которым утвержден Временный перечень бесплатных админуслуг, предоставляемых Министерством и его территориальными органами, а также Информационные карточки таких услуг.

Информационные услуги, которые предоставляются в ЦОП, касаются, в частности: помощи плательщикам в оформлении заявлений, заполнении налоговой отчетности; предоставления информации о реквизитах счетов для зачисления платежей в бюджеты, предоставления плательщикам информации о состоянии расчетов с бюджетами; предоставления бесплатного программного обеспечения для формирования и представления налоговой отчетности в электронном виде; распространения брошюр, буклетов, памяток и другой печатной продукции об уплате налогов и т. п.

Консультационные услуги в ЦОП предоставляются плательщикам специалистами ГНИ (отделения), в соответствии с их компетенцией, в зале (секции) обслуживания плательщиков и касаются практического использования конкретных норм законов или нормативно-правовых актов по вопросам администрирования налогов или сборов (обязательных платежей).

Принятие отчетности и регистрация входной корреспонденции в ЦОП осуществляется специалистами подразделений ГНИ (отделения), в соответствии с их компетенцией, в зале (секции) приема отчетности и регистрации входной корреспонденции.

С целью обеспечения деятельности физических и юридических лиц, которая осуществляется с использованием электронных документов, в ЦОП осуществляется также и регистрация пользователей центра сертификации ключей для получения услуг электронной цифровой подписи в соответствии с действующим законодательством.

Оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності

Які категорії фізичних осіб – підприємців є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Чи необхідно придбавати торговий патент фізичним особам – платникам єдиного податку?

Згідно з п.297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, зі сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Тобто при здійсненні підприємницької діяльності фізичними особами – платниками єдиного податку торговий патент не придбавається.

Чи необхідно придбавати торговий патент приватному підприємцю загальної системи оподаткування при здійсненні торговельної діяльності хлібом та хлібобулочними виробами?

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг, зокрема, суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню.

Чи необхідно придбавати пільговий торговий патент при продажу суб’єктами господарювання газет та журналів?

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України з придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами - резидентами України.

При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

Чи враховуються суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплачені фізичною особою – підприємцем протягом року, при здійсненні остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначається статтею 177 ПКУ.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Який порядок придбання торгового патенту?

Як визначено положеннями Податкового кодексу для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

- найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

- юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

- вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

- вид торгового патенту;

- найменування документа про повну або часткову сплату збору;

- назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";

- назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

- період, на який придбається торговий патент.

Де суб’єктам господарювання необхідно розміщувати торговий патент?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

- на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій;

- на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

- на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

- у пунктах обміну іноземної валюти;

- у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Чи можливо розміщувати на фронтальній вітрині магазину копію торгового патенту?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

У якому розмірі сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, що застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються незалежною професійною діяльністю?

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено Законом України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. N 455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.09.2013р. за N 1622/24154.

Фізичні особи - підприємці, що застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються незалежною професійною діяльністю (науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність) та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, сплачують єдиний внесок у розмірі 34,7 % із суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Як розраховується розмір мінімального страхового внеску?

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено: на 01.01.2013 р. - 1147 грн., з 01.12.2013 по 31.12.2013 року - 1218 грн.

У якому розмірі сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами – платниками єдиного податку?

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, розмір єдиного внеску становить 34,7 % суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Мінімальний страховий внесок для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на 34,7 % (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону N 2464).

Законом про Держбюджет на 2013 рік встановлено такі розміри мінімальної заробітної плати: з 01.01.2013 р. - 1147 грн., з 01.12.2013 по 31.12.2013 року - 1218 грн.

Щоквартальна сплата єдиного внеску фізичної особи - підприємця за себе:

1 квартал (до 20 квітня) - 1194,23 грн. (398,01 х 3 місяця);

2 квартал (до 20 липня) - 1194,23 грн.;

3 квартал (до 20 жовтня) - 1194,23 грн.;

4 квартал (до 20 січня) - 1218,67 (398,01 х 2 місяці + 422,65 грн.).

Який порядок утримання єдиного внеску із заробітної плати найманих працівників та суми винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами?

Відповідно до розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування базою для нарахування єдиного внеску є суми:

- нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці";

- винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

- допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року N 5.

Міністерство доходів і зборів України в проводить Всеукраїнську акцію „Права та обов’язки”

Міністерство доходів і зборів України провело Всеукраїнську акцію «Права та обов’язки». Метою заходу є підвищення рівня обізнаності громадян щодо їхніх прав, гарантованих законодавством.

Всі платники, які завітали до Центрів обслуговування платників в усіх регіонах України, отримали брошуру „Права та обов’язки платника податків та контролюючих органів”, розроблену фахівцями Міністерства.

Брошура містить декілька розділів, в яких розміщено основні витяги із законодавства. Платники можуть прочитати як про свої права і обов’язки, так і посадових осіб контролюючих органів.

За словами фахівців Міністерства, завдяки такій тематичній брошурі платники зможуть відстоювати свої права при спілкуванні з працівниками органів доходів та зборів, особливо у випадках можливих корупційних проявів. Зокрема, у брошурі зазначено телефон антикорупційного сервісу Міністерство доходів і зборів „Пульс”, за яким платники можуть поскаржитися на протиправні дії працівників відомства.

Загалом з початку року фахівцями Міністерства доходів і сборів підготовлено та розповсюджено серед платників податків 2,2 тис. брошур з роз’ясненнями основних законодавчих норм щодо справляння податків, зборів, митних платежів та єдиного соціального внеску.

Власники житлової нерухомості можуть провести звірку своїх даних

До кінця 2013 року власники нерухомого майна за бажанням можуть провести звірку кількості своїх об’єктів нерухомості та розмірів їх житлової площі.

За словами фахівців Міністерство доходів і зборів, сьогодні триває формування реєстру платників податку на нерухоме майно та взяття їх на облік. Тому така звірка допоможе уникнути непорозумінь при нарахуванні суми податку у наступному році.

Регіональні підрозділи Міністерства доходів і зборів України, у свою чергу, вже направили запрошення прийти на звірку тим громадянам, які, за даними реєстру, є платниками податку на нерухомість.

Оскільки, відповідно до норм чинного законодавства, податок на нерухомість за поточний рік сплачуватиметься у 2014 році, громадяни вже з квітня почнуть отримувати квитанції із нарахованими до сплати сумами. Сплатити податок потрібно буде протягом двох місяців. Для уникнення ажіотажу, черг та зайвого напруження фахівці Міністерства доходів і зборів України пропонують власникам нерухомості завчасно, а саме до 31 грудні 2013 року, звірити свої дані.

Для цього їм потрібно звернутися до податкової інспекції за місцем реєстрації з оригіналами документів про право власності на це майно. Якщо ж громадянин не провів таку звірку, податок буде нараховуватися відповідно до тієї інформації, яка наявна в Міністерстві доходів і зборів України.

Нагадаємо, що з 1 січня 2013 року вступила в силу норма Податкового кодексу, згідно з якою житлова нерухомість, яка перебуває у власності як фізичних, так і юридичних осіб (у тому числі і нерезидентів), обкладатиметься податком. Оподатковуватимуться будівлі, які відносяться до житлового фонду, а саме – житлові будинки, прибудови до них, житлові будинки садибного типу, квартири, котеджі та кімнати у багатосімейних квартирах. Податок за 2013 рік власники нерухомості сплачуватимуть у 2014 році.

Електронний ключ від Міністерства доходів і зборів діятиме 2 роки

З 1 листопада 2013 року для клієнтів акредитованого центру сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів від Міністерства доходів і сборів формуються на два роки.

Таку можливість Центр сертифікації ключів, який діє при Міністерстві, отримав після проходження процедури акредитації. Було сформовано нові технологічні сертифікати центру та серверів центру, що дало змогу подовжити термін дії цифрових підписів.

Як зазначають фахівці Міністерства доходів і зборів України, така новація не лише зекономить час платникам податків на придбання ключів, а й сприятиме якнайбільшому їх залученню до активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

У Міністерстві також відзначають, що на сьогодні проходить процес обговорення проекту, згідно з яким термін дії електронного ключа для фізичних осіб збільшиться до 3 років. Такі зміни запропоновані фахівцями відомства в проекті постанови Кабінету Міністрів України щодо Порядку акредитації центру сертифікації ключів. Крім того, до 6 років може подовжитися і термін дії сертифікату акредитованого центру.

Завантажити актуальні технологічні сертифікати АЦСК ІДД Міністерства доходів і сборів можна у розділі «Сертифікати АЦСК» офіційного інформаційного ресурсу.

Увага! Відкрито нові рахунки для сплати єдиного внеску

Міністерство доходів і зборів України повідомляє, що з метою реалізації норм Закону України від 04.07.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» відкрито нові рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску.

Номера рахунків розміщено на веб-порталі Міністерства доходів і сборів у розділі «Реєстри».

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

*	;101	; код за ЄДРПОУ	; сплата єдиного внеску	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Документи, які подаються для реєстрації РРО

Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію договору суб'єкта господарювання з Центру сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

При цьому, заява про реєстрацію РРО може бути поданою в паперовому або в електронному вигляді.

Нагадуємо, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формах при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417.

Для переходу на сплату єдиного податку подайте відповідну заяву

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування. Для цього йому необхідно подати заяву до територіального органу Міністерства доходів і сборів не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Це відбувається за умови, якщо протягом календарного року, який передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, платником дотримано вимоги щодо обсягу доходу протягом календарного року та середньооблікової кількості працівників (пп. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.

Митні платежі при імпорті товарів

При ввезенні на митну територію України суб’єктами господарювання товарів у митному режимі імпорту сплачуються такі митні платежі:

- ввізне мито за ставками, встановленими Законом України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 року № 2371-ІІІ із змінами та доповненнями. У випадках коли товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються сезонним митом або особливими видами мита;

- податок на додану вартість за ставкою, згідно із Розділом V Податкового кодексу України;

- акцизний податок за ставками, встановленими п. 215.3. ст. 215 ПКУ, у разі належності товарів до підакцизних.

Також, за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, із заінтересованих осіб справляється плата у наступних розмірах:

Назва опереції	За одну годину роботи не залежно від кількості посадових осіб залучених до виконання митних формальностей, євро
1. Виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів:
1.1. у робочий час	20
1.2. у надурочний, нічний час і вихідні дні	40
1.3. у святкові та неробочі дні	50
2. Виконання митних формальностей митними органами у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів:
2.1. у надурочний, нічний час і вихідні дні	40
2.2. у святкові та неробочі дні	50

Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».

Новий сервіс для платників – електронні перевірки

Платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, з 01.01.2014 року матимуть можливість для проведення електронної перевірки.

Для цього платник повинен подати заяву до територіального органу Міністерства доходів і зборів України, в якому він перебуває на обліку. Заява подається за 10 календарних днів до початку проведення перевірки.

Переваги електронної перевірки:

- дистанційне обслуговування платників податків;

- мінімізація впливу людського фактора;

- підвищення якості проведення перевірки;

- зменшення терміну проведення перевірки;

- впевненість у правильності та повноті оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій;

- зниження адміністративного навантаження на платника.

Електронна перевірка для платників податків передбачена пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Нова книга обліку доходів та витрат для підприємців-загальносистемників

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані зареєструвати нові книги обліку доходів та витрат в податковому органі за місцем своєї реєстрації.

Ведення книги обліку доходів і витрат є обов’язковим. У ній за підсумком робочого дня здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором платника податків в паперовому або в електронному вигляді.

Форма Книги затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2013р. за № 1686/24218.

Які дії повинен вчинити платник ПДВ, у разі відмови з боку продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Чи підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані на операції з постачання товарів/послуг, які звільненні від сплати ПДВ (в тому числі і товарів, ввезених на митну територію

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Таким чином, податкові накладні, виписані на операції з постачання товарів, ввезених на митну територію України, та які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, починаючи з 1 січня 2012 року підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних в загальновстановленому порядку.

Чи є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця/покупця виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Чи застосовується адміністративна відповідальність до посадових осіб суб’єкта господарювання - платника ПДВ якщо ним порушується вимога щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

У разі порушення платником ПДВ порядку ведення податкового обліку, у тому числі вимог щодо надання на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, до його посадових осіб застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ст.163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, зазначені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи повинен покупець - платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на користь платника податку – постачальника зменшити податковий кредит, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Таким чином, незалежно від того, чи повинен розрахунок коригування бути зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних чи ні, платник податку – покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит.

Як заповнити верхню ліву частину оригіналу податкової накладної у разі якщо податкова накладна, що видається покупцю, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).

Податкова накладна, яка виписується платником податку - отримувачем товарів/послуг, складається в одному примірнику.

Згідно з п.6.1 Порядку №1379 оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.

Податкова накладна, яка відповідно до п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).

Враховуючи зазначене, у разі якщо податкова накладна, що видається покупцю, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, то у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної підлягають заповненню два поля: «Видається покупцю» та «Включено до ЄРПН», в яких проставляються відповідні відмітки «Х».

Чи має право платник ПДВ зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше п’ятнадцятого календарного дня, що настає за днем її виписки, якщо п’ятнадцятий день припадає на святковий чи вихідний день?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно із п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється платником ПДВ не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, складена резидентом при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Відповідно до вимог п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Податкова накладна при отриманні послуг від нерезидента на митній території України складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку.

Порядок виписки такої податкової накладної визначений в п.8.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою.

Враховуючи вищезазначене, податкова накладна, складена резидентом при отриманні послуг від нерезидента на митній території України, незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній, не підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чи має право особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зареєструвати складені податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів?

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п.202.1 ст.202 ПКУ).

Згідно з п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Враховуючи те, що особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана за останній податковий період подати податкову звітність з ПДВ, з урахуванням граничного терміну, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови, що з дати їх виписки минуло не більше 15 календарних днів.

Чи реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана при одночасному постачанні підакцизних/імпортованих товарів з не підакцизними/вітчизняними товарами, якщо такий розрахунок виписується у разі зміни суми компенсації вартості не підакцизних/вітчизняних товарів?

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

Згідно з п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Враховуючи викладене, оскільки податкова накладна, що виписана при одночасному постачанні підакцизних/імпортованих товарів з не підакцизними/вітчизняними товарами, підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, то розрахунок коригування, який виписується до неї у разі зміни суми компенсації вартості не підакцизних/вітчизняних товарів, також підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чи повинен покупець вимагати у продавця квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно із п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку Державній податковій службі.

Враховуючи зазначене, вимагати від постачальника квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець не повинен.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі міндоходівці приєдналися до всеукраїнської акції "Права та обов'язки"

Сьогодні мешканці усіх районів Запорізької області отримали змогу докладніше ознайомитися з правами та обов'язками платників податків. Саме з цією метою були створені спеціальні брошури Міндоходів України, які працівники ДПІ роздавали населенню не тільки в центрах обслуговування платників податків, а й у виставкових центрах, вищих навчальних закладах, на ринках та в інших багатолюдних місцях кожного району.

Акція отримала схвальні відгуки у громадян, адже не всі чітко знають свої права та обов'язки, проте кожен розуміє, що ці знання необхідні у сучасному суспільстві.

"Я вважаю, що це чудова ініціатива. Нас не вчать цьому ні в школі, ні в університеті, але дуже важливо знати свої права і обов'язки, особливо в питаннях, які безпосередньо торкаються кожного. Для мене ця інформація – нова, цікава і корисна", - каже Юлія, студентка 3 курсу.

"Кожен повинен чітко знати свої права і обов'язки, а також права і обов'язки контролюючих органів, бо це цивілізований шлях до ефективної і плідної співпраці", - висловив свою думку Євген, приватний підприємець.

Розповсюдження брошур буде продовжуватись й у майбутньому на круглих столах, семінарах та інших тематичних заходах.

В ході акції було охоплено близько 10 тисяч платників та громадян Запорізького регіону.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Міндоходів України враховує кожну ініціативу бізнесу та громадськості

На цьому наголосив Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко під час зустрічі з головами Громадської ради при Міндоходів України, Громадських рад при Головних управліннях в АР Крим, областях, м. Києві, Севастополі, яка відбулася сьогодні, 12 листопада 2013 року, в режимі відеоконференцзв'язку.

Участь у заході взяли в. о. начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Сергій Давидков, голова Громадської ради при ГУ Міндоходів у Запорізькій області Петро Ванат та члени Громадської ради.

У ході засідання у форматі питань-відповідей Міністр доходів і зборів Олександр Клименко поспілкувався з представниками Громадської ради при Міністерстві, а також Громадських рад при Головних управліннях в регіонах.

Були порушені актуальні питання про діяльність органів доходів і зборів, митниці Міндоходів, про зміни у законодавстві, про державне регулювання трансфертного ціноутворення, взаємодію з громадськістю і представниками бізнесу, виховання високої податкової культури у підростаючого покоління і ряд інших.

Зокрема, голова Громадської ради при ГУ Міндоходів у Запорізькій області Петро Ванат поставив запитання Міністру стосовно планів на майбутнє Міністерства доходів і зборів України з метою розвитку бізнесу, у тому числі, з урахуванням п'ятирічної Стратегії розвитку Міндоходів, яку нещодавно затвердив Кабінет Міністрів України.

Відповідаючи на запитання, Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко розповів про пріоритетні напрями діяльності органів Міндоходів.

Він зазначив, що Стратегічний план розвитку Міністерства доходів і зборів до 2018 року визначив комплекс з восьми стратегічних напрямів розвитку Міністерства, які деталізовані за конкретними цілями, алгоритмами і термінами їх виконання.

– Відповідно до Стратегії, у найближчі п'ять років робота Міндоходів буде спрямована на вдосконалення податкових і митних сервісів, розвиток партнерських стосунків із громадськістю і бізнесом, активізацію міжнародної торгівлі за рахунок оптимізації митної регуляції, боротьбу з корупцією і "тіньовим" сектором економіки, впровадження сучасної IT-функції у роботу органів доходів і зборів, – підкреслив Міністр Олександр Клименко.

Також на Громадській раді були озвучені відповіді на запитання щодо запровадження електронних перевірок суб'єктів господарювання, загального декларування доходів громадян, проведення митного аудиту і інформатизації процесів під час митного оформлення та визначення митної вартості і ряд інших.

Члени Громадських рад висловили подяку за проведення таких масштабних заходів, під час яких є конструктивний діалог із бізнесом та можливість порушити найбільш актуальні питання, які хвилюють платників і громадськість у регіонах.

Після спілкування з Міністром відбулася презентація діяльності структурних підрозділів Міністерства доходів і зборів України.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі оперативники поповнили бюджет майже на 500 тис. гривень

За минулий тиждень саме таку суму надходжень оперативні співробітники ГУ Міндоходів області забезпечили до бюджетів усіх рівнів. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 8 кримінальних правопорушеннях, з яких 4 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків по вказаних кримінальних провадженнях становить понад 3 млн. 500 тис. гривень. Із незаконного обігу вилучено товарів на загальну суму 250 тис. гривень, в т.ч. алкогольних напоїв та спирту на суму 45 тис. грн., тютюнових виробів на суму 134 тис. гривень.

Запорізьке сільгосппідприємство застосувало спецрежим - приховало мільйон від бюджету

Керівництво одного із сільгосппідприємств області вирішило скористатися пільгою від держави – перейти на спеціальний режим оподаткування - фіксований сільгоспподаток. Проте, одного бажання виявляється замало. Для цього переходу необхідні певні умови. Платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний ) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Окрім цього, є й ще певні умови, які треба витримати, аби стати платником фіксованого сільгоспподатку. Проте, сільгосппідприємство явно не дотягувало до статусу ФСП, але вирішили у поданій заяві дещо "згустити фарби".

Впродовж трьох останніх років підприємство отримувало пільги від держави. Податок на додану вартість, яке підприємство мало б перерахувати до бюджету, залишали на власні потреби. Але всі ці порушення були встановлені під час перевірки. Сільгосппідприємство ухилилися від оподаткування, не сплативши до бюджету понад мільйон гривень.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст..212 КК України (ухилення від сплати податків)

На Запоріжжі понад 88 тис. гривень "викроїли" на одязі

На одному з підприємств обласного центру, яке займалося роздрібною торгівлею одягом, вирішили зекономити на податках. Задля цього у податковій звітності почали відображати безтоварні операції: за документами на одній із фірм закуповували одяг, перевозили його, реалізовували. З одним "але": все було тільки на папері, з метою завищення податкового кредиту і заниження податкових зобов'язань. Підприємство ухилилося від сплати податку на додану вартість на 800 тис. грн.

За матеріалами співробітників оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст..121.КК.України (ухилення від сплати податків)

У Запорізькій області гараж обладнали під спирто-склад

Оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області в одному з гаражних кооперативів обласного центру виявили та вилучили 300 літрів рідини з характерним запахом спирту на суму 9,5 тис. гривень. У рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів, що становить загрозу для життя та здоров’я людей).

На Запорізькій АЗС - торгували без дозвільних документів - втратили майже 7 тонн пального

На одній з АЗС Запорізької області оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області встановили факт господарської діяльності без наявності необхідних дозвільних документів. У результаті вилучено бензин різних марок та дизельне та паливо у кількості 6710 літрів на загальну суму 71 тис. гривень.

На Запоріжжі понад 9 тис. пачок на 100 тис. гривень вилучили контрабандних цигарок

Оперативні працівники ГУ Міндоходів у Запорізькій області в одному з торгівельних павільйонів обласного центру встановили факт зберігання та реалізації тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку України встановленого зразка. Вилучено 5995 пачок тютюнових виробів на загальну суму 66 тис. гривень.

Крім цього, в двох інших торгівельних павільйонах м. Запоріжжя оперативні співробітники встановили факти зберігання та реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензій на право здійснення вказаного виду діяльності. В результаті вилучено 1451 пачку тютюнових виробів на суму 15,1 тис. грн. та 1782 пачки тютюнових виробів на суму 18,6 тис. грн. відповідно.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Власник "Renault Kangoo" "забув" вивезти іномарку за кордон

У жовтні 2013 року громадянин С., мешканець Запоріжжя, на автомобілі з іноземними номерами, перетнув митний кордон України через «зелений коридор». Оскільки чоловік постійно проживає в Україні, ввезення автомобільного транспортного засобу не знятого з обліку за кордоном через «зелений коридор», тобто без декларування та сплати митних платежів, відповідно з Митним кодексом України, дозволено з однією метою – перетнути територію України в митному режимі "транзит". При цьому згідно Митного кодексу України строк транзитного переміщення для автомобільного транспорту становить 10 діб. І до закінчення цього строку транспортний засіб повинен був покинути територію України.

Але власник автівки і не збирався доставляти її на прикордонну митницю та вивозити з України. Головною метою її ввезення через «зелений коридор» було бажання використовувати автомобіль в Україні без сплати мита та податків.

Про це стало зрозуміло, коли "Renault Kangoo" зупинили на одній із приміських автотрас. Співробітники управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Запорізької митниці Міндоходів проти власника авто порушили митну справу про порушення митних правил за ознаками, передбаченими частиною першою статті 470 Митного кодексу України за фактом перевищення ним строку транзитного переміщення – перевищення строку доставки в прикордонну митницю. Тепер громадянину С. все одно доведеться вивезти автомобіль з України але з додатковими витратами у вигляді штрафу. Тож за кожен день «безмитного прокату» автомобіля по території України буде сплачено потрійну ціну.

- Тільки цьогорік за аналогічні порушення вимог чинного законодавства, пов'язаних з перевищенням громадянами встановлених строків доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення з порушенням строку вивезення, ввезеного з метою транзиту через митну територію України, запорізькими митниками було складено 42 протоколи, - коментує ситуацію начальник Запорізької митниці Міндоходів Михайло Бізіля. - Зазначу, що за десять місяців минулого року такі порушення не було встановлено. Такі «сумнівно хитрі» схеми ухилення від сплати мита та податків в цьому році перебувають під особливим наглядом митників.

Тих власників транспортних засобів, які перетнули митний кордон в режимі "транзит" і не збираються вивозити транспортний засіб, хотів би застерегти: санкції статті 470 Митного кодексу України (недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на сьогодні це 8,5 тисяч гривен. Тож чи варто ризикувати?

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

За протиправні дії співробітників Міндоходів притягують до дисциплінарної та адміністративної відповідальності

Працівники управління внутрішньої безпеки при ГУ Міндоходів у Запорізькій області приділяють особливу увагу профілактичним заходам, аби попередити корупційні правопорушення з боку міндоходівців.

Протягом січня-жовтня 2013 року співробітники управління провели комплекс заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяють корупційним діянням та іншим правопорушенням працівниками Міндоходів під час службової діяльності.

- Одним із існуючих профілактичних заходів є перевірка кандидатів на посади до Міндоходів. Ми не просто виявляємо окремі факти корупції, а й орієнтуємося на системне попередження цього явища, аби створити ефективну стратегію боротьби з корупцією. Так, з початку року проведено 259 перевірок кандидатів, внаслідок чого відносно 5 осіб прийнято рішення про відмову у призначенні.

Також з метою запобігання вчинення посадовими особами Міндоходів та його територіальних органів корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, у колективах інспекцій проведено 494 бесіди та лекції на антикорупційну тематику, - коментує ситуацію начальник управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Запорізькій області Володимир Сухачов.

Крім того, співробітниками управління провели 137 службових перевірок, за результатами яких внесено керівникам Міндоходів 89 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку державних службовців. За допущені порушене до 66 співробітників застосовані заходи дисциплінарного впливу, в т.ч. 2 особи звільнено. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними, 74 співробітникам винесено офіційні застереження.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

На Запоріжжі 95% митних декларацій оформляють в електронному вигляді

За жовтень 2013 року Запорізькою митницею Міндоходів було оформлено 6247 митних декларацій, з них 95% в електронному вигляді. За аналогічний період минулого року митні декларації в електронному вигляді становили лише 61 відсоток від усього обсягу поданих документів.

Позитивна тенденція на Запорізькій митниці Міндоходів намітилась з початку року. Всього за десять місяців поточного року Запорізькою митницею Міндоходів оформлено 61196 митних декларацій. Їх кількість зросла на 14 відсотків порівняно з минулим роком. Середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 49 хвилин, а імпортної - 1 годину 26 хвилин.

На підставі електронних митних декларацій здійснюють такі операції як підтвердження фактичного вивезення товарів за кордон, державна реєстрація транспортних засобів, зняття експортно-імпортних операцій з валютного контролю та продаж іноземної валюти для про ведення розрахунків підприємствами.

Електронне декларування сприяє прискоренню товарообігу, скороченню затрат часу і фінансових витрат підприємців на проведення митних процедур.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

За спеціальне використання води запорізькі платники сплатили більше ніж 122 мільйони гривень

Саме стільки коштів надійшло до Зведеного бюджету протягом 10 місяців поточного року.

В Запорізькій області зареєстровано 3450 платників цього збору. За результатами звірок переліків водокористувачів, яким надані дозволи від Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації, з переліком платників, які надали податкові декларації за 10 місяців 2013 року залучено до оподаткування 26 платників збору, яким було нараховано 11,9 тисяч гривень штрафних санкцій.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Понад 95 мільйонів гривень екологічного податку сплатили на Запоріжжі

Ці кошти надійшли до бюджетів усіх рівнів протягом 10 місяців 2013 року. Вони перевищують показники відповідного періоду минулого року на 35 млн. грн.

ГУ Міндоходів області тісно співпрацюють з Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації з питань обміну інформацією щодо переліку суб’єктів господарювання, яким надані спеціальні дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, що діють у 2013 році. У результаті проведених звірок цих переліків з переліком платників, які подали декларації по екологічному податку було залучено до оподаткування 22 платники, по яких сума донарахованих штрафних санкцій склала майже 15 тис. грн.

Всього в Запорізькій області зареєстровано 2493 платники екологічного податку.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі сільгоспвиробники сплатили понад 6 млн. гривень

Така сума надійшла до місцевих бюджетів за 10 місяців поточного року. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік задекларовано 37 млн. грн. орендної плати за землі державної та комунальної власності та 0,2 млн. грн. земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються для сільськогосподарського виробництва.

Річна сума нарахувань по фіксованому сільськогосподарському податку (ФСП) складає 7,4 млн. грн., з яких 7,2 млн. грн. – за використання ріллі.

Всього в Запорізькій області зареєстровано та сплачують податок 2479 платників, з них 2436 підприємств, що займаються рослинництвом, 5 підприємств, що займаються рибництвом та 27 підприємств, що займаються тваринництвом.

Крім того, за результатами звірок площ земельних ділянок, які є об’єктом оподаткування ФСП на відповідність даним державного земельного кадастру, податковими органами було виявлено розбіжності по 5 підприємствах на площу 325,0 га.

Сума штрафних санкцій, за поданими уточнюючими податковими деклараціями з обчисленням податкових зобов’язань та штрафних санкцій складає 3,2 тисячі гривень.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

На Запоріжжі понад 409 мільйонів надійшло від плати за землю

Таку суму за 10 місяців поточного року сплатили землекористувачі до місцевих бюджетів усіх рівнів. Надходження до минулого року зросли майже на 20 млн. грн.

У регіоні органами Міндоходів спільно з суб’єктами інформаційного обміну (радами відповідного рівня, територіальними органами Держземагентства, регіональними відділеннями Фонду державного майна України по Запорізькій області) проводяться звірки стосовно своєчасного отримання інформації, необхідної для обчислення і справляння плати за землю. В результаті до оподаткування був залучений 51 суб'єкт господарської діяльності, річна сума нарахувань яких складає майже 700 тис. грн., а загальна площа земельних ділянок – 595,3 га.

Крім того, до оподаткування залучені 93 суб'єкти господарської діяльності, які користуються земельними ділянками без оформлених належним чином правовстановлюючих документів на землю, що забезпечило додаткові надходження до місцевих бюджетів у розмірі 1,4 мільйона гривень.

Наразі вирішується ситуація с платниками, в яких встановлена річна сума орендної плати за землю нижча за вимоги чинного законодавства. З метою приведення сум орендної плати, визначеної у таких договорах, до законодавчо встановленої норми, органи ГУ Міндоходів направляють пропозиції до органів місцевого самоврядування та прокуратури щодо зміни розміру орендної плати через судові органи.

З початку 2013 року по 13 договорах оренди рішеннями судових органів змінено розмір орендної плати за землю, річні додаткові надходження склали 154 тис. грн. За рішеннями судових органів з 2008 року по теперішній час змінено розмір орендної плати за землю по 141 договору оренди, річні додаткові надходження по яких складають майже 6 млн. грн.

Також проводяться роботи по зменшенню податкового боргу, в результаті яких у 6 землекористувачів - боржників вилучено земельні ділянки загальною площею 49,4 га. Вилучені ділянки будуть перерозподілені між платоспроможними платниками.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Для розміщення на сайтах та ЗМІ

Увага! Відкрито нові рахунки для сплати єдиного внеску

Номера рахунків розміщено на веб-порталі Міндоходів у розділі «Реєстри».

*	;101	; код за ЄДРПОУ	; сплата єдиного внеску	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Порядок ввезення в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Громадяни можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручні поклажі або супроводжувальному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:

- 200 сигарет або 50 сигар чи 250 г тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 г.;

- 5л. пива, 2 л. вина, 1 л. міцних (із вмістом спирту більш як 22%) алкогольних напоїв.

При цьому, ввезення на територію України зазначених виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.

Порядок ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів регулюється ст. 376 Митного кодексу України.

Заява про відмову від сплати єдиного податку подається не пізніше ніж за 10 днів до початку нового кварталу

У разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа – платник єдиного податку подає заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

До заяви включаються, зокрема, відомості про дату припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.

Єдиний податок не сплачується з періоду, наступного за періодом, у якому подано відповідну заяву.

Тобто, єдиний податок не сплачується підприємцями:

- І та ІІ груп – з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому подану таку заяву;

- ІІІ та IV груп – з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, в якому подано таку заяву.

Книга обліку доходів і витрат для суб’єктів господарювання, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, − один з головних документів обліку, який використовується при складанні податкової звітності та підбиття фінансових результатів. Втративши книгу, потрібно відразу йти до податкової та реєструвати нову. Втім, чи передбачена відповідальність за таку необачність?

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп. 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Форма та порядок ведення книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637.

Пунктом 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у п. 44.1 і 44.3 ст.44, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, − тягнуть за собою накладення штрафу вже у сумі 1020 гривень.

Також згідно зі ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року №8074-Х не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою зазначеної статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Министерство доходов и сборов об особенностях налоговых проверок

Министерство доходов и сборов в письме от 23.09.2013 г. № 11769/6/99-99-17-01-01-16 напоминает, что в соответствии с п. 75.1 ст. 75 Налогового кодекса контролирующие органы имеют право проводить камеральные, документальные (плановые или внеплановые, выездные или невыездные) и фактические проверки.

Фактической считается проверка, осуществляемая по месту фактического осуществления плательщиком налогов деятельности, расположения хозяйственных или других объектов права собственности такого плательщика. Такая проверка осуществляется контролирующим органом относительно соблюдения норм законодательства по вопросам регулирования обращения наличности, порядка осуществления плательщиками налогов расчетных операций, ведения кассовых операций, наличия лицензий, патентов, свидетельств, в том числе о производстве и обороте подакцизных товаров, соблюдения работодателем законодательства относительно заключения трудового договора, оформления трудовых отношений с работниками (наемными лицами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 НК).

Порядок проведения фактических проверок определен ст. 80 НК.

В ходе проведения проверок контролирующие органы имеют право доступа к территориям, помещениям (кроме жилья граждан) и другому имуществу, которые используются для осуществления хозяйственной деятельности и/или являются объектами налогообложения, либо используются для получения доходов (прибыли), либо связаны с другими объектами налогообложения и/или могут быть источником погашения налогового долга (п/п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 НК).

Какой порядок применения админареста имущества налогоплательщика

Решение о применении ареста имущества налогоплательщика и решение о наложении ареста при временном задержании имущества принимается руководителем (его заместителем) органа доходов и сборов.

Приказом от 10 октября 2013 года № 568 Министерство доходов и сборов утвердило Порядок применения административного ареста имущества плательщика налогов.

Арест имущества может быть полным или условным и состоит в запрете на реализацию прав распоряжения или пользования имуществом. Арест может быть наложен органом доходов и сборов на любое имущество налогоплательщика, кроме имущества, на которое не может быть обращено взыскание в соответствии с законом, и средств на счете налогоплательщика.

Арест имущества может быть применен, если выясняется, в частности, что:

1) налогоплательщик нарушает правила отчуждения имущества, находящегося в налоговом залоге;

2) физлицо, имеющее налоговый долг, выезжает за границу;

3) налогоплательщик отказывается от проведения документальной проверки при наличии законных оснований для ее проведения или от допуска должностных лиц органа доходов и сборов;

4) отсутствует регистрация лица как налогоплательщика в органе доходов и сборов, если такая регистрация является обязательной в соответствии с Налоговым кодексом, или когда налогоплательщик, получивший налоговое уведомление или имеющий налоговый долг, совершает действия по переводу имущества за пределы Украины, его сокрытию или передаче другим лицам.

Обоснованность ареста имущества, наложенного решением руководителя (его заместителя) органа доходов и сборов, должна быть проверена судом в течение 96 часов. В таком случае решение руководителя (его заместителя) органа доходов и сборов подается в суд в течение 24 часов с момента установления обстоятельств, обусловливающих такое обращение в суд. Этот срок не включает суточные часы, приходящиеся на выходные и праздничные дни.

Решение о применении ареста имущества налогоплательщика направляется заказным письмом с уведомлением о вручении или вручается лично под расписку:

1) налогоплательщику с требованием временно остановить отчуждение его имущества;

2) другим лицам, во владении, распоряжении или пользовании которых находится имущество такого налогоплательщика, с требованием временно остановить его отчуждение.

Арест средств на счете налогоплательщика осуществляется исключительно на основании решения судапутем обращения органа доходов и сборов в суд. Для применения ареста средств на счете налогоплательщика орган доходов и сборов подает в суд исковое заявление в порядке, предусмотренном Кодексом административного судопроизводства, в день принятия решения о применении административного ареста имущества налогоплательщика. При принятии решения об аресте имущества банка арест не может быть наложен на его корреспондентский счет.

Арест имущества может быть также применен к товарам, которые изготовляются, хранятся, перемещаются или реализуются с нарушением правил, определенных таможенным законодательством или законодательством по вопросам налогообложения акцизным налогом, и товаров, в том числе валютных ценностей, которые продаются с нарушением порядка, если их владелец не установлен.

Приказ вступит в силу со дня официального опубликования.

Лицензию на торговлю алкоголем можно получить в центрах обслуживания налогоплательщиков

В приложении к лицензии на право розничной торговли алкогольными напитками субъектом хозяйствования указывается адрес места торговли и перечень электронных контрольно-кассовых аппаратов, а также информация о них: модель, модификация, заводской номер, производитель, дата изготовления; регистрационные номера книг учета расчетных операций, находящихся в месте торговли.

Приказом от 21 октября 2013 года № 603 Министерство доходов и сборов утвердило Порядок организации работы главных управлений Миндоходов по приему документов и выдаче лицензий на право розничной торговли алкогольными напитками и табачными изделиями.

В соответствии с Порядком лицензии на право розничной торговли алкогольными напитками и табачными изделиями выдаются субъектам хозяйственной деятельности всех форм собственности, зарегистрированным на территории Украины, в том числе их производителями, при наличии у них лицензий, по месту торговли субъекта хозяйствования, а в поездах, на морских или речных судах - по месту формирования поезда (приписки судна).

Лицензия выдается на основании заявления и документов, перечень которых определенЗаконом «О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий», поданных субъектом хозяйствования (лично или через представителя, или направленных заказными письмами) в Главное управление или в Центр обслуживания налогоплательщиков (далее ЦОНП) по месту осуществления субъектом хозяйствования торговой деятельности.

Для получения лицензии на право розничной торговли алкогольными напитками к заявлению прилагаетсясправка органа доходов и сборов о регистрации электронных контрольно-кассовых аппаратов(книг учета расчетных операций), находящихся в месте торговли.

Документы, являющиеся основанием для выдачи лицензии, представляются в одном экземпляре в копиях, заверенных нотариально или органом, который выдал оригинал документа, и принимаются по описи, копия которой выдается заявителю за подписью уполномоченного лица с указанием даты приема документов.

Решение об отказе в выдаче лицензии принимается в в случае:

- недостоверности данных в представленных заявителем документах;

- несоответствия заявителя согласно поданным документам условиям осуществления лицензируемой деятельности.

Лицензия или решение об отказе в ее выдаче выдается заявителю не позднее 10 календарных дней со дня получения документов. В решении об отказе в выдаче лицензии должно быть указано основание для отказа.

Как оформить рассрочку налогового долга?

Действие Порядка рассрочки (отсрочки) налогового долга распространяется на налогоплательщиков - физлиц (резидентов и нерезидентов), юрлиц (резидентов и нерезидентов) и их обособленные подразделения, которые имеют, получают (передают) объекты налогообложения или осуществляют деятельность (операции), являющуюся объектом налогообложения, и на которых возложена обязанность по уплате налогов и сборов.

Приказом от 10 октября 2013 года № 574 Министерство доходов и сборов утвердило Порядок рассрочки (отсрочки) денежных обязательств (налогового долга) плательщиков налогов.

В соответствии с Порядком рассрочка (отсрочка) денежных обязательств (налогового долга) считается предоставленной, если на основании заявления налогоплательщика принято соответствующее решение органа доходов и сборов и заключен договор о рассрочке (отсрочке). Определение сумм денежных обязательств (налогового долга), подлежащих рассрочке (отсрочке), осуществляется по данным информационной системы, которая ведется органами доходов и сборов.

Период при уплате рассроченных (отсроченных) налогового долга равен календарному месяцу или другому сроку по соглашению сторон, который зафиксирован в договоре о рассрочке (отсрочке). На сумму рассроченного (отсроченного) налогового долга начисляются проценты за каждый календарный день пользования плательщиком рассрочкой (отсрочкой). Сумма начисленных процентов, не уплаченная налогоплательщиком в сроки, определенные договором о рассрочке налогового долга, признается суммой налогового долга налогоплательщика. Если в состав рассроченной (отсроченной) суммы входит пеня, начисленная за несвоевременную уплату денежного обязательства, то для расчета процентов берется сумма за вычетом суммы такой пени.

Установлено, что рассрочку (отсрочку) налогового долга могут предоставлять в пределах полномочий по каждому отдельному случаю:

- Миндоходов - без ограничений суммы;

- главные управления Миндоходов в АР Крым, областях, городах Киеве, Севастополе и Межрегиональное главное управление Миндоходов - Центральный офис по обслуживанию крупных плательщиков - на сумму не более 3 млн грн.;

- государственные налоговые инспекции, специализированные государственные налоговые инспекции - на сумму не более 300 тыс. грн.

Для рассрочки налогоплательщик обращается в орган доходов и сборов по месту своего учета или по месту учета налогового долга с письменным заявлением, в котором указываются суммы налогов, сборов, штрафных (финансовых) санкций (штрафов), пени, уплату которых налогоплательщик просит рассрочить (отсрочить), а также срок рассрочки (отсрочки) и периоды уплаты. При этом отдельно указываются суммы, срок уплаты которых еще не наступил, а также срок уплаты которых уже истек.

К заявлению прилагается экономическое обоснование, состоящее из:

- перечень обстоятельств, свидетельствующих о наличии угрозы возникновения или накопления налогового долга, и доказательств существования таких обстоятельств;

- анализа финансового состояния;

- графика погашения рассроченных (отсроченных) сумм;

- расчетов прогнозных доходов плательщика, гарантирующих выполнение графика погашения.

Основанием для рассрочки налогового долга является предоставление им достаточных доказательств существования обстоятельств, свидетельствующих о наличии угрозы возникновения или накопления налогового долга, перечень которых определен постановлением Кабмина от 27 декабря 2010 года № 1235«Об утверждении перечня обстоятельств, свидетельствующих о наличии угрозы возникновения или накопления налогового долга, и доказательств существования таких обстоятельств» (далее - постановление № 1235), а также экономического обоснования, свидетельствующего о возможности погашения денежных обязательств (налогового долга) и / или увеличения налоговых поступлений в соответствующий бюджет в результате применения режима рассрочки, в течение которого произойдут изменения политики управления производством или сбытом такого налогоплательщика.

Основанием для отсрочки налогового долга является предоставление им доказательств, свидетельствующих о наличии действия обстоятельств непреодолимой силы, которые привели к угрозе возникновения или накопления налогового долга такого налогоплательщика, перечень которых определен постановлением №1235, а также экономического обоснования, свидетельствующего о возможности погашения денежных обязательств (налогового долга) и / или увеличение налоговых поступлений в соответствующий бюджет вследствие применения режима отсрочки, в течение которого произойдут изменения политики управления производством или сбытом такого налогоплательщика.

Решение о рассрочке (отсрочке) руководитель (заместитель руководителя) органа доходов и сборов принимает в течение 30 календарных дней с даты подачи заявления.

Приказ вступит в силу со дня официального опубликования.

Утвержден порядок направления налоговых требований налогоплательщикам.

Действие Порядка распространяется на налогоплательщиков, которые не оплатили согласованной суммы денежного обязательства в установленные законодательством сроки.

Приказом от 10 октября 2013 года № 576 Министерство доходов и сборов утвердило Порядок направления органами доходов и сборов налоговых требований плательщикам налогов.

Налоговое требование формируется органами доходов и сборов по месту учета налогоплательщика, если:

- налогоплательщик не уплатил суммы налогового обязательства, указанной в поданной им налоговой декларации, в установленные Налоговым кодексом сроки;

- налогоплательщик не уплатил согласованную сумму денежного обязательства, определенную в налоговом уведомлении-решении, в установленные законом сроки;

- плательщик сбора не оплатил согласованной суммы сбора за осуществление некоторых видов предпринимательской деятельности в установленные сроки;

- плательщик единого налога первой или второй группы не уплатил суммы авансового взноса в установленные сроки.

Установлено, что в течение сроков обжалования суммы денежных обязательств, определенных НК, налоговое требование по налогу обжалуемого не направляется.

Налоговые требования формируются автоматически на основании данных информационной системы органов доходов и сборов.

Налоговое требование не направляется (не вручается), если общая сумма налогового долга налогоплательщика не превышает 20 необлагаемых минимумов доходов граждан.

Налоговое требование, кроме общих реквизитов, должно содержать:

- сведения о факте возникновения денежного обязательства и права налогового залога;

- размер налогового долга, который обеспечивается налоговым залогом;

- обязанность погасить налоговый долг;

- возможные последствия его непогашения в установленный срок;

- предупреждение об описании активов, которые в соответствии с законодательством могут быть предметом налогового залога, возможных дате и времени проведения публичных торгов по их продаже.

Налоговое требование считается направленным (врученным):

- юрлицу, если оно передано его должностному лицу под расписку или направлено письмом с уведомлением о вручении;

- физлицу, если оно вручено ему лично или его законному представителю или направлено письмом по адресу его места жительства или последнего известного его местонахождения с уведомлением о вручении.

Налоговое требование считается врученным налогоплательщику в день, указанный почтовой службой в уведомлении о вручении с указанием причин невручения, в случае если почта не может вручить налогоплательщику налоговое требование в связи с:

- отсутствием по местонахождению должностных лиц;

- отказом должностных лиц принять налоговое требование;

- ненахождением фактического местоположения (местонахождения) налогоплательщика;

- по другим причинам.

Приказ вступит в силу со дня официального опубликования.

Определен порядок применения налогового залога.

В утвержденном Министерством доходов и сборов порядке указано, что с целью обеспечения выполнения налогоплательщиком своих обязанностей, определенных НК, имущество налогоплательщика, имеющего налоговый долг, передается в налоговый залог. Право налогового залога возникает согласно НК и не нуждается в письменном оформлении.

Министерство доходов и зборов приказом от 10.10.2013 г. № 572 утвердило Порядок применения налогового залога органами доходов и сборов, действие которого распространяется на налогоплательщиков-физлиц (резидентов и нерезидентов), юрлиц (резидентов и нерезидентов) и их обособленные подразделения, имеющие, получающие (передающие) объекты налогообложения или осуществляющие деятельность (операции), являющуюся объектом налогообложения в соответствии с Налоговым кодексом либо налоговыми законами, и на которых возложена обязанность по уплате налогов, сборов, платежей согласно НК.

Так, право налогового залога возникает в случае:

- неуплаты в сроки, установленные НК, суммы денежного обязательства, самостоятельно определенной налогоплательщиком в налоговой декларации, - со дня, следующего за последним днем указанного срока;

- неуплаты в сроки, установленные НК, суммы денежного обязательства, самостоятельно определенной органом доходов и сборов, - со дня возникновения налогового долга.

День возникновения права налогового залога определяется на основании данных информационной системы, которая ведется органами доходов и сборов в соответствии с законодательством.

Право налогового залога распространяется на любое имущество налогоплательщика, находящееся в его собственности (хозяйственном ведении или оперативном управлении) в день возникновения такого права и балансовая стоимость которого отвечает сумме налогового долга налогоплательщика, кроме случаев, предусмотренных п. 89.5 ст. 89 разд. II Кодекса, а также на другое имущество, на которое налогоплательщик приобретет право собственности в будущем. В случае если балансовая стоимость имущества, на которое распространяется налоговый залог, является меньше суммы налогового долга налогоплательщика, право налогового залога распространяется на такое имущество.

Право налогового залога не распространяется на имущество, определенное подп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 разд. II НК, на ипотечные активы, принадлежащие эмитенту и являющиеся обеспечением соответствующего выпуска ипотечных сертификатов с фиксированной доходностью, на денежные доходы от этих ипотечных активов до полного выполнения эмитентом обязательств по этому выпуску ипотечных сертификатов с фиксированной доходностью, а также на состав ипотечного покрытия и денежные доходы от него до полного выполнения эмитентом обязательств по соответствующему выпуску обычных ипотечных облигаций. При этом право налогового залога не применяется, если общая сумма налогового долга налогоплательщика не превышает двадцати не облагаемых налогом минимумов доходов граждан.

Уведомление о возникновении права налогового залога содержится в налоговом требовании, направляемом налогоплательщику в соответствии с требованиями ст. 59 раздела II НК.

Приказ вступает в силу со дня его официального опубликования.

Министерство доходов и сборов - о применении налоговой социальной льготы.

Министерство доходов и сборов Украины в своем письме № 9531/5/99-99-17-03-03-16 отмечает, что суммы компенсации работникам потери части зарплаты в связи с нарушением сроков ее выплаты должны быть учтены при определении предельного размера зарплаты, который дает право на применение налоговой социальной льготы при условии соблюдения законодательных требований.

Министерство доходов и сборов в письме № 9531/5/99-99-17-03-03-16, напоминает, что ст. 34 Закона «Об оплате труда» предусмотрена выплата компенсации работникам за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты.

Согласно ст. 2 Закона «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» компенсация осуществляется в случае задержки выплаты заработной платы на один и более календарных месяцев.

Пп. 2.2.8 п. 2.2 раздела 2 Инструкции по статистике заработной платы предусмотрено, что суммы компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты включаются в фонд дополнительной заработной платы, то есть приравниваются к заработной плате.

При этом в соответствии с п. 169.1 ст. 169 НК плательщик налога имеет право на уменьшение суммы общего месячного налогооблагаемого дохода, получаемого от одного работодателя в виде заработной платы, на сумму налоговой социальной льготы.

Исходя из изложенного, суммы компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты должны быть учтены при определении предельного размера заработной платы, который дает право на применение налоговой социальной льготы при условии соблюдения всех других требований, предусмотренных ст. 169 НК.

Вместе с тем согласно п. 164.6 ст. 164 Налогового кодекса при начислении доходов в форме заработной платы база налогообложения определяется как начисленная заработная плата, уменьшенная на сумму единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, страховых взносов в Накопительный фонд, а в случаях, предусмотренных законом, - обязательных страховых взносов в негосударственный пенсионный фонд, которые в соответствии с законом уплачиваются за счет заработной платы работника, а также на сумму налоговой социальной льготы при ее наличии.

Условия и порядок применения налоговой социальной льготы предусмотрены ст. 169 НК. В частности, пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 НК приведен конечный перечень доходов физических лиц, к которым налоговая социальная льгота не может быть применена. Так, к данному перечню относятся доходы иные, нежели заработная плата; заработная плата, которую плательщик налога в течение отчетного налогового месяца получает одновременно с доходами в виде стипендии, денежного или имущественного (вещевого) обеспечения учащихся, студентов, аспирантов, ординаторов, адъюнктов, военнослужащих, которые выплачиваются из бюджета; и доход самозанятого лица от осуществления предпринимательской деятельности, а также другой независимой профессиональной деятельности.

Следовательно, Налоговым кодексом не предусмотрено исключений или ограничений относительно применения налоговой социальной льготы для нерезидентов. То есть плательщик налога - нерезидент имеет право на уменьшение суммы общего месячного налогооблагаемого дохода, получаемого от одного работодателя в виде заработной платы на сумму налоговой социальной льготы.

Як розраховується сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування й становлять:

не більше 1 відсотка - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

2,7 відсотка - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

2,7 відсотка - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій

Які зміни щодо подання звітності про використання РРО застосовуються у поточному році?

З 1 січня 2013 року введено в дію норми статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» стосовно подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій до органів Міністерства доходів і зборів.

Згідно зазначеної норми суб’єкти господарювання здійснюють перехід з подання щомісячної звітності про використання РРО на електронну форму по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднанні за технологією Національного банку України передаються до Системи зберігання та збору даних реєстраторів розрахункових операцій Міндоходів.

Законом України №357 перенесений термін набуття чинності норми про застосування до суб'єктів господарювання штрафних санкцій за неподання електронної звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, з 1 липня 2013 року на 1 січня 2014 року.

Тобто, притягання суб'єктів господарювання до відповідальності за неподання електронної звітності, пов'язаної із застосуванням РРО здійснюватиметься з 1 січня 2014 року.

Яким чином подається звітність з використання реєстраторів розрахункових операцій?

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій та відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щоденно подають до Міністерства доходів і зборів України по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, тобто перейшли на електронні форми звітування, щомісячний паперовий звіт не подають.

Такий щомісячний звіт до органів Міндоходів подають суб'єкти господарювання, які у випадках, визначених законодавством не застосовують реєстратори розрахункових операцій та проводять розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які відсутні у Державному реєстрі РРО?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій або в безготівковій формі при продажу товарів (робіт, послуг) зобов'язані застосовувати тільки ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Рішення технічної комісії затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

В порівнянні з попередньою редакцією з Державного реєстру вилучені моделі РРО, які не забезпечують виконання вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі та передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО дротовими або бездротовими каналами зв'язку.

Чинним законодавством передбачено попередження суб'єктів господарювання щодо відміни реєстрації РРО, які не включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за 30 днів.

Таким чином, суб’єкти господарювання до отримання відповідного попередження від органу доходів і зборів та протягом місяця після його отримання мають можливість використовувати при проведенні розрахунків наявну касову техніку та здійснити заходи щодо її доопрацювання з метою виконання норм чинного законодавства щодо електронного звітування.

РРО що не увійшли до Держреєстру будуть зняті з обліку до 1 грудня 2013 року.

Чи необхідно здійснювати перереєстрацію РРО у разі встановлення програмного забезпечення для надання звітності в електронному вигляді?

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднанні.

Для забезпечення виконання зазначених норм суб’єкти господарювання мають використовувати РРО з вбудованим модемом або РРО з зовнішнім модемом та відповідно оновленим програмним забезпеченням.

При проведенні такого оновлення програмного забезпечення, не змінюються дані щодо фіскального номера реєстратора, дати занесення фіскального номера реєстратора, індивідуального номера платника, дати занесення індивідуального номера платника, тому перереєстрація РРО не здійснюється.

Отже, суб’єктам господарювання не потрібно здійснювати перереєстрацію реєстратора розрахункових операцій у разі оновлення його програмного забезпечення.

Чи необхідно з 18 жовтня 2013 року, тобто з дати набрання чинності нового «Порядку реєстрації і ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», затвердженого наказом №417, реєструвати і вести нову КОРО чи можливо використовувати стару, поки вона не закінчиться?

У додатках 1 і 2 нового «Порядку реєстрації і ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №417, який набрав чинності з 18 жовтня 2013 року, визначені форми книг обліку розрахункових операцій. В цих формах передбачені додаткові реквізити на титульній сторінці, скорочено кількість граф у розділі 3 книги, зареєстрованій на реєстратор розрахункових операцій, та кількість граф в книзі обліку розрахункових операцій зареєстрованій на господарську одиницю.

Якщо суб’єкт господарювання використовує книгу обліку розрахункових операцій старого зразка, то і в подальшому можливо використовувати таку книгу, додавши ті реквізити, які мають книги нового зразка, зареєстровані на реєстратор розрахункових операцій на титульній сторінці, а саме: дані про зовнішній модем (модель і заводський номер). Інші розділи книги заповнюються у порядку передбаченому раніше.

Стосовно розрахункової книжки, то у зв’язку із застосуванням нового Порядку №417 змінилась тільки форма її реєстраційної сторінки, отже розрахункова книжка за старою формою можливо використовувати до її закінчення.

У яких випадках необхідно подавати реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»?

Згідно з розділом ІІ Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) №417, у разі:

- зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні,

- зміни сфери застосування реєстратора розрахункових операцій,

- зміни версії внутрішнього програмного забезпечення РРО,

- встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування,

суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після встановлення зовнішнього модему та електронного звітування підприємство продовжувало надавати щомісячний звіт про використання РРО в паперовому вигляді. Чи необхідно виправляти дублювання інформації про суми реалізованих товарів?

Суб'єкти господарювання, які застосовують РРО та подають до Міністерства доходів і зборів України по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків паперовий звіт за формою N ЗВР-1 не подають.

Якщо суб’єкт господарювання поряд з електронним звітуванням надав щомісячну звітність у паперовій формі за формою №ЗВР-1, то вірна інформація знаходиться на створеній контрольній стрічці в електронній формі.

Який порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій для підприємств, що мають філії?

Відповідно до розділу ІІ «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» № 417, реєстрація реєстраторів розрахункових операцій здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Суб'єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім підприємств, які сплачують цей податок консолідовано, реєструє РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої територіальної громади і є платниками податку на прибуток.

Тобто платники податку на прибуток (крім платників консолідованого податку) реєструють РРО за місцезнаходженням своїх структурних підрозділів, що сплачують податок на прибуток самостійно.

Таким чином, при використання РРО в структурних підрозділах платники податку на прибуток повинні реєструвати РРО за місцезнаходженням такого структурного підрозділу, неплатники податку на прибуток реєструють РРО тільки за основним місцем податкового обліку (ставити на облік РРО за місцем його використання уже не потрібно).

Підприємство-платник єдиного податку має відокремлений підрозділ. Чи необхідно ставити на облік РРО за місцезнаходженням підрозділу?

Як визначено «Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Суб'єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб'єктів, які прийняли рішення про сплату податку консолідовано, реєструє РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої територіальної громади і є платниками податку на прибуток.

Отже, підприємство-платник єдиного податку, що має відокремлений підрозділ повинно зареєструвати РРО тільки за основним місцем його податкового обліку (ставити на облік РРО за місцем його використання у філії уже не потрібно).

Особливий (акцизний) податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами

Хто є платниками особливого (акцизного) податку та як визначається об’єкт оподаткування?

Відповідно до підпункту 212.1.9 статті 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа - резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених п. 213.2 ст. 213 ПКУ.
Не є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, державні установи та організації - не суб’єкти підприємницької діяльності.

Не є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами фізичні або юридичні особи - резиденти або нерезиденти (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з відчуження акцій ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, цінних паперів, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, емітованих нерезидентами.

Відповідно до підпункту. 213.1.7 статті 213 ПКУ, об’єктами оподаткування особливим податком є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Під міжбанківським ринком деривативів розуміється сукупність відносин у сфері торгівлі деривативами між банками, між банками та їхніми клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між банками і Національним банком України, а також Національним банком України і його клієнтами.

За яким кодом бюджетної класифікації потрібно сплачувати особливий податок?

Наказом Міністерства фінансів України від 09.01.2013 № 5 ”Про доповнення бюджетної класифікації” класифікацію доходів бюджету доповнено кодом бюджетної класифікації 14021200 ”Операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами”, на який зараховується особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами.

Які ставки особливого податку застосовуються за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами ?

Ставки податку за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами визначені статтею 2151 ПКУ.

Відповідно до зазначеної статті податок справляється у розмірі:

- 0 відсотків від суми операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну, податкову і митну політику;

- 0 відсотків від суми операції з деривативами на фондовій біржі;

- 0,1 відсотка від суми операції з продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають у біржовому реєстрі;

- 1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі;

- 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею.

Підприємство реалізувало цінні папери в 2012 році. Згідно договору перехід права власності відбулось у момент реалізації, а оплата здійснювалась у січні 2013 року. Чи є підприємство платником особливого податку?

З 03.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" від 06.12.12 № 5519-VI.

Згідно з підпунктом 213.1.7 статті 213 ПКУ об'єктами оподаткування особливим податком є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Згідно з підпунктом 14.1.31 статті 14 ПКУ відчуження майна - це будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

Таким чином, операції з цінними паперами, де перехід права власності відбувся до набрання Законом чинності (до 03.01.2013), не підлягають оподаткуванню особливим податком.

Підприємство своєму контрагенту в оплату за поставлені товари видало вексель. Чи є підприємство платником особливого податку на операції з цінними паперами?

Згідно з підпунктом 212.1.9 статті 212 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа - резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених пунктом 213.2 статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 213.2.4 статті 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню особливим податком операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала ордерний або борговий цінний папір, з видачі та погашення цих цінних паперів.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.06 № 3480-IV (із змінами та доповненнями) вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі, крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі у визначеному законодавством порядку.

Статтею 4 Закону України ”Про обіг векселів в Україні” від 05.04.01 № 2374-III (зі змінами та доповненнями) встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

У платника податку - покупця у разі видачі простого векселя припиняються зобов’язання щодо оплати товарів за договором поставки та виникають зобов’язання щодо сплати зобов’язань за векселем.

Пунктом 8 статті 17 Закону України №3480 передбачено, що правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торговця цінними паперами, крім випадків, зокрема, розміщення емітентом власних цінних паперів; викупу та продажу емітентом власних цінних паперів.

Таким чином, операція видачі простого векселя, виданого векселедавцем для розрахунку за придбані товари (роботи, послуги) не підлягає оподаткуванню особливим податком на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами.

Підприємство оплатило вартість придбаних товарів векселем, отриманим від іншого підприємства. Чи буде підприємство платником особливого податку на операції з цінними паперами?

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Відповідного до статті 11 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом (стаття 13 Уніфікованого закону).

Отже, підприємство може передавати шляхом індосаменту (спеціального напису на векселі) постачальнику отриманий від інших суб’єктів господарської діяльності вексель, в рахунок оплати за отримані від такого постачальника товари (послуги).

Об’єктом оподаткування, відповідно до підпункту 213.1.7 статті 213 ПКУ, є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Як визначено підпунктом 213.2.4 статті 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню особливим податком операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала ордерний або борговий цінний папір, з видачі та погашення цих цінних паперів.

Отже, будь-які операції з векселем (не пов’язані з його видачею або погашенням) є об’єктом оподаткування особливим податком на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, оскільки в такому випадку підприємство розраховується за отримані товари (послуги) векселем не власної емісії і в результаті переходу векселя від одного держателя до іншого відбувається факт його відчуження.

Такі операції оподатковуються за ставкою 1,5% від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі (підпункт 2151.1.4 статті 2151 ПКУ).

Підприємство згідно умовам договору здійснило продаж цінних паперів (акції) з поетапною оплатою протягом другого півріччя 2013року та першого півріччя 2014 року. Право власності на такі акції відбудеться після повної оплати їх вартості. Яким чином оподатковувати таку операцію особливим податком?

Згідно з підпунктом 213.1.7 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів, є об'єктами оподаткування акцизним податком.

Пунктом 214.8 статті 214 ПКУ встановлено, що базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.

Податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями, визначеними в підпункті 213.1.7 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є відповідний торговець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 219.2 ПКУ).

Таким чином, у податковому періоді 2014 року, в якому відбудеться перехід права власності покупцю цінних паперів за актом прийому-передачі після повної оплати їх вартості, торговець цінними паперами зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі (продавцю цінних паперів) згідно з пунктом 219.2 ПКУ.

Такі операції оподатковуються за ставкою 1,5% від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі відповідно до підпункту 215¹.1.4 статті 215¹ ПКУ.

Яким чином розраховується біржевий курс при продажу цінних паперів на фондовій біржі?

Відповідно до Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, від 13.08.13 № 1465 "Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж" (діє з 04.10.2013), біржовий курс цінного папера – це розрахункове значення ціни цінного папера (ринкова ціна цінного папера), яке визначається відповідно до порядку визначення біржового курсу цінного папера, встановленого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та оприлюднено відповідно до цього Положення.

Інформація про ціни (біржовий курс, останню поточну ціну цінного папера або результати котирування) цінних паперів розміщується на власному веб-сайті фондової біржі та подається до загальнодоступної інформаційної бази даних Комісії, а також може публікуватись у засобах масової інформації (зокрема електронних) та бути надана фондовою біржею будь-якій заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами.

Згідно «Порядку визначення біржового курсу цінного папера» затвердженого Рішенням Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку від 13.08.13 № 1466 (діє з 04.10.2013), біржовий курс цінного папера розраховується у день проведення біржових торгів за цим цінним папером шляхом розрахунку середнього арифметичного зваженого цін біржових контрактів (договорів), укладених у такий торговельний день, що одночасно відповідають таким вимогам:

-у біржових контрактах (договорах) передбачено, що вони повинні бути виконані в день укладання таких біржових контрактів (договорів);

- контракти (договори) укладено на підставі анонімних заявок;

- протягом торговельної сесії зафіксована фондовою біржею кількість укладених біржових контрактів (договорів) не менше трьох на загальну суму не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- біржові контракти (договори) прийнято кліринговим депозитарієм до виконання у формі відомості сквитованих розпоряджень (особою, що провадить клірингову діяльність, у формі реєстру укладених договорів), та за цими біржовими контрактами (договорами) фондовою біржею отримано підтвердження від клірингового депозитарію (особи, що провадить клірингову діяльність) про факт завершення розрахунків у день укладання таких біржових контрактів (договорів).

Біржовий курс цінного папера, за яким не відбувалися торги в торговельний день, не визначається за такий торговельний день.

Біржовий курс цінного папера, розрахований відповідно до вимог цього Порядку, може бути використаний з метою визначення ставки особливого податку за операціями з відчуження такого цінного папера за біржовими контрактами (договорами) протягом 60 календарних днів з дати останнього визначення біржового курсу.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Запорізькі оперативники спрямували до бюджетів понад 1,4 млн. гривень

За минулий тиждень саме таку суму надходжень оперативні співробітники ГУ Міндоходів області забезпечили до бюджетів усіх рівнів. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 11 кримінальних правопорушеннях, з яких 8 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними провадженнями становить понад 16 млн. гривень. З незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 47 тис. гривень.

Запорізьке підприємство ухилилось від оподаткування на суму понад 4,6 млн. гривень

Службові особи одного з сільськогосподарських підприємств області, під час вирощування та торгівлі сільськогосподарськими культурами, шляхом неправомірного включення до спеціальної декларації з ПДВ сум з продажу вирощеної продукції, а також шляхом заниження валового доходу при реалізації сільськогосподарської продукції, ухилились від сплати податків на загальну суму понад 4,6 млн. гривень. За матеріалами співробітників оперативного управління Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

На Запоріжжі підприємство викривленням звітності ухилилося від сплати 2,4 млн. гривень податків

За матеріалами співробітників оперативного управління Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) відносно службових осіб одного з суб’єктів господарювання Запорізької області. Під час проведення господарської діяльності з надання послуг з будівництва, шляхом невідображення в податковій звітності операцій з реалізації нерухомого майна, яке знаходилось на балансі підприємства, ухилились від сплати податків на загальну суму понад 2,4 млн. гривень.

Запорізьке підприємство шляхом завищення податкового кредиту не доплатило бюджету 2,8 млн. гривень податків

Службові особи одного з фермерських господарств Запорізької області, під час вирощування та подальшої реалізації сільськогосподарської продукції, шляхом відображення безтоварних операцій в податковій звітності підприємства, завищували податковий кредит з податку на додану вартість. Як результат, ухились від сплати податків на загальну суму понад 2,8 млн. гривень. Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Не придбали ліцензію – позбулися товару на 47 тис. гривень

Оперативні працівники ГУ Міндоходів у Запорізькій області виявили 3 факти зберігання та реалізації тютюнових виробів без наявності дозвільних документів. У торгових точках були відсутні ліцензії на право торгівлі підакцизною групою товарів. З магазинів вилучено 4846 пачок тютюнових виробів на загальну суму 47 тис. гривень.

У Запорізькому регіоні легалізовано заробітних плат на 10 мільйонів гривень

Детінізація ринку праці на Запоріжжі дає свої результати: завдяки діям фахівців ГУ Міндоходів у Запорізькій області з початку року виявлено нелегальну працю 7254 громадян, з яких понад 6800 вже офіційно працевлаштовано на постійну роботу. Про це наголосила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька. Загальна сума легалізованих заробітних плат перевищує 10,3 мільйона гривень. Додаткові надходження до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб склали майже 1,5 мільйона гривень.

Такими є результати перевірок суб'єктів господарювання на предмет дотримання ними вимог трудового і податкового законодавства, яких за січень-жовтень поточного року проведено 250. За фактами порушень трудового законодавства до органів прокуратури передано 93 матеріали, розпочато 3 кримінальні провадження. Матеріали щодо 84 перевірок направлені до територіальної державної інспекції праці для вжиття відповідних заходів.

У жовтні в Запорізькій області за ініціативи голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Пеклушенка проводився "Місячник легалізації добровільної зайнятості". За цей час організовано майже півтори сотні територіальних комісій з питань погашення заборгованості з заробітної плати та легалізації зайнятості населення, у яких взяли участь 600 роботодавців. Фахівці ГУ Міндоходів області надали понад 3 тисячі консультацій представникам бізнесу та найманим працівникам.

– Наша спільна робота із органами виконавчої влади регіону полягає, у першу чергу, в донесенні до роботодавців та працівників основного правила взаємостосунків на ринку праці, що застосовується в усьому цивілізованому світі: офіційна праця і зарплата – це необхідність, а висока податкова культура і сплата податків і зборів – це норма. До речі, за період проведення місячника виявлено 1748 нелегальних працівників, – зазначила Людмила Балацька.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі оперативники спрямували до бюджету 18 мільйонів гривень

Така сума стала результатом роботи оперативних співробітників по досудових розслідуваннях - повідомив під час прес-конференції заступник начальника оперативного управління – начальник штабу ГУ Міндоходів у Запорізькій області Олег Трохін.

Крім того, за 10 місяців поточного року було виявлено 127 правопорушень, з яких 81 – за ухилення від сплати податків.

Наприклад, за матеріалами співробітників оперативного управління ГУ Міндоходів в Запорізькій області було розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від податків в особливо великих розмірах відносно посадових осіб одного з підприємств Запоріжжя, які організували будівництво котеджів в обласному центрі та передмісті.

У податкових звітах доходи від реалізації котеджів не було відображено. Крім того, підприємство не було зареєстровано як платник податку на додану вартість (в той час, як сума реалізації протягом останніх 12 місяців перевищила 300 тисяч гривень(без урахування ПДВ)). В цілому підприємство не сплатило ПДВ та податку на прибуток підприємств на суму 2 млн. 400 тис. гривень. Зараз ведеться досудове розслідування.

Також в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесена інформація, згідно якій посадові особи сільськогосподарського підприємства незаконно використовували фіксований сільськогосподарський податок (спеціальний податковий режим), який звільнює від сплати податків на прибуток та на додану вартість на загальних умовах (нараховані суми ПДВ залишаються у розпорядженні суб'єкта господарської діяльності). При цьому підприємства не виконували вимоги Податкового кодексу про те, що платниками ФСП можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частина сільськогосподарського товаровиробництва в попередньому році була рівною чи перевищувала 75%. Результатом злочинної діяльності вказаних осіб стало ухилення від податків на суму більш ніж 4 мільйони гривень. Зараз ведеться досудове розслідування.

На Запоріжжі боротьба з незаконним обігом підакцизних товарів принесла бюджету 26 мільйонів гривень

На таку суму протягом 10-ти місяців 2013 року було вилучено товарно-матеріальних цінностей, в тому числі товарів підакцизної групи – на суму 17 мільйонів гривень. Про це повідомив під час прес-конференції заступник начальника оперативного управління – начальник штабу ГУ Міндоходів у Запорізькій області Олег Трохін.

Крім того, була припинена діяльність 15 "підпільних" цехів, дев'ять з яких займались виробництвом фальсифікованих алкогольних напоїв.

За фактами їх виробництва, зберігання та реалізації зареєстровано 29 кримінальних правопорушень.

Протягом 10 місяців поточного року було вилучено 428 тисяч пачок тютюнових виробів на суму 3 мільйони гривень. В рамках кримінального провадження за ч.3 ст. 204 (незаконне виготовлення і зберігання підакцизних товарів, які є небезпечними для життя і здоров'я людей) оперативні співробітники встановили і перекрили канал, за яким у Запорізьку область ввозилися імпортні тютюнові вироби, ввезені в Україну контрабандним шляхом. На складі, де зберігався товар, було вилучено більш ніж 22 тисячі пачок цигарок на суму 250 тисяч гривень.

Крім того, оперативні співробітники ГУ Міндоходів за 10 місяців з незаконного обігу вилучили 39 тисяч літрів алкогольних напоїв на суму 5 млн. гривень.

На Запоріжжі 95% митних декларацій оформляють в електронному вигляді

За жовтень 2013 року Запорізькою митницею Міндоходів було оформлено 6247 митних декларацій, з них 95% - в електронному вигляді. За аналогічний період минулого року митні декларації в електронному вигляді становили лише 61 відсоток від усього обсягу поданих документів.

На підставі електронних митних декларацій здійснюються такі операції, як підтвердження фактичного вивезення товарів за кордон, державна реєстрація транспортних засобів, зняття експортно-імпортних операцій з валютного контролю та продаж іноземної валюти для проведення розрахунків з підприємствами.

Запорізькі платники спрямували до соціальних фондів понад 367 мільйонів гривень єдиного соцвнеску

За оперативною інформацією, у листопаді поточного року у Запорізькій області платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перерахували 367,1 млн. грн.

У листопаді вони подали понад 25,5 тисячі звітів з єдиного соціального внеску, з яких в електронному вигляді – 18,5 тисячі, у паперовому – 7 тисяч звітів.

– Електронна звітність з ЄСВ стає все більше популярною серед запорізьких платників зборів і податків. У жовтні в Запорізькому регіоні 66% з поданих звітів надійшли в електронному вигляді, а за дві декади листопада – майже 73%. Стимулює процеси "електронізації" звітності сьогоднішня робота Міндоходів, спрямована на розширення можливостей електронного звітування для платників та запровадження нових онлайн-сервісів. Платники можуть отримати необхідне програмне забезпечення для звітування та безкоштовні цифрові підписи, які відтепер мають подовжений строк дії – з одного до двох років, – підкреслила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька.

Запорізькі платники можуть подати звітність, обравши один із трьох способів. Зокрема, за допомогою мережі Інтернет з використанням ключів електронного цифрового підпису. Звітність в електронному вигляді потрібно надсилати на єдину адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України: zvit@sta.gov.ua.

Крім того, передбачено можливість звітування з ЄСВ на паперових носіях, завірених підписом керівника і одночасною подачею звіту в електронному вигляді на електронних носіях; а також на паперових носіях, якщо кількість застрахованих осіб менше 5 осіб.

"Орали" ріллю "паперовими" тракторами, ухилилися від оподаткування на 1,4 млн. грн.

Одне із запорізьких підприємств, що є оптовим торговцем сільськогосподарськими машинами та устаткуванням, попало в зону ризикових через операції з фіктивними підприємствами. А точніше сказати їх відсутністю. За документами фірма поставляла на Запоріжжя трактори й причепи, борони і культиватори – весь комплекс техніки для сільськогосподарських робіт. Сучасні сільгоспмашини – задоволення для фермера не з дешевих, а їх на подвір'ї підприємства – мали б шикуватися ряди.

Проте, коли аудитори завітали з перевіркою і поцікавилися реальним станом речей, то з'ясувалося, що з переліком техніки цифри не сходяться і в документах багато знаків запитань. Зокрема, у податковій звітності не підтверджено факти перевезення техніки і устаткування, а також використання їх у господарській діяльності. Паперові сільгоспмашини і устаткування дозволили керівникам підприємства ухилитися від оподаткування на 1,4 млн. грн. Проте за результатами перевірки їх треба буде відшкодувати до бюджету.

Всього ж за січень-жовтень поточного року підрозділи податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області провели 1561 документальну перевірку, з яких 236 планових документальних перевірок, що на 31 перевірку менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. До бюджету сплачено понад 106,4 млн. грн.

Недостовірний розрахунок комунальних послуг коштував запорізькому підприємству 100 тис. грн.

Саме таку суму податку на прибуток за виявлені порушення нарахували підприємству спеціалісти ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Зокрема, міндоходівці в ході проведення планової перевірки встановили, що підприємство "А" для здійснення господарської діяльності користується орендованими виробничими приміщеннями на підставі укладених договорів. Ними передбачено розмір орендної плати та зобов’язання орендаря щодо відшкодування комунальних витрат.

Проте аудитори встановили, що вартість відшкодованих орендодавцю комунальних послуг підприємство врахувало до складу витрат на підставі актів про надані послуги. Втім, у жодному акті не визначено обсяг наданих послуг та не наведено розрахунок вартості комунальних послуг, що підлягають відшкодуванню.

Всього ж протягом 10 місяців 2013 року підрозділи податкового та митного контролю ГУ Міндоходів у Запорізькій області розглянули 223 матеріали, надані оперативними підрозділами та іншими правоохоронними органами. За результатами їх розгляду проведено 143 позапланові перевірки, до бюджету сплачено 3,8 млн. грн.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Для размещения на сайтах ЗМІ

В какие сроки работник может обратиться в суд с требованием о возмещении расходов, понесенных ним на нужды предприятия?

Министерство доходов и сборов в письме от 1 октября 2013 года № 4878/Т/99-99-17-02-01-14 разъясняет, что субъект хозяйствования должен возмещать расходы, понесенные работником на хозяйственные нужды предприятия или в командировке в соответствии с предоставленным Отчетом об использовании средств, выданных на командировку или под отчет.

Согласно пп. 170.9.2 Налогового кодекса отчет об использовании выданных средств представляется после того, как работник "завершает выполнение отдельного гражданско-правового действия по поручению и за счет лица, выдавшего средства под отчет".

Таким образом, вопросы возмещения расходов, понесенных работником при приобретении товаров для предприятия, и другие вопросы правомерности использования собственных наличных средств работниками предприятия для решения производственных (хозяйственных) вопросов относятся к имущественным отношениям между субъектом хозяйствования и работником и регулируются Гражданским кодексом.

Так, по общему правилу ст. 261 ГК течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило. В то же время по обязательствам с определенным сроком исполнения течение исковой давности начинается с истечением срока исполнения. Однако относительно расходов, понесенных работником на хозяйственные нужды предприятия или в командировке, и подотчетных сумм законодательством не установлен срок исполнения обязательства в части возврата предприятием израсходованных работником средств.

Частью 2 ст. 530 ГК установлено, что, если срок исполнения должником обязанности не установлен или определен моментом предъявления требования, кредитор имеет право требовать его исполнения в любое время. Должник должен исполнить такую обязанность в семидневный срок со дня предъявления требования, если обязанность немедленного исполнения не вытекает из договора или актов гражданского законодательства. В связи с чем можно утверждать, что, пока работник не обратится на предприятие с письменным требованием о возврате задолженности (в сумме превышения расходов над суммой средств, полученных в качестве аванса, или израсходованных средств для решения хозяйственных или производственных вопросов предприятия), отсчет срока исковой давности относительно задолженности предприятия перед работником не начинается.

Вместе с тем, если в коллективном трудовом договоре предусмотрен срок для выплаты компенсации предприятием подотчетных сумм и расходов, понесенных работником на хозяйственные нужды предприятия или на командировку в привязке ко дню утверждения авансового отчета, тогда начинать отсчет срока исковой давности необходимо со дня, следующего за днем утверждения такого отчета.

В противном случае или в случае, если другой отправной точки нет, работник может обратиться на предприятие с письменным требованием уплатить ему надлежащее и в случае нарушения обратиться в суд. Срок давности в таком случае начнет отсчет с восьмого дня с даты предъявления работником письменного требования.

Как применяется специальный режим обложения НДС перерабатывающих предприятий?

Министерство доходов и сборов в письме от 4 октября 2013 года № 12562/6/99-99-19-04-02-15 разъясняет, что с целью поддержки отрасли животноводства Налоговым кодексом временно введен отдельный режим налогообложения перерабатывающих предприятий, суть которого заключается в направлении сумм НДС, начисленных перерабатывающими предприятиями, на выплату компенсаций производителям молока и мяса такими перерабатывающими предприятиями.

Так, в период до 1 января 2015 года НДС юридическим лицами, зарегистрированными плательщиками НДС, при осуществлении ими операций по поставке собственной продукции (молока, молочного сырья, молочных продуктов, мяса, мясопродуктов, другой продукции переработки животных (шкур, субпродуктов, мясокостной муки), изготовленной из поставленных молока или мяса в живом весе сельхозпредприятиями, определенными разделом V НК, другими юр- и физлицами, в том числе физлицами-предпринимателями, которые самостоятельно выращивают, разводят, откармливают продукцию животноводства, определенную разделом V НК (далее - перерабатывающие предприятия), уплачивается в специальный фонд Госбюджета и на специальный счет, открытый ими в органе государственной казначейской службы, в соответствующих размерах, определенных подпунктом 6 пункта 1 подраздела 2 раздела XX НК.

Сумма НДС, перечисленная на специальный счет в органе государственной казначейской службы, используется перерабатывающим предприятием исключительно для выплаты сельхозтоваропроизводителям компенсации за проданные ими молоко и мясо в живом весе (далее - компенсация).

Таким образом, перерабатывающее предприятие выступает как уполномоченное государством лицо на выплату компенсаций производителям молока и мяса, а поэтому суммы НДС, перечисленные перерабатывающим предприятием на специальный счет в органе государственной казначейской службы, являются государственными средствами и не могут расцениваться как собственные средства перерабатывающего предприятия.

Порядок налогообложения деятельности перерабатывающих предприятий не распространяется на операции по поставке продукции, изготовленной перерабатывающими предприятиями из:

- импортированного сырья;

- сырья, поставленного не в живом весе;

- сырья, не являющегося сырьем собственного производства сельхозтоваропроизводителей (юр- и физлиц).

Выплата компенсаций перерабатывающими предприятиями не проводится поставщикам молока и мяса в живом весе, если поставленная ими продукция не имеет статуса собственно произведенной. При этом, в договорах на поставку такой продукции сельхозтоваропроизводителем должно быть указано, что продукция, которая поставляется, является собственно выращенной (произведенной) таким сельхозтоваропроизводителем, и указаны реквизиты банковского счета, на который должна перечисляться компенсация.

С целью ведения налогового учета в рамках отдельного режима налогообложения и обеспечения адресности и полноты выплаты компенсаций перерабатывающее предприятие при приобретении мяса в живом весе (животных) должно исследовать идентификационные и ветеринарные документы таких животных, предоставленные сельхозтоваропроизводителями, сопоставлять их с информацией, указанной в договорах. В случае приобретения перерабатывающим предприятием мяса в живом весе (животных) у физлица подтверждением того, что такая продукция является собственно выращенной, является справка, выданная сельским, поселковым или городским советом в произвольной форме по месту налогового адреса (месту жительства) собственника продукции животноводства.

Как выдается аванс на загранкомандировку?

Министерство доходов и сборов в письме от 30.09.2013 г. № 12251/6/99-99-22-02-04-18 разъясняет как оформить аванс на зарубежную командировку и отчитаться за использованные средства во время командировки.

Так, указано, что в соответствии с п. 5 раздела I Инструкции о служебных командировках в пределах Украины и за границу предприятие, командирующее работника, обеспечивает его средствами для осуществления текущих расходов во время служебной командировки (авансом). Кроме того, согласно п. 16.3 раздела III Инструкции при необходимости в авансировании работника средствами в национальной валюте государства, в которое командируется работник, перерасчет предельной суммы суточных расходов, установленной в долларах США, в валюту государства командировки осуществляется по кросс-курсу, рассчитанному по установленному иностранным банком валютному (обменному) курсу национальной валюты страны пребывания к валюте государства командировки и доллара США на день осуществления расчета командировочных расходов.

Согласно п. 19 Инструкции, если для окончательного расчета за командировку необходимо выплатить дополнительные средства, выплата осуществляется в национальной валюте Украины по официальному обменному курсу гривны к иностранным валютам, установленным Нацбанком на день погашения задолженности. Выплата должна осуществляться до окончания третьего банковского дня после утверждения руководителем отчета об использовании средств, предоставленных на командировку.

В случае отсутствия подтверждающих документов об обмене валюты, в которой выдан аванс, на национальную валюту государства командировки перерасчет расходов, осуществленных в командировке, подтвержденных документально, осуществляется исходя из кросс-курса, рассчитанного по официальному обменному валютному курсу, установленному Нацбанком на день утверждения отчета об использовании средств, предоставленных на командировку.

Согласно подпункту 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Налогового кодекса отчет об использовании средств, выданных на командировку или под отчет, подается до окончания пятого банковского дня, следующего за днем, в котором налогоплательщик:

а) завершает такую командировку;

б) завершает выполнение отдельного гражданско-правового действия по поручению и за счет лица, выдавшего средства под отчет.

При наличии излишне израсходованных средств их сумма возвращается налогоплательщиком в кассу или зачисляется на банковский счет лица, выдавшего их, до или во время представления указанного отчета.

В подпункте 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 НК указано, что действие этого пункта распространяется также на расходы, связанные с командировкой или выполнением некоторых гражданско-правовых действий, которые были оплачены с использованием корпоративных платежных карточек, дорожных, банковских или именных чеков, других платежных документов, с учетом таких особенностей:

а) в случае если во время служебных командировок командированное лицо-плательщик налога получил наличные с применением платежных карточек, он подает отчет об использовании выданных на командировку средств и возвращает сумму излишне израсходованных средств до окончания третьего банковского дня после завершения командировки;

б) в случае если во время служебных командировок командированное лицо-плательщик налога применил платежные карточки для проведения расчетов в безналичной форме, а срок представления налогоплательщиком отчета об использовании выданных на командировку средств не превышает 10 банковских дней, при наличии уважительных причин работодатель (самозанятое лицо) может его продлить до 20 банковских дней (до выяснения вопроса в случае выявления расхождений между соответствующими отчетными документами).

Отчет об использовании средств, выданных на командировку или под отчет, составляется плательщиком налога (подотчетным лицом), получившим такие средства от предприятий всех организационно-правовых форм или самозанятого лица.

Власники нерухомості проводять звірку майна

Провести звірку громадяни за власним бажанням можуть включно до 31 грудня 2013 року. Якщо звірка не буде проведена, то податок буде нараховуватися відповідно до тієї інформації, яка наявна в Міндоходів.

Громадяни не лише перевіряють відповідність своїх даних, зазначених у документах про право власності, до наявної інформації у базі даних Міндоходів, а й визначають „пільгові” розміри майна.

Згідно із законодавством, власники мають пільгу зі сплати податку на нерухомість, якщо сумарна площа житла не перевищує: для квартир – 120 м.кв., будинків – 250 м. кв., квартир і будинків – 370 м. кв.

Під час звірки громадяни мали змогу визначити розміри такого майна, а також розрахувати суму податку на нерухомість, яку потрібно буде сплатити за ті метри, на які пільга не поширюється.

Такі попередні розрахунки, впевнені в Міністерстві, дозволять уникнути певних непорозумінь у наступному році, коли настане час вже сплачувати нараховані суми податку.

Перший звітний період для новостворених платників податку на прибуток

Платники податку на прибуток підприємств, зареєстровані протягом року, вперше подають податкову декларацію та сплачують податок за підсумками року, в якому вони зареєструвалися.

Декларація подається до територіального органу Міндоходів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тобто, останнім днем подання декларації для платників, зареєстрованих протягом 2013 року, буде 3 березня 2014 року. При цьому, податкове зобов’язанання, визначене в декларації, потрібно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, тобто до 11 березня 2014 року включно.

29 листопада 2013 року – останній день сплати ПДВ за жовтень

Суб’єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно податкову декларацію за жовтень 2013 року подали до 20 листопада 2013 року включно. Водночас, останнім днем сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій податковій декларації, буде 29 листопада 2013 року.

Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

Якщо останній день строку сплати суми податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то сплатити необхідно раніше. Нагадуємо, що термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься.

Відповідна норма визначена п.49.18 ст.49 та п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

29 листопада –останній день сплати земельного податку за жовтень 2013 року

29 листопада 2013 року закінчується строк сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (крім громадян) за жовтень 2013 року.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Юридичні особи-платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня.

Сума податку, визначена у податковій декларації на поточний рік, сплачується юридичними особами рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України). Тобто, останній день сплати плати за землю за жовтень поточного року – 29 листопада 2013 року.

Затверджено Порядок заповнення платіжних документів у разі сплати податків, зборів, митних платежів та ЄСВ

Міністерством доходів і зборів України затверджено порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів. Відповідний наказ Міндоходів від 22.10.2013 №609 набуває чинності 26 листопада.

Відтепер усі поля реквізиту „Призначення платежу” розрахункового документу платникам податків потрібно заповнювати у відповідності із затвердженим Порядком. Сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ.

У разі виникнення будь-яких запитань платникам податків слід звертатися за довідками до територіального органу Міндоходів за місцем реєстрації.

Увага! Оновлено Єдиний державний реєстр

Оновлено Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зазначений Реєстр (станом на 20.11.2013) розміщено у рубриці "Реєстри".

Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу здійснюється лише в окремих випадках

Відповідна процедура проводиться, якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари які:

- підлягають обліку і відповідним видам контролю;

- при митному оформленні яких справляються митні платежі;

- заборонено або обмежено переміщувати через митний кордон України,

орган доходів і зборів має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

За відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи, огляд здійснюються:

1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;

2) якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;

3) у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України.

У таких випадках огляд та переогляд ручної поклажі, багажу здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

Про здійснення огляду та переогляду складається акт, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 636, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за № 1004/21316.

Подання звітності в електронному вигляді – сім кроків

КРОК ПЕРШИЙ: Необхідно мати комп’ютер з операційною системою Windows: версії від Windows XP SP 3 до Windows 8 та доступ до мережі Інтернет.

КРОК ДРУГИЙ: Зайти на інформаційний ресурс www.acskidd.gov.ua Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів (далі – АЦСК ІДД Міндоходів) та ознайомитись з розділом «Реєстрація користувачів». Підготувати за поданим зразком пакет документів та взяти необхідну кількість електронних носіїв (флеш-накопичувачів або диски CD-R), з якими особисто з’явитися до АЦСК ІДД Міндоходів з метою отримання послуг електронного цифрового підпису. Надають їх безкоштовно.

КРОК ТРЕТІЙ: Щоб розпочати подачу податкової звітності в електронній формі, слід укласти з територіальним органом Міндоходів угоду «Про визнання електронних документів». Це можна зробити в електронній формі. Достатньо лише завантажити інсталяційний пакет програмного забезпечення «ДПС. Захист звітності» (знаходиться на сайті www.acskidd.gov.uaу розділі «Програмне забезпечення»). Бажано мати встановлений Miсrosoft.NET версії 4.0 або вище (у разі відсутності Вам його запропонують встановити автоматично).

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ: Після встановлення та налаштування в меню «Угоди і заяви» слід обрати відповідний варіант угоди (залежно від категорії платника – юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа). Угоду слід підписати, використовуючи власний ключ та посилений сертифікат, сформований АЦСК ІДД Міндоходів. Після того, як угода з територіальним органом Міндоходів підписана, можна відправляти свою звітність в електронному вигляді.

КРОК П’ЯТИЙ: Для формування та подання платниками податкової звітності в електронному вигляді Міністерством доходів і зборів розроблено та розміщено на офіційному веб-порталі http://minrd.gov.ua відповідне програмне забезпечення у розділі «Електронна звітність» (http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/programne-zabezpechennya-/):

Перш ніж розпочати роботи по встановленню та користуванню програмним забезпеченням, слід уважно ознайомитись з Інструкцією по встановленню програмного забезпечення та Порядком роботи з ним.

У разі виникнення питань стосовно інсталяції та користування програмним забезпеченням, платник може звернутись за допомогою до відповідальних осіб, які надають консультації, у разі потреби, практичну допомогу з зазначених питань, та відповідають за приймання звітності в електронному вигляді в розрізі територіальних органів (http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/dopomoga-koristuvacham/):

Для підписання сформованої звітності електронним цифровим підписом слід використовувати програмне забезпечення «ДПС. Захист звітності» (знаходиться на сайті www.acskidd.gov.ua у розділі «Програмне забезпечення для звітності» http://acskidd.gov.ua/dps_zvitnist). Сформовану та зашифровану звітність в електронному вигляді слід надсилати на єдину адресу інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів Україниzvit@sta.gov.ua.

Для подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в електронному вигляді у розділі «Електронна звітність» розміщено інформацію про безкоштовні програмні забезпечення (on-line сервіси), які необхідно використовувати при формуванні та підписанні звітності безкоштовними ключами, виданими АЦСК ІДД Міністерства доходів і зборів (http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/povidomlennya-platnikam-pod/112820.html):

Міністерство доходів і зборів забезпечує приймання електронних звітів, створених у затвердженому форматі та підписаних за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису, без огляду на те, за допомогою якого саме програмного продукту було створено такий звіт. Платники податків самостійно визначаються із вибором програмного забезпечення по формуванню та подачі звітності в електронному вигляді. Можливо використання власних програмних продуктів або провідних розробників бухгалтерських програм.

КРОК ШОСТИЙ: Після отримання звітності в електронному вигляді працівники територіального органу Міндоходів її розшифровують (перевіряючи відповідність електронного ключа) та відправляють платнику податків ПЕРШУ квитанцію – тим самим підтверджується отримання документів (другий екземпляр першої квитанції в електронному вигляді зберігається в Міндоходів). Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то документ про звітність вважають неотриманим.

КРОК СЬОМИЙ: На підтвердження прийому поданої звітності платнику податків надсилають ДРУГУ квитанцію. Її надсилають у текстовому форматі: тут зазначають реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, дату прийому документа, реєстраційний номер, податковий період та дані відправника квитанції. На другу квитанцію накладають електронний цифровий підпис Міндоходів. Його шифрують і пересилають платнику податків (другий його екземпляр зберігають у Міндоходів). Датою і часом подачі податкового документа в електронному вигляді вважають дату і час, зафіксовані в першій квитанції.

Якщо платник податків виявив помилку у відправленому звіті, він може надіслати електронною системою уточнювальний звіт.

ЯКІ ВИДИ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ МОЖНА ПОДАВАТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

Загальнодержавні податки

- Податок на прибуток підприємств

- Податок на доходи фізичних осіб

- Податок на додану вартість

- Акцизний податок

- Екологічний податок

- Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

- Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

- Плата за користування надрами

- Плата за землю (з юридичних осіб)

- Плата за землю (фізичні особи)

- Фіксований сільськогосподарський податок

Загальнодержавні збори

- Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

- Збір за користування радіочастотним ресурсом України

- Збір за спеціальне використання води

- Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

- Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

- Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками

- Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Місцеві податки

- Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

- Єдиний податок

- Єдиний податок для суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб

Місцеві збори

- Збір за місця для паркування транспортних засобів

- Туристичний збір

Податок на нерухомість

Я мешкаю в сільській місцевості і маю у власності два житлових будинки, житлова площа яких перевищує 500 кв.м. Чи можу я сплатити податок на нерухоме майно за місцем проживання чи обов’язково сплачувати через банк у райцентрі?

Податковим кодексом України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

Наше підприємство 20 вересня 2013 року придбало у власність квартиру для тимчасового проживання наших працівників у відрядженні. В які строки ми повинні подати декларацію по податку на нерухоме майно?

Податковим кодексом України передбачено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт.

Таким чином, якщо право власності у вас на квартиру виникло 20 вересня 2013 року, то декларацію ви повинні надати не пізніше 20 жовтня 2013 року.

У мене у власності знаходяться два дачні будинки. Який з них не буде оподатковуватися податком на нерухоме майно?

В Податковому кодексі зазначено, що садові або дачні будинки не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за умови, що у власності платника є не більше одного такого об’єкта нерухомості.

За наявності кількох об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, Ви маєте право до 1 липня року, що настає за звітним роком надати до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) письмову заяву про вибір одного з об’єктів житлової нерухомості, зокрема дачного, який за вашим власним бажанням не буде об’єктом оподаткування.

Я маю у власності дві квартири житловою площею 37кв.м та 72 кв.м. відповідно. Чи буду я платником податку на нерухоме майно?

Нормою Податкового кодексу передбачено, що сума податку на нерухоме майно розраховується наступним чином: (сумарна площа всіх об’єктів нерухомості, кв.м. – пільга, кв.м.)х на ставку податку.

Згідно Податкового кодексу встановлено, що база оподаткування для квартир, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Тобто, загальна сумарна площа квартир, які знаходяться у вашій власності повинна бути зменшена на податкову пільгу, яка складає 120 м.кв. Але сумарна площа квартир, які знаходяться у вашій власності становить 109 кв.м., таким чином ви не є платником даного податку.

Я маю у власності квартиру житловою площею 150 кв..м. та житловий будинок житловою площею 270 кв.м. Як розрахувати суму податку на нерухоме майно?

Згідно Податкового кодексу встановлено, що сума податку на нерухоме майно розраховується наступним чином: (сумарна площа всіх об’єктів нерухомості, кв.м. – пільга, кв.м.)х на ставку податку.

Податковим кодексом встановлено, що база оподаткування для різних видів об'єктів житлової нерухомості, (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири та житлового будинку) зменшується на 370 кв. метрів.

Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування й становить - 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

Відповідно до норм Податкового кодексу житлова площа вашої квартири 150 кв.м. сумується з житловою площею вашого будинку 270 кв.м. та зменшується на 370 кв.м. (150+270) -370=420-370=50кв.м.

Таким чином, в вашому випадку житлова площа 50кв.м буде оподатковуватися за ставкою 1%.

Плата за землю

Як заповнюється додаток 1 до уточнюючої податкової декларації з плати за землю, яка подається платником податку у разі припинення права власності або користування земельною ділянкою і як наслідок відсутності об’єкта оподаткування?

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій звітності, платником податку здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.

Так, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація) затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1015. До декларації додаються додаток 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» (далі – додаток 1), додаток 2 «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок та доповнення, які заповнюються і додаються відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

При цьому додаток 1 є невід’ємною частиною декларації.

Якщо у платника плати за землю протягом року припиняється право власності (користування) земельною ділянкою і наслідком припинення прав є відсутність об’єкта оподаткування, то платник подає до контролюючого органу уточнюючу декларацію з виправленими показниками разом з додатком 1. У зв’язку з відсутністю відомостей про об’єкти оподаткування рядки додатка 1 прокреслюються.

Чи може фізична особа, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, самостійно обрати земельну ділянку для застосування пільги із земельного податку?

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПК, а саме:

для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗКУ).

Право власності земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.126 ЗКУ).

Отже, фізична особа, яка належить до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, отримує таке право лише після оформлення права власності на земельну ділянку у законодавчо встановленому порядку та внесення відповідних даних до державного земельного кадастру.

Разом з цим, фізична особа, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання та право на застосування пільги відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ, може самостійно обрати земельну ділянку, на яку буде отримано пільгу.

Чи подається податкова декларація з плати за землю в разі укладання протягом року нового договору оренди на ту ж саму земельну ділянку, якщо умови договору не змінено, термін дії попереднього договору закінчився та звітна податкова декларація подана на поточний рік (або на термін дії попереднього договору)?

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).

Згідно з п.286.4 ст.286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата державної або комунальної власності) (далі – податкова декларація) затверджена наказом ДПА України від 24.12.10 № 1015.

До податкової декларації додається додаток 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» (далі – додаток 1), який є її невід’ємною частиною.

Отже, у разі укладання протягом року нового договору оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору (термін дії попереднього договору закінчився) та звітна податкова декларація подана платником плати за землю на термін дії попереднього договору, то такий платник має право протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, або подати звітну податкову декларацію на поточний рік починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі, або подавати щомісяця звітну податкову декларацію. До податкової декларації додається додаток 1.

Якщо платник плати за землю подав звітну податкову декларацію на поточний рік, а протягом року отримав новий договір оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним подає нову звітну податкову декларацію з урахуванням показників звітної декларації на поточний рік разом з додатком 1.

За якою ставкою розраховується земельний податок за земельні ділянки під окремими будівлями, спорудами (їх частинами), що розташовані на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення в межах населених пунктів, у разі надання такого нерухомого майна в оренду?

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276 ПКУ.

За земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, згідно зі ст. 275 ПКУ податок обчислюються за ставками земельного податку (в гривнях за 1 кв. метр), що визначені в залежності від чисельності населення, та коефіцієнтів, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення.

Водночас податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ (п. 276.2 ст. 276 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (пп. 14.1.42. п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З приводу дотримання вимог функціонального використання земельних ділянок на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення суб’єкту господарювання необхідно звернутись до відповідного територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Хто з подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, має право на пільгу щодо сплати земельного податку?

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є громадяни та юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (ст.86 ЗКУ).

При цьому учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки (п.5 ст.88 ЗКУ).

Земельна ділянка подружжя може належати чоловіку та дружині на праві спільної сумісної власності без визначення часток учасників спільної власності. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (п.5 ст.89 ЗКУ).

Згідно з пп.281.1.2 п.281.1 ст.281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачені для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених пп.281.2 ст.281 ПКУ.

Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать йому на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п.281.2 ст.281 ПКУ.

Водночас, якщо подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної часткової власності, то платником земельного податку за земельну ділянку пропорційно своїй частці є кожен з батьків, і відповідно право на пільги щодо сплати земельного податку має кожен з них.

Якщо таке подружжя володіє земельною діяльною на праві спільної сумісної власності і поділ земельної ділянки не проводився, то платником земельного податку за таку ділянку є один з батьків, який і може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку.

Слід зазначити, що право на пільгу щодо сплати земельного податку мають фізичні особи, право власності яких на земельні ділянки посвідчено належними документами та даними державного земельного кадастру. При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу (паспорт, свідоцтва про народження дітей тощо).

Яку податкову декларацію з плати за землю та у які строки повинна подати юридична особа у разі переходу протягом року з загальної системи оподаткування на спрощену або зі спрощеної на загальну систему оподаткування?

Відповідно до ст.269 та ст.270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.2 ст.286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – податкова декларація) затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1015.

Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються гл.1 р.XIV ПКУ (п.269.2 ст.269 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності (пп.4 п.297.1 ст.297 ПКУ).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування здійснюється відповідно до ст.298 ПКУ.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (за умови відсутності непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до цієї глави), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПКУ).

З огляду на зазначене, якщо юридична особа, яка в установлені строки подала річну податкову декларацію з плати за землю, приймає рішення про перехід у поточному році з загальної системи на спрощену систему оподаткування, то така особа повинна подати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку починаючи з місяця переходу на спрощену систему оподаткування.

Якщо юридична особа – платник єдиного податку протягом року відмовляється від спрощеної системи оподаткування, то така особа зобов’язана сплачувати земельний податок з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкову декларацію з плати за землю (на поточний рік або щомісяця) відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

Імпорт товарів

Чи має право платник ПДВ формувати податковий кредит на підставі тимчасових митних декларацій (МД)?

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: - придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України.

У разі ввезення товарів на митну територію України датою виникнення податкових зобов’язань є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПКУ).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ.

Згідно з пунктом 1 статті 248 глави 39 Митного кодексу України (далі - МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (пункт 1 статті 260 глави 39 МКУ).

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України товарів формування податкового кредиту з податку на додану вартість проводиться на підставі митної декларації (в тому числі тимчасової), оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Чи має право СГ включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при імпорті безоплатно отриманих від нерезидента товарів, та який порядок їх відображення в податковій декларації з ПДВ та реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій – не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, оскільки при безоплатному отриманні імпортних товарів відсутній факт придбання товарів, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 ПКУ, право на податковий кредит відсутнє.

Як оподатковуються ПДВ операції з тимчасового ввезення (імпорту) на митну територію України та вивезення (експорту) з митної території України товарів?

Відповідно до п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – МКУ):

умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.105 МКУ (пп.206.7.1 п.206.7 ст.206 ПКУ);

умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.19 МКУ (п.206.8 ст.206 ПКУ).

Які платники податку при імпорті товарів на митну територію України можуть здійснювати сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкового векселя?

Відповідно до п.1 підр.3 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особи, якими не виконуються такі вимоги, сплачують ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України в загальновстановленому порядку без видачі податкового векселя.

Як оподатковуютья ПДВ операції з ввезення товарів у митному режимі реімпорту?

Згідно з п.206.3 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до п.3 ч. другої ст.78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ.

Пунктом 3 ч. другої ст.78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з ввезення (імпорту) ОФ за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом та повернення (експорту) таких ОФ нерезиденту?

Відповідно до пп.«г» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізинг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.198.2 ст.198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України відповідно до п.187.8 ст.187 ПКУ є дата подання митної декларації (далі - МД) для митного оформлення.

Таким чином, при ввезенні (імпорті) основних фондів за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом, право на податковий кредит у платника податку виникає на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, визначеними в МД, за умови подальшого використання об’єкта оперативного лізингу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп.196.1.2 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Тобто, операція з вивезення (експорту) за межі митної території України основних фондів, попередньо ввезених (імпортованих) на умовах оперативного лізингу не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, за необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування.

Зокрема, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Понад 260 тис. грн. до бюджету спрямували запорізькі оперативники

Саме така сума надійшла до бюджетів всіх рівнів за минулий тиждень від оперативних співробітників ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Слідчі управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, з яких 3 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушеннями становить понад 3 млн. гривень. Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальні цінності на суму 84 тис. грн., у т.ч. алкогольних напоїв на 11,3 тис. грн. та тютюнових виробів на 55 тис. гривень.

Замість продуктів – фіктивні документи аби не платити державі майже 2 млн. грн.

За матеріалами співробітників оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків у великих розмірах), відносно службових осіб одного з підприємств обласного центру. Під час оптової торгівлі продуктами харчування, шляхом відображення в податковій звітності підприємства безтоварних операцій, керівництво підприємства протягом 2012 року ухилилось від сплати податків на загальну суму понад 1 млн. 900 тис. гривень.

Запорізьке підприємство зводило приміщення "з піску", ухилилося від сплати податків на мільйон гривень

За матеріалами співробітників оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків у значних розмірах), відносно службових осіб одного з суб’єктів господарювання м. Запоріжжя. Під час здійснення господарської діяльності з надання послуг з ремонту та будівництва різноманітних приміщень керівники підприємства у документах податкової звітності протягом 2011-2013 років відображали господарські операції, яких насправді не було. Результатом таких дій стало ухилення від сплати податків на суму понад 1 млн. гривень.

Торгували без ліцензій, втратили товар на суму понад 70 тис. грн.

Оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області в двох торговельних павільйонах на території Запорізької області встановили факти зберігання та реалізації тютюнових виробів без наявності дозвільних документів. Зокрема, в них були відсутні ліцензії на право торгівлі цигарками. Як результат, вилучено 2967 пачок тютюнових виробів на загальну суму понад 28 тис. гривень.

В обласному центрі оперативні працівники виявили 2 факти зберігання та реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без оформлення відповідних ліцензій на вказані види діяльності. В результаті вилучено підакцизних товарів на загальну суму 43,4 тис. гривень.

Кінологічні команди Запорізької митниці Міндоходів провели майже 2 тисячі оглядів

В управлінні боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями працюють 3 кінологічні команди, які здійснюють оперативно-пошукові заходи у пунктах пропуску через митний кордон України у зоні діяльності Запорізької митниці Міндоходів. З початку року вони перевірили понад 550 вантажівок, 61 вантажне відправлення та несупроводжуваний багаж, 1 015 повітряних суден та майже 519 тисяч пасажирів цих літаків, 117 поштових відправлень та кур’єрської пошти.

Дві службові собаки сектора кінологічного забезпечення спеціалізуються на пошуку наркотичних засобів, одна на пошуку зброї та боєприпасів. А нещодавно була створена ще одна кінологічна команда у складі інспектора-кінолога та службового собаки породи бігль на пошук наркотичних засобів.

Як показав час, використання природних можливостей собак є ефективним засобом попередження контрабанди та митних правопорушень. Так, наприклад, з початку поточного року при проведенні митного контролю речей громадян, які переміщались через митний кордон України авіаційним транспортом, медичних запасів суден закордонного плавання, товарів, поштових відправлень та кур’єрської пошти на адресу фізичних та юридичних осіб із залученням кінологічних команд виявлено 36 фактів переміщення з порушенням законодавства медпрепаратів. Яскравим прикладом використання собаки є випадок виявлення службовим собакою у контейнері, який прибув з Російської Федерації на адресу громадянина України, серед особистих речей 68 пігулок медпрепарату "Пенталгін-ФС", що містять психотропну речовину "фенобарбітал", 37 пігулок медпрепарату "Пентасед", що містять психотропну речовину "фенобарбітал" та наркотичний засіб "кодеїн".

Всього з початку року було затримано 739 пігулок та ампул, які містили отруйні речовини, наркотичні та психотропні речовини, прекурсори.

За цими фактами з початку року заведено 3 справи про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України (порушення порядку проходження митного контролю у зонах спрощеного митного контролю) та 33 справи про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України (недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення).

Проте на рахунку кінологічних команд не лише виявлення наркотичних засобів. Собаки опановують пошук зброї та боєприпасів до неї. За результатами проведеної оперативної роботи встановлено факт переміщення через кордон у поштовому відправленні мисливського ножа, який криміналістичною експертизою визнано холодною зброєю.

Також були зафіксовані неодноразові випадки спрацювання службового собаки на залишковий запах зброї на одязі. В ході проведення огляду речей громадян зброя виявлена не була. Проте, при проведенні усного опитування було встановлено, що громадяни є співробітниками правоохоронних органів сусідньої держави та у службовий час використовують зброю.

На Запоріжжі майже 90 відсотків реєстраторів розрахункових операцій працюють в режимі онлайн

Процес переведення реєстраторів розрахункових операцій на звітування з контрольною стрічкою в електронній формі в Запорізькій області наближається до завершення. З 6925 касових апаратів, які стоять на обліку в інспекціях, персоніфіковано 6195, тобто майже 90 відсотків. Підприємці, які вже долучилися до Інтеренет-мобільного передавання інформації про готівкові операції, на власному прикладі переконалися у його перевагах: вже давно апробований європейський тренд дозволяє економити час та гроші, дає можливість позбавитися людського фактора.

Коментуючи хід проведення цієї роботи, заступник начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області Павло Верпета, зокрема, зауважив, що у Вільнянській ОДПІ вже стовідсотково реєстратори розрахункових операцій працюють в режимі он-лайн. Всього по кілька касових апаратів залишилося підключити у Приморській та Токмацькій ОДПІ, ДПІ у Хортицькому та Заводському районах, але днями і вони будуть забезпечувати у автоматичному режимі передачу контрольно-звітної інформації на спеціальний сервер Міндоходів України.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Новини нашого селища

29 листопада 2013

Запитання – відповіді щодо діяльності фізичних осіб-приватних підприємців

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Для розміщення в ЗМІ та на сайтах громадських організацій

Упрощение регистрации и учета налогоплательщиков.

Вступил в силу порядок сверки информации об объектах недвижимости физических лиц

КМ України затвердив Порядок координації одночасного проведення планових перевірок контролюючими органами та органами державного фінансового контролю

КМ України затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв

О гуманитарной помощи

Утверждены новые циркуляры по регистрации и применению РРО

Пакет подтверждающих документов транспортных расходов на командировку.

Корректировка налогового кредита при использовании импортних товаров освобожденных от НДС.

Включаются ли в доход юридического лица – плательщика единого налога средства, внесенные работником в кассу предприятия за полученную путевку?

Физлицам – предпринимателям: как правильно заполнять Книгу учета доходов и расходов

Какие услуги предоставляют центры обслуживания плательщиков?

Які категорії фізичних осіб – підприємців є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

Чи необхідно придбавати торговий патент фізичним особам – платникам єдиного податку?

Чи необхідно придбавати пільговий торговий патент при продажу суб’єктами господарювання газет та журналів?

Який порядок придбання торгового патенту?

Де суб’єктам господарювання необхідно розміщувати торговий патент?

Чи можливо розміщувати на фронтальній вітрині магазину копію торгового патенту?

Як розраховується розмір мінімального страхового внеску?

У якому розмірі сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами – платниками єдиного податку?

Міністерство доходів і зборів України в проводить Всеукраїнську акцію „Права та обов’язки”

Власники житлової нерухомості можуть провести звірку своїх даних

Електронний ключ від Міністерства доходів і зборів діятиме 2 роки

Увага! Відкрито нові рахунки для сплати єдиного внеску

Документи, які подаються для реєстрації РРО

Для переходу на сплату єдиного податку подайте відповідну заяву

Митні платежі при імпорті товарів

Новий сервіс для платників – електронні перевірки

Нова книга обліку доходів та витрат для підприємців-загальносистемників

Чи повинен покупець вимагати у продавця квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Для размещения на сайтах ЗМІ

В какие сроки работник может обратиться в суд с требованием о возмещении расходов, понесенных ним на нужды предприятия?

Как применяется специальный режим обложения НДС перерабатывающих предприятий?

Как выдается аванс на загранкомандировку?

Власники нерухомості проводять звірку майна

Перший звітний період для новостворених платників податку на прибуток

29 листопада 2013 року – останній день сплати ПДВ за жовтень

29 листопада –останній день сплати земельного податку за жовтень 2013 року

Затверджено Порядок заповнення платіжних документів у разі сплати податків, зборів, митних платежів та ЄСВ

Увага! Оновлено Єдиний державний реєстр

Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу здійснюється лише в окремих випадках

Подання звітності в електронному вигляді – сім кроків

ЯКІ ВИДИ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ МОЖНА ПОДАВАТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

Податок на нерухомість

У мене у власності знаходяться два дачні будинки. Який з них не буде оподатковуватися податком на нерухоме майно?

Я маю у власності дві квартири житловою площею 37кв.м та 72 кв.м. відповідно. Чи буду я платником податку на нерухоме майно?

Я маю у власності квартиру житловою площею 150 кв..м. та житловий будинок житловою площею 270 кв.м. Як розрахувати суму податку на нерухоме майно?

Плата за землю

Хто з подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, має право на пільгу щодо сплати земельного податку?

Імпорт товарів

Чи має право платник ПДВ формувати податковий кредит на підставі тимчасових митних декларацій (МД)?

Як оподатковуються ПДВ операції з тимчасового ввезення (імпорту) на митну територію України та вивезення (експорту) з митної території України товарів?

Які платники податку при імпорті товарів на митну територію України можуть здійснювати сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкового векселя?

Як оподатковуютья ПДВ операції з ввезення товарів у митному режимі реімпорту?

Кінологічні команди Запорізької митниці Міндоходів провели майже 2 тисячі оглядів

Немає коментарів:

Дописати коментар