Лише заможні пенсіонери будуть
сплачувати податки
Верховна Рада України прийняла
Закон «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для
економічного зростання в Україні», яким внесла зміни до Податкового
кодексу України в частині оподаткування пенсій , що перевищують суму
10 000 грн..
З 1 липня 2014 року суми пенсій (включаючи суму їх індексації) або щомісячного
довічного грошового утримання, які отримуються з Пенсійного фонду України чи
бюджету, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, підлягають
оподаткуванню (лише у частині такого перевищення).
При визначенні податкових зобов’язань необхідно
застосовувати офіційний курс гривні, встановлений НБУ
При визначенні податкових
зобов’язань з податків та зборів (у тому числі, митних платежів) протягом
усього дня застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют та курсу
банківських металів, який встановлений Національним банком України, що діє на
00 год. 00 хв. відповідного календарного дня. Тобто, якщо протягом дня
Нацбанком змінено курс валют, при визначенні податкових зобов’язань новий курс
починає застосовуватись з 00 год. 00 хв. наступного календарного дня.
Таке розпорядження було надано
Першим заступником Міністра доходів і зборів України Ігорем Білоусом у зв’язку
з виданням постанови Правління Національного банку України „Про внесення змін
до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та
курсу банківських металів” від 31 березня 2014 року №180.
Суб’єкти господарювання, які
звітують з ПДВ помісячно податкову декларацію за березень 2014 року подають до 22
квітня 2014 року включно. Звертаємо увагу, що 20 квітня
(Великдень) святковий день переноситься на понеділок 21 квітня. Тому останнім
днем подання звіту буде вівторок 22 квітня.
Нагадаємо, якщо останній день
строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день,
то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим
операційний (банківський) день.
Відповідна норма визначена
п.49.18, п.49.20 ст.49 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня
2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Митне оформлення товарів,
транспортних засобів комерційного призначення (далі – ТЗ) завершується протягом
чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення їх органу доходів і зборів (у
разі, якщо такі товари, ТЗ підлягають пред’явленню), подання митної декларації
або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних
документів та відомостей.
Водночас, зазначений строк
може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей. Це
відбувається виключно у разі:
1) виконання митних
формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів (відповідно до
ч. 8 ст. 247 МКУ);
2) підтвердженого письмово
бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати додаткові документи чи
відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень
(аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються
відповідно до ч. 21 ст. 356 МКУ;
4) виявлення порушень митних
правил, якщо товари не випускаються відповідно до ч. 5 ст. 255 МКУ;
5) зупинення митного
оформлення відповідно до Закону України від 02.12.2010 № 2735 – VI «Про
державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
6) подання додаткових
документів (відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ).
Порядок митного оформлення
товарів, транспортних засобів комерційного призначення регулюється розділом
VIII Митного кодексу України.
Податковим кодексом України
визначено випадки, в яких платники податку на доходи фізичних осіб звільняються
від обов’язку подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи,
отримані протягом звітного податкового року. Зокрема, незалежно від виду та
суми отриманих доходів декларація не подається, якщо станом на кінець звітного
податкового року платники податку:
є неповнолітніми або
недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб
(у тому числі батьків) та/або держави. Водночас, обов’язок щодо заповнення та
подання декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника
(п.179.6 ст. 179 ПКУ). Тобто декларація від імені платника, який є неповнолітньою
особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або
піклувальником до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої
особи (особи, визнаної судом недієздатною);
перебувають у розшуку;
перебувають на строковій
військовій службі.
Також не подають декларацію
фізичні особи, які перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до
позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав
станом на кінець граничного строку подання декларації.
Крім того, обов’язок платника
податку щодо подання декларації вважається виконаним і річна податкова
декларація не подається у разі отримання доходів:
від податкових агентів, які не
включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від одного
податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого,
наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV ПКУ;
від операцій продажу (обміну)
майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був
сплачений податок;
у вигляді об’єктів спадщини,
які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок
відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ;
зазначені у п. 167.2 - 167.4
ст. 167 ПКУ, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено
відповідними нормами розділу ІV ПКУ;
зазначені у п.п. «є» п. 176.1
ст. 176 ПКУ від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна
сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими
податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2013 р. –
137 640 грн.).
Порядок подання річної
декларації про майновий стан і доходи визначено ст.179 Податкового кодексу
України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями).
Якщо суб’єкт господарювання
або уповноважена особа особисто подає податкову звітність до контролюючих
органів, то пред’являти документи, що посвідчують особу (паспорт, наказ,
довіреність тощо) не потрібно. Це не передбачено Податковим кодексом
України.
Достатнім підтвердженням справжності
документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої
особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі
електронного цифрового підпису платника податку.
Нагадаємо, податкова
декларація повинна бути підписана керівником платника податків або
уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського
обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення
бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо
керівником платника податку така податкова декларація підписується таким
керівником.
Відповідна норма визначена
пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№2755-VІ із змінами і доповненнями.
Громадяни можуть отримати довідку
про свої доходи в органах Міндоходів
З метою заповнення декларації
про майновий стан і доходи фізична особа може звернутися до контролюючого
органу за своїм місцем проживання, місцем отримання доходів або за
місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування для отримання відомостей про
суми одержаних доходів.
Центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову і митну політику,
формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.
До інформаційної бази
Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб:
джерела отримання доходів,
об’єкти оподаткування,
сума нарахованих та/або
отриманих доходів,
сума нарахованих та/або
сплачених податків,
інформація про податкову
знижку та податкові пільги платника податків.
Для отримання відомостей про
себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків фізична особа
звертається особисто або через уповноважену особу. Для цього необхідно подати
документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.
У разі подання заяви
уповноваженою особою, необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в
нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів або доходи,
та її копію, а також оригінал та копію документа, що посвідчує особу такого
представника.
Контролюючий орган протягом
п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного
реєстру.
Фізичні особи, які не мають
постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами
населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого
об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного
реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі
відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів.
Порядок отримання відомостей з
Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних
осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого
Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.12.2013 №779, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2211/24743.
Податковим кодексом України не
передбачено дії суб’єкта господарювання у випадку, якщо ним помилково подано
податкову звітність до контролюючого органу. Тобто, яку взагалі не
потрібно було подавати або подано не до того контролюючого органу. Однак,
платник податків може звернутись письмово до контролюючого органу з
обґрунтуванням обставин помилково поданої податкової звітності та проханням не
визнання даної звітності як податкової.
Нагадаємо, податкова
декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом
України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку
платник податків.
Платник податків зобов’язаний
за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо
кожного окремого податку, платником якого він є. Така податкова звітність
подається платником податку незалежно від того, чи провадив він господарську
діяльність у звітному періоді.
Как получить возмещение НДС через облигации внутреннего
госзайма?
Плательщики НДС, у которых
суммы, задекларированные к возмещению до 1 января 2014 года, подтверждены
результатами проверок и не возмещены по состоянию на 03.04.2014 г., могут
получить возмещение НДС путем оформления облигаций внутреннего государственного
займа. Срок обращения облигаций - 5 лет.
Министерство доходов и сборов
Украины сообщает, что получение возмещения НДС в виде облигаций
осуществляется на добровольных началах. Для этого налогоплательщику необходимо
подать в орган Миндоходов заявление об оформлении возмещения НДС облигациями
внутреннего государственного займа.
Органы Миндоходов передают
органам казначейства реестры плательщиков с заключениями о суммах возмещения
НДС. После этого органы казначейства в 5-дневный срок выдают плательщикам
облигации внутреннего государственного займа. При этом оформление облигаций
приравнивается к получению налогоплательщиком бюджетного возмещения путем
перечисления средств с бюджетного счета на счет плательщика НДС.
Часть процентов за пользование ипотечным жилищным кредитом
включается в налоговую скидку.
Право на включение в налоговую
скидку процентов за пользование ипотечным кредитом возникает, если за счет
ипотечного жилищного кредита строится или приобретается жилой дом (квартира,
комната), определенный налоплательщиком как основное место его проживания
Министерство доходов и сборов
Украины разъясняет,
что налогоплательщик - резидент имеет право включить в налоговую скидку часть суммы процентов за
пользование ипотечным жилищным кредитом, предоставленным заемщику в
национальной или иностранной валютах, фактически уплаченных в течение отчетного
налогового года.
При уплате процентов по
ипотечному жилищному кредиту в иностранной валюте сумма платежей по таким
процентам, осуществленным в иностранной валюте, пересчитывается в гривнах по
официальному валютному (обменному) курсу Нацбанка, действующему на день уплаты таких
процентов.
Такое право возникает, если за
счет ипотечного жилищного кредита строится или приобретается жилой дом
(квартира, комната), определенный налоплательщиком как основное место его
проживания, в частности, согласно отметке в паспорте о регистрации по
местонахождению такого жилья.
Кроме того, физлицо - резидент
имеет право включить в налоговую скидку суммы расходов, связанных с уплатой
расходов на строительство (приобретение) доступного жилья, определенного
законом, в том числе на погашение льготного ипотечного жилищного кредита,
предоставленного на такие цели, и процентов по нему (п. 166.3 ст. 166 Налогового кодекса).
Согласно п. 175.4 ст. 175 НК право на
включение в налоговую скидку суммы,
рассчитанной в соответствии со ст. 175, предоставляется налогоплательщику по
одному ипотечному кредиту в течение 10 последовательных календарных лет,
начиная с года, в котором:
- объект жилищной ипотеки
приобретается;
- построенный объект жилищной
ипотеки переходит в собственность налогоплательщика и начинает использоваться
как основное место проживания.
В случае если ипотечный
жилищный кредит имеет срок погашения более 10 календарных лет, право на
включение части суммы процентов в налоговую скидку по новому ипотечному
жилищному кредиту возникает у налогоплательщика после полного погашения
основной суммы и процентов предыдущего ипотечного жилищного кредита.
Если сумма полученного
физлицом ипотечного жилищного кредита превышает сумму, потраченную на
приобретение (строительство) предмета ипотеки, в состав расходов включается
сумма процентов, уплаченная за пользование ипотечным кредитом в части,
потраченной по целевому назначению.
Порядок определения суммы
процентов, уплаченных налогоплательщиком за пользование ипотечным жилищным
кредитом с целью начисления налоговой скидки, регулируется ст. 175 НК.
Подача декларация по прибыли за I квартал 2014г.
Налогоплательщики подают декларации по налогу на прибыль
за I квартал 2014 г .
по формам, утвержденным следующими приказами Миндоходов:
от 16.12.2013 г. № 810 «Об
утверждении формы Налоговой декларации о результатах совместной деятельности на
территории Украины без создания юридического лица и Порядка ведения учета
результатов совместной деятельности на территории Украины без создания
юридического лица»;
от 30.12.2013 г. № 872 «Об
утверждении формы Налоговой декларации по налогу на прибыль предприятия»;
от 27.01.2014 г. № 84 «Об
утверждении формы Налоговой декларации по налогу на доходы (прибыль)
страховщика»;
Должно ли физлицо на общей системе уплачивать ЕСВ?
Согласно п. 3 разд. 2 Типового
договора о добровольном участии в системе общеобязательного государственного
социального страхования плательщики, имеющие право на добровольную уплату ЕСВ,
обязаны уплачивать его в порядке и сроки, определенные этим Договором и Законом
№ 2464.
Если физлица-предприниматели
приняли решение участвовать на добровольных началах в общеобязательном
государственном социальном страховании, размер ЕСВ для них устанавливается на
уровне 36,6 %, 36,21 % или 38,11 % от базы начисления ЕСВ.
Если такой предприниматель не
получает дохода, но при этом заключил договор о добровольном участии в системе
общеобязательного государственного социального страхования, то он обязан ежемесячно
уплачивать ЕСВ в установленных размерах.
При этом его сумма не может
быть меньше размера минимального страхового взноса.
Гражданин, одновременно с пенсией получающий зарплату,
имеет право на налоговую социальную льготу
В 2014 году размер зарплаты,
дающий право на налоговую социальную льготу, составляет 1710 грн.
Гражданин, который
одновременно с доходами в виде пенсии получает доходы в виде заработной платы,
имеет право на уменьшение суммы общего месячного налогооблагаемого дохода,
получаемого от одного работодателя в виде зарплаты, на сумму налоговой
социальной льготы при условии соблюдения
требований п. 169.1 ст. 169 Налогового кодекса.
При этом зарплата налогоплательщика, начисленная в течение отчетного налогового
месяца, не должна превышать предельного размера дохода, дающего право на
получение НСЛ. В 2014 году размер зарплаты, дающий право на налоговую
социальную льготу, составляет 1710 грн.
Налоговая социальная льгота
применяется к начисленному налогоплательщику месячному доходу в виде зарплаты
только по одному месту его начисления (выплаты). Плательщик НДФЛ подает
работодателю заявление о самостоятельном избрании места применения налоговой
социальной льготы.
Согласно пп. 169.2.3 п. 169.2
ст. 169 НК, налоговая социальная льгота не может быть применена к:
- доходам налогоплательщика,
другим, чем заработная плата;
- зарплате, которую
налогоплательщик в течение отчетного налогового месяца получает одновременно с
доходами в виде стипендии, денежного или имущественного (вещевого) обеспечения
учеников, студентов, аспирантов, ординаторов, адъюнктов, военнослужащих,
которые выплачиваются из бюджета;
- доходу самозанятого лица от
осуществления предпринимательской деятельности, а также другой независимой
профдеятельности.
Налогоплательщики, имеющие
право на уменьшение суммы общего месячного налогооблагаемого дохода,
получаемого от одного работодателя в виде зарплаты, на сумму налоговой
социальной льготы, и размеры налоговых социальных льгот определены ст. 169 НК.
О порядке заполнения расходного кассового ордера.
Министерство доходов и сборов
Украины напоминает, что заполнение расходного кассового ордера
осуществляется следующим образом:
- в строке «Наименование
предприятия (учреждения, организации)» указывается наименование юридического
лица, которое выдает наличные средства;
- в строке «Расходный кассовый
ордер №» ставится номер и дата оформления РКО;
- в колонках таблицы
указываются номер документа, дата составления, номер корреспондирующего счета,
код аналитического счета, сумма, код целевого назначения;
- в строке «Выдать» РКО,
который оформляется на общую сумму проведенных кассовых операций кассиром или
другим уполномоченным лицом, указываются фамилия, имя, отчество лица,
ответственного за осуществление указанной хозяйственной операции и правильность
ее оформления;
- в строке «Основания»
отражаются основания для выдачи средств;
- в строке «Сумма» указывается
фактически выданная сумма средств;
- в строках «Руководитель» и
«Главный бухгалтер» указываются подпись, фамилия и инициалы руководителя и
главного бухгалтера;
- в строке «Получил» прописью
указывается сумма полученных средств и дата получения;
- в строке «Подпись
получателя» проставляется подпись лица, получившего средства. В следующей
строке указывается наименование, номер, дата и место выдачи документа,
удостоверяющего личность получателя;
- в строке «Выдал кассир»
проставляется подпись, фамилия и инициалы кассира, выдавшего средства.
Форма РКО утверждена
постановлением НБУ от 15.12.2004 г. № 637.
Предприниматели, зарегистрированные до 1 июля 2004 г ., обязаны подать
сведения о себе для включения в единый государственный реестр.
Вступил в силу Закон о
продлении включения в ЕГР сведений о предпринимателях, зарегистрированных до
1.07.2004 г.
12 апреля вступил в силу Закон № 1155-VII
«О внесении изменений в некоторые законы Украины
относительно включения сведений о действующих юридических лицах и физических
лицах-предпринимателях в Единый государственный реестр», принятый
Верховной Радой 25 марта.
Согласно изменениям, внесенным
в Переходные положення Закона «О
государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей»,
все действующие юрлица и ФЛП, созданные и зарегистрированные до 1 июля 2004
года, сведения о которых не включены в Единый государственный реестр, обязаны
подать госрегистратору регистрационную карточку для включения сведений о них в
Единый государственный реестр. Государственный регистратор после получения
такой карточки обязан включить в Реестр сведения о юрлицах и ФЛП и выдать им
выписку из Реестра.
Принятыми нормами из Закона №2390-VI
(относительно упрощения механизма государственной регистрации прекращения
субъектов хозяйствования) исключаются положения, которыми предусмотрено
завершение срока включения в ЕГР сведений о юрлицах и
физлицах-предпринимателях, зарегистрированных до 1 июля 2004 года, которые до
сих пор не подали госрегистратору сведения о себе.
Министерство доходов и сборов Украины рассмотрело условия
освобождения от НДФЛ помощи на лечение
Отвечая на
вопрос, облагается ли НДФЛ сумма средств, предоставляемая благотворительной организацией как
помощь на лечение или медицинское обслуживание физического лица в Украине или
за рубежом, Министерство доходов и сборов Украины сообщило следующее.
Не облагаются НДФЛ средства
или имущество (услуги), предоставляемые в качестве помощи на лечение и
медицинское обслуживание плательщика налога за счет средств благотворительной
организации. Это касается сумм помощи для оплаты стоимости таких услуг как в
Украине, так и за рубежом.
Данная льгота может быть
применена при наличии соответствующих документов, подтверждающих целевой
характер помощи (при предоплате) или факт предоставления услуг (при
постоплате).
Это могут быть документы,
подтверждающие потребность гражданина в лечении и медицинском обслуживании (в
частности, наличие и характеристики болезни, травмы, отравления,
патологического состояния), документы о предоставлении услуг, которые
идентифицируют поставщика услуг и их получателя, объемы и стоимость услуг:
договоры, платежные и расчетные документы, акты предоставления услуг, прочие
документы в зависимости от необходимого лечения или медицинского обслуживания,
болезни и ее состояния.
Данное разъяснение имеет
статус обобщающей налоговой консультации (приказ от
10.04.2014 г. № 235).
Особенности постановки на учет
самозанятых лиц
Министерство доходов и сборов
Украины напоминает об особенности учета лиц, обеспечивающих себя работой
самостоятельно - занимающихся независимой профессиональной деятельностью, и отметило,
что:
- такие лица подлежат
постановке на учет в органах доходов и сборов как плательщики налогов и сборов
в соответствии с требованиями НКУ и Порядка учета плательщиков налогов, и как
плательщики ЕСВ согласно Закону о ЕСВ и Порядку учета плательщиков ЕСВ;
- для постановки на учет такие
лица подают в орган доходов и сборов по месту своего жительства заявления по
формам № 5-ОПП и № 1-ЄСВ;
- на следующий рабочий день со
дня взятия на учет таким лицам направляется (вручается) справка о взятии на
учет налогоплательщика по форме № 4-ОПП и уведомление о взятии на учет
плательщика ЕСВ по форме № 2-ЄСВ.
Также Министерство доходов и
сборов Украины обнаружило ряд лиц, которые состоят на учете в органах доходов и
сборов как плательщики налогов, но не зарегистрированы плательщиками ЕСВ.
Органы доходов и сборов на местах получили задание в срок до 31.01.2014 г.
обеспечить взятие их на учет в качестве плательщиков ЕСВ или предоставить
обоснования невзятия их на учет (письмо от
14.01.2014 г. № 635/7/99-99-18-05-01-17).
Как физлицам
вести учет доходов и расходов
Для определения суммы общего
годового налогооблагаемого дохода плательщики НДФЛ должны вести Книгу учета
доходов и расходов. Книгу ведут плательщики, которые согласно законодательству
обязаны представлять налоговую декларацию об имущественном состоянии и доходах
или имеющие право на такое представление с целью возврата излишне уплаченных
налогов.
Об этом в разъяснении от
15.04.2014 г. напоминает Миндоходов.
Плательщики заводят Книгу
самостоятельно, записи делают шариковой или чернильной ручкой не позднее
следующего дня после получения доходов, уплаты налога или осуществления
расходов, отражая их суммы в гривнях с копейками.
Учет документов и сведений,
связанных с правом на получение налоговой скидки, плательщики могут вести в
реестре документов. Записи в нем делаются в произвольной форме.
Книга и реестр документов
находятся у налогоплательщика - их нужно предоставлять контролирующим органам
по их требованию в пределах компетенции.
Форма Книги учета доходов и
расходов и Порядок ее ведения утверждены приказом Миндоходов от 11.12.2013 г. №
794.
Как получить
справку о наличии у физлица земельных участков
Министерство доходов и сборов
Украины напоминает, что при продаже своей сельскохозяйственной продукции (кроме
продукции животноводства) ее владелец должен предоставить налоговому агенту
копию справки о наличии у него земельных участков. Такая справка является
основанием для того, чтобы не включать в общий налогооблагаемый доход доходы,
полученные от продажи собственной сельскохозяйственной продукции. То есть
продукции, выращенной, откормленной, выловленной, собранной, изготовленной,
обработанной или переработанной непосредственно физлицом на соответствующих
земельных участках.
Справку о наличии у физлица
земельных участков бесплатно выдают сельские, поселковые или городские советы
по месту налогового адреса плательщика в течение 5 рабочих дней со дня
получения соответствующим советом письменного заявления о выдаче такой справки.
«Декларування доходів громадян,
отриманих в 2013 році»
Минулого року громадянин отримував доходи в іншій країні.
Чи необхідно декларувати дохід, отриманий в іншій державі?
Задекларувати іноземний дохід
громадянин зобов’язаний в будь – якому випадку, незалежно від того, сплачено чи не сплачено податок за
кордоном. Декларується такий дохід за загальними правилами, тобто до 1 травня року,
що настає за звітним.
У річній податковій декларації
відображається сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного року
податку та податкового зобов'язання. Сума податкового зобов'язання, зазначена в
податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що
настає за звітним. Зазначений дохід оподатковується податком на доходи за
ставкою 15 – 17 відсотків.
Протягом минулого року громадянин отримував заробітну плату та інші доходи від
декількох підприємств. Чи необхідно надавати річну декларацію?
Обов’язкове подання декларації
передбачено для громадян, які отримували у минулому році доходи не від податкових агентів та доходи, з яких протягом минулого року податок
не утримувався.
Також обов’язкове подання річної декларації передбачено для громадян, які у звітному минулому році
отримували доходи у вигляді заробітної плати та за цивільно-правовими договорами
від двох або більше податкових агентів і
при цьому загальна річна сума таких доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня звітного – у 2013 році 137 640 грн.
Тобто, якщо загальна сума
доходів у вигляді заробітної плати та за цивільно – правовими договорами,
отриманих від декількох податкових агентів у 2013 році перевищує 137 640
грн., громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
Якщо загальна річна сума
оподатковуваних доходів, отриманих від податкових агентів у 2013 році у вигляді
заробітної плати та доходів за цивільно
– правовими не перевищить 137 640
грн., та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації,
декларація не подається.
У минулому році громадянин отримував доходи від
надання послуг з ремонту будинків (квартир) іншим громадянам. Чи
необхідно декларувати зазначені доходи?
Як визначено положеннями
Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є
податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального
річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками
звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Таким чином громадяни, які
отримували протягом звітного року доходи від громадян за надання будь-яких
послуг, в тому числі і з ремонту будинків або квартир, зобов’язані до 1 травня
2014 року, надати податкову декларацію, в якій відобразити суму отриманого доходу, суму сплаченого
протягом 2013 року податку та податкового зобов'язання.
Сума податкового зобов'язання,
зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1
серпня 2014 року.
В який термін надається декларація громадянами які
бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки?
Слід зазначити, що платники
податку на доходи, які бажають скористатися правом на нарахування податкової
знижки мають право надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до
кінця податкового року, наступного за звітним, тобто включно по 31 грудня 2014 року.
Минулого року громадянином відчужено
акції, отримані ним в процесі приватизації. Чи необхідно декларувати
зазначений дохід за підсумками року?
Дохід, отриманий громадянином
протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних
активів згідно з підпунктом
165.1.40 Податкового кодексу України
не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного
оподатковуваного доходу.
Підпунктом 165.1.40 статті 165
Податкового кодексу України визначено, що
сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій
(інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в
обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним
як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ
державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати,
отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким
платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського
призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі,
визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення,
та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі
приватизації не включається до загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Тобто якщо громадянином
протягом минулого року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на
приватизаційні компенсаційні сертифікати,
та відсутні інші підстави для надання річної податкової
декларації, декларація громадянином не подається.
Чи мають право батьки скористатися податковою знижкою за
навчання студента, який отримував доходи за цивільно-правовим договором
(договором підряду)?
Платник податку має право на
податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних
осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума
(вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів
(робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного
року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного
доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної
плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14
Кодексу).
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4
ст. 166 цього Кодексу встановлено обмеження права на нарахування податкової
знижки. Так, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в
звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального
оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена
з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 зазначеного Кодексу.
Згідно з визначенням терміна
«заробітна плата», наведеним у пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу,
для цілей розділу IV цього Кодексу – це основна і додаткова заробітна плата,
інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються)
платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відносини трудового найму
регулюються трудовим законодавством, зокрема КЗпП. При укладанні трудового
договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу
(у штат підприємства), на підставі якого робиться відмітка у трудовій книжці
такого працівника про прийняття його на роботу на відповідну посаду.
Згідно зі ст. 21 цього Кодексу
трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи,
організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник
зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням
внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи,
організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується
виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні
для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним
договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий договір – це
угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим
певної роботи (а саме договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого
є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають
трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
Таким чином, якщо студент
протягом звітного податкового року одержував доходи за цивільно-правовим
договором (договором підряду), який є відмінним від трудового договору, то
члени сім'ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо
сум, сплачених за навчання такого студента, за умови додержання усіх вимог,
установлених статтями 166, 176 Податкового кодексу.
Роз’яснення з питань митного
законодавства
Які особи мають право виступати декларантами?
Відповідно до ч. 1 ст. 265
Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та
доповненнями (далі – МКУ) декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів,
транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або
при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного
договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено
цей договір;
2) в інших випадках - особа,
яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів,
транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого
імені.
Згідно з ч.2 ст. 265 МКУ
декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через
митний кордон України:
громадянами - особистих речей,
транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих,
сімейних чи інших потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької
діяльності;
особами, які
мають пільги згідно із статтями 383 - 386, 388, 389, 391, 392 МКУ, - товарів, у
зв’язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі
цієї території такі пільги надаються;
3)
представництвами іноземних фірм - товарів, що не підлягають відчуженню та призначені
для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими
тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів,
ввезених для власних потреб таких представництв;
4) іноземними
перевізниками - товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що
переміщуються територією України прохідним транзитом;
5) інших
випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право
розпоряджатися товарами на митній території України.
Підприємства
можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в органах доходів і
зборів України (ч. 3 ст. 265 МКУ).
Громадяни можуть бути
декларантами після досягнення ними 16-річного віку (ч. 4 ст. 265 МКУ).
Декларант може здійснювати
декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно
або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені (ч. 5
ст. 265 МКУ).
Декларування товарів, що
належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими
громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально
посвідченими дорученнями (ч. 6 ст. 265 МКУ).
Яким чином вносяться зміни до митної декларації, в разі
продовження органом доходів і зборів строків тимчасового ввезення товарів з
умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами?
Відповідно до абз. 2 п. 37
постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання,
пов’язані із застосуванням митних декларацій» після завершення митного
оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного
документа можуть вноситися шляхом подання з метою продовження строку
тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними
платежами, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації
та оформлення її органом доходів і зборів.
Порядок заповнення митних
декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, який зареєстровано у
Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.
Чи може бути передано право використання режиму
тимчасового ввезення щодо товарів іншій особі?
Згідно із ч.1 ст.
109 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:
1) відповідає вимогам, встановленим
МКУ; та
2) приймає на себе зобов’язання
особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
Відповідно до ч.
4 розд. ІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого
митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
31.05.2012 № 657 (далі – Порядок 657), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 02.10.2012 за № 1669/21981:
1. Для отримання
дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення
особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення
відповідну заяву, форма якої затверджена дод. 1 до Порядку 657. Разом із заявою
подаються:
письмова заява
особи, що має намір прийняти право використання митного режиму тимчасового
ввезення, про прийняття на себе зобов’язань особи, відповідальної за дотримання
митного режиму тимчасового ввезення;
письмова згода
особи - нерезидента - сторони зовнішньоекономічного договору, згідно з яким
товари тимчасово ввезені на митну територію України, на передачу права
використання митного режиму тимчасового ввезення.
2. Рішення про
надання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового
ввезення або про відмову в наданні такого дозволу приймається керівником органу
доходів і зборів або вповноваженою ним посадовою особою згідно з положеннями
ст. 109 МКУ та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві.
Про прийняте
рішення орган доходів і зборів зобов’язаний невідкладно письмово або в
електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.
У разі прийняття
рішення про відмову в наданні дозволу на передачу права використання митного
режиму тимчасового ввезення орган доходів і зборів зобов’язаний невідкладно
повідомити про причини та підстави такої відмови.
Чи може платник податків здійснювати сплату митних
платежів із застосуванням авансових платежів?
Відповідно до п.
1 ст. 299 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами
та доповненнями (далі – МКУ) сплата митних платежів може здійснюватися із
застосуванням авансових платежів (передоплати).
Згідно із п. 2
ст. 299 МКУ авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені
платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім’я органів
доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних
коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.
Авансові
платежі вносяться у валюті України (п. 3 ст. 299 МКУ).
При цьому,
кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка
внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та
не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання
таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено
розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після
завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження,
перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови
від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено
розпорядження, повертається статус авансових платежів (п. 4 ст. 299 МКУ).
Кошти
авансових платежів, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без
розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають
перерахуванню до державного бюджету (п.6 ст.299 МКУ)
На вимогу платника податків орган доходів і
зборів зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів,
унесених ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої
вимоги. У разі незгоди платника податків з інформацією органу доходів і зборів
здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої
звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і
митну політику. Один примірник такого акта після його підписання надається
платнику податків (п.7 ст. 299 МКУ).
Форма акту про
звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на
ім’я територіальних органів Міндоходів, затверджена додатком 3 до наказу
Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 «Про затвердження
Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного
обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного
оформлення товарів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014
за № 217/24994.
Як визначається поняття «партія товарів» та в яких
випадках складається кілька митних декларацій на одну партію товарів та одна
митна декларація на кілька партій товару?
Відповідно до п.
19 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 21 травня 2012 року № 450 зі змінами і доповненнями партією товарів
вважаються:
товари, що
переміщуються через митний кордон України від одного відправника на адресу
одного одержувача за одним товарно-транспортним документом на перевезення;
товари, що
переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом або
лініями електропередачі протягом одного календарного місяця;
товари, що
пересилаються на митну територію України від одного відправника на адресу
одного одержувача в міжнародних поштових відправленнях в одній депеші;
товари, що
пересилаються на митну територію України в міжнародних експрес-відправленнях
протягом однієї доби, незалежно від кількості товарно-транспортних документів
на перевезення;
товари, що
переміщуються через митний кордон України одним громадянином в ручній поклажі у
пасажирському відділенні (салоні) транспортного засобу, яким прямує такий
громадянин, або супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі.
Випадки складання
кількох МД на одну партію товарів та однієї МД на кілька партій товару визначені
п. 7 р. І Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного
адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
14.08.2012 за № 1372/21684 (далі – Порядок 651).
Відповідно до п.
7.1. Порядку 651 товари, що входять до однієї партії, на яку поширюється вимога
щодо складання МД, обов’язково декларуються за окремими МД з поданням МД (у
передбачених законодавством випадках - іншого документа, що може використовуватись
замість МД) на всі товари у складі цієї партії незалежно від їх вартості, за
наявності в партії:
товарів, до яких
застосовані або застосовуються різні митні режими (за винятком зворотного
вивезення (ввезення) контейнерів, піддонів, упаковок, етикеток, марок акцизного
податку та інших подібних товарів, що відповідно до положень Додатка B.3 до
Конвенції про тимчасове ввезення переміщуються в рамках торгової операції,
водночас власне їх переміщення не є торговою операцією);
товарів, що
переміщуються за різними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та/або
на виконання різних посередницьких договорів, укладених між резидентами;
товарів, визнаних
відповідною комісією з питань гуманітарної допомоги гуманітарною допомогою, і
товарів, які не визнано гуманітарною допомогою;
товарів, що були
оформлені за різними попередніми, тимчасовими або періодичними МД (крім
випадку, визначеного ч. 5 ст. 261 Митного кодексу України від 13 березня 2012
року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ));
природного газу,
ввезеного на митну територію України трубопровідним транспортом для зберігання
в підземних сховищах газу за різними МД, при вивезенні за її межі після такого
зберігання;
складових
комплектних об’єктів, що належать різним комплектним об’єктам;
складових
комплектного об’єкта та інших товарів.
Згідно п. 7.2
Порядку 651 за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи (далі -
Декларант) товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї
партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість
кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує
суму, еквівалентну 100 євро.
Відповідно до п.
7.3 Порядку 651 за можливості заповнення відповідно до встановленого порядку
граф МД, які заповнюються тільки на бланках єдиного адміністративного документа
форми МД-2, одна МД на кілька партій товару може за бажанням Декларанта
оформлюватись у разі:
декларування
товарів, ввезених на митну територію України від одного відправника на адресу
одного одержувача на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту)
або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість
зовнішньоекономічного договору (контракту), що поміщуються у визначений митний
режим, одночасно пред’являються органу доходів і зборів, яким здійснюється їх
митне оформлення;
декларування
машин, обладнання, механізмів, установок тощо, які згідно з УКТ ЗЕД у зібраному
стані класифікуються як комплектний чи завершений товар, поміщуються у
визначений митний режим, одночасно пред’являються органу доходів і зборів, яким
здійснюється їх митне оформлення, але з урахуванням особливостей
транспортування ввозяться на митну територію України (вивозяться за межі митної
території України) розібраними на кількох транспортних засобах (за кількома
товарно-транспортними документами);
подання
відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 15 МКУ уповноваженим економічним оператором, якому
видано сертифікат на спрощення митних процедур, однієї МД, якщо протягом
певного часу, погодженого з органом доходів і зборів, товари неодноразово
ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі однією особою за
одним зовнішньоекономічним договором;
декларування
припасів, переміщених на транспортний засіб комерційного призначення,
експлуатантом якого є нерезидент, за умови дотримання відповідних строків
згідно з ч.1 ст. 229 МКУ;
подання за умови
дотримання відповідних строків згідно з ч.5 ст. 261 МКУ однієї додаткової
декларації до кількох попередніх або тимчасових чи періодичних МД, оформлених
одним органом доходів і зборів у межах одного зовнішньоекономічного договору й
одного митного режиму;
подання до 15
числа місяця, наступного за місяцем поміщення в митний режим реекспорту
продуктів переробки товарів на митній території України, що вивозяться на
підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту), МД на експорт
українських товарів (крім палива та енергії), що повністю використані під час
переробки відповідних іноземних товарів, ввезених на підставі одного дозволу на
переробку товарів на митній території України.
ГУ Міндоходів у Запорізькій області
Лише одна із кожної сотні митних декларацій – на паперових
носіях
Всі ж інші запорізькі платники при митному оформленні декларують в
електронному вигляді. Митний кодекс України дав змогу використовувати електронне
декларування усім бажаючим підприємцям та суб’єктам господарської діяльності
без будь-яких обмежень і в усіх митних режимах. За рахунок цього у березні
поточного року Запорізькою митницею Міндоходів оформлено в електронному вигляді
понад 99 відсотків митних декларацій.
Розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні
має позитивні тенденції. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року цей
показник зріс на 8 відсотків.
Завдяки запровадженню на митниці електронного декларування прискорюється
здійснення митних формальностей. Так, приміром, середній час митного оформлення
однієї митної декларації при експорті становить 45 хвилини, а при імпорті - 1
година 25 хвилин.
ГУ Міндоходів у
Запорізькій області
Понад
2 млн. гривень акцизного податку надійшло від запорізьких платників
За три місяці поточного року бюджет отримав 2,3 млн. гривень акцизного
податку, що у порівнянні з минулим роком на 20 відсотків більше. Від сплати за
ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями надійшло
7,1 млн. гривень.
Як зазначає начальник відділу контролю за обігом
та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Запорізькій області Сергій
Афєндіков, з початку року платникам видано 1427 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, призупинено 158 та
анульовано 192 ліцензії.
За
перший квартал поточного року спеціалісти відділу провели 20 перевірок
суб’єктів господарювання, що вроздріб або оптовими партіями торгують алкогольними
напоями та тютюновими виробами. За їх результатами
встановлено 25
порушень та застосовано фінансових санкцій на суму 103,6 тис. гривень.
Так, при проведенні перевірки підприємця у м.
Мелітополь встановлено реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних
роздрібних цін та реалізацію алкогольних напоїв на розлив для споживання на
місці без наявності статусу громадського харчування. Сума штрафних санкцій
склала 11,8 тис. гривень.
Головне
управління Міндоходів у Запорізькій області нагадує підприємцям та суб’єктам
господарської діяльності, що ліцензії можна отримати як у ГУ Міндоходів, так і
у ЦОПах районних інспекцій за місцем торгівлі.
ГУ Міндоходів у
Запорізькій області
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.