Саме така сума фігурує у
збитках, нанесених державі, при розслідуванні кримінальних проваджень. З
них вже відшкодовано майже 11 млн. грн.
Слідчі підрозділи
фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області протягом
січня–серпня 2013 року розслідували 373 кримінальні провадження. З них 176
– тяжкі злочини, з яких 129 проваджень –
за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
За вісім
місяців поточного року слідчі
закінчили 164 досудові розслідування, з яких 40 направлено до суду з
обвинувальним актом,
12 направлено до суду з клопотанням про звільнення осіб від кримінальної
відповідальності, 112 проваджень закрито, у зв’язку з відсутністю події або
складу злочину.
Так, у серпні 2013 року слідчі управління фінансових розслідувань ГУ
Міндоходів у Запорізькій області закінчили та направили до суду з обвинувальним
актом кримінальне провадження відносно громадянина А., який в період з травня
по червень 2013 року на території
області, без отримання відповідної ліцензії, займався
придбанням, зберіганням, транспортуванням з метою збуту, а також збутом
незаконно виготовленого спирту, який є підакцизним товаром (ст.204 КК України).
Під час слідства встановлено, що спирт
має контрабандне походження, виготовлений в Молдові та ввозився до Запорізького
регіону з одеського напрямку.
У ході обшуку, проведеного у помешканні
громадянина А., виявлено та вилучено близько 9,5 тонни спирту, 20 л горілки та пристрій для
розливу спиртних напоїв. Усього вилучено товарно-матеріальних цінностей на
загальну суму 380 тис. грн.
Нині
кримінальне провадження знаходиться на розгляді в суді.
Слідче управління фінансових
розслідувань ГУ
Міндоходів
у Запорізькій області
Запорізькі оперативники спрямували до бюджетів усіх
рівнів 570 тис. гривень
Саме така сума надійшла за минулий тиждень у результаті
повсякденної роботи оперативних співробітників ГУ Міндоходів області. До
Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 11 кримінальних
правопорушеннях, з яких 6 – за ухилення від сплати податків.
Із незаконного обігу вилучено
товарно-матеріальних цінностей на суму 275 тис. грн., у т.ч. алкогольних напоїв
на суму 16 тис. грн. та тютюнових виробів
на суму 28 тис. гривень.
Запорізьке
підприємство злочинним шляхом заволоділо державним
мільйоном
За матеріалами співробітників
оперативного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне
провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 209 КК України (легалізація доходів,
одержаних злочинним шляхом). Службові особи одного з підприємств Запорізької
області, незаконно заволоділи грошовими коштами в сумі понад 1 млн. гривень.
Вони використали їх в господарській
діяльності підприємства, шляхом
легалізації.
На
Запоріжжі партнер –
"фіктивник" провів безтоварні
операції - бюджет недоотримав 3,7 млн. гривень
За матеріалами співробітників
оперативного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне
провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України
(ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) відносно службових
осіб одного з підприємств Запорізької області. Вони шляхом відображення в податковій звітності безтоварних
операцій з фіктивними суб’єктами господарювання, ухилилися від сплати податків
на суму понад 3 млн. 700 тис. гривень.
Запорізькі міндоходівці
отримали майже 170 запитів на інформацію
Протягом цього року до органів
Міндоходів у Запорізькій області
надійшло 167 запитів на інформацію. Проведений аналіз статусу
запитувачів свідчить, що із загальної кількості запитів, які надійшли до
органів Міндоходів Запорізької області в 106 випадках – це були фізичні особи,
50 – юридичні особи, 4 запити отримано від інших органів виконавчої влади як
належному розпоряднику інформації та 7 запитів від представників масової інформації. 159 запитів
отримано поштою, 8 – електронною поштою.
За наслідками розгляду: по 46 запитах на інформацію було
надано роз’яснення, що інформація, яка цікавить, належить до категорії з
обмеженим доступом, у відповідь на 114 запитів – надано інформацію, 4 запити
надіслано належному розпоряднику інформації, 3 запити знаходяться на виконанні.
ГУ
Міндоходів у Запорізькій області
Олександр
Клименко та Дмитро Табачник презентували шкільний курс з «Основ податкових
знань»
Міністр
доходів і зборів Олександр Клименко разом з Міністром освіти та науки Дмитром
Табачником в київській школі № 214 презентували спеціальний курс та підручник
«Основи податкових знань» для учнів дев’ятих класів загальноосвітніх шкіл.
Це
спільний проект Міністерства доходів і зборів України та Міністерства
освіти і науки України, спрямований на формування податкової культури
підростаючого покоління, створення позитивного іміджу сумлінного платника
податків та підвищення рівня добровільної сплати податків.
«Сьогодні ми
закладаємо фундамент для змін, які будуть відчутні не тут і зараз, а через
десятиріччя. Ми робимо велику інвестицію у майбутнє України. Допомагаємо
дітям зрозуміти, як правильно будувати стосунки із державою, використовувати
свої права та виконувати обов’язки. Тим самим ми будуємо успішну країну,
що є частиною європейської спільноти», - підкреслив Олександр Клименко.
Він нагадав,
що ідея викладання такого курсу виникла ще десять років тому. «Ця ідея стала
реальністю завдяки нашій спільній роботі. Вважаю це успішним прикладом
ефективної синергії зусиль двох міністерств заради майбутнього України»,
- зазначив Міністр.
Зі свого боку
Міністр освіти та науки Дмитро Табачник підкреслив, що мета цього проекту –
змінити суспільний погляд на податки. «Ми взялися за непросту роботу,
поставили собі за мету, щоб теми підручнику були написані простою мовою
для учнів та їх батьків, були легкі для засвоєння. Підручник дає змогу
зрозуміти, що держава будується спільними зусиллями, що наскільки ви будете
успішними – настільки буде успішною і держава», - підкреслив Міністр.
Спецкурс
«Основи податкових знань» викладатиметься в якості факультативу в усіх
загальноосвітніх школах України. Школярі вивчатимуть історію виникнення і
розвитку податків у світі та в Україні, від Київської Русі до
сьогодення. Діти зможуть дізнатися, які є види податків і зборів, які з
них сплачує їх родина, як їх обчислювати та сплачувати. Підручник містить
багато практичних завдань. Наприклад, діти зможуть самостійно обчислити
суму ПДВ, що сплачується при покупці товару, чи прорахувати суму видатків і
доходів державного бюджету, що дасть їм розуміння про принципи формування
головного кошторису країни.
Міністр
Клименко запевнив, що обидва відомства продовжують роботу над тим, щоби
створити комплексну систему податкової освіти для українських школярів. В
наступні два роки аналогічні дисципліни почнуть викладати також в 10-х та 11-х
класах. Зі свого боку Міністр Табачник підкреслив необхідність податкової
освіти і для учнів початкових класів.
Миндоходов
напомнило об особенностях начисления НДС и изготовления экспортных товаров
Миндоходов в письме от 12.06.2013 г. №
7772/7/99-99-19-04-02-17 напомнило, что в соответствии с п. 185.1 ст. 185
Налогового кодекса объектом обложения НДС являются операции налогоплательщиков
по поставке товаров/услуг, место поставки которых расположено на таможенной
территории Украины, согласно ст. 186 НК и вывозу товаров за пределы таможенной
территории Украины.
Так, в случае экспорта товаров датой возникновения
налоговых обязательств по поставке товаров/услуг в соответствии с п. 187.1 ст.
187 НК считается дата оформления таможенной декларации, удостоверяющей факт
пересечения таможенной границы Украины, оформленной согласно требованиям
таможенного законодательства, а для услуг - дата зачисления средств от
покупателя/заказчика на банковский счет плательщика налога как оплата услуг,
подлежащих поставке, либо дата оформления документа, удостоверяющего факт
поставки услуг плательщиком налога.
Операции по вывозу товаров за пределы таможенной территории
Украины в таможенном режиме экспорта в соответствии с п. 195.1 ст. 195 НК
облагаются НДС по нулевой ставке.
При этом, согласно п. 192.1 ст. 192 НК если после поставки
товаров/услуг осуществляется любое изменение суммы компенсации их стоимости,
включая следующий за поставкой пересмотр цен, пересчет в случаях возврата
товаров/услуг предоставившему их лицу или при возврате поставщиком суммы
предыдущей оплаты товаров/услуг, суммы налоговых обязательств и налогового
кредита поставщика и получателя подлежат соответствующей корректировке.
Изменение номенклатуры товаров также является изменением
суммы компенсации их стоимости, поскольку один вид товаров количественно или
стоимостно уменьшается, а другой - на соответствующее количество или сумму
увеличивается.
Таким образом, на дату оформления таможенной декларации на
товар, удостоверяющий факт пересечения таможенной границы Украины, продавец в
обязательном порядке должен выписать расчет корректировки количественных и
стоимостных показателей к налоговой накладной, выписанной предварительно на
стоимость выполненных работ по изготовлению товара с соответствующим
уменьшением налоговых обязательств, начисленных на стоимость поставленных услуг
по частичному изготовлению товара, и выписать другую налоговую накладную на всю
стоимость экспортируемого товара с соответствующим отражением экспортной
операции в налоговой декларации по НДС.
Майже
66 тис. тонн бананів імпортовано в Україну у „фруктовому сезоні”
За даними Міндоходів до України у травні-серпні 2013 року імпортовано
180 тис. тонн фруктів. 30% з них (або 66 тис. тонн) становили банани.
Лідером серед країн - імпортерів стала Домініканська республіка. Саме з неї до
нашої держави імпортувалось близько 43% бананів. До бюджету надійшло
136,3 млн. грн. митних платежів.
Наступним лідером „фруктового сезону” стали кісткові
фрукти. До цієї товарної групи входять: абрикоси, вишня, черешня, персики,
інше. Загалом їх було імпортовано в Україну майже 37,2 тис. тонн. Сплачено 84,1
млн. грн. митних платежів. Країнами - імпортерами тут головним чином виступали
Іспанія та Греція.
Замикають трійку лідерів імпортованих фруктів - цитрусові.
За період травень-серпень 2013 року в Україну їх імпортовано понад 30
тис. тонн. До бюджету надійшло майже 58 млн. грн. митних платежів. Найбільшими
країнами-імпортерами стали Єгипет та Туреччина.
Загалом за травень-серпень цього року до України
імпортували 180,6 тис. тонн різноманітних фруктів. До бюджету надійшло 452,7
млн. грн. митних платежів.
З
початку року в Єдиному реєстрі зареєстровано близько 40 мільйонів податкових
накладних
За
8 місяців поточного року реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі
здійснили вже більше 122 тисяч платників. Вони зареєстрували майже 40
млн. податкових накладних на загальну суму майже 385 млрд. гривень.
Понад 4 млн. документів з них – це накладні із сумами ПДВ понад 10 тис.
гривень.
Міністерство
доходів і зборів України повідомляє, що реєстрація податкових накладних у
Єдиному реєстрі є автоматичним процесом та здійснюється через відповідний
алгоритм комп’ютерної програми, що виключає вплив на цей процес людського
фактору з боку співробітників Міністерства.
Переважною
причиною, за якою може не прийматися звітність, є технічні помилки при внесенні
інформації: незаповнені обов’язкові реквізити, відсутність підписів відповідних
посадових осіб, печатки, невідповідність формату електронного документу тощо.
У
разі виникнення будь-яких технічних питань чи складностей із реєстрацією накладних
у реєстрі фахівці Міністерства завжди готові надати необхідну допомогу чи
консультацію як особисто, так і за телефоном гарячої лінії 0-800-501-007.
Міністерство
доходів і зборів звертає увагу, що в разі, якщо платник вважає, що відмова у
реєстрації податкової накладної є невмотивованою, він може звернутися з цього
питання на сервіс «Пульс» за телефоном (044)284-00-07. Усі звернення на
«Пульс» розглядаються максимально оперативно - протягом трьох днів. З початку
року більше 95% звернень було вирішено, заявників
поінформовано про результати. По іншим ще не настав термін.
Нагадаємо,
обов’язкова реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі платниками ПДВ –
продавцями, запроваджена з 1 січня 2011 року, дозволила значно спростити
адміністрування податку на додану вартість та, внаслідок цього, вдосконалити
процедуру відшкодування цього податку.
Обмін
виключно електронними версіями документів позбавляє підприємства від зайвої
«паперової» бюрократії. Крім того, реєстрація накладної в Єдиному реєстрі
(ЄРПН) є своєрідним захистом платника від нечесних контрагентів.
За
допомогою сервісу платники можуть отримати довідку про обсяги податкового
кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в
Єдиному реєстрі.
Приняты
изменения о разрешениях на ввоз радиоактивных материалов
17 сентября Верховная Рада приняла Закон о внесении
изменения в статью 59 Закона о радиационной безопасности относительно
таможенного оформления радиоактивных материалов (на основе законопроекта №
1185).
Согласно принятому Закону, пропуск через таможенную границу
Украины и таможенное оформление радиоактивных материалов осуществляются
таможенными органами Украины на основании полученного с использованием
информационных технологий разрешения на перевозку радиоактивных материалов,
выданного центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает
формирование и реализует госполитику в сфере безопасности использования ядерной
энергии.
Целью принятых изменений является недопущение потери
контроля за местом нахождения, количеством и перемещением радиоактивных
материалов при осуществлении международных перевозок.
Отметим, что этот Закон принят с новым названием - "О
внесении изменения в статью 59 Закона Украины "Об использовании ядерной
энергии и радиационной безопасности" относительно пропуска через
таможенную границу Украины и таможенного оформления радиоактивных
материалов".
Предприниматели
смогут вести Книгу учета доходов и расходов в электронном виде
Глава Госпредпринимательства Михаил Бродский согласовал
проект приказа "Об утверждении формы Книги учета доходов и расходов,
которую ведут физические лица - предприниматели, кроме лиц, избравших
упрощенную систему налогообложения, и физические лица, осуществляющие
независимую профессиональную деятельность, и Порядка ее ведения".
Разработчиком проекта приказа является Миндоходов.
Новая Книга будет содержать лишь 9 колонок вместо 12,
которые необходимо заполнять в действующей на сегодня Книге. В частности, не
предусматривается отображение остатка товарных запасов на начало и конец
периода, а также внутреннего перемещения товара.
Таким образом, самозанятому лицу нужно будет заполнять в
Книге следующие графы:
- "Период учета (день, месяц, квартал, год)";
- "Сумма дохода, полученного от осуществления
хозяйственной деятельности или независимой профессиональной деятельности";
- "Сумма возвращенных средств за товары (работы,
услуги)";
- "Общая сумма полученного дохода, которая подлежит
декларированию";
- "Расходы, связанные с хозяйственной деятельностью
или проведением независимой профессиональной деятельности":
Реквизиты документа, подтверждающего понесенные расходы;
Сумма расходов, связанных с приобретением товаров (работ,
услуг);
Расходы на оплату труда наемных лиц;
Другие расходы, связанные с получением дохода;
- "Сумма чистого налогооблагаемого дохода".
Кроме того, физлица-предприниматели на общей системе
налогообложения и нотариусы по собственному желанию смогут выбрать форму Книги:
бумажную или электронную.
.
Налоговики
предлагают усовершенствовать ФСН, эконалог и водный сбор
Миндоходов
обнародовало законопроект о внесении изменений в НКУ
относительно реформирования ФСН, изменения круга налоговых агентов экологического
налога и определения плательщиков сбора за специальное использование воды,
которым, в частности, предусмотрено следующее:
– определение налоговыми агентами субъектов хозяйствования,
которые удерживают и уплачивают экологический налог при введении в обращение
групп товаров, утилизация которых после использования обеспечивается путем
организации производства специальных видов хозяйственной деятельности, что
существенно (по отдельным группам в десятки раз) уменьшит объемы
декларирования;
– определение плательщиками сбора за специальное
использование воды первичных водопользователей – субъектов хозяйствования,
которые приобрели единоличное право получения дохода от использования
природного ресурса водного объекта при изъятии объемов воды. В итоге ожидается
сокращение количества плательщиков сбора с 90 тыс. до 3 тыс.;
– определение базы обложения ФСН с учетом индексации
нормативной денежной оценки сельскохозяйственных угодий по состоянию на 1
января отчетного года.
Міністерство
аграрної політики та продовольства України затвердило порядок нормативної грошової оцінки
земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених
пунктів)"
Мінагрополітики наказом від 22.08.2013 N 508 затвердило
Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення
(крім земель населених пунктів), яким передбачено, що нормативна грошова оцінка
земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)
проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського
призначення (крім земель населених пунктів).
За результатами проведення нормативної грошової оцінки
земель у межах району складається технічна документація про нормативну грошову
оцінку земель району, що затверджується районною радою.
Результати нормативної грошової оцінки окремої земельної
ділянки на замовлення фізичної або юридичної особи видаються відповідним
територіальним органом Держземагентства як витяг з технічної документації про
нормативну грошову оцінку земель району.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 12 вересня
2013 р. за N 1573/24105 та набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.
Україна
має намір приєднатися до Глобального форуму ОЕСР
Україна
має намір вступити до Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для
податкових цілей. Повноваження щодо підписання відповідного листа до
Голови Секретаріату Глобального форуму надав Міністру доходів і зборів
України Олександру Клименку Президент України Віктор Янукович у відповідному
розпорядженні.
«Приєднання
нашої країни до Глобального форуму сприятиме підвищенню прозорості
української податкової системи як для інвесторів, так і для країн-партнерів.
Світові держави сьогодні активно працюють над налагодженням обміну інформації
щодо фінансових потоків, тіньових схем ухилення від оподаткування. І
Україна в цьому сенсі в глобальному тренді. В комплексі із законом
про трансфертне ціноутворенням цей крок дозволить нам перекрити
схеми із мінімізації податкових зобов’язань через виведення прибутків до
офшорів та низькоподаткових юрисдикцій», - підкреслив Олександр Клименко.
Нагадаємо,
можливість набуття членства України у Глобальному форумі обговорювалася
під час зустрічі Міністра доходів і зборів України Олександра Клименка із
Комісаром ЄС з питань оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби з
шахрайством Альгірдасом Шеметою у Брюсселі у червні 2013 року.
Глобальний
форум – це багатостороння структура, створена рішенням Ради Організації
економічного співробітництва та розвитку у 2009 році. Форум нараховує 120
учасників, серед яких всі країни G20, країни-члени ОЕСР, міжнародні фінансові
центри та країни, що розвиваються.
Ця
організація уповноважена країнами G20 сприяти ефективному дотриманню
міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей,
об’єднанню міжнародних зусиль для боротьби з ухиленням або несплатою податків,
незаконними фінансовими потоками. Форум здійснює колегіальний огляд («Peer
Review»), у межах якого оцінюється процес реалізації кожною з країн-членів
міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією. Крім того,
Глобальний форум забезпечує технічне сприяння при імплементації таких
стандартів.
Переукладання
договору про подання звітності в електронному вигляді у разі реорганізації
підприємства
У разі реорганізації підприємства
посадові особи юридичної особи – правонаступника повинні отримати нові
сертифікати відкритих ключів та укласти договір про подання звітності в
електронному вигляді.
Так, сертифікат відкритого ключа – це
документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і
належність відкритого ключа підписувачу.
Серитифікат ключа містить унікальний
реєстраційний номер сертифіката, основні дані (реквізити) підписувача –
власника особистого ключа.
Текст примірного договору про визнання
електронних документів визначено у додатку 1 до Інструкції з підготовки та
подання податкових документів в електронному вигляді засобами
телекомунікаційного звязку (затверджена наказом ДПА України від 10.04.2008 р.
№233 «Про подання електронної податкової звітності»).
Зокрема, платник заповнює необхідні
реквізити, передбачені примірним договором (назва підприємства, код за ЄДРПОУ),
та надає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації підписані, скріплені
печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на
електронному носії.
На
Запоріжжі екологічний податок поповнив бюджет на 95 мільйонів гривень
В області зареєстровано 2493 платники
екологічного податку, які за вісім місяців поточного року спрямували саме таку
суму до бюджетів всіх рівнів. А це на 36,5 млн. грн. або на 63 відсотки більше
надходжень відповідного періоду 2012 року.
З цієї суми 53 відсотки спрямовано до
спеціального фонду Державного бюджету та 47 відсотків - до спеціальних фондів
місцевих бюджетів. Слід також зауважити, що 33 відсотки з надходжень спецфонду
Держбюджету витрачаються на оздоровлення навколишнього середовища – екологічну
модернізацію підприємств.
Протягом 8 місяців 2013 року за
результатами проведених звіроr залучено до оподаткування 6 платників
екологічного податку, по яких сума донарахованих штрафних санкцій склала 3,5
тис. грн.
У
який спосіб можна отримати розстрочення податкового боргу та які документи для
цього потрібні?
Розстроченням, відстроченням грошових
зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником
податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти.
Платник податків має право звернутися до
контролюючого органу із заявою про розстрочення/відстрочення грошових
зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до
контролюючого органу із заявою про розстрочення/відстрочення грошових
зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Рішення про розстрочення та відстрочення
грошових зобов'язань чи податкового боргу приймається територіальним органом
Міндоходів у межах одного бюджетного року. Також платник податків має право
звернутися до суду із заявою про отримання розстрочки (відстрочки) грошових
зобов’язань.
Підставою для відстрочення грошових
зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про
наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або
накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного
обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або
податкового боргу, або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету
внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни
політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Що
таке податкова вимога та в яких випадках вона має бути надіслана?
У разі коли платник податків не сплачує
узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, у
відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, територіальний орган
Міндоходів надсилає йому податкову вимогу, коли загальна сума податкового боргу
перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, територіальний
орган Міндоходів надсилає податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога повинна містити
відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової
застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою,
обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в
установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до
законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі
дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Які
заходи щодо стягнення коштів та продажу майна боржників передбачені Податковим
кодексом?
Територіальний орган Міндоходів здійснює
за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового
боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його
власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника
податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна
платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня
надіслання або вручення такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника
податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за
рішенням суду, яке направляється до виконання територіальним органам
Міндоходів, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Територіальний орган Міндоходів
звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового
боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного
дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення
про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення територіального органу
Міндоходів підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою
органу державної податкової служби.
В
яких випадках виникає право податкової застави, та яке майно не може бути
використане як джерело погашення податкового боргу?
Право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені
Податковим Кодексом України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної
платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем
зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим
Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом,
- з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на
будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності
(господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого
права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника
податків, крім окремих випадків, а також на інше майно, на яке платник податків
набуде прав власності у майбутньому.
В які
строки перераховується податок на доходи фізичних осіб до бюджету?
Згідно з положеннями статті 168
Податкового кодексу України (ПКУ) податок сплачується (перераховується) до
бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного
подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу
окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під
час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник
податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального
річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього
податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у
негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок
сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає
за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується
податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то
податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає
перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом
для місячного податкового періоду.
На
нашому підприємстві працює працівник, який є зареєстрованим приватним підприємцем. Чи можливо застосувати до
нарахованої йому заробітної плати
податкову соціальну пільгу?
Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті
169 Податкового кодексу України
податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж
заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку
протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді
стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів,
аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з
бюджету;
- доходу самозайнятої особи від
провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної
діяльності.
Таким чином податкова соціальна пільга
до заробітної плати фізичної особи –
підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею
169 Податкового кодексу України.
З
якої дати застосовується податкова соціальна пільга працівникам, які прийняті
на роботу протягом місяця?
Податкова соціальна пільга
застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді
заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву
про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга починає
застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня
отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та
документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій
звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної
пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування
пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Працівнику
підприємства нараховуються суми відпускних за відпустку частина якої припадає
на вересень, а частина на жовтень. Який порядок оподаткування податком на доходи сум відпускних?
Згідно з положеннями статті 169
Податкового кодексу України
податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на
користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна
плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації
та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного
прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного
податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у
2012 році 1500 грн. на місяць).
При цьому граничний розмір доходу, який
дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку
та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і
"б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як
добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної
кількості дітей.
Якщо платник податку отримує доходи у
вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у
тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то
з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової
соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх
частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Фізична особа зареєструвалася приватним
підприємцем у ІІІ кварталі цього року та
здійснює діяльність за загальною системою оподаткування. В який термін
надається декларація про отримані доходи?
Оподаткування
доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження
господарської діяльності, крім
осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначається статтею 177
ПКУ.
Об'єктом
оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним
оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і
документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю
такої фізичної особи - підприємця.
Фізичні особи - підприємці подають до
органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї
податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом
для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові
платежі з податку на доходи. Авансові
платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем
самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного
доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25
відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15
листопада).
Також згідно з пп. 177.5.2 статті 177
фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому
законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну
систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим
Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в
якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему
оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також
зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної
реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові
платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що
настануть у звітному податковому році.
Таким чином фізичні особи - підприємці
подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за результатами календарного року, а вперше
зареєстровані підприємці або підприємці, які перейшли із спрощеної системи
оподаткування на загальну систему оподаткування надають податкову
декларацію за результатами звітного
кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну
систему оподаткування.
Які встановлені вимоги до звернень громадян?
Звернення
адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам,
установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або
посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях
питань.
У зверненні
має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина,
викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги,
прохання чи вимоги.
Письмове
звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з
відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його
надходження.
Що таке «запит на інформацію» та в чому
різниця між запитом та зверненням громадян?
Запит на
публічну інформацію – це прохання надати публічну інформацію, що знаходиться у
володінні розпорядника інформації.
Під
зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі
пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
До того ж
різниця полягає не тільки у різних поняттях, а й у формі документів. Так, запит
на інформацію може бути надано: поштою, факсом, за допомогою телефону та
електронною поштою, тоді як звернення громадян надаються письмово або усно на
особистому прийомі.
Інформація
на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію
передбачає виготовлення копій документів
обсягом більш як 10 сторінок,
відшкодовуються фактичні витрати на копіювання та друк. При наданні особі
інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за
копіювання та друк не стягується.
Тоді як, за
звернення громадян плата не стягується.
Який термін розгляду звернень громадян?
Звернення
розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх
надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але
не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін
вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу,
підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний
термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може
перевищувати сорока п'яти днів.
Який термін розгляду запиту на інформацію?
Відповідь
на запит надається не пізніше 5 робочих днів з моменту його отримання. У
виняткових випадках (ч. 2 ст. 20 Закону «Про доступ до публічної інформації»
від 13 січня 2011 року № 2939-VI ) відповідь на запит надається не пізніше
48 годин з дня його отримання. Строк розгляду запиту може бути продовжено з 5
до 20 робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації
або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.
Про
продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача у письмовій
формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.
Які звернення не підлягають розгляду та
вирішенню?
Письмове
звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а
також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і
розгляду не підлягає.
Не розглядаються
повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з
одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті та звернення осіб,
визнаних судом недієздатними.
Рішення про
припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що
повідомляється особі, яка подала звернення.
Який порядок оподаткування ПДВ операцій з
ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім
підакцизних) та постачання на митній території України товарів/послуг, якщо такі
товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно
до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією
в Україні?
Відповідно до п. 26 підр. 2 р. ХХ
Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і
доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, на період виконання програм Глобального
фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що
виконуються відповідно до закону, звільняються від оподаткування податком на
додану вартість операції з:
ввезення на митну територію України у
митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), якщо такі товари оплачуються
за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального
фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що
виконуються відповідно до закону. Порядок ввезення зазначених товарів
визначається Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання
зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за
результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму
податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких
товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до ПКУ;
постачання на митній території України
товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари/послуги
оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм
Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні,
що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій
визначається Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених
цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову
пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника
застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.
Порядок ввезення на митну територію
України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що оплачуються за
рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду
для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, (далі – Порядок
ввезення) та Порядок постачання на митній території України товарів (крім
підакцизних) та надання послуг, що оплачуються за рахунок грантів (субгрантів),
наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом,
туберкульозом та малярією в Україні, які виконуються відповідно до Закону
України ”Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом,
туберкульозом та малярією в Україні” (далі – Порядок постачання) затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 284.
Згідно із п. 5 Порядку ввезення
Держслужба соцзахворювань протягом п’яти робочих днів з дати отримання
документів, зазначених у п. 4 Порядку ввезення, видає підприємству довідку про
підтвердження, що товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих
відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом
та малярією в Україні, які виконуються відповідно до Закону України ”Про
виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та
малярією в Україні” (далі - довідка), за формою згідно з додатком 2 або
надсилає обґрунтовану відмову у письмовій формі.
При цьому п. 11 Порядку ввезення
передбачено, що митні органи на підставі довідки здійснюють митний контроль
згідно з кількістю та вартістю товарів, а також їх митне оформлення без сплати
мита, податку на додану вартість та плати за виконання митних формальностей
митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим
часом, установленим для митних органів.
Водночас відповідно до п. 6 Порядку постачання
Держслужба соцзахворювань протягом п’яти робочих днів з дати отримання документів,
зазначених у п. 5 Порядку постачання, видає довідку-підтвердження, що товари та
послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм
Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, які
виконуються відповідно до Закону України ”Про виконання програм Глобального фонду
для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні” (далі - довідка-підтвердження),
за формою згідно з додатком 2 або надсилає обґрунтовану відмову у письмовій формі.
Постачальник товарів та послуг подає
довідку-підтвердження до органу державної податкової служби, в якому перебуває
на обліку як платник податків, не пізніше ніж через 10 робочих днів після
настання останнього дня строку подання податкової декларації з податку на
додану вартість за відповідний звітний (податковий) період (п. 10 Порядку
постачання).
Яким чином для заповнення податкової
накладної визначається код УКТ ЗЕД платником податку, який не є безпосереднім
імпортером, при постачанні ним на митній території України товарів, які були
ввезені (імпортовані) на митну територію України до 06.08.11?
Відповідно до п.201.1 ст.201 р.V
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та
доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його
вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за
наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один
з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням
умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного
підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної
у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової
накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.
У податковій накладній зазначаються в
окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД
(для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Класифікація товарів за УКТ ЗЕД
здійснюється за правилами, затвердженими Законом України від 5 квітня 2001 року
№2371-III «Про Митний тариф України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон
№2371).
Таким чином, платник податку, який не є
безпосереднім імпортером, при постачанні на митній території України товарів,
які були ввезені (імпортовані) на митну територію України до 06.08.11, повинен
в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, який визначається
таким платником податку згідно із Законом №2371.
Як оподатковуються ПДВ операції з постачання
відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій
4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операцій з їх імпорту та
експорту?
Згідно з
п.23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями
тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість
звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та
брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403,
4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД
4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Операції з вивезення в митному режимі
експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування
податком на додану вартість.
Чи необхідно платнику ПДВ виписувати
розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової
накладної, що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих
товарів та містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнені?
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового
кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями
(далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його
вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за
наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один
з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням
умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного
підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної
у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової
накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.
У податковій накладній зазначаються в
окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД
(для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Преамбулою Закону України від 5 квітня
2001 року №2371-III «Про Митний тариф України» встановлено, що Митний тариф
України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів
зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється
з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою
Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної
діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та
кодування товарів.
Тобто, у разі якщо податкова накладна,
що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів, містить
коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнено, то після зміни коду УКТ ЗЕД
фактично відбувається зміна номенклатури товару.
Зміна номенклатури товарів також є
зміною суми компенсації вартості товарів, оскільки один вид товарів кількісно
або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму
збільшується.
Якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п.192.1 ст.192
ПКУ).
Враховуючи викладене, продавець в
обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і
вартісних показників до податкової накладної, що виписана на першу подію за
операцією з постачання імпортованих товарів і містить коди УКТ ЗЕД, які після
оформлення ВМД уточнені, та зменшити кількість (вартість) товарів, вказаних в
такій податковій накладній та заповнити рядок 8.1 та рядок 16.1 податкової
декларації з ПДВ. Крім того, такий продавець повинен виписати іншу податкову
накладну на імпортовані товари, в якій вказати вірні коди УКТ ЗЕД, що зазначені
у належним чином оформленій ВМД.
При цьому, податкова накладна, виписана
при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених
на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного
реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість
в одній податковій накладній (п.11 підр.2 р.ХХ ПКУ).
Крім того, якщо продавець складає
розрахунок коригування до податкової накладної, яка підлягає реєстрації в
Єдиному реєстрі податкових накладних, до Єдиного реєстру податкових накладних в
обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому
розрахунку (п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року
№1246).
Чи має право платник ПДВ включити до складу
податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у ВМД та сплачені при імпорті товарів,
необоротних активів, у разі якщо такі суми ПДВ не були включені до складу податкового
кредиту у періоді виникнення права на таке включення?
Відповідно
до п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями
(далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на
митну територію України є
дата подання митної декларації для митного оформлення.
Право на віднесення сум податку до
податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у
тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження,
створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію
України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як
внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника
податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих
нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем
постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну
територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1
ст.198 ПКУ).
Для операцій із ввезення на митну
територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до
податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно
з п.187.8 ст.187 ПКУ (п.198.2 ст.198 ПКУ).
Відповідно до Порядку ведення реєстру
виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 01.02.2013 за №201/22733, операції з ввезення товарів на митну
територію України відображаються у реєстрі виданих та отриманих податкових
накладних на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог
законодавства, у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.
Отже, у разі здійснення платником
податку операцій із ввезення товарів, необоротних активів суми ПДВ, зазначені у
вантажній митній декларації та сплачені платником, включаються до складу
податкового кредиту у періоді виникнення права на таке включення, за умови
призначення таких товарів для використання в оподатковуваних операціях.
Який порядок внесення до розділу ІІ реєстру
виданих та отриманих податкових накладних МД при здійсненні операцій з імпорту
товарів?
Порядок ведення реєстру виданих та
отриманих податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів
України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України
01.02.2013 за №201/22733 (далі – Порядок №1340).
Особливості заповнення деяких граф
розділу IІ «Отримані податкові накладні» реєстру виданих та отриманих
податкових накладних (далі – Реєстр) визначені в р.IV Порядку №1340.
При занесенні до розділу ІІ Реєстру МД,
оформленої при імпорті товарів:
у графі 1 записується номер запису, який
переноситься на МД;
у графі 2 вказується дата отримання МД;
у графі 3 - дата складання МД;
у графі 4 - номер МД, зокрема, останні
шість знаків порядкового номеру МД;
у графі 5 - позначення «МДП» - митна
декларація, складена на паперових носіях або «МДЕ» - електронна митна
декларація;
у графі 6 проставляються країна
нерезидента та найменування (прізвище, ім’я, по батькові/за наявності/ – для
фізичної особи) нерезидента;
у графі 7 вказується умовний
індивідуальний податковий номер «300000000000».
У разі якщо товари/послуги, придбані в
нерезидента, не призначаються для використання у господарській діяльності або
придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної
території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до
п.186.3 ст.186 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із
змінами та доповненнями, у графі 7 відображається умовний ІПН «200000000000».
у графі 8 вказується загальна сума,
включаючи ПДВ;
у графах 9, 11, 13 та 15 вказується
вартість товарів/послуг та необоротних активів без ПДВ;
у графах 10, 12, 14 та 16 вказується
сплачена (нарахована) сума ПДВ за товарами/послугами та необоротними активами,
визначена, виходячи з їх вартості, зазначеної у графах 9, 11, 13 та 15
(відповідно).
У графах, які не будуть містити
показників, необхідно зазначити нуль «O».
Чи потрібно в податковій накладній зазначати
код УКТ ЗЕД імпортованих товарів, якщо з таких товарів були вироблені інші види
продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній
території України?
Відповідно
до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями код
товару згідно з УКТ ЗЕД є одним із обов’язкових реквізитів, який зазначається в
податковій накладній при постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на
митну територію України.
Статтею 36
гл.6 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МКУ) визначено, країною
походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або
підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених ПКУ.
Згідно зі
ст.40 гл.6 МКУ у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше
країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені
останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні
характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям
достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.
Критеріями
достатньої переробки є:
1)
виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких
змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з
перших чотирьох знаків;
2) зміна вартості товару в результаті
його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або
доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило
адвалорної частки);
3) виконання виробничих та/або
технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни
його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом
адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для
визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
Такі критерії достатньої переробки, для
конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається
Кабінетом Міністрів України.
Якщо стосовно конкретного товару такі
критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання
виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило,
згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті
його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні
будь-якого з перших чотирьох знаків.
Враховуючи викладене, якщо з
імпортованих товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були
піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені,
оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а
тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД в податковій накладній не зазначається.
Який порядок отримання платником ПДВ
казначейського фінансового векселя в рахунок отримання бюджетного
відшкодування, підтвердженого перевіркою та які напрями його використання, зокрема,
чи можна використовувати такий казначейський фінансовий вексель в рахунок
сплати ПДВ при імпорті товарів контролюючим органам?
Відповідно
до п.19 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу
України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ) установлено, що
до 1 січня 2014 року органи, що здійснюють казначейське обслуговування
бюджетних коштів, відповідно до Закону України ”Про Державний бюджет України на
2013 рік” на підставі отриманого від відповідного контролюючого органу висновку
із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з
бюджету, видають платнику податку, який подав до такого контролюючого органу
заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми податку на додану
вартість шляхом отримання фінансового казначейського векселя, зазначену у
висновку суму бюджетного відшкодування шляхом видачі у строки, визначені
пунктом 200.13 статті 200 ПКУ, фінансових казначейських векселів строком обігу
до п’яти років з дохідністю на рівні 5 відсотків річних.
Сума
податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом видачі
фінансових казначейських векселів, поділяється на рівні частини, на кожну з
яких видається окремий фінансовий казначейський вексель із строком платежу
один, два, три, чотири та п’ять років.
Видача фінансового казначейського
векселя прирівнюється до видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування
шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на рахунок платника податку.
За заявою платника податку, поданою до
органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата
пред’явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату, що
настає за датою пред’явлення векселя до сплати, в межах календарного року, на
який припадає дата сплати за векселем.
Платники податку мають право здійснювати
сплату будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до
Державного бюджету України шляхом пред’явлення для сплати (не раніше настання
строку платежу, визначеного у векселі) органу, що здійснює казначейське
обслуговування бюджетних коштів, фінансового казначейського векселя, виданого
відповідно до цього пункту. Таке пред’явлення прирівнюється до сплати
узгодженого грошового зобов’язання шляхом перерахування коштів з рахунка
платника податку на бюджетний рахунок.
Сума позитивного значення різниці між
сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до
Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що
пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання,
сплачується платником податку до бюджету коштами у порядку, встановленому цим
Кодексом.
Сума від’ємного значення різниці між
сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до
Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що
пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання,
за бажанням платника податку на підставі поданої ним відповідної заяви може або
відшкодовуватися йому з бюджету коштами у порядку, встановленому цим пунктом,
або на таку суму можуть видаватися нові фінансові казначейські векселі, в яких
дата пред’явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату,
що настає за датою пред’явлення векселя до сплати, в межах календарного року,
на який припадає дата сплати за векселем.
Виплата доходу за фінансовими
казначейськими векселями відбувається в момент їх пред’явлення до сплати
органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок видачі, обігу, обліку та сплати
за фінансовими казначейськими векселями, виданими відповідно до цього пункту,
затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону”.
Як
розподіляється вхідний ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними
операціями?
Ні для кого не секрет, що коли
підприємство має оподатковувані та неоподатковувані операції, то та частина
вхідного ПДВ, яка сформувалась в разі придбання товарів, робіт, послуг, що
використовуються для неоподатковуваних операцій, які в результаті не призводять
до виникнення податкових зобов’язань, не включається до складу податкового
кредиту та не зменшує суму нарахованого до сплати ПДВ.
При цьому ПКУ передбачено цілу низку
операцій, які оподатковуються ПДВ за різними правилами, зокрема:
– операції, що підлягають оподаткуванню
за основною ставкою (ст. 194 ПКУ);
операції, що підлягають оподаткуванню за
нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ);
– операції, що не є об'єктом
оподаткування (ст. 196 ПКУ);
– операції, звільнені від оподаткування
(ст. 197 ПКУ).
Отже, останні три статті ПКУ містять
перелік операцій, які не призводять до виникнення податкових зобов’язань. Але
ставка нуль відсотків все таки є ставкою ПДВ та операції, які наведено у ст.
195 ПКУ, залишаються оподатковуваними. Отже, до необхідності
проведення розподілу вхідного ПДВ призводять операції, які або не є
об’єктом оподаткування, або звільнені від оподаткування.
Розподіл податкового кредиту регулюється
п. 198.4 та ст. 199 ПКУ.
Так, відповідно до п. 198.4 ПКУ якщо
платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які
призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування
або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у
зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового
кредиту зазначеного платника.
Тобто якщо ми придбаваємо (виготовляємо)
товари/послуги виключно та в повному обсязі для операцій, які не є
об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ) або звільняються від оподаткування
(ст. 197 ПКУ), то на суму вхідного ПДВ по такому придбанню
(виготовленню) ми не маємо права також в повному обсязі.
Проте часто виникає ситуація, коли
придбані товари чи послуги використовуються частково як в оподатковуваних, так
і в неоподатковуваних операціях, або досить важко виділити такі складові. Як
правило, це стосується отриманих послуг. Адже розподілити послугу, яка надана в
повному обсязі, без урахування постачальником такої специфіки її використання,
практично неможливо. Зокрема, це стосується оренди, комунальних послуг, зв’язку
(як телефонного, так і Інтернет), різного роду консультувань на загальну
тематику тощо. У такому випадку слід керуватися ст. 199 ПКУ, якою передбачено
пропорційний розподіл сум вхідного ПДВ.
Так, у разі якщо придбані та/або
виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в
оподатковуваних операціях, а частково – ні, до суми, яку платник має право
віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого
(нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка
відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів
в оподатковуваних операціях.
Слід звернути увагу на те, що в даному
випадку не вказано точний перелік операцій, які належать до неоподатковуваних.
Проте, як було сказано раніше, лише операції, які не є об’єктом оподаткування
або звільнені від оподаткування, можна вважати неоподатковуваними. Крім того,
під час розрахунку в додатку 7 до декларації з ПДВ до графи «оподатковувані
операції» потрапляють суми значень рядків 2.1 та 2.2 колонки А декларації, які
призначені для відображення операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто якщо ми придбаваємо певні товари,
отримуємо роботи, послуги, що будуть використовуватися і для оподатковуваних, і
для неоподатковуваних операцій, то ми маємо право включити до складу
податкового кредиту ту частину вхідного ПДВ, яка припадає саме на такі
оподатковувані операції, але з урахуванням правил, передбачених ПКУ.
Так, відповідно до п. 199.2 ПКУ частка
використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях
визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних
операцій до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних
операцій (без урахування сум податку). Така частка визначається на підставі
даних попереднього календарного року і застосовується протягом всього поточного
року.
У разі ж відсутності таких операцій в
попередньому році розрахунок частки проводиться на підставі фактичних даних
обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого
звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Іншими
словами, базовим періодом для розрахунку тоді є перший звітний період, в якому
такі операції мали місце.
Але, як правило, співвідношення
оподатковуваних та неоподатковуваних операцій протягом року може досить сильно
змінюватися, а застосування відсотка, розрахованого на підставі даних
попереднього періоду, не дає можливості відобразити податковий кредит у повному
обсязі. Дану проблему вирішує перерахунок частки використання товарів/послуг та
необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів
проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. При
цьому слід зауважити, що перерахунок частки використання необоротних активів в
оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох
календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися.
Слід також зазначити, що такий річний
перерахунок стосується виключно операцій, які підлягають пропорційному розподілу.
Тобто в разі застосування п. 198.4 ПКУ даний перерахунок не проводиться.
Крім того, п. 199.6 ПКУ передбачено, що
розподіл не застосовується і податковий кредит не зменшується в разі:
реорганізації (злиття, приєднання,
поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб;
– постачання платником податку відходів
і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника
внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів,
заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розбиранні (демонтажу)
ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;
– постачання товарів/послуг у частині
суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими
цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
Отже, застосовувати п. 198.4 ПКУ для
розподілу вхідного ПДВ слід тоді, коли придбані (виготовлені) товари/послуги
призначені виключно та в повному обсязі для неоподатковуваних ПДВ операцій. У
разі ж коли такі товари чи послуги використовуються як в оподатковуваних, так і
в неоподатковуваних операціях, або провести такий розподіл неможливо,
застосовується методика пропорційного розподілу.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.