Міндоходів України та Податкова і митна
адміністрація Нідерландів підписали Меморандум про взаєморозуміння
Вчора у м. Гаазі (Королівство
Нідерланди) було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо технічного
співробітництва у 2013-2015 роках між Міністерством доходів і зборів України та
Податковою і митною адміністрацією Міністерства фінансів Королівства
Нідерланди.
Метою Меморандуму є посилення
співробітництва між податковими органами України та Королівства Нідерланди у
сфері обміну досвідом з різних питань адміністрування податків, надання
технічної та консультативної допомоги, організація спільних навчань та інших
заходів.
Під час підписання Меморандуму
було затверджено і спільний робочий план на 2013 рік. У рамках виконання цього
плану до кінця поточного року відбудеться низка спільних семінарів, під час
яких сторони обміняються досвідом щодо боротьби з податковою злочинністю,
управління ризиками дотримання податкових зобов’язань, наданням податкових
послуг, тощо.
Таким чином підписання
Меморандуму сприятиме більш тісному та плідному співробітництву й обміну
досвідом Міндоходів з Податковою та митною адміністрацією Нідерландів з метою
розвитку Міністерства як сучасної європейської служби доходів.
Майже
на 26,2 млн. грн. поповнились місцеві бюджети від туристичного збору
За даними Міндоходів протягом
січня- серпня 2013 року до місцевих бюджетів надійшло 26,15 млн. грн.
туристичного збору. Це на 10% більше порівняно з аналогічним періодом минулого
року.
Найбільше надходження
туристичного збору зафіксовано в Автономній Республіці Крим та місті
Києві.
Спеціалісти Міндоходів вважають
цілком логічним те, що травень- серпень- це найактивніший період туристичного
сезону – протягом нього надійшло майже 70 % від усіх надходжень з туристичного
збору за вісім місяців 2013 року- а це понад 18,5 млн. грн.
Фахівці Міндоходів зафіксували
найбільші надходження туристичного збору за травень-серпень 2013 року в
Автономній Республіці Крим – понад 6 млн. грн. ( це більш ніж третина від
надходжень збору по Україні) та місті Києві, який склав 2,7 млн. грн.
Довідково:
Cтаном на 1 липня 2013 року в
територіальних органах Міндоходів зареєстровано майже 8 тис. суб’єктів
господарювання, які надають послуги з тимчасового проживання (ночівлі). Понад 7
тис. суб’єктів вже сплачують збір до місцевих бюджетів, інші поки, що не
приступили до господарської діяльності надання послуги, проте сумлінно
легалізували свій вид діяльності.
Майже
740 декалітрів фальсифікованого алкоголю вилучили оперативники Міндоходів
Співробітниками Міністерства
доходів і зборів під час оперативних заходів викрито групу осіб, які
виробляли алкогольний фальсифікат та реалізовували його у Херсонській та
Миколаївській областях.
Всього вилучено майже 740 дал.
підакцизних товарів загальною сумою понад півмільйона гривень.
На підставі ухвал суду оперативники
Міндоходів спільно з співробітниками управління ДСБЕЗ УМВС України в
Херсонській області провели 15 обшуків. У результаті яких виявлено та припинено
діяльність трьох підпільних цехів із незаконного виробництва фальсифікованих
алкогольних напоїв.
Організатором виготовлення зі спирту
різноманітних алкогольних напоїв (горілки та коньяку) був 52-річний мешканець
м. Херсон. Маючи авто, він розвозив спирт на «точки», а вже там додавалися
харчові есенції, ароматизатори «Шоколад», «Дюшес», «Мед», «Абрикос», барвники
та реалізовувалися готові напої. Зберігалася «оковита», як правило, в гаражах
та підвальних приміщеннях, реалізовувалася за зниженими цінами, однак загрозу
для здоров’я людей становила чималу.
Наразі справа знаходиться в провадженні
слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у
Херсонській області.
Відомості про вчинення кримінального
правопорушення за фактом незаконного виготовлення фальсифікованих підакцизних
товарів внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що кваліфікується за
ч.3 ст.204 КК України.
Загалом з початку року оперативники
Міністерства доходів і зборів України вилучили з незаконного обігу понад 93
тис. дал. спирту вартістю понад 35 млн. грн., більше 147 тис. дал.
фальсифікованих алкогольних напоїв на суму 74 млн. грн. Викрито 130 підпільних
цехів з виробництва фальсифікату. Відкрито 396 кримінальних проваджень у галузі
обігу підакцизних товарів.
Міндоходів
видає тимчасові довідки щодо сплати утилізаційного збору
Міністерство доходів і зборів України
своїм листом від 13 вересня 2013 року рекомендує митницям Міндоходів видавати
тимчасові довідки про сплату або звільнення від сплати екологічного податку за
транспортні засоби.
Форма довідки про сплату податку за
утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та форма довідки про
звільнення від сплати цього податку встановлюється Кабінетом Міністрів України
та є документами суворої звітності. Міністерством розроблено та оприлюднено на
офіційному Веб-порталі проект рішення Уряду про затвердження форм довідок: http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/110392.html
Разом з тим, зважаючи на тривалість
строку виготовлення бланків суворої звітності та з метою недопущення затримок в
реєстрації транспортних засобів і напруги серед осіб, які ввезли їх на митну
територію України, Міністерство рекомендує митницям Міндоходів видавати
тимчасові довідки за формою, оприлюдненою на офіційному сайті із застосуванням
в якості номера довідки номера митної декларації, а також інформувати вказаних
осіб, що довідки будуть замінені в місячний термін після оприлюднення
Міністерством інформації про початок обміну.
Нагадаємо, що з 1 вересня 2013 року
набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України
від 04.07.2013 №422-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних
засобів та вдосконалення деяких податкових норм”.
Також Податковим кодексом встановлено, що
у разі пропуску транспортного засобу (кузов) або партії транспортних засобів
(кузови) на митну територію України контролюючий орган оформлює та видає на
кожний транспортний засіб особі, яка ввозить на митну територію України такий
транспортний засіб, довідку про сплату або про звільнення від сплати податку за
утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів для подальшої передачі її
майбутньому власнику транспортного засобу.
Близько
56 % спрощенців в Україні обирають другу групу
Майже 1
млн. 255 тис. фізичних осіб-підприємців в Україні обрали спрощену систему
оподаткування. У порівнянні з минулим роком їх кількість зросла на 58 тис.
осіб.
Фахівці
Міндоходів зазначають, що хоча зростання з першого погляду є незначним, але є стабільнім.
З кожним місяцем кількість фізичних осіб, які працюють за спрощеною системою
впевнено зростає.
Так, першу
групу обрали 271 тис. осіб (21,5 % від загальної кількості); другу- 698 тис.
осіб (55,6%); третю группу- 286 тис. осіб (22,8%), п’яту групу- 263 особи
(0,02%).
З початку
введення спрощеної системи оподаткування постійно проводиться аналіз практики
її застосування, аналізуються звернення від платників податків, на підставі
яких формуються пропозиції щодо удосконалення норм Податкового кодексу.
Одним з таких
позитивних зрушень є запровадження для платників спрощеної системи
оподаткування, які обрали другу групу, замість податкового звітного періоду –
календарний квартал – календарний рік, враховуючи, що платники другої групи
складають найбільший відсоток платників спрощеної системи оподаткування.
Нагадаємо, що
до другої групи належать фізичні особи-підприємці, обсяг доходів яких не
перевищує 1 млн. грн. та мають право наймати одночасно не більше 10
працівників.
З метою
підвищення рівня адміністрування та поліпшення ефективності роботи в другій
половині поточного року в Міндоходів планується ряд інноваційних впроваджень,
яки сприятимуть оптимізації процесів:
-введення
електронної книги обліку доходів і витрат. Тобто платники при отриманні
електронного ключа матимуть можливість в електронному форматі вести книгу
та автоматично заповнювати на підставі даних книги податкову звітність,
яку можна направляти в он-лайн режимі до податкового органу;
- можливість
подання заяви платниками про перехід на спрощену систему оподаткування в
електронному вигляді.
Завдяки
ініціативам, які втілює Міндоходів спостерігається позитивна динаміка
щодо кількості підприємців-спрощенців та стабільного росту бюджетних
надходжень.
Так, місцеві
бюджети за 8 місяців 2013 року отримали 3,3 млрд. грн., що на 1,06 млрд. грн.
більше ніж у минулому році.
Розроблено
відеоінструкцію з самостійної генерації ключів підписувачем
Шановні клієнти АЦСК ІДД!
Нашим центром створено інформаційний
відеоматеріал щодо самостійної генерації ключів підписувачем за допомогою
надійного засобу електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК–1».
Даний відеоматеріал буде корисним для
посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій державної форми власності, які розглядають
можливість отримання послуг електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД та
відповідно до постанови КМУ від 28 жовтня 2004 року №1452 здійснюють генерацію
особистих та відкритих ключів безпосередньо в установі.
Переглянути відеоматеріал можна тутhttp://www.youtube.com/watch?v=TXqhbBwU2tk
Офіційний інформаційний ресурс АЦСК ІДДhttp://www.acskidd.gov.ua
Строки
сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Юридичні особи та фізичні
особи-підприємці, які провадять торговельну діяльність у пунктах продажу
товарів; надають платні побутові послуги; здійснюють торгівлю валютними
цінностями у пунктах обміну іноземної валюти та діяльність у сфері розваг,
зобов’язані сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
З метою здійснення такої діяльності
суб’єкт господарювання повинен придбати торговий патент. Для цього необхідно
подати до територіального органу Міндоходів за місцем сплати збору заявку на
придбання патенту.В залежності від виду діяльності, Податковим кодексом України
встановлено різні строки сплати збору:
- за провадження торговельної діяльності
(крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового
патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями
– щомісяця не пізніше 15 числа, який
передує звітному місяцю;
- за провадження торговельної діяльності
з придбанням короткотермінового торгового патенту сплата збору здійснюється не пізніше як за один календарний день до початку провадження такої
діяльності;
- за здійснення діяльності у сфері розваг
– щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту
суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму
збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору,
яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії. Платники збору
можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.
Суми збору, не сплачені в установлені
строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з
положеннями Податкового кодексу.
У разі невнесення суб’єктом
господарювання збору у встановлений строк, дія патенту анулюється з першого
числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.
Порядок придбання торгового патенту та
строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності
визначені ст. 267 розд. XII ПКУ.
Як
заповнювати Декларацію з особливого податку на операції з відчуження цінних
паперів та операцій з деривативами
Міністерством доходів і зборів України
розроблено зразки заповнення форм Декларації з особливого податку на операції з
відчуження цінних паперів та операцій з деривативами та Уточнюючої декларації з
особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з
деривативами.
Ознайомитися зі зразками заповнення форм
Декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та
операцій з деривативами та Уточнюючої декларації з особливого податку на
операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативамиплатники податку
можуть за електронною адресою: http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62807.html
Нагадаємо, що 20 серпня 2013 року набрав
чинності наказ Міністерства доходів і зборів України №288 від 19.07.2013 «Про
затвердження форм звітності з особливого податку на операції з відчуження
цінних паперів та операцій з деривативами та порядку їх заповнення»,
зареєстрований Міністерством юстиції України 09 серпня 2013 року за
№1372/23904.
Як
заповнювати Декларацію з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів
та операцій з деривативами
Міністерством доходів і зборів України
розроблено зразки заповнення форм Декларації з особливого податку на операції з
відчуження цінних паперів та операцій з деривативами та Уточнюючої декларації з
особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з
деривативами.
Ознайомитися зі зразками заповнення форм
Декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та
операцій з деривативами та Уточнюючої декларації з особливого податку на
операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативамиплатники податку
можуть за електронною адресою: http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62807.html
Нагадаємо, що 20 серпня 2013 року набрав
чинності наказ Міністерства доходів і зборів України №288 від 19.07.2013 «Про
затвердження форм звітності з особливого податку на операції з відчуження
цінних паперів та операцій з деривативами та порядку їх заповнення»,
зареєстрований Міністерством юстиції України 09 серпня 2013 року за
№1372/23904.
Опитування
щодо діючого інструментарію надання пропозицій
Шановні платники податків!
Міністерство доходів і зборів України
розпочало он-лайн опитування щодо діючих інструментів надання пропозицій по
удосконаленню податкового законодавства та їх недоліків. Анкета із відповідними
питаннями розміщена на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів
України у розділі «Опитування».
Пропонуємо долучитися до процесу
удосконалення інструментарію надання пропозицій, що потребують законодавчого
врегулювання, шляхом прийняття участі у зазначеному опитуванні.
Консультативна
пошта з податку на прибуток
Платники податків у разі виникнення
проблемних питань щодо адміністрування податку на прибуток можуть надсилати їх
на електронні адреси rbolila@minrd.gov.ua, itrigub@minrd.gov.ua
Получение
усиленного сертификата ключа электронной цифровой подписи налогоплательщиками
Миндоходов уведомило о перечне документов, представляемых
юрлицами, ФЛП и физлицами для получения усиленного сертификата ключа
электронной цифровой подписи
Документы, необходимые для получения усиленного сертификата
ключа юридическим лицом:
• заполненная и подписанная Регистрационная карточка (для
юридического лица), при необходимости с приложением к разделу 2 регистрационной
карточки, в двух экземплярах;
• оригинал устава юридического лица (положения об
учреждении, филиале) или его нотариально удостоверенная копия (предоставляется
исключительно для ознакомления);
• документы, подтверждающие полномочия руководителя
заявителя (копия приказа о назначении и т.д.);
• документы, подтверждающие принадлежность подписчика к
юридическому лицу - заявителя и его полномочия, заверенные печатью и личной
подписью руководителя юридического лица;
• копии паспортов заявителя и подписчиков (копии 1 - 4
страниц), заверенные собственноручными подписями владельцев паспортов (в
случае, если по религиозным убеждениям физическое лицо отказалось от
идентификационного кода, копия страницы паспорта с отметкой о таком отказе);
• копия учетной карточки налогоплательщика.
Разработаны
справки об уплате и освобождении от уплаты утилизационного эконалога
Миндоходов
обнародовало проект постановления КМУ
об утверждении форм справок:
– об уплате налога за утилизацию снятых с эксплуатации
транспортных средств;
– об освобождении от уплаты налога за утилизацию снятых с
эксплуатации транспортных средств.
Таможенным органам при ввозе транспортных средств в Украину
и производителям транспортных средств при их реализации предлагается начинать
их выдавать, не дожидаясь введения в действие этих форм в качестве бланков
строгой отчетности.
Напомним, что справки об уплате и об освобождении от уплаты
утилизационного эконалога выдаются собственникам транспортных средств:
– производителем транспортных средств на внутреннем рынке
Украины, не взявшим на себя обязательство по их утилизации или исключенным из
реестра обязавшихся обеспечить утилизацию;
– таможенным органом в случае пропуска транспортного
средства (кузова) или партии транспортных средств (кузовов) в Украину.
При переходе права собственности на транспортное средство,
с которого уплачен или не уплачен налог в связи с освобождением, предыдущий
собственник транспортного средства передает следующему собственнику справку об
уплате или об освобождении от уплаты налога.
Законом
не установлено ограничений периода проведения налоговой проверки
Миндоходов в разъяснении от 06.09.2013 г. напоминает, что
согласно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Налогового кодекса контролирующие органы
имеют право проводить в соответствии с законодательством проверки и сверки
налогоплательщиков (кроме НБУ), в том числе после проведения процедур
таможенного контроля и/или таможенного оформления.
Пунктом
85.2 ст. 85 НК определено, что налогоплательщик обязан предоставить должностным
(служебным) лицам контролирующих органов в полном объеме все документы,
принадлежащие или связанные с предметом проверки. Такая обязанность возникает у
налогоплательщика после начала проверки.
Согласно
п. 44.1 ст. 44 НК для целей налогообложения налогоплательщики обязаны вести
учет доходов, расходов и других показателей, связанных с определением объектов
налогообложения и/или налоговых обязательств, на основании первичных
документов, регистров бухгалтерского учета, финансовой отчетности, других
документов, связанных с исчислением и уплатой налогов и сборов, ведение которых
предусмотрено законодательством.
Также
налоговая уведомляет, что действующими нормами законодательства не установлено
ограничений относительно периода проведения проверки налогоплательщика органами
доходов и сборов.
Таким
образом, в случае проведения документальной (плановой, внеплановой) или
фактической проверки субъекта хозяйствования по вопросам соблюдения требований
налогового и другого законодательства, контроль за соблюдением которого
возложен на органы доходов и сборов, налогоплательщик должен предоставить в
полном объеме документы, принадлежащие к предмету проверки или связанные с ним,
и хранение которых регламентируется действующими нормативно-правовыми актами.
При этом денежное обязательство налогоплательщика определяется органом доходов
и сборов лишь за определенные НК периоды.
Визначено
уповноважених організацій за збір винагороди за використання фонограм і
відеограм"
З метою удосконалення системи
колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і
суміжних прав МОН наказом від 30.08.2013 N 1249 затвердило Порядок визначення
уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання
і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою
фонограм і відеограм.
Затвердженим Порядком
установлюється процедура визначення уповноважених організацій колективного
управління (далі - уповноважена організація), які здійснюватимуть збирання і
розподіл винагороди (роялті) виробникам фонограм, виробникам відеограм і
виконавцям за комерційне використання без їх згоди опублікованих з комерційною
метою фонограм, відеограм та їх примірників, а також зафіксованих у них
виконань, контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм, а
також процедура скасування наказу щодо визначення організації колективного
управління уповноваженою організацією.
Так, організація колективного управління може бути
визначена уповноваженою організацією, якщо вона відповідає вимогам,
установленим п. 3 Порядку.
Визначення уповноважених організацій здійснює Державна
служба інтелектуальної власності України.
Організація колективного управління для визначення її
уповноваженою організацією подає до Державної служби відповідну заяву та
документи, визначені п. 4 Порядку.
Заява організації колективного управління про визначення її
уповноваженою організацією розглядається Державною службою протягом 20
робочих днів з дня подання всіх необхідних документів.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 вересня
2013 р. за N 1528/24060 та набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.
Каким
видам контроля, кроме таможенного, подлежат перемещаемые через границу товары?
Миндоходов в разъяснении от 09.09.2013 г. напоминает,
что в соответствии с положениями п. 1 ст. 319 Таможенного кодекса товары,
перемещаемые через таможенную границу Украины, кроме таможенного, могут
подлежать еще и государственному санитарно-эпидемиологическому,
ветеринарно-санитарному, фитосанитарному, экологическому и радиологическому
контролю.
В пунктах
пропуска через государственную границу Украины упомянутые виды государственного
контроля (кроме радиологического) осуществляются органами доходов и сборов в
форме предыдущего документального контроля на основании информации, полученной
от государственных органов, уполномоченных на осуществление этих видов
контроля, с использованием средств информационных технологий (согласно Порядку
осуществления предыдущего документального контроля в пунктах пропуска через
государственную границу Украины от 05.10.2011 г. № 1030).
Для
осуществления предварительного документального контроля товаров перевозчик или
экспедитор либо уполномоченное лицо предоставляет должностному лицу таможенного
органа документы и/или сведения, необходимые для осуществления соответствующего
вида государственного контроля (п. 4 Порядка).
Следует
отметить, что виды контроля осуществляются с использованием средств
информационных технологий, в том числе электронной базы данных относительно
товаров, перемещение которых контролируется другими госорганами в части
соблюдения запретов касательно перемещения этих товаров через таможенную
границу Украины. Государственные органы, осуществляющие указанные виды
контроля, обязаны предоставлять органам доходов и сборов для осуществления
такого контроля необходимую информацию в электронном виде (ч. 5 ст. 319 ТК).
При этом
таможенный контроль и таможенное оформление товаров, перемещаемых через
таможенную границу Украины, завершаются только после проведения установленных
законами Украины для каждого товара видов контроля, предусмотренных в ч. 1 ст.
319 ТК.
При вывозе
товаров за пределы таможенной территории Украины радиологический контроль может
осуществляться в органах доходов и сборов отправления при завершении
таможенного оформления или в пунктах пропуска через государственную границу
Украины при завершении таможенного контроля товаров (ч. 8 ст. 319 ТК).
Кроме
того, указано, что по требованию органа доходов и сборов декларант или
уполномоченное им лицо обязаны предоставить органу доходов и сборов оригиналы
необходимых документов либо заверенные в установленном порядке их копии, если
законодательством не предусмотрено представление оригиналов (ч. 2 ст. 264 ТК).
Податок на додану вартість.
Протягом
якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок
коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідно
до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI
із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних та/або розрахунків
коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних
здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх
складання.
Чи
необхідно постачальнику виписувати розрахунок коригування до податкової
накладної, виписаної на дату відвантаження товарів/надання послуг (отримання
передоплати), якщо повернення товарів/послуг покупцем (коштів покупцю)
здійснено у тому самому звітному періоді?
Відповідно
до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI
із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна складається в момент
виникнення податкових зобов’язань продавця.
Пунктом
192.1 ст.192 ПКУ визначено, що якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно
з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, у разі здійснення
коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник
товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників
до податкової накладної.
Таким
чином, у разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням ним
покупцю коштів за товари/послуги або повернення товарів/послуг покупцем
розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової
накладної виписується в день повернення незалежно від того, чи здійснювалася
така операція у тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання
товарів (отримання коштів) та було виписано податкову накладну, чи в іншому
періоді.
Чи
можливо з Єдиного реєстру податкових накладних вилучити податкову накладну
та/або розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до неї, якщо
вони не підлягають реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстровані
платником податку?
Відповідно до
п. 11 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI
із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних платниками податку
на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних
запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану
вартість в одній податковій накладній становить:
понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова
накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень,
не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова
накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та
товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає
включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру
податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових
накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня
2010 року №1246, (далі – Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей,
що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування
кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових
накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг),
звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям
товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями,
які містяться у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Подання
податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі
в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання
податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку,
затвердженого Державною податковою службою (п.1 Порядку №1246).
Чинним
законодавством не передбачено можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових
накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і
вартісних показників до неї, у тому числі, якщо вони не підлягають реєстрації в
такому реєстрі, але помилково зареєстровані платником податку.
В
податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду покупець повинен врахувати
коригування податкового кредиту на підставі виписаного та підписаного
розрахунку коригування до податкової накладної?
Відповідно до п. 192.1
ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі
змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого
перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку
- постачальника, то:
а)
постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами
податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та
надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач
відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового
періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення
коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких
товарів/послуг.
Якщо внаслідок
такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника
податку - постачальника, то:
а)
постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами
податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та
надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач
відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового
періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення
перерахунку.
Результат
перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та
отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий
період у порядку, визначеному центральним центральний орган виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику
(п.192.3 ст.192 ПКУ).
Згідно із
формою розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової
накладної (далі – розрахунок), затвердженою наказом Міністерства фінансів
України від 01.11.11 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та
Порядку заповнення податкової накладної», покупець при його отриманні має
засвідчити факт такого отримання, а саме вказати на примірнику розрахунку
продавця дату отримання розрахунку та поставити підпис.
Таким чином,
суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача
одночасно підлягають відповідному коригуванню в деклараціях з ПДВ того звітного
податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем розрахунку.
При цьому, у
випадках, коли продавцем при поверненні йому частини товару (чи при поверненні
ним частини оплати за товар) з будь-яких причин не надано покупцю розрахунок
коригування, то покупець – платник податку на додану вартість повинен самостійно
здійснити коригування сум податкового кредиту за результатами податкового
періоду, протягом якого відбулося повернення ним товарів (отриманих за них
коштів) незалежно від факту отримання розрахунку коригування.
Протягом
якого терміну платник ПДВ має можливість на проведення коригування податкових
зобов’язань та податкового кредиту?
Відповідно до п.192.1
ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із
змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання
товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості,
включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках
повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні
постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових
зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають
відповідному коригуванню.
Враховуючи те, що відповідно до п.102.5 ст.102
гл.9 р.ІІ ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або
про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані
не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання
права на таке відшкодування, то у разі, якщо зміна суми компенсації вартості
товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з
періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, платник -
продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати податкові зобов’язання з
ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому.
Як
заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до
податкової накладної у разі зміни кількості або вартості товарів/послуг?
Згідно із
п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із
змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Пунктом 18
Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 22.11.11 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування
сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник
товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників
до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з
додатком 2 до податкової накладної.
Відповідно до
встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ при його
заповненні зазначає:
в графі 1 –
дату коригування;
в графі 2 -
причину коригування (наприклад, повернення товарів);
в графі 3 -
номенклатуру товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується;
в графі 4 -
код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на
митну територію України);
в графі 5 - одиниці виміру (грн, шт., кг, м, см, м
куб., см куб., л тощо);
у випадку коригування кількості товарів/послуг
заповнюються графи 6 та 7, а саме у графі 6 указується кількість (об’єм, обсяг)
товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при
зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні), а у графі 7 – загальна ціна
товарів/ послуг, щодо яких проводиться зміна поставки;
у випадку коригування вартості товарів/послуг
заповнюються графи 8 та 9, а саме: у графі 9 вказується фактична кількість
постачання товарів/послуг, а у графі 8 - сума різниці між ціною домовленості
без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану
вартість, за якою здійснено постачання.
У графах 10 – 12 вказуються обсяги без урахування
ПДВ, що підлягають коригуванню. При цьому, залежно від того як оподатковувалась
ПДВ операція з поставки товарів/послуга за основною ставкою, за ставкою 0% чи
звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється одна з цих граф розрахунку
коригування, а інші дві графи залишаються незаповненими.
При заповнення графи 10 в останньому рядку по цій
графі вказується сума коригування податкового зобов’язання та
податкового кредиту.
Який
порядок виправлення помилок, допущених у розрахунку коригування до податкової
накладної (додаток 2)?
Відповідно до
п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)
податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця.
Згідно з п.201.6 ст.201 ПКУ податкова накладна є
податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і
реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових
накладних покупця.
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється
будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням
перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх
надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг,
суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача
підлягають відповідному коригуванню (п.192.1 ст.192 ПКУ).
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011
№1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071,
визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань
відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок
коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі -
розрахунок коригування до податкової накладної) за формою згідно з додатком 2
до податкової накладної.
Враховуючи те, що податкова накладна є
розрахунковим документом, яка підтверджує факт придбання товарів (послуг) та є
підставою для нарахування податкового кредиту, а у разі здійснення коригування
сум ПДВ, відповідно до 192.1 ст.192 ПКУ, розрахунок коригування до податкової
накладної (додаток 2) є невід’ємною частиною такої податкової накладної, то
виправлення помилок у такому розрахунку коригування (додатку 2) не
допускається.
Чи
реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до
податкової накладної, що виписана при одночасному постачанні
підакцизних/імпортованих товарів з не підакцизними/вітчизняними товарами, якщо
такий розрахунок виписується у разі зміни суми компенсації вартості не
підакцизних/вітчизняних товарів?
Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні
положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із
змінами та доповненнями податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з
постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України,
з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних
не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Якщо продавець складає розрахунок коригування до
податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових
накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у
такому розрахунку.
Згідно з п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру
податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
29 грудня 2010 року №1246, розрахунок коригування податкової накладної,
відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється
після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.
Враховуючи викладене, оскільки податкова накладна,
що виписана при одночасному постачанні підакцизних/імпортованих товарів з не
підакцизними/вітчизняними товарами, підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному
реєстрі податкових накладних, то розрахунок коригування, який виписується до
неї у разі зміни суми компенсації вартості не підакцизних/вітчизняних товарів,
також підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Які
будуть наслідки для платника податку, якщо він повинен був, але не зареєстрував
в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок
коригування до неї?
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу
України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями відсутність
факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових
накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку
заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку
на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку
включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до
суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної
та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення
контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця
та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Чи
має право продавець зменшити податкові зобов’язання, якщо покупець
відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій
податковий кредит?
Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового
кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі
- ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка
зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд
цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або
при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми
податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача
підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається
зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових
зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений
такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового
кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він
зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також
збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Враховуючи наведене, при здійсненні перерахунку у
випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні
постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових
зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути
відкориговані одночасно.
Тобто, якщо покупець відмовляється підписувати
розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит, то законодавчі
підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.
При цьому, ст.188 гл.20 р.IV Господарського
кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями
визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання)
договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як
заповнюється додаток 2 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників
до податкової накладної у разі повернення продавцем попередньої оплати покупцю
– платнику ПДВ?
Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу
України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі –
ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми
компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін,
перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при
поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми
податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача
підлягають відповідному коригуванню.
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011
№1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за
№1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових
зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує
розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової
накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до
податкової накладної.
Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку
коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Номер розрахунку коригування присвоюється
відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.
Відповідно до встановленої форми розрахунку
коригування продавцем - платником ПДВ при поверненні попередньої оплати покупцю
– платнику ПДВ в додатку 2:
в графі 1 зазначається дата коригування;
в графі 2 – причина коригування (наприклад:
повернення попередньої оплати);
в графі 3 – номенклатура товарів/послуг, вартість
чи кількість яких коригується;
в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД;
в графі 5 «Одиниця виміру» може бути зазначено:
грн., шт., кг, м, см, м. куб., см куб., л. тощо;
в графі 6 «Коригування кількості зміна кількості,
об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених
товарів/послуг зі знаком «-»;
в графі 7 «Коригування кількості, ціна постачання
товарів/послуг» зазначається загальна вартість товарів/послуг, попередня оплата
за які повертається покупцю;
Графа 8 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)»
та графа 9 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг»
залишаються незаповненими;
Залежно від того як оподатковувалась ПДВ така
операція (за основною ставкою, за ставкою 0% чи звільнялася від оподаткування
ПДВ) продавцем заповнюється одна відповідна графа розрахунку коригування – 10,
11 або 12, а інші дві графи залишаються незаповненими;
При цьому, у разі якщо продавцем заповнювалась
графа 10 розрахунку коригування, то в останньому рядку по цій графі вказується
сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту.
Чи
необхідно платнику ПДВ вносити до Єдиного реєстру податкових накладних
розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, виписаний до
податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів/послуг?
Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового
кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями
(далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна
суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін,
перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при
поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми
податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача
підлягають відповідному коригуванню.
Зміна номенклатури товарів також є зміною суми
компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно
зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.
Тобто, оскільки у разі зміни номенклатури
постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання
інших, продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок
коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої
згідно з договором вносяться зміни, на товари, кількість (вартість) яких
зменшується, та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на
їх заміну.
Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру
податкових накладних (далі – Реєстр), затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає
розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до
Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у
такому розрахунку.
У разі коли продавець складає розрахунок
коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим
загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає
обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку
вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.
Розрахунок коригування податкової накладної,
відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої
накладної незалежно від дати її складення.
Враховуючи наведене, якщо сума ПДВ, вказана в
податковій накладній, відповідає сумі ПДВ, зазначеній в п.11 підр.2 р.XX ПКУ,
то при виписуванні розрахунку коригування у разі заміни номенклатури постачання
товарів/послуг такий розрахунок підлягає реєстрації в Реєстрі лише після реєстрації
в ньому накладної, до якої він виписується. Крім того, виписана на нові
товари/послуги податкова накладна, сума ПДВ в якій перевищує суму ПДВ,
визначену п.11 підр.2 р.XX ПКУ, також підлягає реєстрації в Реєстрі.
Чи
необхідно виписувати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної,
якщо повернення товарів (коштів) здійснено у тому самому звітному періоді до
моменту виписування продавцем зведеної податкової накладної?
Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу
України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податкова
накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових
зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у
продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю
видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Згідно з п.15 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11
№1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за
№1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має
безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю
може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у
договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять
днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не
пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної
обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних
супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.
Отже, враховуючи те, що зведена податкова накладна
виписується за підсумками визначеної у договорі періодичності оплати
поставленої продукції та не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього
дня місяця, то у разі, якщо до моменту виписування продавцем зведеної
податкової накладної відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку
з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або повернення
покупцем товарів, суми ПДВ в зведеній податковій накладній таким продавцем
зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю
товарів (послуг). При цьому розрахунок коригування до такої податкової накладної
не виписується.
Щодо
ПДВ і продажу медичного спирту"
Розглядаючи
нюанси оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів Міндоходів листом від 14.06.2013 N 4911/6/99-99-19-04-02-15 нагадало,
що відповідно до пп. 197.1.27 п. 197.1 ст.197 Податкового кодексу від
оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання лікарських засобів,
дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного
реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також операції
з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабміном.
Звільнення
від оподаткування ПДВ, передбачене п.
197.1 ст. 197 Кодексу, не поширюється на операції з підакцизними
товарами, зазначеними в розд. VI Кодексу.
Операції з
постачання лікарського засобу "спирт етиловий 96 %" оподатковуються
ПДВ за основною ставкою.
Услуги
по организации зарубежных конференций не облагаются НДС
Миндоходов в
письме от 12.06.2013 г. № 4726/6/99-99-19-04-02-15 указало, что согласно пункту
180.2 ст. 180 Налогового кодекса лицом, ответственным за начисление и уплату
НДС в бюджет при поставке услуг нерезидентами, в том числе их постоянными
представительствами, не зарегистрированными как плательщики налога, если место
поставки услуг расположено на таможенной территории Украины, является
получатель услуг.
Подпунктом
"б" пункта 185.1 статьи 185 НК определено, что объектом обложения НДС
являются операции плательщиков налога по поставке товаров/услуг, место поставки
которых расположено на таможенной территории Украины, согласно ст. 186 НК.
Согласно
подпункту 186.2.3 пункта 186.2 ст. 186 НК для услуг в сфере культуры,
искусства, образования, науки, спорта, развлечений или других подобных услуг,
включая услуги организаторов деятельности в указанных сферах и услуги, которые
предоставляются для устройства платных выставок, конференций, учебных семинаров
и других подобных мероприятий, местом поставки таких услуг является место
фактического их предоставления.
Таким образом,
Миндоходов разъяснило, что в случае если поставка услуг для устройства платных
выставок, конференций, учебных семинаров и других подобных мероприятий,
осуществляется за пределами таможенной территории Украины, такие услуги не
подпадают под объект налогообложения и у лица, которое их получает, не
возникает обязанность по начислению и уплате НДС по таким операциям.
Вступил
в силу порядок уведомления субъектов финмониторинга о начале досудебного
расследования
13 сентября 2013 года вступил в силу приказ Минфина от
26.07.2013 г. № 695, которым утвержден Порядок уведомления субъекта первичного
финансового мониторинга о факте начала досудебного расследования (или о факте
закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования) и
информирования субъектов финансового мониторинга о принятых судами решениях.
Указанным Порядком определяется процедура уведомления
Госфинмониторингом субъекта первичного финансового мониторинга (далее - СПФМ)
после поступления соответствующей информации от правоохранительных органов,
уполномоченных принимать решения в соответствии с уголовным процессуальным
законодательством, о факте начала досудебного расследования (или о факте
закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования), а также
информирования СПФМ о принятых судами решениях по такому уголовному
производству.
В документе указано, что Госфинмониторинг уведомляет СПФМ о
факте начала досудебного расследования (или о факте закрытия уголовного
производства в ходе досудебного расследования) по уведомлениям, отправленным
таким СПФМ Госфинмониторингу в соответствии с требованиями ст. ст. 15, 16
Закона "О предупреждении и противодействии легализации (отмыванию)
доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма".
В частности, предусмотрено, что уведомление о факте начала
досудебного расследования (или закрытия уголовного производства в ходе
досудебного расследования) и информация о принятых судами решениях по таким
уголовным производствам предоставляется субъекту первичного финансового
мониторинга Госфинмониторингом в месячный срок с момента их получения таким
способом:
- банкам (филиалам иностранных банков) - в электронном виде
средствами электронной почты Нацбанка или заказными письмами с уведомлениями об
их вручении;
- другим СПФМ - заказными письмами с уведомлениями об их
вручении.
Со вступлением в силу приказа Минфина № 695 признан
утратившим силу приказ Госфинмониторинга от 13.08.2010 г. № 135 "Об
утверждении Порядка информирования субъектов первичного финансового мониторинга
о возбуждении или закрытии уголовного дела и уведомления субъектов финансового
мониторинга о принятых судами решениях".
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.