25 жовтня 2013

Фізособи зможуть користуватися цифровим підписом від Міндоходів до 3 років



За ініціативою Міністерства доходів і зборів України термін дії електронного ключа для фізичних осіб збільшиться від 1 до 3 років. Такі зміни запропоновані фахівцями відомства в проекті постанови Кабінету Міністрів України щодо Порядку акредитації центру сертифікації ключів. Крім того, до 6 років може подовжитися і термін дії сертифікату акредитованого центру.

За словами експертів Міндоходів, такі новації сприятимуть залученню громадян до активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Адже наявність цифрового підпису дає можливість фізичним особам скористатися он-лайновими сервісами Міндоходів, зокрема, можливістю подавати річну декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді. Крім того, „електронкою” також можна надсилати і звітність з єдиного соціального внеску.
Загалом, з початку року акредитованими Центрами сертифікації Міндоходів видано 671 тис. безкоштовних електронних ключів. Як і раніше у лідерах серед клієнтів центру – фізичні особи. Послугами центру скористалися 356 тис. таких абонентів, які отримали 414 тис. ключів. Юридичних осіб зареєструвалося 99,6 тис. осіб, вони отримали майже 257 тис. ключів.
Ознайомитися з проектом постанови „Про внесення змін до Порядку акредитації центру сертифікації ключів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №903” можна на веб-порталі Міністерства доходів і зборів України http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/116028.html.
Зауваження та пропозиції до проекту протягом одного місяця приймаються за адресами: поштовою – 04655, м. Київ – 53, Львівська площа, 8, Міністерство доходів і зборів України, Інформаційно-довідковий департамент Міндоходів, електронною – www.minrd.gov.ua а також за адресою Державної служби України з питань регуляторної політики та підприємництва: поштовою – 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11 й електронною –mail@dkrp.qov.ua



Увага! Відкрито нові рахунки для сплати єдиного внеску

Міністерство доходів і зборів України повідомляє, що з метою реалізації норм Закону України від 04.07.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» відкрито нові рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів  у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
;101 
; код за ЄДРПОУ 
; сплата єдиного внеску
;  
;  
;
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ  платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.

 

Проходження митного контролю по «червоному коридору» передбачає заповнення декларації

Проходження митного контролю по  «червоному коридору» передбачає заповнення громадянами митної декларації, а у разі наявності товарів, які перевищують встановлені норми – і сплату податків.
Пасажир авіатранспорту обирає червоний коридор у випадку, якщо він переміщує:
Товари,
загальна вартість яких перевищує 1 000 євро;
загальна вартість яких не перевищує 1 000 євро та ввозяться частіше одного разу протягом однієї доби.
Готівкову валюту України або іноземну валюту в сумі, яка перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу;
Домашніх тварин за наявності оригіналів міжнародних ветеринарних сертифікатів країн, з яких походять ці тварини.
Якщо пасажир переміщуєте товари:
загальна митна вартість яких не перевищує 1 000 євро та ввозяться особою, яка в’їжджає в Україну  частіше одного разу протягом однієї доби, або товари, загальна митна вартість якихвід 1 000 до 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним митом у розмірі 10 % митної вартості, податком на додану вартість;
загальна митна вартість яких перевищує 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним митом за повними ставками згідно з Митним тарифом України, податком на додану вартість.
Податки нараховуються із розрахунку вартості товарів, для чого пасажирам слід пред’явити посадовій особі митниці товарні чеки, ярлики та інші наявні цінові документи. Якщо такі документи відсутні, посадові особи митниці визначають митну вартість товарів на підставі цін на ідентичні або подібні товари.




C 18 октября действует новая форма Книги учета доходов и расходов физлиц-предпринимателей

18 октября вступил в силу приказ Миндоходов от 16.09.2013 г. № 481, которым утверждены форма Книги учета доходов и расходов, которую ведут физлица- предприниматели, кроме лиц, избравших упрощенную систему налогообложения, и физлица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность, и Порядка ее ведения.
 Положениями Порядка предусмотрено, что Книга учета доходов и расходов ведется по выбору налогоплательщика в бумажном или электронном виде. В частности, в Порядке приводятся конкретные требования относительно того, какие действия должно осуществить физлицо-предприниматель для ведения Книги в бумажной или электронной форме и в каком порядке в нее заносятся сведения.
   Кроме того, Порядок предусматривает, что записи в Книге делаются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход. При этом Книга хранится у физлица-предпринимателя в течение 3 лет после окончания отчетного периода, в котором осуществлена последняя запись. Данные Книги заполняются в гривнах с копейками и используются физлицом-предпринимателем для заполнения налоговой декларации об имущественном состоянии и доходах.
         Исправления ошибок или корректировки допускаются путем добавления строки, в которой отражается отрицательное или положительное значение.
          Помимо прочего, физлица-предприниматели, зарегистрированные как плательщики НДС, не включают в расходы и доходы суммы НДС, входящие в цену приобретенных или проданных товаров (работ, услуг).
         Со вступлением в силу приказа № 481 прекращает действие предыдущий приказ ГНАУ от 24.12.2010 г. № 1025.


Вступили в силу нормативно-правовые акты по применению РРО


Министерство доходов и сборов приказом от 28.08.2013 г. № 417 утвердило ряд нормативно-правовых актов относительно применения регистраторов расчетных операций и книг учета расчетных операций, в частности:
- Порядок регистрации и применения РРО для регистрации расчетных операций за товары (услуги);
- Порядок регистрации и применения РРО для регистрации операций по купле-продаже иностранной валюты;
- Порядок регистрации и ведения расчетных книг, книг учета расчетных операций;
- Порядок опломбирования РРО.
Среди нововведений, указанных в вышеперечисленных документах, следует отметить следующие:
- специальные формы заявлений для регистрации расчетных книг, книг учета расчетных операций и журналов использования РРО;
- возможность регистрации РРО и книг учета расчетных операций путем представления заявлений в электронном виде;
- уменьшение количества документов, подаваемых для регистрации РРО;
- обнародование данных о регистрации РРО, расчетных книг, книг учета расчетных операций и журналов использования РРО на официальном сайте Миндоходов.
Вместе с тем, после вступления в силу новых порядков также действует измененный приказ ГНАУ № 614, которым утверждены Положение о форме и содержании расчетных документов и форма № ЗВР-1 «Отчет об использовании регистраторов расчетных операций (расчетных книжек)», а также Порядок представления отчетности, связанной с применением РРО или использованием расчетных книг.


В каких случаях выдаются справки об освобождении от уплаты налога на утилизацию ТС?


В разъяснении от 15.10.2013 г. Министерство доходов и сборов уведомляет, что выдача справок об освобождении от уплаты налога на утилизацию снятых с эксплуатации транспортных средств осуществляется в соответствии с нормами п. 250.13 и п. 250.14 ст. 250 Налогового кодекса, в частности:
1. Согласно пп. 250.13.1 п. 250.13 ст. 250 НК лицо, принявшее на себя обязательство обеспечить утилизацию снятых с эксплуатации ТС в порядке и на условиях, определенных законом, и производящее (изготавливающее) на территории Украины ТС, которые классифицируются по кодам товарных позиций 8702, 8703, 8704 и 8705 согласно УКТ ВЭД, самостоятельно выдает справку об освобождении от уплаты налога на каждое транспортное средство, произведенное (изготовленное) им по технологии, установленной законом, и реализованное на внутреннем рынке Украины, для дальнейшей передачи владельцу.
2. На основании пп. 250.14.1 п. 250.14 ст. 250 НК лицо, осуществляющее производство (изготовление) и реализацию ТС на внутреннем рынке Украины и не принявшее на себя обязательства обеспечить утилизацию таких ТС или исключенное из подобного реестра лиц, на каждое реализованное им ТСоформляет справку об освобождении от уплаты налога для дальнейшей передачи владельцу транспортного средства в случае реализации транспортного средства лицам, указанным в пп. 242.3.1 п. 242.3 ст. 242 НК, а именно для инвалидов, в том числе детей-инвалидов, а также ТС специального назначения (скорая медицинская помощь, ТС пожарной и техногенной безопасности и для потребностей подразделений центральных органов исполнительной власти, реализующих госполитику в сферах гражданской защиты и спасательного дела), оплата стоимости которых осуществляется за счет средств государственного или местных бюджетов, фондов общеобязательного госсоцстрахования.
3. Согласно пп. 250.14.2 п. 250.14 ст. 250 НК в случае пропуска ТС (кузова) или партии ТС (кузовов) на таможенную территорию Украины контролирующий орган оформляет и выдает на каждое ТС лицу, ввозящему на таможенную территорию Украины такое ТС, в частности, справку об освобождении от уплаты налога за утилизацию снятых с эксплуатации ТС для дальнейшей передачи таким лицом владельцу транспортного средства.
4. В соответствии с пп. 250.14.3 п. 250.14 ст. 250 НК в случае перерегистрации ТС, приобретенного у лица, не являвшегося в соответствии с пп. 240.6.1 п. 240.6 ст. 240 НК налогоплательщиком по утилизации снятых с эксплуатации ТС, поскольку ввезло на таможенную территорию Украины ТС, принадлежащие дипломатическим представительствам или консульским учреждениям иностранных государств, международным организациям, пользующимся привилегиями и иммунитетом согласно общепризнанным принципам и нормам международного права, а также работникам таких представительств, учреждений, организаций и членам их семей, орган внутренних дел оформляет и выдает справку об освобождении от уплаты налога за утилизацию снятых с эксплуатации ТС лицам - приобретателям ТС, предоставленных таким лицам как гуманитарная помощь в соответствии с законом.
Кроме того, в документе указано, что при переходе права собственности на ТС, с которого не уплачен налог по утилизации снятых с эксплуатации ТС в связи с освобождением, предыдущий владелец ТС передает следующему владельцу справку об освобождении от уплаты этого налога (п. 250.15 ст. 250 НК).
Также напоминается, что форма справки об освобождении от уплаты налога на утилизацию снятых с эксплуатации транспортных средств утверждена постановлением КМУ от 18 сентября 2013 г. № 685.

Когда предоставляется дополнительная таможенная декларация?

 

В разъяснении от 15.10.2013 г.Миндоходов отвечает на вопрос, в какие сроки необходимо предоставлять органу доходов и сборов дополнительную таможенную декларацию после представления временной таможенной декларации и какая предусмотрена ответственность за ее неподачу в определенные законодательством сроки.
Так, в частности, в документе напоминается, что в соответствии с ч. 1 ст. 260 Таможенного кодекса если декларант или уполномоченное им лицо не владеет точными сведениями о характеристиках товаров, необходимых для заполнения таможенной декларации в обычном порядке, он может подать органу доходов и сборов временную таможенную декларацию на такие товары при условии, что она содержит данные, достаточные для помещения их в заявленный таможенный режим, и под обязательство о представлении дополнительной декларации в срок не более 45 дней с даты оформления временной таможенной декларации.
Если во время таможенного оформления товаров по временной таможенной декларации органом доходов и сборов брались пробы (образцы) этих товаров для проведения их исследования (анализа, экспертизы) и решение органа доходов и сборов по результатам такого исследования (анализа, экспертизы) не может быть принято в 30-дневный срок со дня оформления временной таможенной декларации, этот срок продолжается органом доходов и сборов, но не более чем на 15 дней (ч. 2 ст. 260 ТК).
Неподача в установленный законодательством Украины срок дополнительной таможенной декларации, что привело к неуплате таможенных платежей в срок, определенный законом, влечет за собой наложениештрафа в размере 300 % неуплаченной суммы таможенных платежей (ст. 485 ТК).
При этом в документе указано, что одним из обстоятельств, при наличии которого может проводиться документальная внеплановая выездная проверка, является непредставление предприятием в установленный срок таможенной декларации (ч. 7 ст. 346 ТК).

 

Как выписывается налоговая накладная при уплате арендной платы за пользование госимуществом?

 

Министерство доходов и сборов в своем разъяснении от 15.10.2013 г. напоминает, что организационные отношения, связанные с передачей в аренду имущества, находящегося в государственной и коммунальной собственности, регулируются Законом № 2269-XII «Об аренде государственного и коммунального имущества» (далее - Закон № 2269).
При этом уведомляется, что п. 17 Методики расчета арендной платы за государственное имущество установлено, в частности, что в случае когда арендодателем имущества является Фонд государственного имущества, его региональное отделение или представительство, арендная плата направляется:
- за целостные имущественные комплексы госпредприятий - в государственный бюджет;
- за недвижимое имущество государственных предприятий, организаций - 70 % арендной платы в государственный бюджет, 30 % государственному предприятию, организации, на балансе которых находится это имущество;
- за имущество, не вошедшее в уставный фонд хозяйственного общества, созданного в процессе приватизации (корпоратизации), - в государственный бюджет. Если хозяйственное общество, созданное в процессе приватизации (корпоратизации), удерживает объекты жилищного фонда, не вошедшие в его уставный фонд, - 70 % арендной платы в государственный бюджет, 30 % хозяйственному обществу.
Кроме того, указано, что взаимоотношения касательно аренды государственного имущества, в том числе и порядок перечисления арендной платы в бюджет, сроки внесения арендной платы регулируются договорами аренды.
Согласно пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Налогового кодекса объектом обложения НДС являются операции налогоплательщиков по поставке услуг, место поставки которых расположено на таможенной территории Украины, в соответствии со ст. 186 НК. В базу налогообложения включаются стоимость поставляемых товаров/услуг и материальных и нематериальных активов, которые передаются налогоплательщику непосредственно получателем товаров/услуг, поставленных таким налогоплательщиком (п. 188.1 ст. 188 НК).
Исключены из числа объектов налогообложения операции по оплате арендной платы или концессионного платежа по договорам соответственно аренды или концессии целостного имущественного комплекса государственного или коммунального предприятия (его структурного подразделения), если арендодателями или концессиедателями по договорам выступают органы госвласти или ОМС, а платежи в соответствии с законом засчитываются в государственный или местный бюджет (п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 НК).
Так, согласно Порядку заполнения налоговой накладной на дату возникновения налоговых обязательств по НДС государственное предприятие - арендодатель (независимо от того, распределяет ли арендатор сумму арендной платы или перечисляет ее на счет арендодателя в полном объеме) выписывает налоговую накладную на сумму арендной платы, предусмотренную договором аренды, без учета расходов на содержание предоставленного в аренду недвижимого имущества, коммунальные услуги и энергоносители. Если на операцию по аренде государственного имущества распространяются нормы п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 НК, налоговая накладная не выписывается.


Денежная компенсация НДФЛ военнослужащих не является объектом налогообложения

Министерстерство доходов и сборов в письме  № 5074/6/99-99-17-02-01-15 разьяснило, что в соответствии с пп. «А», «ж» пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Налогового кодекса к общему месячному (годовому) налогооблагаемому доходу плательщика налога не включаются такие доходы, в частности:
- сумма пособия, которая предоставляется по закону членам семей военнослужащих или лиц начальственного и рядового состава органов внутренних дел, органов и подразделений гражданской защиты, Государственной криминально-исполнительной службы Украины, Государственной службы специальной связи и защиты информации Украины, которые погибли (безвестно пропали) или умерли во время выполнения служебных обязанностей, а также
- сумма денежной компенсации, которая выплачивается военнослужащим за надлежащее им для получения жилое помещение.
Кроме того, согласно пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 НК к общему месячному (годового) налогооблагаемому доходу плательщика налога не включается сумма денежного или имущественного содержания или обеспечения военнослужащих срочной службы, в том числе лиц, которые проходят альтернативную службу, предусмотренная законом, которая выплачивается из бюджета или бюджетным учреждением.
Следовательно, норма пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 НК касается непосредственно сумм денежного или имущественного содержания или обеспечения, полученных военнослужащими срочной службы, в том числе лиц, которые проходят альтернативную службу.
Доходы, которые выплачиваются плательщику налога из других оснований, что предусмотрены пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 НК, включаются в состав общего месячного налогооблагаемого дохода плательщика налога согласно п. 164.2 ст. 164 НК как другие доходы и облагаются налогом за ставкой, установленной п. 167.1 ст. 167 НК. При этом согласно справочнику признаков доходов, приведенному в приложении к Порядку заполнения и представления налоговыми агентами Налогового расчета сумм дохода, начисленного (оплаченного) в пользу плательщиков налога, и сумм удержанного из них налога, указанные доходы отображаются в Налоговом расчете за ф. № 1ДФ с признаком дохода «127».
Вместе с тем в соответствии с п. 168.5 ст. 168 НК суммы налога на доходы физлиц, которые справляются с денежного обеспечения, денежных вознаграждений и других выплат, полученных военнослужащими, лицами рядового и начальственного состава органов внутренних дел, Государственной криминально-исполнительной службы, Государственной службы специальной связи и защиты информации, государственной пожарной охраны, органов и подразделений гражданской защиты, налоговой милиции в связи с выполнением обязанностей несения службы, направляются исключительно на выплату равноценной и полной компенсации потерь доходов этой категории граждан.
Таким образом, денежная компенсация налога с доходов физлиц, которая взымается с денежного обеспечения, денежных вознаграждений и других выплат военнослужащих, не отображается в Налоговом расчете ф. 1ДФ, поскольку не является объектом налогообложения.


Миндоходов определило, как сверять информацию центральной и локальных баз таможен

Министерство доходов и сборов приказом от 08.10.2013 г. № 554 утвердило Регламент проведения сверки информации, содержащейся в центральной базе данных электронных копий таможенных деклараций и локальных базах таможен.
В соответствии с документом проведение сверки информации, содержащейся в центральной базе данных электронных копий таможенных деклараций (далее - ЭК ТД) и локальных базах таможен Миндоходов, осуществляется ежемесячно и ежегодно на основе реестров таможенных деклараций, фактически оформленных таможнями Миндоходов (с учетом аннулированных) за соответствующий промежуток времени, и реестра ЭК ТД, имеющихся в центральной базе данных ЭК ТД.
Сверка информации, содержащейся в центральной базе данных ЭК ТД и локальных базах таможен, осуществляется с помощью двухуровневого программно-информационного комплекса:
- первый уровень является программой формирования реестра ЭК ТД отделами (секторами) таможенной статистики координационно-мониторинговых управлений главных управлений Миндоходов в АР Крым, областях, гг. Киеве и Севастополе;
- второй - программой, функции которой заключаются в осуществлении непосредственного анализа соответствия реестров ЭК ТД, поданных отделами (секторами) таможенной статистики, перечню ЭК ТД в центральной базе данных ЭК ТД, а также в формировании перечней ЭК ТД, отсутствующих в центральной базе данных ЭК ТД, и ЭК ТД, отсутствующих в локальных базах таможен.
Программа первого уровня предусматривает механизм защиты от несанкционированного доступа к сформированным в отделах (секторах) таможенной статистики реестрам ЭК ТД. Обмен информацией осуществляется между отделами (секторами) таможенной статистики и управлением таможенной статистики Координационно-мониторингового департамента. Формат информации, которой обмениваются управление таможенной статистики Координационно-мониторингового департамента и отделы (секторы) таможенной статистики, устанавливается Департаментом развития ІТ, электронных сервисов и учета плательщиков.
Документ также определяет цикл сверки информации, содержащейся в центральной базе данных ЭК ТД и локальных базах таможен, а также перечень граф таможенных деклараций для реестров, используемых во исполнение положений этого приказа.
Со вступлением в силу приказа № 554 прекращает действие приказ Гостаможслужбы от 30.07.2003 № 507«Об утверждении Порядка контроля за полнотой центральной базы данных электронных копий грузовых таможенных деклараций Гостаможслужбы Украины».


Предприниматели, продающие произведенные на территории Украины авто, не уплачивают утилизационный сбор

 

Министерство доходов и сборов в своем разъяснении от 12.10.2013 г. напоминило, что в соответствии с п. 3 Порядка осуществления оптовой и розничной торговли ТС и их составными частями, имеющими идентификационные номера, дистрибьютор - субъект хозяйствования, уполномоченный производителем на осуществление продажи ТС и их составных частей, имеющих идентификационные номера, и организацию проведения предпродажной подготовки, гарантийного и послепродажного обслуживания через свою дилерскую сеть, а также поставленный на учет в департаменте Госавтоинспекции МВД и Госсельхозинспекции.
При этом уполномоченный дилер - субъект хозяйствования, уполномоченный дистрибьютором на осуществление продажи ТС и их составных частей, имеющих идентификационные номера, материально-техническая база которого отвечает основным критериям оценки торгово-сервисных мощностей и который от своего имени осуществляет на договорных принципах продажу ТС и их составных частей, имеющих идентификационные номера, проводит предпродажную подготовку, гарантийное и послепродажное обслуживание и поставлен на учет в департаменте Госавтоинспекции МВД и Госсельхозинспекции.
Согласно п. 240.2 прим. 1 ст. 240 Налогового кодекса плательщиками экологического налога на утилизацию снятых с эксплуатации ТС являются лица:
- ввозящие на таможенную территорию Украины ТС и/или кузова к ним (за исключением кузовов товарной категории 8707 10 10 согласно УКТ ЗЕД) в таможенном режиме импорта;
- осуществляющие производство (изготовление) ТС на таможенной территории Украины для их продажи на внутреннем рынке Украины;
- приобретающие ТС у лиц, не являющихся плательщиками этого налога согласно пп. 240.6.1 п. 240.6 ст. 240 НК.
В соответствии с п. 250.2 ст. 250 НК плательщики экологического налога на утилизацию снятых с эксплуатации ТС, осуществляющие производство (изготовление) ТС на таможенной территории Украины для их продажи на внутреннем рынке Украины, составляют налоговые декларации по форме, установленной в порядке, предусмотренном ст. 46 НК, подают их в течение 40 календарных дней, следующих за последним календарным днем налогового (отчетного) квартала, в контролирующие органы и уплачивают налог на протяжении 10 календарных дней, следующих за последним днем предельного срока представления налоговой декларации, по месту пребывания налогоплательщика на налоговом учете в контролирующих органах.
Поскольку плательщиками экологического налога на утилизацию снятых с эксплуатации ТС являются производители ТС на таможенной территории Украины для их продажи на внутреннем рынке Украины, то субъекты хозяйствования, уполномоченные производителями или дистрибьюторами на осуществление продажи на внутреннем рынке Украины ТС, произведенных (изготовленных) на таможенной территории Украины, не являются плательщиками экологического налога за утилизацию снятых с эксплуатации ТС.

                           
     Яким чином оподатковується поворотна фінансова допомога від фізичної особи, яка є засновником підприємства та директора, який не є засновником?

  Як визначено підпунктом 135.5.4 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до інших доходів включаються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.
  Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 ПКУ безповоротна фінансова допомога – це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
     Згідно з підпунктом 135.5.5 статті 135 ПКУ до складу інших доходів включаються, зокрема, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу
 У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
 При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
 Водночас відповідно до абзацу четвертого підпункту 135.5.5 статті 135 ПКУ положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
 Отже, платник податку, який отримав від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) поворотну фінансову допомогу, строк повернення якої не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, протягом зазначеного строку не повинен збільшувати доходи на суму поворотної фінансової допомоги, а також на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги.

ТОВ у зв’язку з руйнуванням будівлі складу вирішило його розібрати. При розбиранні будівлі оприбутковуються матеріальні цінності. Чи необхідно відображати  доходи при оприбуткування ТМЦ?

Відповідно до підпункту 146.16 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів.
           Оскільки у випадку ліквідації основних засобів підприємство отримує товарно-матеріальні цінності, які можуть бути використані у господарській діяльності, а також реалізовані, тому відповідно до підпункту 135.5.15 статті 135 ПКУ у звітному періоді визнання таких ТМЦ активами їх вартість включається до складу доходу.
У разі реалізації ТМЦ, отриманих в результаті ліквідації основних засобів, їх вартість, за якою вони раніше визнавались активом, включається до складу витрат відповідно до пункту 138.8 статті 138 ПКУ як прямі матеріальні витрати. Одночасно за датою переходу покупцеві права власності на такі ТМЦ до складу доходу включається вартість таких ТМЦ, за якою вони продаються (підпункт 135.4.1  статті 135, пункт 137.1 статті 137 ПКУ).

Чи враховуються у складі  витрат судові витрати та сума судового збору?

Згідно з підпунктом 138.10.2 е)  статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, в тому числі  витрати на врегулювання спорів у судах.
 Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов’язаних  з розглядом справи.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір»  від 08.07.11 №3674-VI (зі змінами та доповненням)  встановлено, що за ухвалою суду сплачена сума судового збору може бути повернута.
Отже, суми судового збору включаються до складу витрат платника податку – позивача за умови наявності належним чином оформлених документів, що підтверджують зв’язок таких витрат з господарською діяльністю.
При поверненні платнику податку - позивачу сум судового збору, така сума враховується у складі доходу, за умови, що вона була включена до складу витрат такого платника податку.    Сплачена сума судового збору, що не віднесена до складу витрат платника податку - позивача, при поверненні не включається до складу доходу платника податку - позивача.
        Витрати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов’язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, включаються до складу витрат платника податку (позивача або відповідача) за умови наявності належним чином оформлених документів, що підтверджують зв’язок таких витрат  з господарською діяльністю.
При цьому, у разі якщо господарський суд прийняв рішення про задоволення вимог позивача і сплату судових витрат поклав на відповідача, відповідач зобов’язаний виконати рішення суду і відшкодувати позивачу судові витрати. При цьому відшкодовані за рішенням суду судові витрати не включаються до складу витрат відповідача та враховуються у складі доходу платника податку - позивача. Якщо позов платника податку не задоволено, судові витрати залишаються у складі витрат позивача.


        На підприємстві у 2012 році була проведена перевірка за насідками якої було донараховано екологічний податок за викиди забруднюючих речовин у повітря.  Донараховану суму податку було сплачено згідно повідомлення-рішення. Чи може підприємство суму донарахованого податку включити до витрат при складанні декларації за  2013 рік?

Як визначено абзацом "в" підпункту 138.10.4 статті 138 Податкового кодексу України (далі ПКУ) до інших операційних витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, відносяться суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також інших обов’язкових платежів, встановлених законодавчими актами, (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених ПКУ,  за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.5 статті 138 ПКУ інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені,  згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Зокрема, датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов’язання з податку та збору (підпункт 138.5.1 статті 138 ПКУ).
Суми нарахованих податків та зборів відображаються у рядку 06.5.13 додатку ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Тобто до складу витрат звітного періоду може бути включена лише сума податку, нарахована з першого по останній день такого звітного періоду (календарного кварталу, півріччя, трьох кварталів, рік або за рік для платників податку на прибуток, які сплачують щомісячні авансові внески ).
Враховуючи наведене, сума екологічного податку, донарахована податковим органом за наслідками перевірки не може бути включена до складу інших витрат, оскільки не належить до нарахованих витрат відповідного звітного періоду.

          Підприємство є платником авансових внесків. Якщо власник підприємства ухвалив рішення про його ліквідацію, як в цьому випадку сплачувати щомісячні авансові внески?

         Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України, власник одночасно з прийняттям рішенням про ліквідацію  підприємства призначає ліквідаційну комісію, яка здійснює процес ліквідації.
          Як визначено частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України до обов’язків ліквідаційної комісії належить, зокрема, подання відповідних документів до податкових органів, Пенсійного фонду і фондів соціального страхування для здійснення документальної позапланової перевірки  у зв’язку з ліквідацією підприємства.
          Після того як підприємство у відповідності з даними проміжного ліквідаційного балансу здійснить всі розрахунки з кредиторами у порядку черговості, встановленою статтею 112 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія складає акт ліквідаційної комісії і ліквідаційний баланс, який надається державному реєстратору і органу державної податкової служби.
          Тобто в тому місяці коли підприємство відповідно до даними проміжного ліквідаційного балансу проведе всі розрахунки з кредиторами і погасить заборгованості по податках і зборах, а  ліквідаційна комісія складе Акт ліквідаційної комісії і надасть ліквідаційний баланс,  авансовий внесок не сплачується.
         У податковій ліквідаційній декларації, складеній  з початку року до дати остаточного розрахунку з бюджетом по податку на прибуток нараховані підприємством авансові внески враховуються в зменшення задекларованих зобов'язань. На підставі такої декларації проводяться нарахування по податку на прибуток в картці особового рахунку  підприємства і закриваються розрахунки підприємства з бюджетом.
         Отже якщо підприємство  ліквідовується, то воно  припиняє сплачувати авансові внески в місяці, в якому подається ліквідаційний баланс.                     


       Підприємство сплатило страхові виплати при страхуванні власного майна за строками, термін оплати яких не настав, яким чином враховувати такі фактично оплачені суми у складі витрат?

        Згідно з підпунктом 140.1.6  статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема, будь-які витрати із страхування майна платника податку  в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.
          Відповідно до пункту 138.5 статті 138 ПКУ інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.       
           Як визначено пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ,,Витрати’’, затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 № 318, у разі якщо здійснення операції забезпечується одержанням економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними періодами.
         Отже у бухгалтерському обліку до складу витрат звітного (податкового) періоду включається лише відповідна сума витрат, пов’язана із страхуванням незалежно від фактичної попередньої оплати.
         Таким чином, у разі якщо підприємство – страхувальник здійснює оплату страхових внесків за строками сплати, що не настали, розмір таких страхових внесків, які включаються до складу витрат визначаються шляхом розподілу сплачених сум між відповідними звітними (податковими) періодами.
                                                                                                                                                     

Чи оподатковуються податком на додану вартість операції з постачання платних послуг з проведення клінічних випробувань лікарських засобів?

Пунктом 197.1.5  статті  197 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.  № 2755 – VI (далі – ПК України) визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг.
Відповідно до статті 9 Закону України від 01.06.2000р. №1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» операції з поставки послуг з клінічних випробувань лікарських засобів не входять до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Таким чином, оскільки операції з поставки послуг з клінічних випробувань лікарських засобів не входять до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, такі операції не відповідають критеріям застосування пільги з оподаткування, встановленим підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України, а тому не звільняються від податку на додану вартість та оподатковуються у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Чи зобов’язано підприємство, яке визнано банкрутом нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у випадках реалізації шляхом проведення публічних торгів (аукціону) власного майна з метою подальшого погашення кредиторської заборгованості?

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно п. 6.1 ст.6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно пп. 16.1.1 – пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підстави припинення виконання податкового обов'язку визначені п. 37.3 ст. 37 ПК України. Так, відповідно до пп. 37.3.1 ліквідація юридичної особи є однією із підстав припинення податкового обов'язку.
Підпунктом "д" пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачено, що однією із підстав анулювання свідоцтва платника ПДВ є винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Згідно з пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (згідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 2 ст. 41 Закону України від 14.05.92р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (із змінами та доповненнями, далі - Закон) з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Отже, операція з продажу майна банкрута відповідає визначенню операції з постачання товарів, а тому при реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів виникає об'єкт оподаткування ПДВ, що тягне за собою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.


ГУ Міндоходів в Запорізькій області

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.