Кушугумська селищна рада: Міндоходів готує публічний звіт перед громадськістю

На початку наступного року Міністерство доходів і зборів України планує презентувати громадськості публічний звіт про результати своєї діяльності за підсумками 2013 року.

Запровадження практики щорічних публічних звітів передбачено п’ятирічним Стратегічним планом розвитку відомства.

«Публічні звіти – це розповсюджена практика для державних відомств в усьому світі. Ми прагнемо, щоб робота Міністерства була максимально відкритою, прозорою та зрозумілою для громадян та бізнесу. Ми нічого не приховуємо. Для того, щоб наш публічний звіт дійсно відповідав на важливі для суспільства питання, ми готові вислухати та врахувати пропозиції щодо його змісту», - зауважив міністр Олександр Клименко.

Долучитися до формування змісту публічного звіту Міністерства доходів і зборів мають можливість усі бажаючи за допомогою офіційного веб-порталу Міністерства, на електронну поштуgromada@minrd.gov.ua, а також залишаючи пропозиції на сторінках у соціальних мережах Facebook та «ВКонтакте».

Нагадаємо, п’ятирічна Стратегія розвитку Міністерства доходів і зборів України була розроблена експертами відомства спільно з компанією PricewaterhouseCoopers. Визначено сім стратегічних напрямків роботи Міністерства, в тому числі, розвиток партнерських відносин з громадянами та бізнесом; надання високоякісних сервісів громадянам та бізнесу, впровадження нових електронних сервісів та вдосконалення існуючих послуг; сприяння розвитку міжнародної торгівлі, впровадження найкращих практик у світі митного регулювання; впровадження ефективних методів протидії корупції та інше.

Міндоходів готується до проведення дистанційних електронних перевірок

Міністерство доходів і зборів планує поліпшити якість податкового аудиту шляхом проведення електронних перевірок. Механізм електронних перевірок, права та обов’язки платників і податкових аудиторів визначені у розробленому Міністерством проекті закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого впровадження електронного сервісу та здійснення електронних перевірок».

Зокрема, Міндоходів пропонує законодавчо врегулювати питання проведення контролюючими органами електронних перевірок на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та електронних документах платника податків. Такі перевірки проводитимуться за заявою платника податків. Крім того, передбачається, що акт (довідка) такої перевірки може бути складений у формі електронного документа і спрямований засобами електронного зв'язку платнику податків.

«Запровадження електронних перевірок – це частина нашої стратегії з розвитку податкового сервісу, дерегуляції ведення підприємницької діяльності. Пропонуючи таку форму контролю, ми, по-перше, прагнемо зекономити час платників, зробити державний аудит необтяжливим для них. По-друге, ми орієнтуємося на мінімізацію персонального контакту між платником та державою, зниження ролі людського фактору», - зауважив Міністр доходів і зборів Олександр Клименко.

Фахівці Міністерства запевняють, що існуюча інфраструктура електронного документообігу дозволить перейти на дистанційний аудит без додаткових витрат як для бюджету, так і для платників податків.

Сервісом «електронна перевірка» вже з 1 січня 2014 року зможуть скористатися платники єдиного податку, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Для цього достатньо буде повідомити територіальні органи Міністерства доходів і зборів про своє бажання пройти перевірку дистанційно за 10 днів до її проведення.

З 1 січня 2015 року послуга буде доступна для всіх представників малого та середнього бізнесу, що працюють на загальній системі оподаткування. А з 1 січня 2016 року - для всіх категорій платників податків. Як підкреслюють фахівці Міндоходів, таке поетапне впровадження необхідне для адаптації підприємців, урахування усіх технічних деталей.

Платежный терминал не заменяет РРО

Миндоходов считает, что слип, напечатанный на платежном терминале, не является расчетным документом в понимании Закона об РРО. То есть использование платежного терминала не заменяет РРО.

В случае применения при проведении расчетов с использованием платежной карточки платежного терминала, соединенного или объединенного с РРО, кассовый чек должен дополнительно содержать соответствующие обязательные реквизиты.

Требование по обеспечению возможности осуществления расчетов за проданные товары (предоставленные услуги) с использованием специальных платежных средств касается только тех субъектов хозяйствования, которые обязаны использовать РРО (письмо от 21.05.2013 г. № 3127/6/99-99-22-01-03-15/508).

Внесены изменения в формы ТТН на перевозку спирта

Мининфраструктуры внесены изменения в формы товарно-транспортных накладных на перемещение спирта этилового, высокооктановых кислородосодержащих примесей и алкогольных напитков, а также в Инструкцию по их применению.

Нововведения в формах:

– на перемещение спирта этилового и алкогольных напитков предусмотрена нумерация согласно Единому реестру товарно-транспортных накладных на перемещение спирта этилового и алкогольных напитков;

– на перемещение высокооктановых кислородосодержащих примесей предусмотрена собственная нумерация;

– во всех документах слова «акцизный сбор» заменены словами «акцизный налог» и исключено упоминание о путевом листе.

Изменения вступят в силу в день официального опубликования (приказ от 02.09.2013 г. № 657).

Фіксований сільськогосподарський податок

Чи може юридична особа, яка у поточному році перебуває на сплаті єдиного податку, перейти в наступному році на сплату фіксованого сільськогосподарського податку?

Відповідно до п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП) з урахуванням обмежень, встановлених п.301.6 ст.306 ПКУ, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник для цілей гл.2 р.XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл.2 р.XIV ПКУ – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об’єктом оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (ст.302 ПКУ).

Відповідно до п. 307.1 ст. 307 ПКУ платники податку не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Податки і збори, не зазначені у п. 307.1 ст. 307 ПКУ, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (п. 307.2 ст. 307 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючоve органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ (п.306.1 ст.306 ПКУ).

При цьому, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року, подають документи, перелік яких встановлено п.308.1 ст.308 ПКУ.

З урахуванням викладеного, отримати статус платника ФСП можуть юридичні особи:

які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання;

мають у наявності об’єктів оподаткування, зокрема, площі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ);

у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 75 відсотків;

не пізніше ніж 20 лютого поточного року, подала документи, перелік яких встановлено п. 308.1 ст. 308 ПКУ.

Отже, якщо юридичною особою – платником єдиного податку, у поточному році витримано всі вимоги, необхідні для набуття і підтвердження статусу платника ФСП, то така особа може бути платником цього податку з наступного року.

З якого періоду сільськогосподарський товаровиробник повинен перейти зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку на сплату податків за загальною системою оподаткування, якщо контролюючим органом встановлено недотримання вимог щодо застосування спеціального режиму оподаткування?

Відповідно до абз. «б» пп. 308.6.2 п.308.6 ст.308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку (далі – ФСП) скасовується, зокрема, за рішенням контролюючого органу у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень ст. 301 гл. 2 р. XIV ПКУ. При цьому такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п. 305.1 та п. 305.2 ст. 305 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п. 306.1 ст. 306 ПКУ).

Згідно з п.306.2 ст.306 ПКУ сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі - 10 відсотків;

б) у II кварталі - 10 відсотків;

в) у III кварталі - 50 відсотків;

г) у IV кварталі - 30 відсотків.

Платники податку, що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов’язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку (п.306.4 ст.306 ПКУ).

Отже, якщо за результатами документальної перевірки, проведеної контролюючим органом в поточному місяці, встановлено порушення платником ФСП вимог ст.301 ПКУ, то починаючи з наступного місяця скасовується реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником ФСП.

При цьому сільськогосподарський товаровиробник повинен подати уточнену податкову декларацію з ФСП щодо податкових зобов’язань, строк сплати по яких ще не настав.

Чи може бути платником ФСП сільськогосподарський товаровиробник, який займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, та за яких умов придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва?

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених п. 301.6 ст. 301 ПКУ, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно зі пп. 14.1.234 і пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання;

сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання

Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (ст. 302 ПКУ).

Сільськогосподарський товаровиробник, який займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, може бути платником ФСП за умови, що такі тварини вирощувалися та відгодовувалися безпосередньо суб’єктом господарювання, а також за наявності площ сільськогосподарських угідь, на яких вирощується необхідна для відгодівлі сільгосппродукція, та дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік у розмірі, що дорівнює або перевищує 75 відсотків.

У випадку якщо підприємство займається відгодівлею великої рогатої худоби, птиці та свиней, не вирощуючи, а закуповуючи необхідну для відгодівлі сільгосппродукцію, то доходи від реалізації сільськогосподарської продукції не є доходами, одержаними від реалізації сільгосппродукції, що вироблена (вирощена) на сільськогосподарських угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

Що стосується умов за яких придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, то згідно з Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики України), затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500/2011 зі змінами та доповненнями, Мінагрополітики України здійснює нормативно-правове забезпечення у визначених сферах та галузях, зокрема, затверджує (встановлює) галузеві та відомчі норми і нормативи; забезпечує розроблення галузевих систем економічних норм і нормативів в агропромисловому комплексі; розробляє технічні регламенти, стандарти та інші нормативні документи, забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації та метрології.

Тобто з приводу уточнення умов, за яких придбаний для відгодівлі молодняк буде вважатись продукцією власного виробництва для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, сільськогосподарському товаровиробнику доцільно звернутись до територіального органу Мінагрополітики України за своїм місцезнаходженням.

Чи включає платник фіксованого сільськогосподарського податку до доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, доходи, отримані від реалізації грибів, вирощених на закритому ґрунті (в спеціальних приміщеннях) та продуктів їх переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях?

Відповідно до п. 308.4 ст. 308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 2 р. XIV ПКУ - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До розділу II «Продукти рослинного походження» (групи 06 - 14) УКТ ЗЕД належить товарна позиція 0709 «Інші овочі», яка включає, зокрема, товарну підкатегорію «Гриби та трюфелі».

Враховуючи, що згідно з УКТ ЗЕД гриби, вирощені на закритому ґрунті (в спеціальних приміщеннях) та продукти їх переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях, підпадають під визначення сільськогосподарської продукції, то доходи, отримані від їх реалізації платник ФСП включає до доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

До якої установи повинен звернутись сільськогосподарський товаровиробник щодо отримання відомостей (довідки) про наявність земельних ділянок з метою набуття (підтвердження) статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та за якою формою зазначена інформація надається органу доходів і зборів?

Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року документи згідно з переліком, визначеним п.308.1 ст.308 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, до якого включено відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Форма Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку (далі – податкова декларація) затверджена наказом ДПА України від 24.12.10 № 1016.

До податкової декларації передбачений додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною загальної, нової загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної декларації.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613) (ст.202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями).

Статтею 9 Закону №3613 передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом № 3613 та цим Порядком (п.5 Порядку).

Тобто, інформація щодо площ сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського виробника або користуванні, в тому числі на умовах оренди, надається державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Сільськогосподарські товаровиробники на підставі інформації про земельні ділянки, отриманої від державних кадастрових реєстраторів територіальних органів Держземагентства, подають до органу доходів і зборів за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок відомості про наявність земельних ділянок як додаток до податкової декларації. У цьому додатку зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Какую информацию обяжут указывать на пищевых продуктах?

Виктор Янукович подписал Закон № 442-VII «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно сокращения количества документов разрешительного характера, которые должны получать операторы рынка пищевых продуктов», принятый ВР 5 сентября (проект № 2938).

Согласно данному Закону исключаются нормы: из законов о рыбе и о молоке - касающиеся аттестации производства (переработки); из закона о госрегулировании производства и обращения спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий - о выдаче справки центрального органа исполнительной власти, реализующего госполитику в сфере санитарного и эпидемического благополучия населения, о санитарно-техническом состоянии производства и безопасности труда.

Исключаются и нормы касаемо сертификации продуктов питания, продовольственного сырья и питьевой воды, а также сопутствующих материалов, контактирующих с радионуклидами во время производства, хранения, транспортировки и реализации; сертификации продуктов пчеловодства, вывозимых за пределы Украины и т.д. Читайте подробнее: Операторам рынка пищевых продуктов будут не нужны некоторые разрешительные документы.

Проходження митного контролю по «зеленому коридору»

Пасажири авіатранспорту можуть усно або письмово декларувати товари, які вони переміщують у ручній поклажі або супроводжуваному багажі.

Для зручності у міжнародних аеропортах запроваджені смуги: «зелений» та «червоний» коридори.

Пасажир має право самостійно обрати «зелений коридор» у випадках, якщо він переміщує:

1. Особисті речі:

- два мобільних телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносних персональних комп’ютера;

- спортивне спорядження;

- особисті прикраси, які були у користуванні;

- одяг, взуття, призначені виключно для власного користування;

- 500 мл туалетної води та/або 100 мл парфумів

- інші товари для особистого користування.

2. Товари, загальна вартість яких не перевищує 1 000 євро.

3. Готівкову валюту України або іноземну валюту у сумі, яка не перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу.

4. Алкогольні напої: горілчані вироби (горілка, коньяк, віскі та інші) у кількості 1 л, вино — 2 л, пиво — 5 л; тютюнові вироби — 200 цигарок або 50 сигар чи 250 г тютюну (або 250 г цих виробів).

5. Продукти харчування для власного споживання на суму, яка не перевищує 200 євро:

- в упаковці виробника (призначеній для роздрібної торгівлі) — 1 упаковка або загальною масою не більше, ніж 2 кг кожного найменування;

- без упаковки – до 2 кг кожного найменування;

- неподільний продукт, готовий до безпосереднього вживання – 1 шт. кожного найменування.

6. Лікарські засоби у кількості, що не перевищує 5 упаковок кожного найменування на одну особу (крім тих, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або що не перевищує зазначену в рецепті (наявному в особи), виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

Проходження митного контролю по «зеленому коридору» звільняє громадян від заповнення митної декларації. Обравши «зелений коридор», громадянин підтверджує відсутність у нього будь-яких товарів, які підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню і які заборонені або обмежені до переміщення в Україну.

Собранием учредителей принято решение об уменьшении уставного фонда ООО, в связи с чем учредителю-нерезиденту необходимо вернуть иностранные инвестиции. Какой порядок и сроки такого возврата?

Порядок возврата иностранных инвестиций учредителю (инвестору) должен быть указан в учредительных документах ООО, в частности в его уставе. Это следует из ч. 3 ст. 145 ГКУ, ст. 51 Закона № 1576. Поэтому, прежде всего, необходимо ознакомиться с порядком возврата инвестиции, указанным в учредительных документах.

Процедура возврата зависит от многих факторов, которые в вопросе не указаны. В частности, имеет значение, была ли инвестиция зарегистрирована в установленном порядке, каким имуществом она вносилась и каким возвращается. Общие же правила таковы:

1. Нерезидент-инвестор подает заявление о выходе из состава учредителей (участников) ООО. Это заявление в последующем необходимо будет приложить к пакету документов о внесении изменений в учредительные документы, которые подаются госрегистратору (ч. 3 ст. 29 Закона № 755). Дата подачи заявления учредителем о выходе соответствующему должностному лицу ООО или вручения заявления средствами связи является моментом выхода участника из ООО (п. 28 постановления Пленума ВСУ от 24.10.2008 г. № 13). Учредитель ООО имеет право выйти из общества, сообщив о своем выходе не позже чем за три месяца до выхода, если другой срок не установлен уставом (ч. 1 ст. 148 ГКУ).

2. Созывается общее собрание учредителей (участников) ООО, на котором принимается решение о рассмотрении заявления нерезидента-инвестора, уменьшения уставного капитала ООО, внесения изменений в учредительные документы ООО и возврате инвестиции нерезиденту. Решение считается принятым, если за него проголосуют участники, владеющие в совокупности более чем 50 % общего количества голосов участников ООО (ст. 59 Закона № 1576), и оформляется протоколом общего собрания. Однако сам выход из состава участников ООО не зависит ни от решения собрания участников, ни от внесения изменений в учредительные документы ООО (п. 28 постановления № 13).

3. Решение об уменьшении уставного капитала ООО направляется почтовым отправлением всем кредиторам общества не позже трехдневного срока со дня его принятия. Уменьшение уставного капитала ООО допускается после уведомления об этом в порядке, установленном уставом, всех его кредиторов. В этом случае кредиторы имеют право требовать досрочного прекращения или выполнения соответствующих обязательств ООО и возмещения им убытков (ст. 52 Закона № 1576).

4. Вносятся соответствующие изменения в учредительные документы ООО. В течение трех рабочих дней с даты принятия решения о внесении изменений в учредительные документы ООО обязано уведомить госрегистратора с целью внесения необходимых изменений в государственный реестр (ст. 7 Закона № 1576). Пакет предоставляемых документов указан в ст. 29 Закона № 755. Решение ООО об изменениях размера уставного капитала вступает в силу для третьих лиц со дня внесения этих изменений в государственный реестр (ч. 5 ст. 89 ГКУ, ст. 16 Закона № 1576, ч. 3 ст. 87 ХКУ).

5. Инвестиция возвращается нерезиденту. Согласно ст. 54 Закона № 1576 при выходе участника из ООО ему выплачивается стоимость части имущества общества, пропорциональная его части в уставном капитале. Аналогичные нормы установлены и в ч. 2 ст. 148 ГКУ. Здесь следует заметить, что согласно ст. 11 Закона № 93/96 в случае прекращения инвестиционной деятельности иностранный инвестор имеет право на возврат не позже шести месяцев со дня прекращения этой деятельности своих инвестиций в натуральной форме или в валюте инвестирования в сумме фактического взноса (с учетом возможного уменьшения уставного капитала). Между тем эти нормы являются общими для любых иностранных инвестиций, а применительно к ООО стоимость возвращенного вклада определяется исходя из размера чистых активов ООО, что было подтверждено в п. 30 постановления № 13. Размер чистых активов рассчитывается на основании показателей раздела I пассива баланса (строка 1495), который составляется на дату выхода учредителя из ООО.

Кроме того, выбывшему участнику выплачивается надлежащая ему часть прибыли, полученная ООО в текущем году до момента его выхода. Имущество, переданное участником обществу только в пользование, возвращается в натуральной форме без вознаграждения.

Согласно ст. 54 Закона № 1576 выплата имущества осуществляется после утверждения отчета за год, в котором участник вышел из общества, в срок до 12 месяцев со дня выхода. В то же время в ст. 11 Закона № 93/96 и ч. 1 ст. 399 ХКУ установлены иные сроки для возврата иностранных инвестиций, а именно – не позже шести месяцев со дня прекращения инвестиционной деятельности (в данном случае со дня принятия решения о выходе инвестора из состава учредителей), которые имеют приоритет.

В остальном порядок возврата инвестиции зависит от конкретной ситуации. В частности, при возврате инвестиции денежными средствами следует руководствоваться Положением о порядке иностранного инвестирования в Украину, утвержденным постановлением Правления НБУ от 10.08.2005 г. № 280, а также Положением о порядке и условиях торговли иностранной валютой, утвержденным постановлением Правления НБУ от 10.08.2005 г. № 281.

Порядок возврата зарегистрированной в установленном порядке инвестиции иным имуществом указан в Законе № 93/96-ВР. Так, при соблюдении определенных процедур инвестор имеет право на вывоз имущества без уплаты таможенной пошлины.

Если инвестиция была зарегистрирована, то при ее возврате необходимо провести действия по перерегистрации (аннулированию), что предусмотрено Порядком государственной регистрации (перерегистрации) иностранных инвестиций и ее аннулирования, утвержденным постановлением КМУ от 06.03.2013 г. № 139.

ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК.

Міндоходів починає адміністрування єдиного внеску

З 1 жовтня 2013 року Міністерство доходів і зборів України розпочинає процедуру адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відтепер Міндоходів прийматиме та оброблятиме звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Саме на його адресу потрібно надавати звіти про суми нарахованого єдиного внеску.

Міністр Олександр Клименко доручив організувати процес переходу таким чином, щоб платники єдиного внеску не відчули жодних незручностей від зміни адміністратора.

«Міністерство провело всю необхідну технічну та організаційну підготовку, щоб для підприємців цей процес був максимально комфортний. Ми плануємо вдосконалити адміністрування єдиного внеску за рахунок розширення можливостей електронного звітування. Створюються усі умови, щоб якомога більше підприємців змогли скористатися цією можливістю. Це безкоштовні електронні ключі, зручний онлайн-інтерфейс, консультації фахівців Міндоходів», - підкреслив Міністр.

Суми нарахованого єдиного внеску підлягають сплаті на рахунки органів Міндоходів, відкриті в Головних управліннях Державної казначейської служби України, які розміщено на офіційному веб-порталі Міндоходів у розділі «Реєстри» за адресою:http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/111543.html.

Нагадаємо, що адміністрування єдиного внеску Міндоходів розпочато у зв’язку з набранням чинності законами України від 04 липня 2013 року № 404-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” № 406-VII (далі – Закон № 406).

З метою подання звітності в електронному вигляді з ЄСВ розроблено формати

Для підготовки платників податків до подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування в електронному вигляді Міндоходів розроблено електронні формати (архів форматів) документів звітності з ЄСВ.

Розробку документів здійснено у зв’язку з набранням чинності Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” від 4 липня 2013 року.

Також розроблено довідник відповідності кодів органів Міндоходів та кодів органів Пенсійного фонду для використання розробниками програмного забезпечення при формуванні xml-файлів (довідник).

Ознайомитися з електронними форматами та довідником можна на веб-порталі Міністерства http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/povidomlennya-platnikam-pod/112281.html.

Нагадуємо, що при поданні звітності в електронному вигляді потрібно користуватися цифровим підписом. Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна безкоштовно в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації електронних ключів Міндоходів. На сьогодні в Україні діє 104 таких пункти. Загалом, за 8 місяців 2013 року видано 591 тис. електронних ключів.

Увага! Відкрито нові рахунки для сплати єдиного внеску

Міністерство доходів і зборів України повідомляє, що з метою реалізації норм Закону України від 04.07.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» відкрито нові рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску.

Номера рахунків розміщено на веб-порталі Міндоходів у розділі «Реєстри».

Міністерство доходів і зборів України затвердило Порядок розгляду скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску

Міндоходів наказом від 09.09.2013 N 452 затвердило Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу.

Скаржник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу в будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення. Вимога або рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу, стосовно яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню відповідно до вимог цього Порядку. Одночасно скаржник письмово повідомляє орган доходів і зборів, який розглядає його скаргу, про кожний випадок судового оскарження його вимог або рішень про нарахування пені та накладення штрафу.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 16 вересня 2013 р. за N 1593/24125 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Увага, Інтернет-конференція!

До уваги громадськості, представників ЗМІ!

2 жовтня 2013 року на веб-сайті інформаційного агентства "Репортер" (http://reporter-ua.com) відбудеться Інтернет-конференція начальника управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Грабовського Григорія Михайловича на тему: "Актуальні питання щодо порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Свої запитання просимо надсилати завчасно на електронні адреси веб-сайтів "Репортер": reporterzp@gmail.com та Головного управління Міндоходів у Запорізькій області: press@zp.minrd.gov.ua.

Податок на додану вартість. Коригуємо податкові накладні.

Зарегистрироваться плательщиком НДС станет проще, - подписан Закон

Президент Украины Виктор Янукович подписал Закон № 441-VII "О внесении изменений в Закон Украины "О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей" относительно упрощения регистрации лиц как плательщиков налогов", принятый ВР 5 сентября.

Законом предусмотрена возможность подачи заявления о добровольной регистрации как плательщика НДС и/или об избрании упрощенной системы налогообложения государственному регистратору как приложения к регистрационной карточке, представляемой для проведения госрегистрации юрлица или физлица-предпринимателя.

В налоговую одновременно со сведениями регистрационной карточки на проведение госрегистрации юрлица и ФЛП передается электронная копия заявления об избрании упрощенной системы налогообложения и/или заявления о добровольной регистрации как плательщика НДС, изготовленная путем сканирования, если такие заявления приложены к регистрационной карточке.

Данный Закон вступит в силу одновременно с Законом о внесении изменений в НК (проект № 2029), вступление в силу которого состоится через три месяца со дня официального опубликования.

Громадськість вимагає від Міндоходів вдосконалення трансфертного ціноутворення та реформування ПДВ

Представники «третього сектору», що входять до складу Громадської ради при Міндоходів, погодилися, що українські стандарти контролю за трансфертним ціноутворенням відповідають практиці провідних країн світу.

Про це йшлося під час засідання Ради під головуванням виконуючого обов’язки Міністра доходів і зборів Віктора Левицького.

У своєму виступі він закликав громадськість до активної участі у впровадженні затверджених парламентом законодавчих норм стосовно трансфертного ціноутворення та положень Митного кодексу щодо спрощення митних процедур.

У свою чергу, представники НГО та профільних об’єднань платників податків поставили питання щодо необхідності підготовки фахівцями Міндоходів узагальнюючих консультацій з окремих питань застосування чинного законодавства в площині трансфертного ціноутворення.

Учасники Ради дійшли думки, що незабаром можливе внесення змін до Податкового Кодексу з метою удосконалення механізму трансфертного ціноутворення. В ході засідання були розглянуті та обговорені кілька проектів підзаконних актів, спрямованих на імплементацію нових норм.

Також за результатами роботи Громадської Ради узгоджено формат подальшої співпраці з громадськістю. Найближчим часом фахівці Міндоходів та представники «третього сектору» мають намір зосередитися на питаннях застосування Митного кодексу України (зокрема, щодо визначення та коригування митної вартості), і працювати над законопроектом про реформування податку на додану вартість.

Міндоходів: векселями може буде відшкодовано 12 млрд. гривень

Міністерство доходів і зборів України провело інвентаризацію заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість та розрахунок прогнозних показників сум податку за податковими деклараціями, які будуть подані до 1 листопада 2013 року. За підрахунками сума ПДВ, яка може бути відшкодована фінансовими казначейськими векселями, складає близько 12 млрд. гривень.

Інвентаризація була проведена на виконання постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів” від 21 серпня 2013 року №683. Визначені прогнозні обсяги передано до Міністерства фінансів України для встановлення граничних обсягів видачі векселів для відшкодування податку з бюджету.

Відшкодування ПДВ з бюджету фінансовими казначейськими векселями, наголошують фахівці Міндоходів, буде здійснюватися тільки після затвердження Кабінетом Міністрів України граничної суми відшкодування. Крім того, отримати відшкодування векселями платники зможуть лише після подання заяв про обрання такого способу відшкодування.

Нагадаємо, що відтепер платники податку на додану вартість можуть за власним бажанням отримати бюджетне відшкодування ПДВ у вигляді фінансового векселя. Відповідна норма передбачена Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів”. Фінансові казначейські векселі мають термін обігу 5 років та прибутковість 5%.

Загалом, за вісім місяців поточного року платникам податків відшкодовано 36,9 млрд. грн. податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг відшкодування зріс на 19 відс., або на 5,8 млрд. гривень.

Коригування податкових зобов’язань при поверненні авансу неплатнику ПДВ

Продавець – платник ПДВ, який на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ визначив податкові зобов’язання з ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної. Це передбачено за обставин, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто. Тим самим, продавець – платник ПДВ зменшує нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому, обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця – неплатника ПДВ.

Додатково інформуємо, дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ.

Відповідна норма передбачена статтями 187,192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Чи має право фізична особа – підприємець - платник ПДВ при отриманні касового чеку на суму більше 200 грн. включити до податкового кредиту частину сплаченої суми ПДВ у межах 200 грн.?

Відповідно до п.п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

Пунктом 201.11 ст. 201 р. V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Тобто, платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі касових чеків, які містять загальну суму отриманих товарів/послуг, що не перевищує 200 гривень за день без ПДВ.

Якщо платник податку отримав касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий платник податку не має права на підставі цього чеку віднести до податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину.

Чи може податкова накладна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки, бути включена до податкового кредиту у місяці виписки податкових накладних?

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складення.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця, видається таким продавцем товарів (послуг) на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім того, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ).

Пунктом 1.1 р. ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за № 201/22733, визначено, що облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов’язань, дата виникнення яких визначається відповідно до вимог ст. 187 р. V ПКУ.

Отже, якщо податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки (але не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти календарних днів з моменту їх виписки), то підприємство - покупець товарів/послуг повинен відобразити таку податкову накладну у складі податкового кредиту у звітному періоді її виписки та включити її до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді виписки за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ.

Чи здійснюється коригування податкового кредиту платником ПДВ - покупцем, якщо на дату повернення попередньої оплати (авансу) продавець не є платником ПДВ?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно із п. 192.2 ст. 192 ПКУ норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, у разі повернення попередньої оплати платник податку – покупець втрачає право на податковий кредит, а тому, якщо внаслідок здійснення попередньої оплати вартості товарів/послуг та на підставі отриманої податкової накладної було сформовано податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається повернення авансу від продавця - неплатника ПДВ, такий покупець зобов’язаний на підставі бухгалтерської довідки відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та, у відповідних випадках, до рядка 15 податкової декларації з ПДВ.

Яким чином покупцю передається податкова накладна, складена в електронній формі?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

Згідно зі ст. 5 р. ІІ Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 10 Закону № 851 відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Таким чином передача покупцеві податкової накладної в електронній формі здійснюється продавцем у спосіб, передбачений домовленістю з покупцем, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, за домовленістю з покупцем.

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ при його заповненні у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:

в графі 1 – дату коригування;

в графі 2 - причину коригування;

в графі 3 - номенклатуру товару/послуги, кількість та вартість якого/якої коригується;

в графі 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

в графі 5 - одиницю виміру (грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо);

в графі 6 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;

у графі 7 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;

у графі 8 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;

у графі 9 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у рядку 6 такої податкової накладної та зменшену/збільшену на значення графи 6 цього розрахунку коригування;

у графах 10 (11, 12) – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшуються/збільшуються обсяги постачання без урахування ПДВ.

При заповненні графи 10 цього розрахунку коригування в останньому його рядку вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит.

Якщо дата зміни ціни співпадає із датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальнику або додатково ним відвантажуються, то відповіді записи здійснюються в одному розрахунку, а якщо ці події припадають на різні дати, то має бути виписано два розрахунки.

Який вид договору необхідно зазначати в рядку «Вид цивільно-правового договору» розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, а саме - договір, який зазначався в податковій накладній, чи договір, на підставі якого виписується розрахунок коригування?

Згідно із п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (п.18 Порядку №1379).

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни (п.21 Порядку №1379).

Крім того, формою розрахунку коригування передбачений також рядок «Вид цивільно-правового договору», при заповненні якого необхідно зазначати договір, на підставі якого здійснюється коригування.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна та розрахунок коригування до неї, які повинні були бути зареєстровані в такому реєстрі, але по закінченню 15-денного терміну так і не були зареєстровані?

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

По закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Також не надасть права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою.

Протягом якого терміну платник ПДВ має можливість на проведення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту?

Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Враховуючи те, що відповідно до п.102.5 ст.102 гл.9 р.ІІ ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, то у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, платник - продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому.

Чи має право постачальник - платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на його користь зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Відповідно до п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Таким чином, при зменшенні суми компенсації на користь постачальника - платника ПДВ такий постачальник має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки на підставі виписаного розрахунку коригування до податкової накладної, за умови, що розрахунок коригування, у разі якщо він підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому зареєстрований.

Чи необхідно продавцю виписувати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної при отриманні ним від покупця більшої суми коштів ніж вартість товарів, поставлених такому покупцю, якщо надлишок коштів буде зарахований продавцю в рахунок оплати за іншою поставкою товарів?

Відповідно до п.201.4 cт.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п’ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Тобто, якщо продавцем отримано від покупця більшу суму коштів, ніж вартість поставлених ним такому покупцю товарів, то такий продавець повинен виписати зведену податкову накладну загальною сумою, що відповідає фактичній сумі, поставлених покупцю товарів/послуг, а надлишок коштів повернути покупцю. При цьому, якщо надлишок коштів залишається у продавця в рахунок оплати за іншою поставкою товарів, то на такий надлишок продавцем нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ та виписується податкова накладна за іншою поставкою товарів.

Чи може платник податку подати податкову накладну та/або розрахунок коригування контролюючим органам в електронній формі без укладання договору про визнання електронних документів?

Відповідно до п.1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (далі – Порядок №1246) подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого Державною податковою службою.

Згідно з п.2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Наказом ДПА України від 10.04.08 №233, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (далі – Інструкція).

Згідно з п.1 р.ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Відповідно до п.1 р.ІІ Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації (далі – КЗІ), керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до п.2 р.ІІ Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Враховуючи вищевикладене, платник податку (в тому числі, який належить до великих, середніх або малих підприємств) може подати податкову накладну та/або розрахунок коригування контролюючим органам в електронній формі виключно засобами телекомунікаційного зв’язку, за умови, що з контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів, а також проведено обмін посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів.

Як у разі зміни кількості/вартості послуг, які вимірюються лише у вартісному виразі, заповнюється розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана на операції з постачання таких послуг?

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379).

До розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема, у графу 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: «послуга/проценти тощо» (п.12 Порядку №1379).

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ у разі зміни кількості (вартості) послуг, які вимірюються лише у вартісному виразі, заповнює його з урахуванням наступних особливостей:

у разі зімни кількості таких послуг в графі 6 зазначається «-/+ послуга/проценти тощо», де «проценти» відповідають значенню, на яке необхідно збільшити/зменшити процент наданих послуг;

у разі зміни вартості таких послуг в графу 9 переносяться дані графи 6 податкової накладної, до якої виписується розрахунок коригування, а саме, вказується «послуга/проценти тощо».

Інші графи розрахунку коригування заповнюються без будь-яких особливостей.

Чи може покупець – платник ПДВ самостійно зменшити податковий кредит у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати розрахунок коригування при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю попередньої оплати?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та засвідчити підписом.

Отже, враховуючи те, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, що придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то у випадку повернення покупцем-платником ПДВ товарів/послуг постачальнику, або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати товарів/послуг, такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум сформованого за такими товарами/послугами податкового кредиту, за результатами податкового періоду, протягом якого відбулось повернення ним товарів або повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг, оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулось. Таке коригування здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку.

Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ та в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних коригування податкового кредиту, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності?

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг такий платник податку втрачає.

Якщо платник податку внаслідок придбання товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, такий платник податку зобов’язаний відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та, у відповідних випадках, до рядка 15 податкової декларації з ПДВ.

Коригування податкового кредиту в цьому випадку у розділі ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних відображається на підставі бухгалтерської довідки.

Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.
Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за формою №1ДФ

По закінченню кварталу у працівників бухгалтерсько – економічних служб підприємств та організацій виникають питання стосовно заповнення квартальної податкової звітності.

У наступній рубриці відповіді на питання, які виникають у бухгалтерів під час заповнення Податкового розрахунку за формою 1 ДФ.

В який термін податковими агентами надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

Згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку за формою 1 ДФ, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Якщо у звітному періоді деяким працівникам не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, чи необхідно відображати їх у Податковому розрахунку за формою №1ДФ?

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не нараховує та не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (виплачені) доходи.

До якого податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів. Фізична особа – податковий агент надає Податковий розрахунок 1 ДФ до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання.

Підприємство має відокремлений підрозділ. До якого податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ за працівників цього підрозділу?

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до органу ДПС (державної податкової служби) за своїм місцезнаходженням. Також копія такого розрахунку надсилається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Чи допускається заповнення декількох рядків у ф. № 1ДФ з однією ознакою доходу на одного працівника?

Наявність декількох рядків у ф. № 1ДФ допускається у разі неодноразового прийняття і звільнення з роботи у звітному кварталі платника податків тим самим працедавцем.

Крім цього, якщо у звітному кварталі платнику податку надавалися різні податкові соціальні пільги, то заповнюється така кількість рядків з однією ознакою доходу, що відповідає кількості ознак податкової соціальної пільги.

Чи відображаються у Податковому розрахунку за формою №1ДФ доходи, які виплачуються приватним підприємцям?

Так. Доходи, нараховані (виплачені) приватним підприємцям відображаються у Податковому розрахунку з ознакою доходу «157» - дохід, виплачений самозайнятій особі.

Які коди ознак податкової соціальної пільги застосовуються при заповненні Податкового розрахунку 1ДФ?

При заповненні Податкового розрахунку 1ДФ застосовуються такі коди ознак податкових пільг:

- «01» - податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи встановленої на 1 січня звітного податкового року.

- «02» - податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці "01".

- «03» - податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці "01".

- «04» - податкова соціальна пільга, яка застосовується для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років.

Також при заповненні Податкового розрахунку 1 ДФ слід ураховувати, що «Ознаки податкової соціальної пільги 01, 02, 03, 04» можуть поєднуватися тільки з ознакою доходу 101.

Ким підписується Податковий розрахунок 1ДФ?

Податковий розрахунок за формою 1 ДФ завіряється:

для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;

для фізичної особи - податкового агента – підписом фізичної особи – підприємця та засвідчується печаткою у разі її наявності.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Кушугумська селищна рада

Новини нашого селища

01 жовтня 2013

Міндоходів готує публічний звіт перед громадськістю