17 жовтня 2013

ГУ Міндоходів у Запорізькій області


Запорізькі оперативники попередили збитки держави на 15 млн. гривень

Підсумовуючи роботу за дев’ять місяців поточного року, заступник  начальника оперативного управління - начальник штабу ГУ Міндоходів  у Запорізькій області Олег Трохін наголосив, що за січень-вересень поточного року  закінчено провадження і направлено до суду 57 досудових розслідувань, 27 з яких – за ухилення від сплати податків. За цими  кримінальними правопорушеннями збитки, заподіяні державі склали 31 млн. гривень, з яких понад 15 млн. гривень  відшкодовано.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів області розпочато 218 досудових розслідувань. Із загальної кількості досудових розслідувань, 133 – за ухилення від сплати податків, загальна сума збитків за якими склала 205 млн. гривень.
У зв’язку з погашенням в повному обсязі заподіяних державі збитків, до суду для звільнення від кримінальної відповідальності направлено 11 досудових розслідувань, за якими до бюджету надійшло 9 млн. 238 тис. гривень.


Запорізькі оперативники припинили діяльність 5 "конвертаційних" центрів з обігом понад 160 млн. гривень

З метою ухилення від сплати податків і виведенню грошових коштів в тіньовий обіг суб'єкти господарювання використовують послуги "конвертаційних" центрів. Оперативними співробітниками ГУ Міндоходів області за січень-вересень поточного року припинено  діяльність 5 центрів "конвертацій", загальний обіг грошових коштів яких склав більше 160 млн. грн., а вірогідні втрати бюджету держави – 27 млн. гривень.
У результаті заходів, спрямованих по припиненню незаконного обігу підакцизних товарів, вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму понад 25 млн. грн., припинена діяльність 15 "підпільних" цехів, в т.ч. 9 – з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв.
За фактами виробництва, зберігання і реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв   зареєстровано 40  кримінальних правопорушень.



Запорізькі оперативники викрили 11 підпільних цехів з фальсифікату

Так, у одному з них оперативні співробітники Головного управління Міндоходів області під час обшуку за місцем мешкання  жителя області виявили та вилучили фальсифіковані алкогольні напої та складові для їх виготовлення на загальну суму 41,7 тис. гривень, у т.ч.: 450 літрів спирту, 534 літри водно-спиртової рідини, 114 пляшок фальсифікованих алкогольних напоїв з етикетками горілки різноманітних виробників та найменувань.
В рамках кримінального провадження, цей факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя та здоров’я людей).
Всього ж у 11 підпільних цехах із незаконного обігу підакцизних товарів вилучено лікеро-горілчаних виробів на суму 4,6 млн. гривень.


Запорізькі бізнесмени  від ліцензування поповнили  бюджет на суму понад   17 млн. грн.

Саме  така сума  надійшла за три квартали поточного року  до бюджетів від ліцензування. До того ж, платники податків  спрямували   2,5 млн. грн. акцизного податку з вироблених в Україні товарів, що перевищує надходження відповідного періоду минулого року  майже  на мільйон гривень.
За  9 місяців поточного року збільшилися також надходження акцизного податку з ввезених товарів, а саме надійшло 4,6 млн. грн., що більше надходжень відповідного періоду минулого року в 2,3 рази.
Надходження від плати за ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами до бюджетів  з початку року склали понад 19 млн. грн. що складає 103 відсотки розрахункової бази. 
З початку року видано 5431 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: 2782 –  алкогольними напоями, 2649 – тютюновими виробами, анульовано 1352 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, у тому числі 56 – за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім.

За цигарки  неповнолітнім поплатилися денною виручкою і ліцензією

З початку 2013 року міндоходівці провели 67 перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну та/або оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. За результатами перевірок встановлено 75 порушень та застосовано фінансових санкцій на суму  майже півмільйона гривень.
     Так, у ході спільних перевірок з працівниками відділу кримінальної міліції у справах дітей було встановлено 21 порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями), а саме продаж алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Відповідальність за вказане порушення тягне за собою  фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень та анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
    Так, наприклад, при проведенні перевірки торгового павільйону у Бердянську було встановлено факт реалізації 1 пачки сигарет «Мальборо» за ціною 14 грн. особі яка не досягла 18 років. За її результатами  складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого продавця притягнуто до адміністративної відповідальності, до фізичної особи - підприємця застосовано фінансову санкцію у розмірі 6800 грн. та анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

ГУ Міндоходів  у Запорізькій області


 

Відсутня діяльність – звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску не подається

Якщо підприємство не провадить господарську діяльність, не має найманих працівників, відповідно не нараховує заробітну плату, то звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ним не подається. Тобто, звіт з прочерками подавати не потрібно.   
Відповідна норма визначена пп. 2.13 п. II. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України  від 09 вересня 2013 року№ 454 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160.

Платники хочуть почути звіт Міндоходів про вирішення системних проблем

Платники податків вимагають від Міністерства доходів і зборів у публічному звіті відомства оприлюднити дані про вирішення системних проблем у роботі міністерства.
Нагадаємо, протягом двох тижнів громадяни на офіційному веб-порталі відомства та на сторінках у соціальних мережах Facebook та «Вконтакте» мали можливість висловити свої побажання щодо змісту першого публічного звіту Міндоходів. Документ готується на доручення Міністра доходів і зборів Олександра Клименка, який обіцяв зробити щорічне відкрите звітування постійною практикою.
Крім того, багато учасників обговорення цікавляться статистикою позапланових перевірок та бажають почути інформацію про кількість працівників міністерства,  зміни чисельності колективу протягом року.
Фахівці відомства пообіцяли, що всі пропозиції та зауваження від платників будуть враховані при підготовці публічного звіту.
Нагадаємо, наприкінці вересня Міндоходів оголосило про підготовку публічного звіту про результати своєї діяльності за підсумками 2013 року.  Звіт буде розроблено у рамках виконання п’ятирічної Стратегії розвитку Міністерства доходів і зборів України, якою визначено сім основних напрямів роботи відомства. Це, зокрема, розвиток партнерських відносин з громадянами та бізнесом; надання високоякісних сервісів, впровадження нових електронних сервісів та вдосконалення існуючих послуг; сприяння розвитку міжнародної торгівлі, впровадження найкращих практик у світі митного регулювання; впровадження ефективних методів протидії корупції тощо.

Послуги у Центрах обслуговування платників надаються до 20-ї години

Час прийому відвідувачів у ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) – щоденно у робочі дні з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. та у суботу – з 9 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.
Водночас, центри обслуговування платників (далі – ЦОП) здійснюють прийом відвідувачів до 20 год. 00 хв. не рідше двох разів на тиждень.
З урахуванням специфіки роботи регіону час прийому відвідувачів у ЦОП може бути встановлений щоденно у робочі дні з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., в суботу – з 8 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. Графік роботи ЦОП затверджується у встановленому порядку начальником або заступником начальника інспекції Міндоходів.
Відповідний порядок передбачено п.11 ст.12 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.09.13 року №519 «Про затвердження концепції та документів для забезпечення ефективної організації роботи з надання адміністративних послуг та сервісів центрами обслуговування платників».
Шановні платники, для уточнення роботи ЦОП звертайтеся до органу Міндоходівза місцем вашої реєстрації.

Майбутні оперативники Міндоходів прийняли присягу

Курсанти 1-го курсу факультету податкової міліції Національного університету ДПС України прийняли присягу.
Від імені Міністра доходів і зборів Олександра Клименка майбутніх оперативників з урочистою подією привітав начальник Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів Анатолій Яковинець. Він побажав курсантам успіхів у навчанні, віри у власні сили та бажання працювати на економічне благо нашої держави.
За час свого  існування факультет податкової міліції Національного університету ДПС України підготував понад 2100 офіцерів, з яких майже третина очолила структурні оперативні підрозділи Міндоходів. Саме вони стоять на захисті економічної безпеки держави. На базі факультету понад 3400 працівників податкової міліції закінчили курси початкової підготовки, 2700 податківців підвищили свою кваліфікацію.
Нагадаємо, що 2013 став роком кардинальних змін як у структурі податкової міліції, так і в її діяльності. Сьогодні головний акцент у роботі оперативних підрозділів Міндоходів зроблено на аналітичній роботі з мінімальним втручанням у справи сумлінних платників податків. Виявлення та розслідування правопорушень у податковій та митній сферах здійснюється в межах ризикоорієнтованої системи моніторингу.

Партію незадекларованих новеньких «Iphone 5S» вилучили оперативники Міндоходів

12 мобільних телефонів моделі «Iphone 5S» з об‘ємом пам‘яті 16 та 64 GB співробітники Київської міжрегіональної митниці Міндоходів виявили у 26-річного українця, який намагався незаконно ввезти їх на територію України, скориставшись «зеленим коридором».
Подія сталася в міжнародному аеропорту «Київ» (Жуляни) під час здійснення митного контролю пасажирів, що прибули з російського «Внуково». Оперативники Міндоходів встановили, що в одного з громадян наявні 14 мобільних телефонів.
При детальному огляді багажу та особистих речей виявлено 12 нових мобільних телефонів марки «Apple» моделі «Iphone 5S» в заводській упаковці з повним комплектом аксесуарів до них та 2 «Iphone» 4 і 5 моделі з ознаками використання.
Дозволені законодавством мобільні телефони у кількості 2 штук повернуто громадянину, а решту вилучено на підставі виявленого порушення митних правил, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Наразі встановлюється вартість вилученого товару та готуються матеріали до суду, який і винесе рішення по суті виявленого правопорушення.

Продовольчі та промислові товари є лідерами незаконного імпорту та експорту

За 9 місяців 2013 року митники Міндоходів зафіксували понад 10 тисяч випадків незаконного переміщення товарів та засобів на загальну суму 266,44 млн. гривень.
Лідерами серед товарів, які намагаються незаконно перемістити через український митний кордон, є продовольчі. З початку року було викрито 4,6 тис. таких випадків на загальну суму майже 26 млн. гривень. Не набагато менше зафіксовано порушень з промисловими товарами – 4,4 тис. випадків на суму майже 154,6 млн. гривень.
Так, наприклад, під час митного оформлення товару загальною вартістю понад 800 тис. грн. кіровоградські митники виявили в документах певні розбіжності. Як з’ясувалося під час перевірки, для оформлення були надані сертифікати з неправдивою інформацією щодо країни походження товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару та їх митної вартості. За ознаками правопорушення складено протокол про порушення  митних правил.
Незаконно перемістити валюту намагалися 482 рази на загальну суму 51,7 млн. грн., порушення з транспортними засобами зафіксовано 441 раз, загальна сума товарів понад 34,2 млн. гривень.
Загалом  протягом січня-вересня 2013 року митницями заведено понад 18 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 428,8 млн. грн.

Выданные ПФУ справки-расчеты об уплате ЕСВ продолжают действовать

ИСД ГНСУ отметил, что справка-расчет на выплату заработной платы, выданная органом ПФУ, срок действия которой не истек, действует после 01.10.2013 г. до даты, указанной в справке (включительно).
Напомним, что согласованная с органом Миндоходов (до 01.10.1013 г. – с органом ПФУ) справка-расчет позволяет банкам принимать от плательщиков ЕСВ документы на выдачу (перечисление) средств для выплаты заработной платы в случае, если сумма ЕСВ меньше 1/3 суммы средств для выплаты заработной платы (разъяснение из ЕБНЗ от 04.10.2013 г.).

Со следующего года упростится регистрация плательщиков НДС и единого налога

С 1 января 2014 года субъекты хозяйствования смогут подавать заявления на регистрацию плательщиками единого налога и НДС государственному регистратору вместе с регистрационной карточкой. Государственный регистратор будет передавать отсканированные электронные копии таких заявлений в налоговые органы.
Такие нововведения предусмотрены Законом от 05.09.2013 г. № 443-VII (он же – проект № 2029) и Законом № 441. Оба документа уже подписаны Президентом и вступят в силу с 1 января 2014 года.
В будущем налоговики планируют вообще отказаться от свидетельства плательщика НДС и заменить его выпиской из соответствующего реестра. Сразу после регистрации данные о плательщике будут публиковаться на сайте Министерства. Предприниматели будут иметь свободный бесплатный доступ к этому реестру.
Выписки можно будет заказывать, получать и предоставлять государственным органам и контрагентам в электронном виде.
Каждый предприниматель получит право быть плательщиком единого налога сразу с момента регистрации, если он не является плательщиком НДС.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, якщо з урахуванням такого коригування сума ПДВ не досягає 10 тис. грн.?

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:
понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.
У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.
Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.
З урахуванням викладеного, якщо платник податку до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Реєстрі, складає розрахунок коригування, у зв’язку з чим загальна сума ПДВ після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис. грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в Реєстрі не підлягають.
Якщо ж розрахунок коригування виписується до податкової накладної, яка була виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, то такий розрахунок коригування з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній, в розрахунку коригування та незалежно від дати виписки такої податкової накладної, яка має бути попередньо зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі, якщо на момент виписки її не було зареєстровано.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка на дату її виписки не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, а на дату виписки розрахунку коригування до неї підлягає такій реєстрації?

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:
понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.
До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев’ятого п.201.10 ст.201 ПКУ.
Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.
У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.
Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.
Враховуючи наведене, у випадку якщо розрахунок коригування складається на суму ПДВ, яка з урахуванням суми, зазначеній в податковій накладній, зменшує/збільшує суму ПДВ, передбачену п.11 підр.2 р.XX ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

Чи підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, що виписана за операціями з постачання підакцизних/імпортованих товарів, та розрахунки коригування до неї, якщо податкова накладна та перший розрахунок коригування, виписані до 01.01.12, а другий розрахунок коригування до податкової накладної після 01.01.12?

Відповідно до п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.
Пунктом 201.8 ст.201 ПКУ та п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), визначено, що право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.
У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (п.18 Порядку №1379).
Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.
Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.
Враховуючи викладене, якщо платником податку за операціями з постачання підакцизних/імпортованих товарів до 01.01.12 виписана податкова накладна, то у разі виписування до неї розрахунків коригування реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає той розрахунок коригування, що виписаний після 01.01.12. Відомості, що містяться у такому розрахунку коригування, вносяться до Єдиного реєстру податкових накладних після реєстрації податкової накладної, до якої він виписаний, та першого розрахунку коригування.

Які будуть наслідки для платника податку, якщо він повинен був, але не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної до 01.01.12, якщо коригування проводиться на суму ПДВ понад 10 тис. грн.?

Відповідно до вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI (далі – ПКУ) постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У випадку якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.
На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 ПКУ (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов’язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням).
З урахуванням викладеного, якщо розрахунок коригування складається на суму ПДВ, яка перевищує 10 тис. грн., такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

Индоссамент векселя облагается акцизным налогом

Миндоходов отметило, что выдача векселя, его зачет и погашение не являются объектом обложения особым акцизным налогом.
Однако индоссамент (передача) векселя, например, в качестве платы за поставленный товар, является объектом обложения особым акцизным налогом, поскольку такая операция предусматривает переход прав собственности на ценную бумагу к другому лицу.
Такие операции облагаются по ставке 1,5 % от суммы операции по продаже ценных бумаг вне фондовой биржи, которые не находятся в биржевом реестре (письмо от 10.09.2013 г. № 10807/6/99-99-19-04-03-15).
Оподаткування доходів  фізичних осіб – підприємців  від здійснення підприємницької діяльності
Фізичною  особою – підприємцем платником  єдиного податку  отримано  поворотну фінансову допомогу від іншого приватного підприємця. Чи включається сума поворотної фінансової допомоги до складу   доходу підприємця – платника єдиного податку?
Згідно з положеннями статті 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є  дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема,  суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Підпунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу визначено, що  поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Таким чином  до складу доходу фізичної особи – підприємця  платника єдиного податку не включається сума фінансової допомоги при умові її повернення  протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Чи включається до кількості найманих працівників  приватного підприємця – платника єдиного податку  наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною?
Згідно з положеннями п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Чи мають право фізичні особи – підприємці, здійснюють роздрібний продаж мастил  бути платниками єдиного податку?
Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють   виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Фізична особа – підприємець загальної системи оподаткування здійснює  роздрібний продаж вугілля населенню. Чи має право підприємець із зазначеним видом діяльності  з наступного кварталу застосовувати спрощену систему оподаткування?
Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють  видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Перелік корисних копалин загальнодержавного значення та Перелік корисних копалин місцевого значення затверджені Постановою  КМУ  від 12.12.1994р. № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" (із змінами та доповненнями).
Згідно з положеннями зазначеної постанови буре та кам’яне  вугілля  відноситься  до корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином приватний підприємець, який здійснює  продаж вугілля як населенню, так і іншим споживачам не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Який термін надання податкової декларації фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої групи?
Згідно з положеннями статті 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку іншої  групи.
Слід зазначити, що для платників  єдиного податку першої та другої групи передбачено також подання квартальних декларацій.  Зокрема,  положеннями статті 296 Податкового кодексу визначено, що   платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
В яких випадках платники єдиного податку зобов'язані  відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування?
Згідно з пп.298.2.3 статті 298 Податкового кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
-  у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
-  у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п'ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
-  у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п'ятої і шостої груп - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
-  у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
-  у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
-  у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
-  у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.
Чи має право фізична особа – підприємець використовувати власне майно у підприємницькій  діяльності, зокрема, надати в оренду власний автомобіль?
Згідно із статтею  799 Цивільного кодексу договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
У ситуації, яка розглядається, обидві сторони договору є фізичними особами. Отже, окрім того, що договір оренди слід обов'язково укласти у письмовій формі, він має бути нотаріально посвідчений.
Право передання автомобіля в найм (оренду) має його власник чи особа, якій належать майнові права на автомобіль (ст. 761 Цивільного кодексу). Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (оренди), тобто та, яка діє на підставі довіреності, договору доручення тощо.
Документом, який підтверджує право власності на автомобіль, є свідоцтво про реєстрацію автомобіля (технічний паспорт), видане відповідними органами.
Транспортні засоби (автомобілі) реєструються за юридичними та фізичними особами. Реєстрацію автомобіля за фізичною особою - приватним підприємцем законодавством не передбачено, а тільки за фізичною особою.
Тобто орендуючи автомобіль у приватного підприємця, слід мати на увазі, що власником такого автомобіля є саме фізична особа, а не фізична особа - підприємець. Однак це не означає, що власник цього автомобіля - фізична особа, яка є приватним підприємцем, - не може як приватний підприємець виступати стороною орендного договору автомобіля. Стороною договору оренди автомобіля може бути приватний підприємець - фізична особа щодо автомобіля, який є власністю фізичної особи. Адже відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Отже, чинне законодавство не містить заборони на використання будь-якого належного фізичній особі майна у власній підприємницькій діяльності такої фізичної особи.  
Орендар-підприємець виплачує орендодавцеві - фізичній особі, яка не є підприємцем, орендну плату за договором оренди автомобіля.
Чи утримується з такої виплати податок на доходи фізичних осіб?
Згідно з пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому підприємець-орендар як податковий агент відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 зазначеного Кодексу зобов'язаний утримати ПДФО із суми орендної плати за її рахунок і перерахувати його до бюджету.
До доходу у вигляді орендної плати застосовується загальна ставка податку 15 чи 17 % (до суми перевищення бази оподаткування десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року) (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу).
В які терміни утриманий податок на доходи із суми орендної плати перераховується в бюджет?
 Строки перерахування податку на доходи фізичних осіб  до бюджету є такими:
при безготівковому перерахуванні орендної плати - в момент такого перерахування (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу). Разом з платіжним дорученням на перерахування орендної плати до банку передається платіжне доручення на перерахування податку до бюджету;
при готівковій виплаті орендної плати - протягом банківського дня, що настає за днем готівкової виплати (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу);
якщо орендна плата нарахована, але не виплачена, - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який відбулося нарахування орендної плати (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).
Дохід у вигляді орендної плати відображається підприємцем у формі N 1ДФ з ознакою доходу "102".
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою N 1ДФ - основний звітний документ з ПДФО. Форму цього документа і порядок його заповнення затверджено наказом N 1020.
Подають форму N 1ДФ податкові агенти, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати й сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Таким чином, приватний підприємець - орендар за місцем своєї податкової адреси подає форму N 1ДФ, в якій відображає виплачений фізичній особі дохід у вигляді орендної плати та суму утриманого податку.
Фізична особа  -  підприємець здійснює   підприємницьку діяльність    за загальною системою оподаткування. Яка ставка  податку на доходи  використовується при оподаткуванні  доходів, отриманих від здійснення діяльності за загальною системою оподаткування?
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи  за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167  Кодексу.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, зокрема, фізичні  особи -  підприємці, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування,  застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Фізична особа – підприємець  планує здійснювати   продаж газет та журналів. Чи необхідно  у разі продажу газет та журналів придбавати пільговий торговий патент?
Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України  з придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами - резидентами України.
При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.
Податок на прибуток підприємств
Яким чином підприємство повинно визнавати витрати за придбаною одноразовою неповоротною тарою у яку затарюється продукція?
Відображення витрат, пов’язаних з придбання неповоротної тари залежить від її вартості, терміну експлуатації та напрямку використання. В залежності від цих показників тара обліковується як основних засіб або як запаси. 
 Як визначено підпунктом 14.1.138  статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) основні засоби це – матеріальні активи,  що призначаються для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Отже якщо тара має очікуваний строк корисного використання більше 1 року і вартість більше 2500 грн, то вона обліковується як основний засіб у складі групи 14 «Інвентарна тара».
З метою нарахування амортизації, враховуючи норму підпункту 14.1.19 статті 14 ПКУ, така тара зараховується до об’єктів основних засобів групи 14 за первісною вартістю за вирахуванням ліквідаційної вартості.
При цьому амортизація об’єктів групи 14 нараховується тільки за прямолінійним або виробничим методами (підпункт 145.1.6 статті 145 ПКУ).
       Якщо тара має строк корисного використання більше 1 року і вартість менше 2500 грн, то вона обліковується як малоцінній необоротний матеріальний актив групи 11 (пункт 145.1 статті 145 ПКУ).
     Відповідно до підпункту 145.1.6 статті 145 ПКУ амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості.
    При цьому, керуючись підпунктом 14.1.20 статті 14 ПКУ визначати ліквідаційну вартість і зменшувати на неї первісну вартість МНМА з метою нарахування амортизації не потрібно.
Підприємство надало грошову благодійну допомогу бюджетній організації та музею для здійснення реставрації експонатів. Яким чином обліковувати таку операцію в податковому обліку? 
Підпунктом 138.10.6 статті 138 ПКУ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що до складу інших витрат звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язаних безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, включаються, зокрема:
- суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 цього розділу в розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
- суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, музеям-заповідникам у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік.
          Відповідно до статті 1 "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III (зі змінами та доповненнями) охорона культурної спадщини – це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Для документального оформлення операцій з надання благодійної допомоги як грошової так і матеріальної підприємству необхідно отримати  копію рішення органу ДПС про внесення одержувача благодійної допомоги до Реєстру неприбуткових організацій та установ та лист від такої неприбуткової організації щодо прохання надати благодійну допомогу.
При цьому, підприємство розрахунок максимального розміру витрат, що можливо врахувати у складі інших витрат здійснює окремо, оскільки це норми передбачені різними підпунктами  «а» і «д» 138.10.6 статті 138 ПКУ :
- для сум добровільно переказаних бюджетній установі у розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
 - та для сум добровільно переказаних музею для реставрації експонатів, що кваліфікуються як заходи з охорони культурної спадщини, у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік. 
Якщо разом (сумарно) надані суми грошової благодійної допомоги бюджетній організації та музею перевищують 4 та 10%, але кожна з них не перевищує свого максимального встановленого розміру, то підприємство у встановлених межах має право на такі витрати. 
        Разом з тим, якщо підприємство у минулому році було збитковим, або не отримало оподатковуваного прибутку (не мало бази для визначення ліміту формування витрат за благодійною допомогою) то витрати за підпунктом 138.10.6 статті 138 ПКУ не відображаються.
Для виробничого використання підприємство придбало основний засіб, але у зв’язку з відсутністю коштів ще оплатило його. З якого періоду можна нараховувати амортизацію?
Відповідно до пункту 146.1 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об’єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України ”Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності”, як окремий об’єкт амортизації.
Амортизація об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (пункт  146.2 статті 146 ПКУ).
Отже, амортизація об’єкта основних засобів, у тому числі неоплаченого, нараховується починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію
Підприємство придбало нематеріальний актив.  Як визначити строк для нарахування амортизації, якщо у правовстановлюючому документі не вказано строк дії права користування?
Відповідно до підпункту 145.1.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі –ПКУ), нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом строків дії користування відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років для нематеріальних активів, що входять до групи 4, та не менш як 2 роки для нематеріальних активів, що входять до групи 5.
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.
До якої вартісної межі здійснюється нарахування амортизації основних засобів?
Відповідно до підпункту 14.1.19  статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Згідно з підпунктом 145.1.4  статті 145 ПКУ амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.
Як визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом МФУ від 27.04.2000 № 92, ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Отже, амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості, яка визначається платником податку самостійно.
Директор підприємства терміново вияхав у відрядження  до м. Суми на власному автомобілі. Чи враховується у складі витрат компенсація директору вартості пально-мастильних матеріалів?
Відповідно до підпункту 140.1.7 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків (абз 2 підпункту 140.1.7 статті 140 ПКУ).   
Тобто відображення у скдаді витрат витрат повязанних з відрядженням  повинно підтверджуватись транспортними рахунками.
Якщо працівник підприємства використовує у відрядженні власний автомобіль, за яким не укладено договір оренди на використання автомобіля для потреб підприємства і даний автомобіль не обліковується на балансі такого підприємства, то витрати на придбання пально-мастильних матеріалів не враховуються у складі витрат.
Підприємство у поточному році придбало цінні папери. Як обліковуються витрати за такою операцією?
Відповідно до підпункту 153.8.1 статті 153 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.
Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п.137.18 ст.137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.
Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від’ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п.137.18 ст.137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю.
Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності  на такі цінні папери.
Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Міністерство доходів і зборів України затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції.

З метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства Міндоходів наказом від 07.10.2013 N 536 затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, в якій, зокрема, зазначено, що:
операції з постачання програмної продукції з переданням права власності на таку продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності) звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, чи постачається така продукція на матеріальних носіях, чи передається покупцеві іншим шляхом, в т. ч. і з використанням мережі Інтернет, електронною поштою або іншими засобами передачі інформації;
якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою;
звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції не залежить від реєстрації платника ПДВ як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб'єктів індустрії програмної продукції, передбачені п. 15 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу, оскільки застосовується до таких операцій, а не суб'єктів;
операції платників податку з постачання засобів криптографічного захисту інформації звільняються від оподаткування ПДВ за умови наявності ліцензій на право здійснення такої діяльності та сертифікатів відповідності на засоби криптографічного захисту інформації або позитивних експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Використання комп'ютерної програми як об'єкта авторського права шляхом укладення ліцензійних (субліцензійних) договорів та надання ліцензій
Надання права на використання комп'ютерної програми в певній обмеженій сфері здійснюється шляхом надання ліцензії (стаття 1108 ЦКУ).
Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності надається особою, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), іншій особі (ліцензіату). Така ліцензія може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ (стаття 1109 ЦКУ).
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності.
Постачання засобів криптографічного захисту інформації
Пунктом 8 Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженого Указом N 505/98, та п. 4.1 наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації від 20.07.2007 N 141 "Про затвердження Положення про порядок розроблення, виробництва та експлуатації засобів криптографічного захисту інформації" визначено, що для криптографічного захисту інформації використовуються засоби, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Сертифікація засобів криптографічного захисту інформації та державна експертиза у сфері криптографічного захисту інформації проводяться в порядку, визначеному іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 9 Закону N 1775 надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 543) підлягають ліцензуванню.
Згідно з визначенням, наданим Ліцензійними умовами N 8/216, засіб криптографічного захисту інформації - це програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації.
До засобів криптографічного захисту інформації належать:
- апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації;
- апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, системи і комплекси захисту від нав'язування неправдивої інформації, у тому числі засоби імітозахисту та електронного цифрового підпису, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації;
- апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, системи і комплекси, призначені для виготовлення та розподілу ключових документів, які використовуються в засобах криптографічного захисту інформації, незалежно від виду носія ключової інформації;
- системи та комплекси (у тому числі ті, які входять до систем та комплексів захисту інформації від несанкціонованого доступу), до складу яких входять апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації.
Оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції
Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно з підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) для цілей оподаткування визначається як роялті.
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ виплата роялті у грошовій формі не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Створення програмної продукції за межами митної території України та постачання результатів таких робіт на митну територію України
При виконанні робіт зі створення програмної продукції за межами митної території України та постачанні результатів таких робіт на митну територію України (незалежно від того, ким здійснюється таке створення та/або постачання: резидентом чи нерезидентом) слід враховувати таке.
Відповідно до статей 40, 41, 42 МКУ митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю.
Підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначає поняття "товари" як матеріальні та нематеріальні активи.
В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін "товари" вживається у значенні, визначеному МКУ, а саме: будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезень пасажирів і товарів через митний кордон України (пункт 39 статті 1 МКУ). При декларуванні ввезених на митну територію України товарів кожен з них класифікується за окремою, тільки йому властивою товарною позицією, за правилами, встановленими Законом N 2371.
Програмний продукт (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання послуг, який має бути зафіксований на відповідному матеріальному носії (паперовому, диску для лазерних систем зчитування, флеш-карті, зйомному жорсткому диску тощо) виконавця або замовника, або може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Обов'язковість пільгового режиму оподаткування
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПКУ податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.
Згідно із пунктом 30.4 статті 30 розділу I ПКУ платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ.
Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг.
Податкові пільги з податку на додану вартість визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та не надаються окремим суб'єктам господарювання, а тому застосовуються платниками податку на додану вартість в обов'язковому порядку без права відмови від використання податкової пільги.
Таким чином, звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на окремих суб'єктів господарювання, а на операції з постачання товарів/послуг.
Запитання 1. Чи може платник податків, що здійснює операції з постачання програмної продукції, відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів?
Відповідь 1. Ні, не може. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції застосовується в обов'язковому порядку без можливості відмови від застосування цієї пільги.
Запитання 2. Чи необхідна реєстрація підприємства суб'єктом індустрії програмної продукції для застосування пільги з податку на додану вартість до операцій з постачання програмної продукції?
Відповідь 2. Ні, не потрібна. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції не залежить від реєстрації платника податку на додану вартість як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб'єктів індустрії програмної продукції, передбачені пунктом 15 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, оскільки застосовується до таких операцій, а не суб'єктів.
Запитання 3. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, якщо така програмна продукція передається каналами мережі Інтернет?
Відповідь 3. Так, звільняється. Операції з постачання програмної продукції з переданням права власності на таку продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності) звільняються від оподаткування податком на додану вартість незалежно від того, чи постачається така продукція на матеріальних носіях, чи передається покупцеві іншим шляхом, в т. ч. і з використанням мережі Інтернет, електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Запитання 4. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції (комп'ютерних програм), до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм)?
Відповідь 4. Якщо технічна підтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм) звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Запитання 5. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, яка є результатом комп'ютерного програмування третіх осіб, а не особа, що постачає цю програмну продукцію?
Відповідь 5. Так, звільняється. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на осіб, а на операції. Не має значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію (згідно договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності). На всіх етапах в ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від податку на додану вартість.
Запитання 6. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, яка є невід'ємною складовою систем та/або устаткування/обладнання, що постачаються замовнику?
Відповідь 6. Операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід'ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій з постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з податку на додану вартість. Відповідно при здійсненні таких операцій платники податків зобов'язані здійснювати нарахування та сплату податку на додану вартість за такими операціями на загальних підставах, визначених для поставки товарів та послуг в Україні.
Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством постачальником/виконавцем робіт з побудови системи як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), то така операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Запитання 7. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції із постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України та від резидента нерезиденту?
Відповідь 7. Ні, не оподатковуються.
Запитання 8. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із постачання компонентів програмних продуктів?
Відповідь 8. Так, звільняються. Операції з постачання окремих компонентів програмної продукції, на основі або за допомогою яких створюється певна програмна продукція, або які можуть діяти як самостійні комп'ютерні програми, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Запитання 9. Чи підлягають оподаткуванню податком на додану вартість операції з надання права на користування програмною продукцією?
Відповідь 9. Ні, не підлягають, але тільки у разі отримання оплати у грошовій формі. При наданні невиключного права на користування програмною продукцією на підставі ліцензійного (субліцензійного) договору має місце операція з надання права на користування об'єктом авторського права чи нематеріальним активом, який залишається у власності іншої особи (правовласника). Плата за надання права користування комп'ютерною програмою як об'єктом авторського права, яку користувач сплачує на підставі ліцензійного (субліцензійного) договору, є роялті. Відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ виплата роялті у грошовій формі не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Запитання 10. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, якщо виконавці таких послуг (робіт) не набувають права власності на таку програмну продукцію в процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник?
Відповідь 10. Ні, не звільняються, оскільки звільненню від оподаткуванню підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця. У зазначеній ситуації виконавець таких послуг не отримує право власності на програмну продукцію, а тому не відбувається операція з постачання програмної продукції.
Отже, операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, на які право власності отримує замовник після завершення виконання таких послуг (робіт), оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Запитання 11. Яких умов необхідно дотримуватись платникам податку для застосування режиму звільнення від оподаткування податком при здійсненні операцій з постачання засобів криптографічного захисту інформації?
Відповідь 11. Операції платників податку з постачання засобів криптографічного захисту інформації звільняються від оподаткування податком на додану вартість за умови наявності ліцензій на право здійснення такої діяльності та сертифікатів відповідності на засоби криптографічного захисту інформації або позитивних експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Запитання 12. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції з постачання примірників комп'ютерної програми, що здійснюються одночасно з наданням (постачанням) ліцензій на право використання комп'ютерної програми?
Відповідь 12. Ні, не оподатковуються. У випадку якщо постачається примірник комп'ютерної програми з наданням (постачанням) ліцензії, яка є переліком умов щодо обмеженого використання такої комп'ютерної програми за її функціональним призначенням та одночасно є складовою постачання самої комп'ютерної програми, то така операція звільняється від оподаткування податком. При цьому режим звільнення від оподаткування податком застосовується на всіх етапах постачання примірника комп'ютерної програми: від особи, яка її створила, до споживача.
Міндоходів роз’яснює як працює система відшкодування ПДВ казначейськими векселями
У Міністерстві доходів і зборів нагадують, що бюджетне відшкодування у вигляді казначейських фінансових векселів платники отримуватимуть за принципом добровільності. Платники зможуть обирати для себе найоптимальніший варіант повернення коштів – або грошима, або векселями.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року №683, якою визначено порядок випуску, обігу, погашення та стягнення векселів, для отримання бюджетної компенсації векселями платнику достатньо написати заяву до органу доходів і зборів, однак при цьому сума відшкодування повинна становити не менше 500 тис. гривень.
Водночас, претендувати на отримання казначейських векселів не можуть ті платники, проти яких порушено кримінальне провадження за ухилення від сплати податку або проводиться адміністративне оскарження.
Автоматичне бюджетне відшкодування як і зараз здійснюватиметься грошовими коштами.
У Міндоходів наголошують, що відшкодування ПДВ казначейськими векселями буде здійснюватися після затвердження кабінетом Міністрів України граничної суми відшкодування. Після опублікування цієї постанови, Міністерством буде сформовано реєстр платників, яким протягом 5 робочих днів ПДВ буде відшкодовано казначейським векселем.
З огляду на це фахівці Міндоходів закликають платників вчасно подати заяви про обрання такого способу відшкодування до органів доходів і зборів, на обліку в яких вони знаходяться.
Нагадаємо, що згідно з проведеною Міндоходів інвентаризацією заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість фінансовими казначейськими векселями  можу бути відшкодовано 12 млрд. гривень.


ГУ Міндоходів у Запорізькій області 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.