За минулий тиждень оперативні співробітники ГУ Міндоходів області до бюджетів усіх рівнів забезпечили 878 тис. гривень. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 9 кримінальних правопорушеннях, з яких 4 – за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків). Сума збитків за ними становить понад 5,7 млн. гривень. Із незаконного обігу вилучено товарів "підакцизної" групи на суму 421 тис. гривень.

Запорізькі оперативники перекрили контрабандний канал, вилучили понад 22 тис. пачок цигарок

Оперативні працівники ГУ Міндоходів Запорізької області під час проведення слідчо-оперативних дій з кримінального провадження за ч.3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів, що становить загрозу для життя та здоров’я людей) встановили та перекрили канал надходження на територію Запорізької області тютюнових виробів виробництва Молдови, Росії та Білорусі, ввезених на територію України контрабандним шляхом.

Встановлено, що транспортуванням, зберіганням та збутом тютюнової продукції займався мешканець обласного центру. Під час огляду складу, де зберігався контрабандний товар, виявлено та вилучено тютюнові вироби імпортного виробництва у кількості понад 22 тис. пачок на суму 251,4 тис. гривень.

Крім цього, під час відпрацювання каналу постачання контрабандної продукції проведено обшук інших складських приміщень, де виявлено та вилучено вино імпортного виробництва без акцизних марок України встановленого зразка на суму 7,8 тис. гривень.

Не придбали ліцензію – позбулися товару на 63 тис. гривень

Співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області в одному з магазинів м. Бердянська встановили факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензій на дані види діяльності. В результаті вилучено алкогольні напої та тютюнові вироби на суму 63 тис. гривень.

Прикрилися фіктивними документами, бюджету не доплатили 3,2 млн. гривень

Службові особи одного з підприємств міста при оптовій торгівлі продуктами харчування шляхом відображення фіктивних операцій з придбання товарів у фізичних осіб – підприємців ухилились від сплати податку на додану вартість на суму понад 3,2 млн. гривень.

За матеріалами співробітників оперативного управління Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах)

На безтоварних операціях "набудували" 3 млн. гривень

Cлужбові особи одного з підприємств м. Запоріжжя при проведенні будівельних робіт з метою незаконного завищення податкового кредиту та валових витрат в податковій звітності підприємства відображали безтоварні операції з фіктивними суб’єктами господарювання. Як результат, ухилилися від сплати податків на суму понад 2,9 млн. гривень.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Для розміщення на сайтах та в ЗМІ

О зачислении авансовых взносов по налогу на прибыль при выплате дивидендов

Министерство доходов и сборов Украины в письме от 23.09.2013 г. № 11793/6/99-99-10-04-02-1015/4452 напоминает, что порядок начисления и уплаты авансовых взносов по налогу на прибыль определен в ст. 57 Налогового кодекса Украины.

Так, в соответствии с п. 57.1 ст. 57 Налогового кодекса Украины авансовые взносы исчисляются в составе годовой налоговой декларации налогоплательщиком. Определенная в расчете сумма авансовых взносов считается согласованной суммой денежных обязательств.

Учитывая, что Кодексом предусмотрено определение сумм ежемесячных авансовых взносов исключительно в декларации за предыдущий отчетный год и не установлен механизм корректировки (уменьшения) такой суммы на протяжении года, у плательщиков есть возможность осуществить зачисление уплаченных в течение 2013 г. сумм авансовых взносов по налогу на прибыль при выплате дивидендов в уменьшение ежемесячных авансовых взносов по результатам декларирования за отчетный 2013 г.

Cогласно разъяснению Министерства доходов и сборов, изложенному в письме от 12.09.2013 г.№ 17802/7/99-99-19-03-02-17, уплаченные в течение 2013 г. авансовые взносы по налогу на прибыль при выплате дивидендов, а также неучтенные в уменьшение налога суммы авансовых взносов при выплате дивидендов за предыдущий год уменьшают сумму налоговых обязательств плательщика, подлежащих уплате, в декларации за 2013 г. Соответственно, суммы авансовых взносов по налогу на прибыль, что будут уплачиваться ежемесячно начиная с марта 2014 по февраль 2015 г. включительно, рассчитываются в декларации за 2013 г. в размере не менее 1/12 начисленной к уплате суммы налога за 2013 г., уменьшенной на суммы уплаченных в таком году авансовых взносов при выплате дивидендов, а также неучтенных в уменьшение налога сумм авансовых взносов при выплате дивидендов за предыдущий год.

Информацию о физлице-налогоплательщике могут предоставить лишь в отдельных случаях

Предоставление информации о физлице - налогоплательщике возможно при условии соблюдения порядка, установленного действующим законодательством Украины. Об этом говорится в письме Министерства доходов и сборов Украины от 11.09.2013 г. № 4375/Д/99-99-18-06-05-14.

Миндоходов отмечает, что п. 63.12 ст. 63 Налогового кодекса Украины установлено, что информация, которая собирается, используется и формируется органами доходов и сборов в связи с учетом налогоплательщиков, вносится в информационные базы данных и используется с учетом ограничений, предусмотренных для налоговой информации с ограниченным доступом.

Согласно п. 17.1.9 ст. 17 Налогового кодекса Украины налогоплательщик имеет право на неразглашение контролирующим органом (должностными лицами) сведений о таком плательщике без его письменного согласия и сведений, составляющих конфиденциальную информацию, государственную, коммерческую или банковскую тайну. Также пп. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 Налогового кодекса установлено, что должностные лица контролирующих органов обязаны не допускать разглашения информации с ограниченным доступом, которая получена, используется, хранится во время реализации функций, возложенных на контролирующие органы.

Согласно ст. 11 Закона «Об информации» и ст. 14 Закона «О защите персональных данных» не допускается сбор, хранение, использование и распространение конфиденциальной информации о лице без его согласия.

В письме отмечается, что с целью усовершенствования информационного обмена между судами общей юрисдикции и контролирующими органами разработан Порядок предоставления судам общей юрисдикции информации о регистрационных номерах учетных карточек налогоплательщиков должников и взыскателей, утвержденный совместным приказом Государственной судебной администрации Украины и Государственной налоговой службы Украины от 26.02.2013 г. № 30 /44.

В соответствии с требованиями Порядка контролирующие органы предоставляют на запросы судов общей юрисдикции информацию о регистрационных номерах учетных карточек налогоплательщиков должников и взыскателей на основании судебных решений, вступивших в законную силу, для внесения этих данных в исполнительный документ.

Представление налоговых накладных на бумажных носителях не предусмотрено

Министерство доходов и сборов Украины в письме от 23.09.2013 г. № 11760/6-99-99-18-06-05-15 напомнило, что в соответствии с п. 201.10 ст. 201 Налогового кодекса Украины при осуществлении операций по поставке товаров/услуг налогоплательщик - продавец товаров/услуг обязан предоставить покупателю налоговую накладную и зарегистрировать ее в Едином реестре налоговых накладных.

Представление налоговой накладной органам доходов и сборов в электронной форме осуществляется согласно Инструкции по подготовке и представлению налоговых документов в электронной форме средствами телекоммуникационной связи (п. 1 Порядка ведения Единого реестра налоговых накладных).

Так, в соответствии с п. 7 Инструкции при представлении налоговых документов в электронной форме телекоммуникационными каналами связи налогоплательщик создает налоговый документ в электронном виде согласно формату (стандарту) с помощью специализированного программного обеспечения, утвержденного приказом ГНА от 03.05.2006 г. № 242 «Об утверждении формата (стандарта) электронного документа отчетности налогоплательщиков».

Следовательно, указанными нормативно-правовыми актами не предусмотрено представление налогоплательщиками налоговых накладных на бумажных носителях в органы доходов и сборов для регистрации в Едином реестре налоговых накладных.

Налоговое уведомление-решение, отмененное контролирующим органом, считается отозванным

Министерство доходов и сборов Украины в письме от 16.07.2013 г. № 7035/6/99-99-10-04-02-15/2387 сообщило о дате отзыва налогового уведомления-решения, на которое подавалась жалоба.

В документе, в частности, напоминается, что основания и порядок отзыва налогового уведомления-решения и налогового требования определены в ст. 60 Налогового кодекса. Так, порядок отзыва налогового уведомления-решения регламентируется НК, а также Порядком направления органами налоговой службы налоговых уведомлений-решений налогоплательщикам.

Налоговое уведомление-решение считается отозванным, если контролирующий орган отменяет ранее принятое налоговое уведомление-решение о начислении суммы денежного обязательства или налоговое требование. В этом случае налоговое уведомление-решение считается отозванным со дня принятия контролирующим органом решения об отмене такого налогового уведомления-решения или налогового требования (п. 60.3 ст. 60 НК).

В соответствии с п. 56.8 ст. 56 Налогового кодекса Украины контролирующий орган, рассматривающий жалобу налогоплательщика, обязан принять мотивируемое решение и направить его в течение 20 календарных дней, следующих за днем получения жалобы, в адрес налогоплательщика по почте с уведомлением о вручении или предоставить ему под расписку.

Если мотивируемое решение по жалобе налогоплательщика не направляется налогоплательщику в течение 20-дневного срока или на протяжении срока, продленного по решению руководителя контролирующего органа (или его заместителя), такая жалоба считается полностью удовлетворенной в пользу налогоплательщика со дня, следующего за последним днем указанных сроков.

Жалоба считается также полностью удовлетворенной в пользу налогоплательщика, если решение руководителя контролирующего органа (или его заместителя) о продлении сроков ее рассмотрения не было направлено налогоплательщику до окончания 20-дневного срока, упомянутого в абз.1 п. 56.9 ст. 56 Налогового кодекса Украины.

Таким образом, в случае удовлетворения жалобы налогоплательщика налоговое уведомление-решение считается отозванным со дня, следующего за последним днем установленных законом сроков.

Как риэлтору подавать налоговую отчетность

Форма Информации риэлтором подается отдельно за каждый квартал (налоговый период) в течение 40 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного налогового квартала. Об этом говорится в письме Министерства доходов и сборов Украины от 27.04.2013 г. № 742/Л/99-99-17-02-01-14.

В соответствии с пп. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Налогового кодекса субъекты хозяйствования, осуществляющие посредническую деятельность, связанную с предоставлением услуг по аренде недвижимости (риелторы), обязаны направить информацию о заключенных при их посредничестве гражданско-правовых договорах (соглашениях) об аренде недвижимости в орган государственной налоговой службы по месту своей регистрации в сроки, предусмотренные для представления налогового расчета, по форме, установленной центральным органом исполнительной власти, обеспечивающим формирование государственной финансовой политики.

В письме напоминается, что приказом Минфина от 30.11.2012 г. № 1248 утверждена форма Информации субъектов хозяйствования, осуществляющих посредническую деятельность, связанную с предоставлением услуг по аренде недвижимости (риэлторов), о заключенных при их посредничестве гражданско-правовых договорах (соглашениях), которая подается указанными субъектами хозяйствования в органы ГНС по месту своей регистрации в сроки, предусмотренные для представления налогового расчета.

Налоговый расчет по форме № 1ДФ подается за базовый отчетный период в течение 40 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного налогового квартала (периода) (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 НК).

Информация субъектами хозяйствования, которые осуществляют посредническую деятельность, связанную с предоставлением услуг по аренде недвижимости (риелторы), подается независимо от того, заключались или не заключались в отчетном периоде такие соглашения.

За нарушение порядка и/или сроков представления указанной информации риэлтор несет ответственность, предусмотренную законом за нарушение порядка и/или сроков представления налоговой отчетности.

Запитання-відповіді щодо податку з доходів фізичних осіб

Чи відображається у Податковому розрахунку ф. 1ДФ грошова компенсація податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат військовослужбовців?

Відповідно до пп. "а", "ж" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема: сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов'язків, а також сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення.

Крім того, згідно із пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби, у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу, передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою.

Отже, норма пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу стосується безпосередньо сум грошового або майнового утримання чи забезпечення, отриманих військовослужбовцями строкової служби, у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу.

Доходи, які виплачуються платнику податку з інших підстав, що передбачено пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. 164.2 ст. 164 Кодексу як інші доходи і оподатковуються за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу. При цьому згідно із довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020, який набрав чинності з 01.04.2011 р., вказані доходи відображаються у Податковому розрахунку за ф. N 1ДФ з ознакою доходу "127".

У Податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу "128" відображаються суми грошової винагороди (грошової компенсації), які надаються (виплачуються) відповідно до пп. "а", "ж" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби, у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу, передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою у відповідності до пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу - "137".

Разом з тим відповідно до п. 168.5 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, грошова компенсація податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат військовослужбовців не відображається в Податковому розрахунку ф. 1ДФ, оскільки не є об'єктом оподаткування.

Чи застосовуються податкові соціальні пільги до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Який порядок оподаткування податком на доходи винагороди за цивільно - правовими договорами?

Згідно з положеннями статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За якою ставкою податку на доходи оподатковується доходи отримані фізичними особами підприємцями від здійснення підприємницької діяльності?

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 (фізичні особи – підприємці) і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

За якою ставкою податку на доходи оподатковуються дивіденди? Який порядок відображення дивідендів у Податковому розрахунку 1 ДФ?

Згідно з положеннями статті 167 Податкового кодексу України будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків), крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020. Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Згідно з підпунктом 3.6 Порядку у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Дохід у вигляді дивідендів, крім дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, відображається в Податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою доходу «109».

Дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, відображається в Податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою доходу «142».

В якому порядку податковий агент здійснює перерахунок суми доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги?

Згідно з положеннями статті 169 Податкового кодексу України роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;

- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Запитання – відповіді з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Хто є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Згідно п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Які об’єкти житлової нерухомості не є об'єктом оподаткування?

Відповідно до пп 265.2.2. п.265.2 ст..265 Податкового кодексу України не є об’єктами оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

ґ) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю, опікуна, піклувальника;

д) гуртожитки;

е) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.

Які пільги передбачені діючим законодавством зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Пунктом 265.4. ст.265 Податкового кодексу України визначено повний перелік пільг із сплати податку, а саме:

1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку (у разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної житлової площі таких об'єктів та зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;

в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги із сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

2. Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.

Фізична особа – нерезидент має у власності нерухомість в Україні. Чи можна такій особі здавати нерухомість в оренду фізичній особі – підприємцю?

Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Представницькі функції слід розуміти як представництво, яке відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу є правовідношенням, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Також слід звернути увагу на обов'язковість дотримання письмової форми договору про представництво.

При цьому ст. 238 Цивільного кодексу встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст. 243 цього Кодексу комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

Статтею 168 Податкового кодексу встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу (15 %, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 % суми перевищення).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, фізична особа – нерезидент не може здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо фізичній особі – підприємцю – орендарю. Здійснити це можливо, лише письмово уклавши договір про представництво з фізичною особою – підприємцем або юридичною особою – резидентом, який також виступатиме податковим агентом платника податку – нерезидента щодо доходів від надання нерухомого майна в оренду і повинен виконати всі обов'язки, покладені на податкового агента, а саме зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходу, що виплачується такій особі.

Запитання – відповіді щодо трансфертного ціноутворення

Як визначається механізм трансфертного ціноутворення?

1 вересня 2013 року набув чинності Закон України №408 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення».

Трансфертне ціноутворення - це система визначення звичайної ціни товарів, результатів робіт та послуг в операціях, визначених контрольованими.

Для підприємств, які здійснюють контрольовані операції, статтею 39 Податкового кодексу передбачений новий механізм визначення звичайної ціни – шляхом трансфертного ціноутворення, введена нова звітність та контроль за такими операціями.

Які критерії застосовуються для визначення контрольованих операцій?

Контрольованими операціями є операції за умови, якщо за календарний рік їх загальна сума з конкретним контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн. гривень без податку на додану вартість. При цьому такий контрагент повинен бути або нерезидентом, який зареєстрований у державі, в якій ставка податку на прибуток на 5 відсотків і більше нижча, ніж в Україні;

або бути нерезидентом - пов'язаною особою;

або бути пов'язаною особою – резидентом, і при цьому задекларувати збитки з податку на прибуток за минулий рік; – або сплачувати податок на прибуток та/або податок на додану вартість не за базовою ставкою; – або взагалі не бути платником податку на прибуток та/або платником податку на додану вартість.

Тобто з моменту, коли протягом року сума розрахунків з конкретним контрагентом досягне 50 млн. грн і при цьому одночасно буде виконуватись одна з трьох вищезазначених умов, ці операції визначаються як контрольовані.

Яким чином визначати податкові зобов’язання, якщо підприємство не здійснює контрольовані операції?

У разі, якщо операція не відносяться до контрольованої розрахунок звичайної ціни, що визначається статтею 39 Податкового Кодексу як трансфертне ціноутворення, не здійснюється. У такому випадку при визначенні податкових зобов’язань слід керуватись визначенням звичайної ціни, передбаченої статтею 14 Податкового Кодексу. А саме, звичайною ціною вважаться ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору, тобто договірна ціна, якщо інше не встановлено Кодексом.

Отже починаючи з 1 вересня 2013 року податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов’язань до рівня спеціальних звичайних цін тільки по контрольованих операціях.

Яка звітність передбачена для підприємств, які здійснюють контрольовані операції?

Підприємства (крім Нацбанку України), які протягом календарного року здійснювали контрольовані операції зобов’язані щорічно, до 1 травня року, наступного за звітним, надавати до органів Міндоходів Звіт про контрольовані операції, здійснені минулого року. Такий звіт подається засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Яким чином буде здійснюватись контроль за формуванням звичайних цін у контрольованих операціях?

На підставі електронних Звітів про контрольовані операції проводиться моніторинг цін і якщо виявляються розбіжності в застосуванні звичайних цін підприємству направляється запит про надання первинних та інших документів з інформацією, що містить обгрунтування ціни по такій операції. Ненадання такої інформації є підставою для проведення позапланової перевірки контрольованих операцій.

Крім того підставою для перевірки також є:

- надсилання повідомлення про виявлені контрольовані операції;

- неподання Звіту про контрольовані операції

- неподання або подання з порушенням відповідної документації про контрольовану операцію.

Перевірка проводиться територіальним органом Міндоходів під керівництвом представника центрального органу.

Перевірка проводиться не більше одного разу у звітному році і не повинна перевищувати шість місяців.

Яка передбачена відповідальність за порушення умов формування звичайної ціни при здійсненні контрольованих операцій?

За неподання підприємством Звіту про контрольовані операції застосовуються штрафні санкцій у розмірі 5 відсотків загальної суми контрольованих операцій.

У разі ненадання обов’язкової документації про проведені протягом року контрольовані операції застосовуються штрафна санкція - 100 розмірів мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, передбачений мораторій на штрафні санкції за порушення повноти нарахування і сплати податків по контрольованих операціях, допущені в період з 1 вересня поточного року по 1 вересня 2014 року. В такому випадку штраф застосовується у розмірі 1 грн. за кожне порушення.

Запитання-відповіді щодо сплати екологічного податку в 2013 році

Наше підприємство встановило у складському приміщенні автономну систему опалення, яка працює за рахунок згорання газу. Чи повинно підприємство звітувати по екологічному податку?

Відповідно до п.п. 240.1.1 п.240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Таким образом, суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення мають об’єкт оподаткування екологічним податком - обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту, тощо), та є платниками екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), а тому повинні обчислювати та сплачувати податок та складати податкову звітність.

Одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення є обов’язковим?

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи» встановлюється порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Дозвіл видається безоплатно територіальними органами Мінприроди за погодженням з установами державної санітарно-епідеміологічної служби на термін не менш як п'ять років.

Відповідно до ст. 33 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність згідно із законом. Тому, одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення є обов’язковим.

Чи повинно підприємство, що займається вирощуванням продукції тваринництва та птахівництва сплачувати екологічний податок за розміщення гною та пташиного посліду?

З 1 січня 2013 року у Податковому кодексі змінено значення поняття «розміщення відходів».

Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Державний класифікатор відходів ДК 005-96 описує, зокрема, відходи, утворені в результаті вирощування тварин і виробництва продукції тваринництва та птахівництва. Гній та пташиний послід включено до групи відходів 01, класифікаційне угруповання – 012.

Тому до внесення змін до Податкового кодексу сільськогосподарські підприємства, які займаються виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва і при цьому здійснюють розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.

З 1 січня 2013 року суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігають відходи на спеціально відведених місцях чи об’єктах, що розміщені на власних територіях, не є платниками екологічного податку.

Коли підприємство повинно сплатить екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, ввезених на митну територію України?

Датою виникнення податкового зобов’язання для транспортних засобів та кузовів, що ввозяться на митну територію України, є дата подання до митного органу митної декларації на транспортний засіб (кузов) або партію транспортних засобів (кузовів).

Як сплачують виробники транспортних засобів екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів?

Платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є особи, які, зокрема здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України, які класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД, для їх продажу на внутрішньому ринку України.

Не є платниками утилізаційного податку виробники транспортних засобів на території України, які взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів у порядку та на умовах, визначених законом щодо утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів.

При обчисленні утилізаційного податку, який підлягає сплаті за транспортні засоби, вироблені в Україні, не враховуються транспортні засоби, реалізовані для інвалідів, у тому числі дітей – інвалідів, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога, транспортні засоби пожежної і техногенної безпеки та для потреб підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту та рятувальної справи), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Датою виникнення податкового зобов’язання для транспортних засобів, вироблених в Україні є дата реалізації транспортних засобів на внутрішньому ринку України особою, яка виробила (виготовила) такі транспортні засоби.

ГУ Міндоходів в Запорізькій області

У Запорізькому регіоні 66 відсотків звітності з ЄСВ направляється в електронному вигляді

З початку жовтня (станом на 28.10.2013р.) у Запорізькій області надходження з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перевищили 376 мільйонів гривень. Запорізькі платники подали 24,6 тисячі звітів з ЄСВ, з яких понад 16 тисяч – в електронному вигляді. Про це наголосила під час зустрічі з представниками громадських організацій, які відстоюють права підприємців, начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька.

– Територіальні органи Міністерства доходів і зборів у Запорізькій області вже місяць здійснюють прийом звітності, взяття та зняття з обліку платників єдиного соціального внеску. Всі процедури проходять швидко та без ускладнень. Оперативності додають ще й електронні сервіси. Адже суб'єкти господарювання мають можливість подати звітність в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення та ключів електронного цифрового підпису, які можна безкоштовно отримати у центрах сертифікації ключів ЕЦП. До речі, цей напрям наразі активно розвивається, зокрема, щодо нових процедур адміністрування ЄСВ, – підкреслила Людмила Балацька.

Те, що платники не відчувають дискомфорту від переходу адміністрування ЄСВ від Пенсійного фонду до Міндоходів, твердять самі представники громадськості.

Так, під час зустрічі голова правління Міської Спілки підприємців "Ніка" Лідія Кривенко зазначила про ряд переваг для бізнесу. Зокрема, відтепер платникам податків не доведеться відвідувати декілька інстанцій аби подати звітність, оскільки вона подається в одну структуру.

У ході зустрічі учасники розглянули актуальні питання щодо справляння податкової заборгованості. Наприкінці зустрічі Людмила Балацька наголосила на продовженні конструктивного діалогу із усіма представниками бізнесу і громадськості.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі митники в експортних операціях виявили розбіжності на 700 тис. грн.

Їх встановили співробітники управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Запорізької митниці Міндоходів у ході перевірок двох експортних операцій.

Так, запорізьке підприємство "К". в рамках контракту відправило в режимі експорт до Німеччини феронікель у чушках загальною вагою понад 102 тонни. Для митного оформлення були надані інвойси на загальну суму понад 2 млн. грн., додаткова угода, специфікації. Товар був переміщений автомобільним транспортом.

За зверненням запорізьких митників Міндоходів надійшла офіційна відповідь від німецьких колег. А в ній чітко було сказано, що вказаний контракт та додаткова угода, специфікація не відомі іноземному контрагенту - компанії "Х". Відбиток печатки на додатковій угоді не відповідає дійсності, вказана й інша адреса.

"Прикрі неточності" були встановлені і в інвойсах. Так, у документах вказаних для митного оформлення до Запорізької митниці Міндоходів, одержувачем товару є компанія "ХР" з Нідерландів, а вартість товару складає 2,04 млн. грн. За документами, які надіслали до Запоріжжя німецькі митники, фігурують зовсім інші цифри і країна–отримувач товару. Зокрема, у графі одержувач товару є компанія "Т" з Панами, а вартість контракту за інвойсом, виданим запорізьким підприємством, майже 1,7 млн. грн. Тобто, різниця в інвойсах, наданих для переміщення товару через митний кордон України та інвойсу, який був надісланий митною службою Німеччини, склала 358 тис. грн.

Підприємство у декларації на Запорізькій митниці Міндоходів приховало реальну вартість товару, викривило дані стосовно фірми, з якою укладено контракт і хто є справжнім одержувачем товару. За дані порушення передбачається накладання штрафу у розмірі 100 відсотків від вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

За аналогічним сценарієм діяло ще одне із запорізьких підприємств - ТОВ "У". Схема, використана у цій експортній операції, майже один в один із тією, що й у підприємства "К". Все той же феронікель вагою 101,5 тонн, за ціною 2,03 млн. грн. і фірма - утримувач товару-нідерландська. Після отримання відповіді від митників Німеччини розбіжності ті ж: утримувач товару – панамська фірма і вартість феронікельових чушок занижена майже на 378 тис. грн. Тож, керівникові запорізького підприємства теж доведеться відповідати перед законом за порушення митних правил.

За словами начальника Запорізької митниці Міндоходів Михайла Бізіля, мету таких оборудок неважко розпізнати: ухилення від оподаткування, незаконне відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Тільки з початку року співробітники управління боротьби з контрабандою та митними порушеннями Запорізької митниці Міндоходів склали 277 протоколів з виявленими митними порушеннями на суму 15,4 млн. грн.

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Запорізькі оперативники поповнили бюджет більш ніж на 1,7 млн. гривень

За минулий тиждень оперативні співробітники ГУ Міндоходів області до бюджетів усіх рівнів забезпечили 1 млн. 708 тис. гривень. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 3 кримінальних правопорушеннях, з яких 2 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушеннями становить понад 5 млн. гривень. Із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 33 тис. гривень.

Запорізьке підприємство ухилилось від оподаткування майже на 3 мільйони гривень

Службові особи одного з підприємств м. Запоріжжя, при проведені операцій в сфері оптової торгівлі машинами й устаткуванням, шляхом внесення до податкової звітності безтоварних операцій з фіктивними суб’єктами господарювання, ухилились від сплати податків на суму понад 2,9 млн. гривень.

За матеріалами співробітників оперативного управління ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

На Запоріжжі підприємство "на папері" сплатило 2,3 млн. грн.

Службові особи одного з підприємств обласного центру під час торгівлі та вирощування сільськогосподарських культур, вносили до податкової звітності операції із закупівлі господарських матеріалів, які фактично на адресу підприємства не відвантажувалися. Службові особи підприємства ухилились від сплати податків на суму понад 2,3 млн. гривень. Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків у великих розмірах).

Запорізькі оперативники вилучили із незаконного обігу підакцизних товарів на 33 тис. гривень

Оперативні співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області в одному з кафе обласного центру встановили факт реалізації алкогольної продукції. Увесь товар був без наявності свідоцтва про державну реєстрацію та ліцензії на право здійснення вказаного виду діяльності. Також в одному з торгівельних павільйонів встановлено факт зберігання та реалізації тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку України встановлено зразка. В результаті вилучено 1685 пачок тютюнових виробів на загальну суму 17 тис. гривень та алкогольні напої на загальну суму 16 тис. гривень.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Кушугумська селищна рада

Новини нашого селища

31 жовтня 2013

Запорізькі оперативники спрямували до бюджетів понад 870 тисяч гривень