Подавати звітність з єдиного внеску можна в електронному вигляді
З метою подання платниками звітності з єдиного внеску на
загальнообов’язкове соціальне страхування в електронному вигляді Міністерством
доходів і зборів України розроблено електронні формати (архів форматів)
документів звітності з єдиного внеску.
Крім цього, розроблено довідник відповідності кодів органів
Міндоходів та кодів органів Пенсійного фонду для використання розробниками
програмного забезпечення при формуванні xml-файлів (довідник).
Розробку документів здійснено у зв’язку з набранням
чинності Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України у
зв’язку з проведенням адміністративної реформи” від 4 липня 2013 року.
Ознайомитися з електронними форматами та довідником можна
на веб-порталі Міністерства:
При поданні звітності в електронному вигляді потрібно
користуватися цифровим підписом. Отримати посилені сертифікати відкритих ключів
можна безкоштовно в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації
електронних ключів Міндоходів.
Нагадаємо, що звіт за вересень 2013 року платникам потрібно
буде подати до органу доходів і зборів за місцем взяття їх на облік, як
платників єдиного внеску до 21 жовтня 2013 року включно.
Переплата по єдиному внеску
З 1 жовтня 2013 року всі процедури щодо прийняття та оброблення
звітності обліку сплати єдиного внеску здійснює Міністерство доходів і зборів України.
Залишки коштів по Єдиному соціальному внеску, які
обліковувалися на рахунках Пенсійного фонду України автоматично перейдуть на
рахунки Міністерства доходів і зборів України згідно актів прийому-передачі
даних.
Додатково Заяви на перекидку коштів з рахунків Пенсійного
фонду України на рахунки Міністерства доходів і зборів України писати не
потрібно.
Порядок сплати єдиного внеску передбачений Інструкцією про
порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування Затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів
України від 09 вересня 2013 року № 455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції
України 19 вересня 2013 року за №1622/24154.
Уплата ЕСВ и пенсионная отчетность для работодателей с 1 октября
С 11.08.2013 г. вступили в силу законы от 04.07.2013 г. №
404, № 405 и № 406, согласно которым к функциям Миндоходов должно было перейти
администрирование ЕСВ путем его сбора, ведения учета поступлений от его уплаты
и осуществления контроля за уплатой единого взноса. Кроме того, именно
Миндоходов с 11 августа должен был устанавливать формы, сроки и порядок
принятия и обработки отчетности по ЕСВ.
С 1 октября 2013 года вступили в силу документы,
регулирующие порядок администрирования ЕСВ органами Миндоходов. Сразу же хотим
предупредить – существенных изменений для самих плательщиков, кроме того, что
платить и отчитываться необходимо будет уже в Миндоходов, а не в ПФУ, не
произошло. Однако в связи с отдельными «переходными» моментами рассмотрим, на что
следует обратить внимание.
Учет плательщиков, на которых распространяется действие Закона №
755
На замену Порядка № 21-6, регулирующего учет плательщиков
ЕСВ в органах ПФУ, Миндоходов утвердил Порядок № 458 и Положение о реестре
страхователей.
Без изменений:
Существенных изменений в порядке регистрации не произошло.
Как и прежде, постановка на учет юрлиц, сведения о регистрации которых
содержатся в ЕГР, осуществляется на основании сведений, полученных от
госрегистратора, которые передаются Миндоходов в день проведения
государственной госрегистрации такого юридического лица.
В день получения сведений от госрегистратора Миндоходов
направляет их в соответствующий орган исполнительной дирекции Фонда социального
страхования от несчастного случая для определения класса профессионального
риска. Сведения из регистрационной карточки, предоставленной госрегистратором,
и информация ФССНС об отнесении юридического лица (обособленного подразделения)
или физического лица – предпринимателя к классу профессионального риска вносятся
в реестр страхователей, а дата внесения таких сведений и является датой
постановки юрлица или физлица-предпринимателя на учет как плательщика ЕСВ.
Данные о взятии на учет, а также регистрационный номер и
класс профессионального риска производства плательщика ЕСВ орган Миндоходов
передает госрегистратору в порядке взаимного обмена информацией.
В случае несогласия с установленным размером ЕСВ
предприятие самостоятельно согласовывает данный вопрос с органом исполнительной
дирекции ФССНС в течение 10 дней после получения выписки из ЕГР (п. 6 р.
II Порядка № 458).
Что нового:
Не предусмотрено направление страхователям уведомлений о
взятии на учет как плательщиков ЕСВ.
Нужно ли плательщикам ЕСВ повторно регистрироваться в органах
Миндоходов?
Поскольку
регистрация плательщиков ЕСВ происходит автоматически на основании данных,
полученных от госрегистратора, новыми порядками не предусмотрено необходимости
представления каких-либо документов для взятия на учет в органах Миндоходов и
теми плательщиками, которые были зарегистрированы в ПФУ, плательщики
автоматически будут переданы на учет с ПФУ в Миндоходов.
Ежемесячная отчетность по ЕСВ
Порядок составления и представления отчетности с 01.10.2013
г. регулируется нормами Порядка № 454.
Без изменений:
Нормы нового порядка во многом дублируют нормы Порядка №
22-2. Как и прежде, работодателями отчет подается ежемесячно не позднее 20
числа месяца, следующего за базовым отчетным периодом. При этом если последний
день срока представления отчетности приходится на выходной, праздничный или
другой нерабочий день, последним днем срока считается первый после него рабочий
день (п. 2.15 Порядка № 454).
Если же юридическое лицо не использует труд физлиц на
условиях трудовых или гражданско-правовых договоров, форму № Д4 в Миндоходов
представлять нет необходимости (п. 2.13 Порядка № 454).
Что нового:
• отчетность представляется в орган Миндоходов по месту
учета страхователя, а не в ПФУ;
• отчет представляется по форме, утвержденной Миндоходов.
Форма незначительно отличается от своей предшественницы (подробнее об этом см.
здесь);
• уже не предусмотрено права руководителей Миндоходов на
утверждение рекомендованного графика представления отчетности страхователями.
Куда и по какой форме подавать отчетность за сентябрь?
Порядок № 454 вступил в силу с 1 октября 2013 г. В отличие от
налоговых деклараций, для отчетности по ЕСВ отсрочек на применение новых форм
законодательством не предусмотрено. Поэтому отчитываться за сентябрь необходимо
будет уже по новой форме и в органы Миндоходов.
Если юрлицо не использует труд наемных работников и представляло в орган ПФУ об этом письмо, есть ли необходимость представлять аналогичное письмо повторно в Миндоходов по месту учета страхователя?
Заявление об отсутствии деятельности в орган Миндоходов не
представляется.
Начисление и уплата ЕСВ работодателями.
С 1 октября порядок и сроки уплаты ЕСВ регулируются нормами
Инструкции № 455.
Без изменений:
Разумеется, порядок начисления и уплаты ЕСВ (в т. ч. и
подход к определению базы налогообложения и ставок ЕСВ) во многом остался
прежним, поскольку он регулируется прежде всего нормами Закона № 2464.
Так, суммы взносов должны быть перечислены не позднее 20 числа месяца,
следующего за месяцем начисления таких взносов, а для горнодобывающих
предприятий – не позднее 28 числа месяца, следующего за месяцем начисления (ч.
8 ст. 9 Закона № 2464).
Что нового:
1. ЕСВ уплачивается на счета органов Миндоходов, открытые в
Госказначействе (п. 4.2 Инструкции № 455).
Реквизиты счетов размещены на официальном веб-портале
Миндоходов в разделе «Реестры» по адресу: http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri. Там же в приложении «Символы счетов для зачисления ЕСВ в
органах Миндоходов» приведены числовые коды начислений. Согласно примечаниям к
этому приложению, реквизит «назначение платежа» оформляется следующим
образом:
код ЕГРПОУ организации, код программной классификации
расходов и кредитования государственного бюджета/код временной классификации расходов
и кредитования местных бюджетов, размер тарифа ЕСВ (в %).
Счета для зачисления ЕСВ в органы ГУ Миндоходов в г. Киеве
и коды классикации приведены в письме от 01.10.2013 г.
По всем вопросам, возникающим в связи с введением новых
счетов, рекомендуется обращаться в орган Миндоходов по месту учета работодателя.
2. В соответствии с п. 4.3 Инструкции № 455 уплата ЕСВ за
лиц, находящихся в отпуске по беременности и родам и получающие пособие по
беременности и родам, осуществляется со всей суммы начисленного пособия
в месяце, в котором были осуществлены начисления. Ранее, несмотря на
то что аналогичная норма в Инструкции отсутствовала, такой же вывод можно было
сделать на основании норм ч. 8 ст. 9 Закона № 2464. Как быть в этом случае с
проблемой необходимости уплаты ЕСВ до получения сумм пособия от Фонда, см.
здесь.
3. Подкорректирован порядок уплаты недоимки в случае
получения требований об уплате недоимки – теперь уплатить указанную в
уведомлении сумму необходимо будет в течение 10 календарных, а не рабочих дней
или обжаловать требование в органы Миндоходов высшего уровня или в судебном
порядке. В противном случае орган Миндоходов направляет требование об уплате
недоимки в подразделение государственной исполнительной службы, а если
плательщиком является бюджетное учреждение или получатель бюджетных средств, а
также предприятие, учреждение и организация, счета которых открыты в органах
Государственной казначейской службы Украины, – в орган Госказначейства.
4. Инвесторы (оператор) по соглашению о разделе продукции
(в том числе постоянное представительство инвестора нерезидента), использующие
труд физических лиц, выделены в отдельную категорию работодателей.
5. В Инструкции № 455 отсутствуют нормы, регулирующие
порядок начисления ЕСВ физлицами-предпринимателями на доход членов их семей,
участвующих в предпринимательской деятельности. Напомним, что хотя такие нормы
содержались в предыдущей Инструкции, на практике их применение было
невозможным, поскольку законодательством предусмотрено использование труда
членов семьи предпринимателями возможно только на общих условиях (трудовые
отношения или ГПД).
• Куда уплачивать ЕСВ, начисленный за сентябрь?
С 1
октября разблокированы счета органов Миндоходов для уплаты ЕСВ, все суммы ЕСВ с
1 октября уплачиваются на новые счета. До 30.09.2013 г. ЕСВ (в т. ч.
начисленный за сентябрь) необходимо было уплачивать на «старые» счета органов
ПФУ.
Что делать с переплатами по ЕСВ, которые образовались до
30.09.2013 г.?
Переплаты
по ЕСВ, которые числятся на счетах ПФУ, автоматически перейдут на счета
Миндоходов. Никаких дополнительных заявлений плательщикам предоставлять нет
необходимости.
Как страхователи должны подавать отчет по
ЕСВ
Миндоходов приказом от 09.09.2013 г. № 454 утвердило
Порядок формирования и представления страхователями отчета относительно сумм
начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное
страхование.
В соответствии с положениями Порядка отчет в органы доходов
и сборов подается страхователем или ответственным лицом страхователя по месту
постановки на учет в органах доходов и сборов одним из таких способов:
- средствами электронной связи в электронной форме с
соблюдением условия относительно регистрации электронной подписи ответственных
лиц в порядке, определенном законодательством;
- на бумажных носителях, заверенных подписью руководителя
страхователя и скрепленных печатью (при наличии), вместе с электронной формой
на электронных носителях информации;
- на бумажных носителях, если у страхователя количество
застрахованных лиц не более пяти.
При этом указано, что отчет, направленный по почте, не
считается поданным.
Электронная форма отчета в органы доходов и сборов
формируется страхователем с использованием специализированного программного
обеспечения, актуальные версии которого бесплатно предоставляются в органе
доходов и сборов по месту постановки на учет и размещены на официальном
веб-портале Министерства.
Отчет на бумажном носителе заполняется на украинском языке
в печатном виде или шариковой ручкой с синими либо черным чернилом печатными
буквами без помарок и исправлений. В случае незаполнения той или иной строки
отчета из-за отсутствия операции эта строка прочерчивается.
При заполнении полей, состоящих из клеточек, каждый из
необходимых символов каллиграфически вписывается в соответствующую отдельную
клеточку. Символы не должны выходить за пределы клеточек, а также накладываться
на соседние клеточки. Символы: точка, апостроф, запятая, дефис и т. п. -
проставляются в отдельных клеточках. При заполнении поля без клеточек записи в
этих полях не должны накладываться на соседние поля и перекрывать служебные
надписи бланка.
Денежные суммы в таблицах отчета заполняются в гривнах с
копейками.
Если страхователь осуществляет регистрацию исходной
корреспонденции, на каждом листе отчета указывается регистрационный номер в
соответствии с журналом регистрации исходной документации страхователя. Все
листы документов нумеруются и комплектуются ответственным лицом страхователя.
Таблицы отчета заверяются подписями руководителя и главного
бухгалтера (при наличии такой должности у страхователя). Если страхователь
является юридическим или физическим лицом, таблицы отчета удостоверяются
печатью страхователя (у физлица - при наличии).
Кроме того, электронная форма отчета, представляемая на
электронных носителях, должна быть идентичной отчету на бумажных носителях.
Отчет должен подаваться страхователем в полном объеме.
По общему правилу, страхователи должны формировать и
подавать в органы доходов и сборов отчет в течение 20 календарных дней,
следующих за последним днем отчетного периода. Отчетным периодом является
календарный месяц.
При этом указано, что физлица-предприниматели, в том числе
избравшие упрощенную систему налогообложения, формируют и подают в органы
доходов и сборов отчет сами за себя один раз на год до 10 февраля года,
следующего за отчетным периодом. Отчетным периодом является календарный год.
физлица, которые обеспечивают себя работой самостоятельно -
занимаются независимой профессиональной деятельностью, а именно: научной,
литературной, артистической, художественной, образовательной или
преподавательской, а также медицинской, юридической практикой, в том числе
адвокатской, нотариальной деятельностью, или лица, осуществляющие религиозную
(миссионерскую) деятельность, другую подобную деятельность и получающие доход
непосредственно от этой деятельности, при условии, что такие лица не являются
наемными работниками или предпринимателями, сами за себя формируют и подают в
органы доходов и сборов отчет один раз на год до 01 мая года, следующего за
отчетным периодом. Отчетным периодом для них является календарный год.
Отчет формируется на основании бухгалтерских и других
документов, в соответствии с которыми осуществляется начисление (исчисление)
или которые подтверждают начисление (исчисление) выплат (дохода), на которые
согласно Закону "О сборе и учете единого взноса на общеобязательное
государственное социальное страхование" начисляется единый взнос.
Отчет должен содержать основные данные о страхователе и
перечне таблиц отчета.
Приказ вступил в силу 1 октября 2013 года.
З наступного року процедури започаткування бізнесу спростяться
Ініціативи Міндоходів щодо спрощення та скорочення
реєстраційних процедур під час започаткування бізнесу запрацюють з 1 січня
наступного року.
Президент України Віктор Янукович підписав проекти законів
„Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як
платників податків” та „Про внесення змін до Закону України “Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” щодо спрощення
реєстрації осіб як платників податків”.
Завдяки новаціям з наступного року для того, щоб
зареєструватися платником ПДВ або єдиного податку майбутньому підприємцю не
потрібно йти до податкової інспекції. Усі документи прийматиме державний
реєстратор, коли проводитиме реєстрацію юридичної чи фізичної особи-підприємця.
А вже потім реєстраційна служба передасть копію заяви до органів Міндоходів, не
залучаючи до цього процесу платника.
„У майбутньому ми плануємо взагалі відмовитися від
свідоцтва платника ПДВ та замінити його випискою з відповідного реєстру.
Відразу після реєстрації дані про платника будуть оприлюднюватися на офіційному
веб-порталі Міністерства доходів і зборів. Підприємці матимуть вільний і,
головне, безкоштовний доступ до цього реєстру”, – підкреслив Міністр доходів і
зборів України Олександр Клименко.
За його словами, виписки можна буде замовляти, отримувати
та надавати державним органам і контрагентам в електронному вигляді.
Кожен підприємець отримає право бути платником
єдиного податку відразу з моменту реєстрації, якщо він не є платником ПДВ.
Крім того, при започаткуванні бізнесу добровільно
зареєструватися платником ПДВ можна буде без наявності будь-яких обсягів
оподатковуваних операцій.
Нагадаємо, що зазначені законопроекти розроблені відповідно
до Національного плану дій на 2012 рік і Національного плану дій на 2013 рік
щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки та прийняті
Верховною Радою України 5 вересня 2013 року.
Подавати звітність з єдиного внеску можна в електронному вигляді
З метою подання платниками звітності з єдиного внеску на
загальнообов’язкове соціальне страхування в електронному вигляді Міністерством
доходів і зборів України розроблено електронні формати (архів форматів)
документів звітності з єдиного внеску.
Крім цього, розроблено довідник відповідності кодів органів
Міндоходів та кодів органів Пенсійного фонду для використання розробниками
програмного забезпечення при формуванні xml-файлів (довідник).
Розробку документів здійснено у зв’язку з набранням
чинності Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України у
зв’язку з проведенням адміністративної реформи” від 4 липня 2013 року.
Ознайомитися з електронними форматами та довідником можна
на веб-порталі Міністерства:
При поданні звітності в електронному вигляді потрібно
користуватися цифровим підписом. Отримати посилені сертифікати відкритих ключів
можна безкоштовно в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації
електронних ключів Міндоходів.
Нагадаємо, що звіт за вересень 2013 року платникам потрібно
буде подати до органу доходів і зборів за місцем взяття їх на облік, як
платників єдиного внеску до 21 жовтня 2013 року включно.
Увага! Відкрито нові рахунки для сплати єдиного внеску
Міністерство доходів і зборів України повідомляє, що з
метою реалізації норм Закону України від
04.07.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у
зв’язку з проведенням адміністративної реформи» відкрито нові
рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування єдиного
внеску.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу»
розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа
заповнюється таким чином:
|
*
|
;101
|
; код за ЄДРПОУ
|
; сплата єдиного внеску
|
;
|
;
|
;
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного
внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення
платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Минсоцполитики разъяснило особенности представления отчета о
вакансиях
Минсоцполитики
напомнило, что работодатель обязан своевременно и в полном объеме подавать в
центр занятости информацию о спросе на рабочую силу (вакансиях) по форме №
3-ПН.
Такая отчетность подается при наличии у работодателя спроса
на рабочую силу (вакансий) не позднее 10-ти рабочих дней с даты открытия
вакансии, которая приходится на следующий день после создания рабочего места
или прекращения трудовых отношений с работником, рабочее место которого
становится вакантным, или на дату, начиная с которой может быть заключен
трудовой договор с наемным работником.
В случае если работодатель планирует укомплектовать вакансию
самостоятельно, без помощи службы занятости, он также обязан подать форму №
3-ПН, при этом указав в ней, что не нуждается в содействии службы занятости.
Если вакансия предусмотрена штатным расписанием,
работодатель должен подавать информацию по форме № 3-ПН до внесения
соответствующих изменений в штатное расписание (письмо от 21.08.2013 г. №
9370/0/14-13/026).
Грядет упрощение регистрации налогоплательщиков
Президент одобрил еще один документ касаемо упрощения
регистрации лиц как плательщиков налогов - подписан Закон № 443-VII о внесении
изменений в Налоговый кодекс.
Законом внесены изменения в установленный НК порядок подачи
заявления о добровольной регистрации плательщика НДС и подачи заявления об
избрании упрощенной системы налогообложения.
Так, дополнен существующий перечень способов подачи
регистрационного заявления о добровольной регистрации плательщика НДС, а
именно:
- налогоплательщиком в электронной форме с соблюдением
условия по регистрации электронной подписи подотчетных лиц в порядке, определенном
законодательством;
- госрегистратором электронную копию, изготовленную путем
сканирования заявления, поданного юрлицом или физлицом - предпринимателем при
государственной регистрации.
А относительно порядка подачи заявления об избрании
упрощенной системы налогообложения, то перечень способов подачи
регистрационного заявления дополнен следующим: госрегистратором электронную
копию, изготовленную путем сканирования заявления, поданного юрлицом или
физлицом-предпринимателем при госрегистрации.
Вступление в силу данного Закона состоится 1 января 2014
года. Вместе с ним вступит в силу и ранее подписанный Президентом Закон "О
внесении изменений в Закон Украины "О государственной регистрации
юридических лиц и физических лиц - предпринимателей" относительно упрощения
регистрации лиц как плательщиков налогов".
Вступили в силу Требования к договору о предоставлении реестра
владельцев именных ценных бумаг
4 октября 2013 года вступило в силу решение НКЦБФР от
15.08.2013 г. № 1518, которым утверждены Требования к договору о предоставлении
реестра владельцев именных ценных бумаг. Эти Требования распространяются на
депозитарные учреждения, эмитентов и Центральный депозитарий ценных бумаг при
заключении ими договора о предоставлении реестра владельцев именных ценных бумаг,
внесении изменений в него.
Договор заключается между эмитентом и определенным
эмитентом лицом, которым может быть Центральный депозитарий или депозитарное
учреждение. Договор составляется в форме единого документа, подписанного
сторонами и скрепленного печатями, или в форме электронного документа.
В договоре обязательно должны быть указаны:
- место, дата заключения, номер;
- реквизиты сторон - полные наименования сторон, их коды по
ЕГРПОУ, банковские реквизиты, реквизиты документов, в соответствии с которыми
стороны имеют право заключать договор и на основании которых действуют
представители сторон;
- предмет договора - услуга относительно предоставления
реестру владельцев именных ценных бумаг и другие услуги в соответствии с
Законами "О депозитарной системе Украины", "Об акционерных
обществах";
- информация относительно стоимости и порядка оплаты услуги
(услуг);
- способ и порядок обмена информацией между сторонами;
- права и обязанности сторон;
- ответственность сторон, условия, при которых стороны освобождаются
от ответственности, и порядок решения споров;
- срок действия и другие условия;
- местонахождение и реквизиты сторон;
- другие условия, которые не противоречат законодательству.
Кроме того, в договоре должно быть предусмотрено, что
споры, которые возникают относительно тарифов, решаются в судебном порядке.
Также договор должен содержать условия относительно
обеспечения целостности, доступности и конфиденциальности информации, которая в
соответствии с законом принадлежит к информации с ограниченным доступом;
порядок доступа к такой информации; порядок хранения; ответственность за
разглашение информации.
Щодо оподаткування особливим податком операцій з передачі векселя
від однієї юридичної особи іншій як оплата за поставлений товар
Розглядаючи питання щодо оподаткування особливим податком
операцій з передачі векселя (шляхом індосаменту) від однієї юрособи іншій як
оплата за поставлений товар (надані послуги, виконані роботи) Міндоходів в
листі від 10.09.2013 N 10807/6/99-99-19-04-03-15 зазначило, що видача векселя,
урахування векселя, його погашення не є об'єктом оподаткування особливим
податком згідно з пп. 213.2.4 Податкового кодексу.
Однак операція вчинення індосаменту (передача векселя) є
об'єктом оподаткування особливим податком згідно з пп. 213.1.7 п. 213.1 ст. 213
Кодексу, оскільки така операція передбачає перехід прав власності на цінний
папір до іншої особи.
Такі операції оподатковуються за ставкою 1,5 % від суми
операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому
реєстрі відповідно до пп. 2151.1.4 п. 2151.1 ст. 2151 Кодексу.
Податок на додану вартість. Коригуємо податкові накладні.
Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування
кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни
номенклатури товарів?
Відповідно
до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI
із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Зміна
номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один
вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну
кількість або суму збільшується.
Згідно
з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), у
разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ
постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і
вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за
формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок
складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку,
передбаченому для податкових накладних.
Номер
розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих
та отриманих податкових накладних.
Пунктом
18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування
вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.
Таким чином, оскільки у разі зміни
номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів
та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати
розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової
накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість
(вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які
постачаються на їх заміну.
Чи необхідно платнику
ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до
податкової накладної, що виписана на першу подію за операцією з постачання
імпортованих товарів та містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД
уточнені?
Відповідно
до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI
із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний надати
покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та
скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором
покупця (отримувача) в один з таких способів:
а)
у паперовому вигляді;
б)
в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному
законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови
реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У
такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є
обов’язковим.
У
податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити,
зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів,
ввезених на митну територію України).
Преамбулою Закону України від 5 квітня
2001 року №2371-III «Про Митний
тариф України» встановлено, що Митний тариф України - це систематизований
згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності
перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну
територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка
базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Тобто, у разі якщо податкова накладна, що
виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів, містить
коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнено, то після зміни коду УКТ ЗЕД
фактично відбувається зміна номенклатури товару.
Зміна номенклатури товарів також є зміною
суми компенсації вартості товарів, оскільки один вид товарів кількісно або
вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.
Якщо
після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх
вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у
випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні
постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових
зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають
відповідному коригуванню (п.192.1 ст.192 ПКУ).
Враховуючи викладене, продавець в
обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до
податкової накладної, що виписана на першу подію за операцією з постачання
імпортованих товарів і містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнені,
та зменшити кількість (вартість) товарів, вказаних в такій податковій накладній
та заповнити рядок 8.1 та рядок 16.1 податкової декларації з ПДВ. Крім
того, такий продавець повинен виписати іншу податкову накладну на імпортовані
товари, в якій вказати вірні коди УКТ ЗЕД, що зазначені у належним чином
оформленій ВМД.
При
цьому, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання
підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня
2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно
від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній (п.11
підр.2 р.ХХ ПКУ).
Крім
того, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної,
яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до Єдиного
реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості,
що містяться у такому розрахунку (п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових
накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня
2010 року №1246).
Як заповнюється графа «Дата оплати» у розрахунку коригування
кількісних та вартісних показників до податкової накладної, якщо оплата за
товари, роботи, послуги не здійснювалась?
Відповідно
до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI
із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно
з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 (далі – Порядок №1379),
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, у разі
здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ
постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і
вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за
формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок
складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку,
передбаченому для податкових накладних.
Номер
розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих
та отриманих податкових накладних.
Відповідно
до встановленої форми розрахунку коригування, графа «Дата оплати» заповнюється
в тому випадку, коли на момент коригування податкових зобов’язань/податкового
кредиту товари/послуги були оплачені (незалежно від того, якою подією була
оплата), в іншому випадку цей реквізит не заповнюється, і клітинки залишаються
пустими.
Яким чином виправити помилку, допущену платником ПДВ у Розрахунку
коригування сум ПДВ (додаток Д1) до податкової декларації з ПДВ загальної /
спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства /
спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері лісового господарства /
спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері рибальства /
сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціальний режим
оподаткування / спеціального режиму оподаткування переробного підприємства?
Відповідно
до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із
змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових
періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник
податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки)
виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім
обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий
розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання
уточнюючого розрахунку.
Згідно з п.1 р.IV Порядку заповнення і подання податкової звітності
з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20.12.2011 за №1490/20228 із змінами і доповненнями, внесеними наказом
Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342 (далі – Порядок №1492), у
разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності,
визначених ст.102 гл.9 р.II
ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій
ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої
декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках
поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого
розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути
подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.3
р.IV, п.8.р.VІІ Порядку №1492).
Отже,
форма додатка 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до
податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (далі – Розрахунок Д1)
передбачає його подання до податкової декларації з податку на додану вартість
загальної/спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського
господарства/спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері лісового
господарства/спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері
рибальства/сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціальний режим
оподаткування (п.209.18 ст.209 р.V ПКУ)/спеціального режиму оподаткування
переробного підприємства, а також передбачає можливість подання «уточнюючого»
додатка 1.
Розрахунок
Д1 подається у складі податкової декларації з ПДВ, за наявності подій, які
відображаються при заповненні рядків 8,8.1, 8.1.1 та/або16, 16.1, 16.1.1,
16.1.2, 16.1.3 податкової декларації з ПДВ.
Враховуючи
те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником
податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої податкової
декларації з ПДВ та оскільки Розрахунок (Д1) коригування сум ПДВ є складовою
такої податкової декларації, то виправлення помилок, що виникли при його
заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з
Розрахунком коригування сум ПДВ з відміткою «уточнюючий», в яких вартісні
показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з
відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.
При
цьому, у разі якщо помилка в Розрахунку Д1 не вплинула на вартісні показники
податкової декларації з ПДВ, то її виправлення відображається у Розрахунку
коригування сум ПДВ способом коригування.
Наприклад,
для виправлення запису неправильно вказаного індивідуального податкового номеру
отримувача/постачальника в уточнюючому Розрахунку коригування сум ПДВ:
1)
повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому
вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);
2)
вказується правильний запис по операції з контрагентом за звітний (податковий)
період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники);
3)
вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього: рядки 8.1 та 8.1.1 (+ чи
-)».
Чи має право продавець скласти розрахунок коригування до
податкової накладної у випадку відмови покупця придбавати товари та повернення
їх продавцю?
Відповідно
до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі
змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з
постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а)
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника
податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання
товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку,
а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що
обслуговує платника податку;
б)
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної
декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена
відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення
документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно
з п. 201.4 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається у двох примірниках у день
виникнення податкових зобов’язань продавця.
Згідно
з п. 1.1 р. ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових
накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012
р. № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 р. за №
201/22733 (далі – Порядок № 1340), облік виданих податкових накладних в реєстрі
виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) проводиться у день
виникнення податкових зобов’язань.
Якщо
після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх
вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у
випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні
постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових
зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають
відповідному коригуванню (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).
Згідно
з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1333/20071, у разі здійснення
коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник
товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників
до податкової накладної.
Записи
в Реєстрі з відповідним знаком (+ чи -) здійснюються у разі здійснення записів
на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (п. 2.8 р.
IV Порядку № 1340).
Враховуючи
зазначене, постачальник – платник ПДВ на дату відвантаження товарів повинен
виписати податкову накладу та відобразити її в Реєстрі. Якщо покупець - платник
ПДВ відмовляється придбавати товари, на які виписано податкову накладну, та
повертає їх продавцю, продавець до такої податкової накладної має право
виписати розрахунок коригування, показники якого підлягають відображенню у
відповідних графах розділу І Реєстру зі знаком «-».
Чи має право постачальник виписати
розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за першою подією
неплатнику ПДВ, якщо договором змінено номенклатуру товарів/послуг та
постачання товарів/послуг ще не здійснювалось?
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового
кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо
після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх
вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у
випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні
постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових
зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають
відповідному коригуванню.
Зменшення
суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми
компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками
цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні
раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу
повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін,
пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно
до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).
Враховуючи
зазначене, коригування податкових зобов’язань з ПДВ постачальником у разі зміни
номенклатури товарів, наданих неплатникам ПДВ дозволяється лише при поверненні
раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу
повної грошової компенсації їх вартості. Якщо ж такі товари неплатнику ПДВ
поставлені не були, то постачальник у такому випадку розрахунок коригування не
виписує.
Чи здійснюється сільськогосподарським підприємством – суб’єктом
спеціального режиму оподаткування коригування податкового кредиту з ПДВ при
списанні сільськогосподарських товарів власного виробництва в межах норм та/або
понад норми природного убутку?
Згідно
п.п. «а» п. 185.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI
зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції
платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на
митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
За
товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення
яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі
товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що
здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі
передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних
активів до складу невиробничих необоротних активів платник податку зобов’язаний
нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної
відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ (п.п. «в» п. 198.5 ст. 198 ПКУ).
У
разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування
за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової)
вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду,
протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку
необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами –
виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПКУ).
Пунктом
198.3 ст. 198.3 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду
визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у
разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін,
визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих
(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ,
протягом такого звітного періоду.
Враховуючи
вищезазначене, якщо сільськогосподарські товари списуються понад норми їх
природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської
діяльності сільськогосподарського підприємства, то у податковому періоді, в
якому відбувається їх списання, таке підприємство повинно здійснити нарахування
податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою та відобразити їх в рядку 1
розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ, за якою
здійснюються розрахунки з бюджетом.
Чи заповнюється рядок 8.1/16.1 податкової декларації з ПДВ та
додаток 1 (Д1) до неї, якщо на підставі складеного платником податку розрахунку
коригування обсяги постачання та сума податкових зобов’язань не змінилися?
Відповідно
до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI
із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно з п. 18 Порядку заповнення
податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011
за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань
відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок
коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Підпунктом 3.9 п.3 та пп.4.5 п.4 р.V Порядку заповнення і подання податкової
звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 із змінами і доповненнями, визначено,
що збільшення або зменшення обсягів постачання та податкових зобов’язань, що
здійснюється відповідно до ст.192 ПКУ відображається у рядку 8.1 податкової
декларації з ПДВ (далі - декларація). Коригування згідно зі ст.192 ПКУ
обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1
декларації відображається у рядку 16.1 декларації. При заповненні цих рядків
обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1) до декларації, який заповнюється в
розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
Враховуючи
наведене, якщо на підставі складеного розрахунку коригування до податкової
накладної обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових
зобов’язань чи податкового кредиту платника податку не змінилися, а змінилися
лише обов’язкові реквізити, то підстав для заповнення рядка 8.1 чи 16.1
декларації та Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку
на додану вартість (Д1) (додаток 1) немає.
Чи має право виконавець за договором будівельного підряду скласти
розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної за датою складення
таким виконавцем акту виконаних робіт, якщо в акті зазначено, що замовник
відмовився підписати такий акт?
Згідно
із ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття
їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови
однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він
підписується другою стороною.
Акт,
підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі,
якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом
обґрунтованими.
Відповідно
до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі
змінами та доповненнями, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання
товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом
якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а)
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника
податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання
товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку,
а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що
обслуговує платника податку;
б)
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної
декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена
відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення
документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно
з п. 1.1 р. ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових
накладних, затвердженого наказом Міністерсва фінансів України від 17.12.2012 №
1340 (далі – Порядок № 1340), облік виданих податкових накладних в реєстрі
виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) проводиться у день
виникнення податкових зобов’язань.
Записи
в Реєстрі з відповідним знаком (+ чи -) здійснюються у разі здійснення записів
на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (п. 2.8
Порядку № 1340).
Враховуючи
викладене, виконавець за договором будівельного підряду на дату оформлення
акту, в якому він зазначив про відмову у підписанні такого акту замовником,
повинен виписати податкову накладу та відобразити її в Реєстрі виданих та
отриманих податкових накладних.
У
разі визнання судом такого акту недійсним, виконавець має можливість
відкоригувати податкові зобов’язання, нараховані на підставі такої податкової
накладної шляхом оформлення розрахунку коригування до неї за умови, що факт
отримання розрахунку коригування буде підтверджено підписом замовника.
Як проводиться коригування податкового кредиту при реєстрації
платника податку суб’єктом спеціального режиму оподаткування, у разі
використання у сфері сільського господарства раніше придбаних товарів/послуг,
ОФ, суми ПДВ при придбанні яких були задекларовані в загальній податковій
декларації з ПДВ?
Відповідно
до пп.«а» пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України від 02 грудня
2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у разі якщо товари/послуги,
основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються
сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення
сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то
сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з
питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості
усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних
(податкових) періодів.
У
разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку
проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання
товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася
станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено
зміну напряму використання.
Чи може покупець – платник ПДВ самостійно зменшити податковий
кредит у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати розрахунок
коригування при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю
попередньої оплати?
Відповідно
до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI
із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний
за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг
особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати
товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту
постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо
внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь
платника податку - постачальника, то:
а)
постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами
податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та
надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б)
отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого
податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату
проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з
отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).
Згідно
з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, у разі здійснення
коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник
товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників
до податкової накладної (далі – розрахунок) за формою згідно з додатком 2 до
податкової накладної.
Відповідно
до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити
факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату
отримання розрахунку та засвідчити підписом.
Отже,
враховуючи те, що податковий кредит визначається виходячи з договірної
(контрактної) вартості товарів/послуг, що придбаваються з метою їх подальшого
використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності
платника податку, то у випадку повернення покупцем-платником ПДВ товарів/послуг
постачальнику, або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої
оплати товарів/послуг, такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум
сформованого за такими товарами/послугами податкового кредиту, за результатами
податкового періоду, протягом якого відбулось повернення ним товарів або
повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг,
оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулось. Таке коригування
здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку.
Регистратор расчетных операций в вопросах и ответах.
Обязан ли частный предприниматель - плательщик единого налога,
который не использует регистратор расчетных операций применять специальные платежные средства при проведении расчетов за проданные товары?
Постановлением
Кабинета Министров Украины от 29.09.2010 г. N 878 "Об осуществлении расчетов
за проданные товары (предоставленные услуги) с использованием специальных
платежных средств" установлено, что субъекты ведения хозяйства, которые
осуществляют деятельность в сфере продажи товаров, общественного питания и
услуг и которые в соответствии с законом используют регистраторы расчетных
операций, должны осуществить переход на обязательное принятие электронных
платежных средств для осуществления расчетов за проданные товары
(предоставленные услуги).
Пунктом
2 этого постановления предусмотрено освобождение от обязательного принятия
электронных платежных средств для осуществления расчетов за проданные товары
(предоставленные услуги) заведений общественного питания закрытого типа,
которые обслуживают определенный контингент потребителей, в частности личный
состав Вооруженных Сил и других военных формирований, студентов, учеников и
преподавателей высших профессионально-технических, общеобразовательных учебных
заведений, работников промышленных предприятий, предприятий торговли с торговой
площадью до 20 кв.
метров (кроме автозаправочных станций), а также
субъектов ведения хозяйства, которые осуществляют хозяйственную деятельность в
населенных пунктах с численностью населения менее 25 тыс. человек.
Согласно
статьи 9 Закона Украины "О применении регистраторов расчетных операций в
сфере торговли, общественного питания и услуг" физические лица -
предприниматели при осуществлении продажи товаров (предоставлении услуг) не
применяют регистраторы расчетных операций и расчетные книжки при условии уплаты
единого налога.
В
соответствии с пунктами 21 и 22 постановления КМУ от 15.06.2006 г. N 833
"Об утверждении Порядка осуществления торговой деятельности и правил
торгового обслуживания на рынке потребительских товаров" субъект ведения
хозяйства обязан обеспечить возможность использования специальных платежных
средств во время осуществления расчетов за проданные товары (предоставленные
услуги) в соответствии с законодательством. Расчеты за проданные товары и
предоставленные услуги могут осуществляться в наличной или в безналичной форме
(с применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и тому подобное) в
соответствии с законодательством.
Следовательно,
действующим законодательством не установлена обязанность относительно
необходимости использования электронных платежных средств для осуществления
расчетов за проданные товары (предоставленные услуги) субъектами ведения
хозяйства, которые не применяют регистраторы расчетных операций.
Имеет ли право частный
предприниматель - плательщик единого налога, который не обязан использовать
регистратор расчетных операций применять РРО без перевода в фискальный режим
для ведения собственного учета доходов и
расходов?
Порядок
и условия применения упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности
регулируются главой 1 «Упрощенная
система налогообложения, учета и отчетности» Налогового кодекса Украины (дальше
НКУ).
Согласно
пункту 296.10 статьи 296 НКУ плательщики единого налога первой - третьей группы
не применяют регистраторы расчетных операций.
Также пунктом 6 статьи 9 Закона Украины
от 06.07.1995р. № 265/95-ВР «О применении регистраторов расчетных
операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» (с изменениями и
дополнениями) определено, что регистраторы расчетных операций и расчетные
книжки не применяются при продаже
товаров (предоставлении услуг) физическими лицами - предпринимателями, которые
платят единый налог.
В то же время статьей 13 Закона Украины
«О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли,
общественного питания и услуг» установлено, что лицо, которое в соответствии с
положениями статьи 9 данного Закона имеет право вести учет доходов и расходов в
соответствующих книгах без применения регистраторов расчетных операций, имеет
право использовать собственные регистраторы расчетных операций без их перевода
в фискальный режим работы.
Таким образом плательщики
единого налога первой - третьей групп, которые
при осуществлении деятельности по продаже товаров (предоставлении услуг)
не применяют регистраторы расчетных операций и расчетные книжки, имеют
право использовать собственные регистраторы расчетных операций без их перевода
в фискальный режим работы.
Физическое лицо – предприниматель на общей системе налогообложения
осуществляет торговлю исключительно продукцией собственного производства. Имеет
ли право частный предприниматель в случае осуществления торговли продукцией
собственного производства не применять регистратор расчетных операций?
Налогообложение
доходов, полученных физическим лицом - предпринимателем от осуществления хозяйственной
деятельности, кроме лиц, которые избрали упрощенную систему
налогообложения определяется статьей 177
Налогового кодекса Украины (дальше НКУ).
Согласно
положениям статьи 177 НКУ объектом налогообложения является чистый облагаемый
налогом доход, то есть разница между общим облагаемым налогом доходом (выручка
в денежной и неденежной форме) и документально подтвержденными расходами,
связанными с хозяйственной деятельностью такого физического лица, -
предпринимателя. К перечню расходов,
непосредственно связанных с получением доходов, принадлежат документально
подтвержденные расходы, которые включаются в расходы операционной деятельности
согласно раздела III этого Кодекса.
Подпунктом
177.10 статьи 177 НКУ определено, что
физические лица - предприниматели применяют регистраторы расчетных операций в
соответствии с Законом Украины "О применении регистраторов расчетных
операций в сфере торговли, общественного питания и услуг".
В соответствии со статьей 3 Закона Украины от 06.07.1995р. №
265/95-ВР "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли,
общественного питания и услуг" (с изменениями и дополнениями), дальше
Закон 265, субъекты ведения хозяйства, которые осуществляют расчетные операции
в наличной или в безналичной форме (с применением платежных карточек, платежных
чеков, жетонов и тому подобное) при продаже товаров (предоставлении услуг) в
сфере торговли, общественного питания и услуг обязаны, в частности, проводить расчетные операции на полную сумму
покупки (предоставления услуги) через зарегистрированные, опломбированные в
установленном порядке и переведенные в фискальный режим работы регистраторы
расчетных операций с распечаткой соответствующих расчетных документов, которые
подтверждают выполнение расчетных операций, или в случаях, предусмотренных
данным Законом, с применением зарегистрированных в установленном порядке
расчетных книжек.
Пунктом 1 статьи 9 Закона 265 определенно, что регистраторы расчетных
операций и расчетные книжки не применяются
при осуществлении торговли продукцией собственного производства и
предоставлении услуг предприятиями, учреждениями и организациями всех форм
собственности, кроме предприятий торговли и общественного питания, в случае
проведения расчетов в кассах этих предприятий, учреждений и организаций с
оформлением прибыльных и расходных кассовых ордеров и выдачей соответствующих
квитанций, подписанных и заверенных печатью в установленном порядке.
То
есть этим пунктом предусмотрено освобождение от применения регистраторов расчетных операций и
расчетных книжек для предприятий, учреждений и организаций всех форм
собственности, кроме предприятий торговли и общественного питания, в случае
проведения расчетов в кассах этих предприятий, а не для физических лиц –
предпринимателей.
Таким
образом физические лица - предприниматели, кроме лиц, которые избрали
упрощенную систему налогообложения, при
продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания
и услуг обязаны применять регистраторы
расчетных операций в соответствии с Законом Украины "О применении
регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и
услуг".
В каком размере на данное время
установлено предельную сумму расчетов наличностью предприятий
(предпринимателей) между собой и физических лиц с предприятиями?
Со
вступлением в силу с 01.09.2013
постановления Правления Национального банка Украины "Об установлении предельной суммы
расчетов наличностью" наличные расчеты между физическим лицом и
предприятием (предпринимателем) за товары (работы, услуги) не должны превышать
150000 гривен. Физические лица между
собой по договорам покупки-продажи, которые подлежат нотариальному
удостоверению, могут рассчитываться наличностью в размере не больше 150000
гривен. Предельная сумма расчетов наличностью предприятий (предпринимателей)
между собой в течение одного дня остается неизменной и составляет 10000 гривен.
Кроме
того, Положением о ведении кассовых
операций в национальной валюте в Украине
(в редакции с 01.09.2013) определено, что если наличные платежи между предприятиями
(предпринимателями) или между предприятиями (предпринимателями) и физическими
лицами в течение одного дня по одному или нескольким платежным документам
превышают предельную сумму, то они проводятся исключительно в безналичной форме
через банки или небанковские финансовые учреждения, которые в установленном
законодательством порядке получили лицензию на перевод средств без открытия
счета.
Количество
предприятий (предпринимателей) и физических лиц, с которыми осуществляются
расчеты, на протяжении дня не ограничивается.
Расчеты
за товары (работы, услуги), стоимость которых превышает 150000 гривен,
осуществляется физическими лицами в безналичной форме с применением платежных
инструментов, которые используются для инициирования переводов, а также путем
внесения наличностью для последующего безналичного зачисления средств на
текущие счета юридических лиц, физических лиц - предпринимателей - получателей
средств.
Соблюдение
ограничений относительно суммы наличных расчетов с физическими лицами,
установленных Постановлением N 210, с 01.09.2013 является обязательным при
проведении любых расчетов при участии физических лиц независимо от даты
заключения договора, по которому они осуществляются.
Необходимо ли субъектам ведения хозяйства, которые подают в органам
доходов и сборов по проводным или беспроводным каналам связи электронные копии
расчетных документов и фискальных
отчетных чеков подавать Отчет об использовании регистраторов расчетных
операций и книг учета расчетных операций по форме № 3ВР-1?
В соответствии
с п.7 ст.3 Закона Украины от 06 июля 1995 года № 265/95-ВР «О применении
регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и
услуг» с изменениями и дополнениями субъекты ведения хозяйства, которые
осуществляют расчетные операции в наличной или в безналичной форме (с
применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и тому подобное) при
продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания
и услуг обязаны подавать в органы доходов и сборов отчетность, связанную с
применением регистраторов расчетных операций и расчетных книжек, не позже 15
числа следующего за отчетным месяца в случае, если этим пунктом не
предусмотрено представление информации по проводным или беспроводным каналам
связи.
Субъекты ведения
хозяйства, которые используют регистраторы расчетных операций, которые создают
контрольную ленту в электронной форме, или электронные контрольно-кассовые
регистраторы, которые создают контрольную ленту в печатном виде, должны
подавать в органы доходов и сборов по проводным или беспроводным каналам связи
электронные копии расчетных документов и фискальных отчетных чеков, которые
содержатся на контрольной ленте в памяти регистраторов расчетных операций или в
памяти модемов, которые к ним присоединили.
Субъекты ведения хозяйства, которые используют
регистраторы расчетных операций, которые создают контрольную ленту в печатном
виде, за исключением электронных контрольно-кассовых регистраторов, должны
подавать в органы доходов и сборов по проводным или беспроводным каналам связи
информацию об объеме расчетных операций, выполненных в наличной или в
безналичной форме, или об объеме операций по покупке-продаже иностранной
валюты, которая содержится в их фискальной памяти.
Субъекты ведения хозяйства, которые осуществляют расчетные операции в наличной
или безналичной форме (с применением платежных карточек, платежных чеков,
жетонов и тому подобное) при продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере
торговли общественного питания и услуг обязаны ежедневно печатать на
регистраторах расчетных операций (за исключением автоматов по продаже товаров
(услуг) фискальные отчетные чеки и обеспечивать их хранение в книгах учета
расчетных операций.
Учитывая
вышеизложенное, субъекты ведения хозяйства, которые подают в органы доходов и
сборов по проводным или беспроводным каналам связи электронные копии расчетных
документов и фискальных отчетных чеков, не обязаны подавать Отчет об
использовании регистраторов расчетных операций и книг учета расчетных операций
по форме № 3ВР-1.
При этом,
такие субъекты ведения хозяйства не освобождаются от ежедневного печатания и
хранения фискальных отчетных чеков.
Имеет ли право субъект ведения хозяйства в случае временного
прекращения деятельности (выходные, праздничные дни, ремонт, санитарный день)
не подавать информацию об объеме расчетных операций и копий фискальных отчетных
чеков по проводным или беспроводным
каналам связи?
В соответствии
с абз. вторым п. 7 ст. 3 Закона Украины от 06 июля 1995 года № 265/95-ВР «О
применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного
питания и услуг» с изменениями и дополнениями (дальше – Закон) субъекты ведения
хозяйства, которые используют регистраторы расчетных операций, которые создают
контрольную ленту в электронной форме, или электронные контрольно-кассовые
регистраторы, которые создают контрольную ленту в печатном виде, должны подавать в органы доходов и сборов по
проводным или беспроводным каналам связи электронные копии расчетных документов
и фискальных отчетных чеков, которые содержатся на контрольной ленте в памяти
регистраторов расчетных операций или в памяти модемов, которые к ним
присоединены.
Субъекты
ведения хозяйства, которые используют регистраторы расчетных операций, которые
создают контрольную ленту в печатном виде, за исключением электронных
контрольно-кассовых регистраторов, должны подавать в органы доходов и сборов по
проводным или беспроводным каналам связи информацию об объеме расчетных
операций, выполненных в наличной или в безналичной форме, или об объеме операций
по покупке-продаже иностранной валюты, которая содержится в их фискальной
памяти (абз. третий п. 7 ст. 3 Закона).
Пунктом 13
Порядка осуществления торговой деятельности и правил торгового обслуживания
населения, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 15 июня
2006 года № 833 предусмотрено, что в случае закрытия торгового объекта для
проведения санитарных мероприятий, ремонта, технического переоборудования и
проведения других работ субъект ведения хозяйства должен разместить рядом с информацией
о режиме работы объявления о дате и периоде закрытия.
Учитывая
изложенное выше, если субъект ведения хозяйства не осуществляет деятельность в
конкретные дни (выходные, праздничные дни, ремонт на хозяйственной единице, и
тому подобное), что подтверждается соответствующим приказом, то регистраторы
расчетных операций не применяются и информация по проводным или беспроводным
каналам связи не подается.
Как сдавать отчетность в электронном виде в случае, если торговая деятельность
осуществляется в населенных пунктах, где нет доступа к сети Интернет?
Передача отчетности в электронном виде в
органы доходов и сборов осуществляется на базе технологии Национального банка
Украины проводными или беспроводными каналами связи. Для передачи указанной
отчетности не обязательно иметь подключение к интернет-сети на хозяйственном
объекте (магазине, киоске или автомобиле), где применяется регистратор
расчетных операций.
По вопросам
наличия и приобретения соответствующих модемов для конкретных моделей РРО
необходимо обращаться в центры сервисного обслуживания или к производителям
кассовой техники, которые должны провести соответствующую доработку ваших РРО
для работы с модемами и подключение их.
Какая административная ответственность предусмотрена в случае,
если контрольная лента не напечатана?
Ответственность за неподачу в электронном виде
отчетности об использовании РРО в соответствии с п. 9 ст. 17 Закона Украины вот
6 июля 1995 года №265/95-ВР "О применении регистраторов расчетных операций
в сфере торговли, общественного питания и услуг" предусмотрена, начиная с
01.01.2014 года.
Норма этой
статьи предусматривает, что к субъектам хозяйствования применяются финансовые
санкции в размере десяти необлагаемых минимумов доходов граждан (170 грн.) – в
случае неподачи в органы государственной налоговой службы отчетности, связанной
с использованием РРО, расчетных книг и копий расчетных документов и фискальных
отчетных чеков с регистраторов расчетных операций по каналам проводной или
беспроводной связи.
В какой орган или службу необходимо обратиться для проведения
соответствующей доработки имеющейся модели РРО и присоединения к им
соответствующих модемов?
Пользователям кассовой техники при ее
приобретении или замене необходимо обязательно обращаться в Центры сервисного
обслуживания или к производителям РРО по проведению ими соответствующего
изменения этой модели.
Где можно получить ключ для передачи данных в электронной форме?
Субъект предпринимательской деятельности может
получить электронно-цифровой ключ в центре сертификации Министерства доходов и
сборов Украины.
Преимуществом
электронно-цифровых ключей, предоставляемых центром сертификации Министерства
доходов и сборов, является то, что они предоставляются бесплатно.
Центром
сертификации Министерства доходов и сборов электронно-цифровые ключи выдаются
сроком на один год. После его окончания вы сможете получить новые – также
бесплатно.
В Запорожской
области созданы сектора регистрации пользователей Управления центра
сертификации ключей Информационно-справочного департамента Министерства доходов
и сборов. Центры расположен по адресам:
г. Запорожье, ул. Чубаря, 4-я, справки по
телефону: 219-06-27;
г. Запорожье, ул. Гудименко, 10 А, каб. 107 тел.: 213-53-36;
г. Бердянск, просп. Труда,
20, каб. 219 тел.: (06153) 38663;
г. Енергодар, просп.
Строителей, 17, ЦОПП, каб. 1 тел.: (06139) 32572;
г. Мелитополь, ул. Кирова,
31, каб. 103 тел.: (0619) 422920.
Совместимо ли программное обеспечение с разными модемами и,
соответственно, с РРО?
Для представления отчетности в электронном
виде необходимо приобрести лишь те модемы, использование которых предусмотрено
производителем конкретной модели регистратора расчетных операций, и для
которых разработана соответствующая
версия внутреннего программного обеспечения РРО, которая занесенная в Государственный
реестр регистраторов расчетных операций.
По вопросам
приобретения модемов и соответствующей доработки РРО необходимо обязательно
обращаться в центры сервисного обслуживания или к производителям РРО.
После
доработки центрами сервисного обслуживания ваших РРО и подключения модемов
передача отчетности в электронном виде в органы доходов и сборов будет
осуществляться на базе технологии Национального банка Украины.
Головне
управління Міндоходів у Запорізькій області
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.